Digital Impact for Species — це новий цифровий сервіс, що показує який вплив на довкілля має ваше перебування в мережі. Ні це не жарт. Коли ми відкриваємо сайт, дивимося відео або гортаємо стрічку соцмереж, здається, що це не має ніякого відношення до екології. Та насправді кожна дія в інтернеті запускає ланцюг процесів: працюють сервери, передаються дані, витрачається електроенергія, використовується вода. Тому далі розповідаємо про те, хто розробив новий сервіс та як він визначає цифровий слід.
Невидима дія інтернету на довкілля
Інтернет не існує сам по собі. Він тримається на дата-центрах — спеціальних будівлях, заповнених серверами, які зберігають і оброблять наші дані. Вони працюють цілодобово, споживають багато електроенергії та потребують постійного охолодження, для якого використовується вода. За різними оцінками, цифрова індустрія вже виробляє більше парникових газів, ніж уся світова авіація.
Проблема не тільки в тому, що інтернет забруднює довкілля, але й в тому, що цього ніхто не помічає. Якщо людина бачить вихлопи машини або смог над містом, вона розуміє зв’язок між дією та наслідком. З цифровими сервісами цього зв’язку немає. Саме тому дослідники з Університету Ексетера у партнерстві із Madeby.studio вирішили створити сервіс, який зробить цифровий слід видимим.
Як сервіс аналізує сайт?
Digital Impact for Species — це онлайн-інструмент, який аналізує будь-який вебсайт і показує, який вплив той має на довкілля. Щоб обчислити цей вплив, сервіс насамперед аналізує, скільки даних завантажується, коли користувач відкриває сторінку. Для цього використовується Google PageSpeed Insights — інструмент, який дозволяє точно порахувати розмір усіх файлів: зображень, тексту, шрифтів, скриптів і відео. Якщо з якихось причин ці дані недоступні, береться середній показник «ваги» сторінки для відповідної галузі. Логіка тут проста: чим більша сторінка і чим більше ресурсів вона завантажує, тим більше енергії потрібно для її передачі та обробки, а отже — тим вищі викиди.
Наступний крок — визначення того, на яких серверах розміщений сайт. Для цього використовуються дані Green Web Foundation, які показують, чи працює хостинг на відновлюваній енергії, чи залежить від викопного палива. Це має велике значення, адже одна й та сама сторінка може мати зовсім різний вплив на довкілля залежно від джерела енергії, яке живить сервери.
На основі цих даних обчислюється, скільки електроенергії витрачається, скільки викидів вуглекислого газу виникає і скільки води потрібно для роботи серверів. У підсумку сайт отримує оцінку — від дуже екологічного до такого, що має значний негативний вплив.
“Коли ми відвідуємо веб-сайт, ми рідко думаємо про вплив на навколишнє середовище. Але існує висока вартість: від енергії, яка споживається, коли інформація проходить шлях від центру обробки даних до вашого комп’ютера чи смартфона, до води, яка використовується для охолодження серверів” — каже керівник проекту доктор Маркос Олівейра-молодший з групи впливу на природу та клімат Ексетера у коментарі Euronews.
Як цифровий вплив пояснюють мовою природи?
Особливість цього сервісу в тому, що він не обмежується сухими числами. Більшість людей не розуміє, багато це чи мало — кілька грамів CO₂ або кілька ват-годин електроенергії. Тому розробники вирішили пояснювати вплив через прості приклади з живої природи. Наприклад, скільки води потрібно для обслуговування певної кількості відвідувань сайту і як ця кількість співвідноситься з потребами конкретної тварини чи рослини. Такий підхід допомагає усвідомити масштаб проблеми на інтуїтивному рівні.
Наприклад для 9000 відвідувань на YouTube.com щомісяця потрібно 10 літрів води – цього достатньо, щоб мавпа-капуцин прожила 77 днів. 9000 відвідувань на місяць також використовують 6 кВт·год енергії, що еквівалентно щоденному споживанню енергії 1000 колібрі Анни протягом 332 днів.
Раніше вже існували сервіси, які рахували вуглецевий слід сайтів, але вони здебільшого були орієнтовані на айті-фахівців або бізнес. Вони показували складні технічні показники, які важко зрозуміти пересічному користувачу. Digital Impact for Species працює інакше. Він створений як освітній інструмент для широкої аудиторії. Його головне завдання — не покарати, а пояснити, показати зв’язок між цифровими звичками людей і станом довкілля.
“Мова йде не про те, щоб називати та ганьбити веб-сайти, які мають високий вплив на навколишнє середовище, а про залучення людей і спонукання до обговорення того, як ми можемо створити більш стійкий Інтернет”, — додає доктор Олівейра-молодший.
Що можна змінити?
Окрема увага в проєкті приділяється тому, як вплив на довкілля можна зменшити. Дослідники наголошують, що значна частина відповідальності лежить на власниках сайтів і платформах, адже саме вони визначають, яким буде цифрове навантаження на користувачів. Водночас і поведінка людей у мережі має значення: що менше зайвих пошуків і переходів, то менше навантаження на інфраструктуру.
Серед найпростіших і найшвидших рішень — зменшення кількості зображень, обмеження використання різних шрифтів, спрощення структури сайту та навігації. Також рекомендується уникати відео там, де без нього можна обійтися, адже саме відеоконтент є одним із найбільш енерговитратних елементів інтернету. Такі зміни можуть здаватися дрібними, але в масштабах мільйонів відвідувань вони здатні суттєво зменшити вплив цифрових сервісів на довкілля.
А який вплив на довкілля має URSA.MEDIA?
Щоб зрозуміти, як ці розрахунки працюють на практиці, ми проаналізували сайт редакції URSA.MEDIA за допомогою інструменту Digital Impact for Species. Результати показали, що наш сайт має помірний і контрольований вплив на довкілля, але водночас — потенціал для подальшого покращення.
За оцінкою сервісу, загальний екологічний рейтинг сайту — B, що означає: ресурс не створює надмірного цифрового навантаження, але ще не використовує всі можливості для зменшення свого сліду.
Один перегляд сторінки URSA.MEDIA в середньому призводить до викидів близько 0,18 грама CO₂, споживання 0,36 ват-години електроенергії та використання 0,0007 літра води, необхідної для охолодження серверів.
Щоб зробити ці показники зрозумілішими, сервіс перекладає їх у природні порівняння. Наприклад, сукупне споживання води, пов’язане з роботою сайту за місяць, співвідноситься з кількістю води, якої достатньо для підтримки життя дикої горили протягом кількох днів. А обсяг викидів CO₂, який утворюється через перегляди сторінок, потребує роботи тропічного лісу, щоб бути поглинутим. Це не означає прямої шкоди конкретним тваринам чи екосистемам, але допомагає уявити масштаб впливу цифрових медіа у звичному для природи вимірі.
Оцінка інструменту також супроводжується коментарем: сайт має розумний вплив на навколишнє середовище, але кілька оптимізацій можуть зробити його кращим.
Головна ідея Digital Impact for Species полягає в простому нагадуванні: інтернет — це частина глобальної екосистеми, яка споживає ресурси і залишає слід. І чим краще ми розумітимемо, як саме формується цей слід, тим більше шансів зробити цифровий простір менш шкідливим для природи.
