Законопроєкт, що мав стосуватися виключно уранодобувного об’єкту у Жовтих Водах, зазіхнув на гори, ліси, болота та інші унікальні екосистеми. 19 серпня за цей закон проголосував 271 народний обранець. На щастя, з проєкту прибрали частину, яка спрощувала вирубку Карпат. Але ризики для екології залишились.
Мова про законопроєкт №15122, а точніше про правки у його другому читанні. Їх автор – депутат Андрій Герус. Після суспільного резонансу посадовець визнав похибки та поспіх, пояснюючи це підготовкою до холодів. Сподіваємось, що це були справді похибки, а не те, про що усі ми дружно подумали.
І справді, післясмак минулої зими досі відгукується мешканцям бетонних багатоповерхівок Києва і загалом усім українцям, а нова зима близько, тож готуватися треба починати вже. Тому кожен працює як може. Ну от і депутати Верховної Ради, які нещодавно вийшли з канікул, теж почали працювати над підготовкою до зими. Вочевидь, саме такі законопроєкти та постанови додають сміливості підрядникам на Теремках, чорним лісорубам у лісах, висушувачам боліт та іншим “трударям” на благо нашої енергостійкості.
Ми вже розповідали Вам про скандальну березневу постанову, описуючи ситуацію на Теремках. У цьому ж матеріалі детально розбираємо свіжоприйнятий законопроєкт №15122, його екологічні та міжнародні ризики.
URSA.MEDIA закликає владу на місцях та енергоінвесторів не відхилятись від містобудівної документації, уважно вивчати території та пам’ятати про міжнародні зобов’язання держави.
“Я в цьому законопроєкті, можливо, і залишила би правки, але за умови будівництва тільки на землях промислового призначення, їх в Україні достатньо”. – Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка
Напередодні ухвалення законопроєкту ми поспілкувались з народною депутаткою Ольгою Василевською-Смаглюк. Того дня, через постійні повітряні тривоги, депутати не встигли розглянути закон у другому читанні. А на ранок наступного вже ухвалили його, прибравши скандальні частини, що стосувались спрощеної забудови Карпат. У розмові з нами Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що голосувати за законопроєкт таким, яким він був станом на 18 серпня не буде. Водночас посадовиця закцентувала, що об’єкти з енергостійкості слід будувати виключно на землях промислового призначення, а їх в Україні вдосталь:
“Я побачила, що у законопроєкт, тема якого стосувалася вирішення питань виплат зарплат працівникам СхідГЗК вставлена норма, що можна будувати будь-які енергоспоруди, а дозвільні документи отримувати потім і вирішила, що це неприйнятно, бо це не є темою даного законопроєкту це раз і друге – без жодних дозвільних документів щось будувати навіть під час енергетичної кризи, як на мене, досить ризиковано. Я розумію, що основна мотивація – це вирішити енергетичну кризу, яка склалася в країні через те, що ворог послідовно б’є по енергоінфраструктурі, але, як на мене, вирішення питання таким чином не буде сприяти. Тобто, якщо дозволити будувати енергооб’єкти на землях промислового призначення – будь ласка. Тоді робіть, а потім вирішуйте щось з дозволами. А якщо це стосується природних об’єктів – ну тут є певні ризики, які я описала в своєму пості. Я побачила, що в цьому законопроєкті вибивається з його конвеєру ця тема. Теоретично президент може накласти вето на цей законопроєкт через порушення його регламенту та через реакцію суспільства. Я би в цьому законопроєкті, можливо, і залишила би правки, але за умови будівництва тільки на землях промислового призначення, їх в Україні достатньо і все це можна вирішити таким чином” – зазначала 18 серпня у коментарі URSA.MEDIA пані Ольга.
На ранок наступного дня законопроєкт переглянули та відкинули з нього частину про спрощенну забудову Карпат. І загалом допрацювали зміни до другого читання.
Що змінилось?
