50-річного американця Майкла Макартні, відомого під псевдонімом «Король тортур», прокуратура звинуватила у жорстокому поводженні з тваринами. Чоловік вів зашифровані Telegram-канали, в яких сотні людей придумували і замовляли жорстокі знущання над мавпами. За гроші мавп підпалювали, калічили, засовували у блендер, а іноді вбивали, знімаючи на камеру. Журналісти BBC відстежили як катів в Індонезії, так і покупців у США, та співпрацювали з правоохоронними органами, щоб притягнути всіх учасників до відповідальності. Зараз поліція шукає покупців, а кількох виконавців тортур вже заарештували.
Майкл Макартні – колишній член небезпечної банди мотоциклістів, який вже відсидів за це у в’язниці 20 років. Згідно з обвинувальними документами, Макартні, який проживає в штаті Вірджинія, звинувачується прокуратурою у зборі грошей у своїх приватних каналах за поширенні відео, які містять «тортури, вбивства і сексуально-садистські каліцтва тварин, зокрема, молодих і дорослих мавп». Він офіційно визнає себе винним і йому загрожує до п’яти років ув’язнення. Макартні був одним з ключових розповсюдників відео-катувань у США, про що зізнався у розмові з BBC минулого року, назвавши себе «королем цього божевільного світу».
«Я був людиною, – сказав він. – «Хочете побачити, як катують мавп? Я можу вам це показати».
Після розслідування ВВС під слідство потрапили щонайменше 20 осіб по всьому світу.
Трьом учасникам вже висунули звинувачення в США, зокрема і Макартні. Двох катів заарештували і ув’язнили в Індонезії, а три жінки були заарештовані у Великій Британії. До п’яти років позбавлення волі за участь загрожує і колишньому офіцеру ВПС США, Девіду Крістоферу Ноблу, який раніше був відданий під трибунал і звільнений з армії.
Увага: у статті є згадки про жорстоке поводження з тваринами, які можуть шокувати.
Що за розслідування?
20 червня 2023 року BBC опублікували резонансне розслідування, в якому викрили глобальну мережу садистів, які катували мавп. У США, Великій Британії та інших країнах люди платили індонезійцям, щоб ті знущалися і вбивали малят довгохвостих макак на камеру.
Все почалося з того, що у стрічці YouTube почали з’являтися відео катувань мавп. Це помітила американка Люсі Капетаніч, яка вечорами переглядала милі відео з шимпанзе із японського зоопарку. Але алгоритми YouTube показав їй відео, де мавп вже лупцюють і обливають водою. Ці відео порушували умови спільноти YouTube, тому жінка повідомила про них платформі, але реакції не було, а відео продовжували з’являтися.
Трохи більше року тому BBC також розслідували появу цих відео з тортурами мавп. Виявилося, що відео здебільшого походять з Індонезії, їх завантажують на YouTube виключно щоб розважати садистів за кордоном. У коментарях зібралися мавпоненависники, які, схоже, отримували задоволення від знущань над маленькими довгохвостими макаками.
Згодом з Люсі зв’язався Дейв Гуптар з карибського острову Тринідад, який теж натрапив на відео катувань на YouTube. Разом вони почали розбиратися у цій справі. Тоді вони помітили маленьку самицю на відео, її ім’я «Міні» писали в назві, ніби вона була якоюсь зіркою.
Сотні різних каналів на YouTube викладали відео з жорстоким поводженням з маленькими макаками. У деяких з них мавпи, здавалося, помирали на екрані. «Дивіться, як вони намагаються дихати, поки їхній ідіотський мозок відключається», – написав один з коментаторів. Люсі Капетаніч була нажахана. Їй було боляче дивитися, як власник Міні спочатку був ласкавий, а потім бив її.
У деяких мавп від стресу розвинувся фізичний тик. Глядачам це подобалося. «З неї знущалися кілька разів на тиждень з самого дитинства. Вона прожила жахливе життя», – схвально написав хтось під відео з Міні. – «Не думаю, що я коли-небудь бачив мавпу більш зломленою».
Ніна Джекель – активістка із захисту прав тварин у Лос-Анджелесі, також спостерігала за тим, що коїться з цими відео на YouTube. І коли Джекель читала коментарі, вона дещо зрозуміла. Ненависники мавп починали розчаровуватися. «Вони хотіли побачити більш жорстоке насильство, але творці відео не виконували їхніх побажань, – пояснила Джекель. – «Вони хотіли більш екстремального насильства і хотіли контролювати його».
Ці запити вони могли задовольнити на темних інтернет-форумах або у спеціальних групах в Telegram. Одна з таких груп була під назвою «Клітка для мавп». Джекель, Капетанич і Гуптар знали про неї, але не могли зазирнути всередину. Але пізніше Люсі написав незнайомець під іменем «Король тортур» і запросив у цю групу. Там було близько 400 учасників, не лише американці, а й європейці та австралійці.