Зі спрощеного режиму парламентарі повністю прибрали зведення гідро та вітрогенерації, а також заборонили будь-які полегшені правила для гірських територій на висоті понад один кілометр. Знаком поваги до суспільства стало те, що у законодавчому полі вперше в історії вдалося реалізувати вимоги петиції природоохоронця та ветерана Андрія Тупікова, яка була спрямована на порятунок українського високогір’я. Яку так само підтримувала і URSA.MEDIA
Суспільство, комітет та екологи таки вплинули на поспішні правки пана Геруса, але не все так гладко. Важливо додати, що головне юридичне управління Верховної Ради України теж висловлювало серйозні зауваження та підтримало позицію екологів і громадськості. Юристка правозахисної організації “Екологія Право Людина” Соломія Баран у коментарі для URSA.MEDIA нагадала про це:
“Головне юридичне управління Верховної Ради України так само наголошувало на тому, що сам текст законопроєкту виходив за предмет його правового врегулювання і мав багато недоліків”.
Що ще “врятували” депутати?
Окрім Карпат, депутати врегулювали частини проєкту, що стосувались територій навколо водойм, екологічно цінних лісових масивів та ареалів проживання флори і фауни з Червоної книги. Тепер там спрощення діяти не будуть. Водночас норми містобудівного права не скасували безповоротно. Їх регулюватиме Уряд через відповідні постанови.
Правки “поправили” а ризики лишили
Навіть після компромісу щодо вітряків у Карпатах, закон містить критичні лазівки. Головна його, а вірніше, наша майбутня проблема – це те що рекреаційні території не внесли до переліку винятків. Вони залишаються під загрозою хаотичної забудови. До того ж, полегшений алгоритм проектування та будівництва і надалі буде легальним для об’єктів сонячної генерації й газопоршневих комплексів.
Є ризик, що Парламент і його раптове занепокоєння екологічними наслідками правок у другому читані, не зупинять фактичні екологічні збитки на місцях.
Обходили ОВД, а обійшли вступ до ЄС. Про міжнародні наслідки
В Україні не всі землі, які з природоохоронної точки зору можуть вважатися цінними, мають природоохоронний статус. Мова про Смарагдову мережу, про ліси, про водно-болотні угіддя, про оселища видів, що охороняються. На жаль, не завжди територія, де ростуть та живуть червонокнижні види, має статус заповідника чи заказника.
Соломія Баран наголошує, що з такими приписами, як у законопроєкті №15122 українським законам до Європейських природоохоронних директив ще дуже далеко:
“Тут виходить, що новими приписами та змінами до законопроєкту всі угіддя та оселища просто нівелюються. Більшою мірою враховується формальний статус землі, а не її фактична природоохоронна цінність, яка є на практиці”.
Тобто, в нашій державі ділянка може бути і не віднесена до природоохоронної чи червоноконижної на папері, але бути такою на ділі. Соломія також нагадує, що Україна є підписантом Бернської конвенції і достатньо давно її ратифікувала:
“Декларують наші міністерства, уряд, можновладці те, що ми працюємо над тим, щоб забезпечувати функціонування Бернської конвенції. Але ділянки, які віднесені до Смарагдової мережі, ніяк не відображені в питанні цільового призначення земель”.
Тобто, не всі ділянки Смарагдової мережі є природозаповідними. Тому будь-який потенційний майбутній енергооб’єкт може заходити на територію Смарагдової мережі та нищити цінні оселища, які Україна зобов’язалася за Бернською конвенцією захищати. Більше того, Смарагдова мережа – це свого роду аналог Natura 2000 для держав, які не є членами ЄС.
“Зараз Україна в межах своїх євроінтеграційних процесів рухається до того, щоб впроваджувати Європейські директиви в тому числі і оселищну директиву, і пташину дерективу. Якщо ми втратимо дані території через будівництва енергообєктів, про яке впровадження європейських директив може йти мова? І яким чином ми плануємо впроваджувати на практиці ці дві директиви, якщо ми просто нищимо цінні оселища видів енергетичною інфраструктурою. Вітряками, газотурбінами?” – наголошує Соломія.
На жаль, про названі експерткою директиви та їх впровадження у даному законопроекті теж мова не йде.
Карпати захистили, а інші ліси? Захищеними від спрощеної забудови залишаться далеко не всі ліси України
Формулювання закону містить серйозну правову маніпуляцію. У фінальній версії прописали виняток для так би мовити “найбільш цінних лісових ділянок” та територій, де живуть червонокнижні види. Але таких формулювань юридично не існує. Хоча у Лісовому кодексі України та суміжних актах є схожі за змістом поняття, але конкретно такого не існує. Привіт, нова шпаринка для корупції. Екологи вже зараз наголошують, що це створює величезну зону ризику для більшості лісових масивів України.