Люсі не могла осягнути рівень садизму, який там відбувався. У той же час «Король тортур» розповів їй, що вона тут, щоб допомогти йому викрити учасників.
У реальному житті це був Майк Макартні, 48-річний колишній член мотоциклетної банди з Норфолка, штату Вірджинія. Він мав татуювання свастики і «чоловічу печеру» в будинку, прикрашеному нацистською символікою і прапорами Конфедерації. Після того, як він відсидів за ґратами, під час пандемії він почав проводити багато часу на YouTube. В якийсь момент він побачив перше відео, в якому катують мавп.
Відео викликало у нього “добрий сміх”. Він почав дивитися більше, залишав коментарі. Невдовзі він отримав запрошення до групи в Telegram.
«Вони влаштували опитування, – згадує Макартні. – “Ви хочете, щоб я використав молоток? Ви хочете плоскогубці? Викрутку?” Я впевнений, що там є нове відео з усім, за що я проголосував. І це була найгротескніша річ, яку я коли-небудь бачив».
Маккартні побачив можливість заробляти гроші – завантажувати відео тортур з YouTube і продавати їх в Ape’s Cage. Продаючи і обмінюючись відео, він став довіреним членом спільноти ненависників мавп і піднявся високо в неформальній ієрархії.
Однією з найактивніших учасниць групи була Стейсі Сторі під ніком «Садистка». Вона була 46-річною бабусею, яка працювала на заправці і жила зі своїм сином в самотньому трейлері, віддаленому від дороги в селі Алабами. Вона ділилася нескінченними відео тортур, а також збоченими фантазіями. Вона також просувала ідею помістити мавпу в блендер. Учасники жваво обговорювали, скільки потрібно зібрати грошей на блендер, яку модель краще вибрати. Відео з блендером стало “хітом”.
Але деякі з учасників, як от Макарті, зв’язались з зоохасницею Джекель і стверджували, що вони нібито інформатори під прикриттям, які хочуть викрити ці групи.
Коли журналісти BBC відвідали одного з учасників, 20-річного випускника Ейпа(справжнє ім’я не розголошують), той розповів, що був самотньою дитиною, яка стала самотнім дорослим. У якийсь момент, за його словами, його біль перетворився на ненависть. «Мене приваблювало те, що я бачив, як страждає хтось інший, по суті, схожий на людину, – сказав він. – «Тому що я страждав».
Серед файлів у нього була папка, названа просто: “Ідеї для тортур”. У ній були десятки відео з мавпочкою Міні. Він пригадує, як колись намагався замовити відео у її власника. «Я хотів, щоб він купив мавпочку і розпиляв її навпіл, вертикально», – розповів він.
Вбити ж Міні її власник погодився за 5 000 доларів. Коли Ейп повідомив про це групі, навіть він був здивований, як багато учасників були готові вкласти гроші. Але він підозрював, що власник Міні просто візьме гроші та втече. «Міні була знаменитістю, – пояснив він. – «Її власнику було вигідніше залишити її живою».
Міні стала настільки популярною, що декому вже набридла. «Я так втомився від Міні», – писав хтось, — «розбудіть мене, коли вона помре». Вони нескінченно міркували про те, коли її вб’ють. А потім нові відео з Міні перестали з’являтися, і всі почали цікавитися, чи справді вона померла.
Кати мавп були захищені почасти тому, що поліція просто не звертала на них особливої уваги. Але і тому, що в їхніх відеозаписах було важко знайти зачіпки. Індонезійці були розумнішими за своїх американських замовників – вони ніколи не показували своїх облич і не називали своїх справжніх імен, і знімали в умовах, які важко було ідентифікувати.
Але Гуптару вдалося знайти зачіпки на деяких відео. Зоозахсники зв’язалися з поліцією і почали виходити на учасників садистських груп. Агенти Департаменту внутрішньої безпеки США вилучили телефон Сторі й знайшли в ньому близько 100 відеозаписів тортур, а також докази того, що вона платила за створення відео, де мавпу поміщали у блендер.
Вони також знайшли власника Міні, яким був Аджис Расаджан, який жив з дружиною і маленьким сином у сучасному будинку, розташованому в кінці довгої дороги навпроти рисового поля, яке можна було впізнати з його відеозаписів катувань.
Коли Аджис вперше почав розміщувати відео з мавпами на YouTube, він був здивований кількістю переглядів. «Я хотів мати багато глядачів, тому що тоді я зможу отримувати гроші від реклами на YouTube», – пояснив чоловік. Він помітив, що агресивні відео набирають більше переглядів, тому почав знімати їх частіше. Незабаром йому почали писати іноземці. Він створив акаунт у Telegram і розмістив рекламу на YouTube. «Іноземні клієнти були “психопатами”,» – сказав Аджис. Але він заробив на них достатньо, щоб купити нову машину.
За його словами, до того, як він придбав Міні, коли їй було лише кілька днів від народження, він убив 20 інших мавп. Але йому вдалося врятувати Міні – і вона стала його зіркою. Він катував її цілий рік, до самого кінця.