“Одразу усім здається, що тільки зрубаний повністю ліс несе масштабний негативний вплив, але навіть невелика вирубана ділянка для енергообєкту вимагає і прокладання під’їзних доріг, і мереж електропередач, і технологічні майданчики мають бути побудовані…, — налізує для редакції Соломія —відповідно під все це будуть знищуватись додаткові лісові масиви. Є ризик того, що вирубки стануть фрагментованими, а оселища, які є в цих лісах будуть знищенні або деградовані. Міграційні шляхи різних видів можуть змінюватись, так само й гідрологічний режим в міру того, що вирубка буде йти, теж може змінюватися”.
Тому скорочення усіх процедур та ухилення від них нічого хорошого за собою не приносить, тільки комплекс негативних наслідків і для природи, і для самого інвестора в перспективі. Тому, що він потім буде зіштовхуватись з різними наслідками, які йому природа почне показувати, які до того не можна було оцінити. Наприклад часто є таке, що великі об’єкти будують на торфовищах, а потім дізнаються, що там торфовище. І виходить, що там неповноцінно можна реалізувати запланований проєкт, а кошти вже вкладені, інвестор очікує результату, а результат неможливий просто в міру того, що та ділянка для такого непридатна.
Паризьку угоду законопроєкт теж порушує
Соломія Баран звертає увагу, що законом передбачені умовні квоти та пільги для розміщення газопоршневих та газотурбінних установок. Так само не залежно від цільового призначення земель. При тому, що на відміну від відновлювальних джерел, такі установки пов’язані зі спалюванням викопного палива:
“Відповідно вони пов’язані з викидами забруднюючих речовин та парникових газів. А Україна є стороною Паризької угоди і низки кліматичних договорів, де Вона зобов’язалася скорочувати викиди. Тут ми створюємо умови для різкого нарощування такого палива і теж йдемо всупереч нашим міжнародним зобов’язанням, які обіцяли нашим міжнародним партнерам. І крім того, тут ще гостріше постає питання попередніх оцінок допустимості розміщення енергообєктів на відповідній території”.
І дійсно, якщо ми говоримо про викиди в атмосферу, то маємо уважніше оцінювати питання забруднення повітря та вплив на здоров’я населення. Якщо такі об’єкти будуть розміщуватись поряд з житловою забудовою, то вплив на здоров’я людей може бути колосальним. Як не крути, потрібна попередня оцінка.
Операція – маніпуляція. Що буде з ділянками під енергооб’єкти після війни?
Ініціатори даного законопроєкту певною мірою маніпулюють темою, що він носить тимчасовий характер. Мовляв, запропоновані норми діятимуть протягом воєнного стану і 12 місяців після його припинення або скасування. Але в тексті самого законопроєкту не визначено, що має відбутися з самою ділянкою і з тим, що на ній розміщенно після того, як цей період закінчиться. Відповідно механізму як забезпечити те, щоб така земельна ділянка була приведена в той стан, в якому вона була до впровадження тимчасового періоду не існує. Зрозуміло, що в переважній кількості випадків, той же інвестор буде лобіювати питання, щоб все залишилось так, як вже побудовано. Зацікавлені сторони будуть відстоювати позицію, щоб такі енергообєкти не були демонтовані, а землі рекультивовані та відновлені. І цього обов’язку не передбачено в законопроєкті.
“У 99% випадків навіть після завершення строку ті об’єкти, які будуть побудовані в межах плану енергостійкості, там і залишаться. То чи можна говорити про тимчасовий характер даного законопроєкту? Явно ні. Те, що встигнуть побудувати за спрощенною процедурою, те й залишиться” – підсумовує Соломія Баран.
Сумно визнавати, що компромісний варіант закону все одно залишив відчиненими “чорні ходи” для ласих до землі бізнесменів. Розмазані формулювання про “найбільш цінні ліси”, відсутність захисту для рекреаційних зон та зелене світло на будівництво сонячних і газових станцій в обхід містобудівних правил – це як міна уповільненої дії для довкілля.
Ось так завзято народні обранці намагаються врятувати державну енергетику перед важкою зимою. То вони легалізують безконтрольні вирубки, то знищення зелених зон… Їх же потім не поверне жодна Ваша постанова, шановні депутати.
Якщо у Вашій громаді швидко і без попередження знищують зелену зону та хочуть встановити на тій ділянці енергообєкт – напишіть нам свою історію.