Спеціальний агент Пол Волперт, який очолює розслідування МНБ, заявив, що всі залучені правоохоронні органи були глибоко шоковані характером цих злочинів.
«Я не знаю, чи міг хтось коли-небудь бути готовим до подібних злочинів, – коментує агент. – «Те ж саме стосується і адвокатів, і присяжних, і всіх, хто читає про те, що відбувається. Я думаю, це буде шоком для всіх».
За словами агента Волперта, кожен, хто причетний до купівлі або розповсюдження відео з тортурами мавп, повинен «очікувати, що в якийсь момент у його двері постукають». «Вам це не зійде з рук».
Макартні сподівався, що агент Волперт поблажливо поставиться до нього за те, що він запросив Люсі Капетаніч до спільноти, щоб нібито разом викрити учасників, але це малоймовірно.
Журналісти проконсультувалися з психологом Стейсі Чечет, яка допомагає американській поліції в розслідуванні катувань мавп. Вона відкинула твердження деяких учасників про те, що вони просто намагалися полегшити власні страждання. «Такі люди зазвичай мають такі бажання протягом тривалого часу, – пояснила доктор Чекет. – «Тому мені важко повірити, що хтось може пережити важкий період у житті і раптом подумати: “Знаєте, що допоможе мені відчути себе краще? Спостерігати за тим, як розпилюють мавпочку навпіл”».
Аргументи, що Ейп та Макарті були “агентами під прикриттям”, психолог теж спростувала: «Це лише приклад “багатого на деталі фантазійного життя”, яким часто живуть садисти. Вони вчаться жити в цьому світі фантазій».
Що ж сталося з мавпочкою Міні?
Міні жива, і зараз вона проходить реабілітацію на пагорбах в Західній Яві у Індонезії. Там команда ветеринарів реабілітує врятованих тварин, а також тих, які не можуть жити в дикій природі. Тут є леопардові коти, панголіни та павичі, навіть хворий орлан, який не може літати. Є крокодил, який напав на багатьох людей. В одному з кутків заповідника стоїть велика клітка, наповнена листям, гілками дерев і гойдалкою з шин, а в ній – Міні.
Після того, як її врятувала поліція, і Міні потрапила до притулку, у неї були переломи хвоста і щелепи, зламані молочні зуби. За словами ветеринара Ільхама Маулани, вона перебувала у глибокому стресі. Але всього через чотири місяці, коли журналісти відвідали її, Міні вже помітно змінилась. Вона стала сміливішою, допитливішою. Вона почала розгойдуватися по клітці та гратися з іншими мавпами.
Коли Міні трохи одужає і дізнається більше, фахівці зможуть повернути її в дику природу, сказала Фемке де Хаас, співзасновниця притулку. «У нас є прекрасна територія, яку ми можемо використати як місце для випуску цього виду. Це незайманий лісовий острів у заповіднику, що охороняється, тому людям не дозволяють туди заходити. Тож це безпечно».
Поки Міні облаштовувалася у своєму заповідному будинку, її колишній власник, Аджис Расаджана, був засуджений до восьми місяців ув’язнення – це максимальне покарання, яке можна було отримати за катування тварин.
А що кажуть платформи?
Відео катувань мавп все ще легко доступні в Telegram, а тепер і в Facebook, де BBC нещодавно знайшла десятки груп, які діляться екстремальним контентом. У деяких з них понад тисяча підписників.
“Ми спостерігаємо зростання цього екстремального контенту, який раніше був прихований, а тепер відкрито поширюється на таких платформах, як Facebook”, – заявила Сара Кайт, співзасновниця благодійної організації Action for Primates, що займається захистом тварин.
Facebook повідомив BBC, що видалив групи, на які журналісти звернули увагу компанії. “Ми не дозволяємо пропагувати жорстоке поводження з тваринами на наших платформах і видаляємо такий контент, коли нам стає про це відомо, як ми зробили в цьому випадку”, – сказав представник компанії.
Пані Кайт також закликала оновити британське законодавство, щоб полегшити переслідування осіб, які платять за зйомку відео-тортур. “Якщо хтось активно бере участь у заподіянні болю, платить за знущання над твариною і надає список того, що він хоче зробити з нею – мають бути більш суворі закони, щоб притягнути їх до відповідальності”, – сказала вона.
У своїй заяві YouTube повідомив BBC, що жорстокому поводженню з тваринами “немає місця” на платформі, і компанія “наполегливо працює над тим, щоб швидко видаляти агресивний контент”.
“Лише цього року ми видалили сотні тисяч відео і закрили тисячі каналів за порушення нашої політики щодо насильства і графіки”, – йдеться в заяві.
Telegram натомість повідомив, що він прагне захищати приватність і свободу слова, і його модератори не можуть “активно патрулювати приватні групи”. Але користувачі можуть повідомляти про контент з цих груп модераторам Telegram.
