Поважати і не заважати — це одне з базових правил співіснування з дикою природою від URSA.MEDIA. А як робити це правильно, розкажуть WWF-Україна. Нещодавно команда фонду у межах міжнародного проєкту COOP4SAFE підготувала практичний онлайн-посібник із співіснування з великими хижаками «Жити пліч-о-пліч». Він стане у пригоді громадам, фермерам, пасічникам, освітянам і всім, хто живе, працює або подорожує Карпатами. Прочитати його можна тут. А ми тим часом коротко пояснимо, яка роль ведмедя, вовка та рисі у природі? Чому виникають конфлікти між людьми й дикими тваринами та що робити, якщо все ж зустріли у Карпатах дикого звіра?
Чому хижаки приходять до людей?
Одна з головних причин — це вирубки лісів, зменшення кормової бази та створення туристичної інфраструктури. По факту це не тварини йдуть до нас, а ми до них. Ведмеді, вовки та рисі змушені шукати нові маршрути й іноді опиняються ближче до населених пунктів.
Смітники, харчові відходи, сади, пасіки та незахищена худоба можуть стати для диких тварин легкодоступним джерелом корму. Якщо тварина знаходить їжу біля людей, вона може повернутися туди знову.
Саме тому один із найпростіших способів запобігати конфліктам — не створювати для диких тварин «їдальні» біля людських осель, каже посібник.
Як зменшити ймовірність зустрічі з хижаком?
Якщо ви не готові познайомитися з ведмедем чи кабаном у лісі — не розкидайте залишки продуктів зі словами: “це органіка, тваринки поїдять, перегниє”. Тваринки дійсно поїдять і стануть приходити до вашого улюбленого місця відпочинку частіше.
Тому забирайте із собою все сміття. А безпосередньо під час відпочинку — намагайтесь шуміти. Адже, шум відлякує тварин, повірте вони не бажать зустрічі з вами так як і ви з ними.
Зустріли лисеня, косулю – не торкайтесь тварин і не підгодовуйте. Навіть якщо намір здається добрим, регулярний доступ до людської їжі може змінювати їхню поведінку та привчати наближатися до людей.
Якщо ви проживаєте біля лісу — організуйте смітники так, щоб до них не дісталися дикі тварини. Бо наступного разу прийдете викидати відходи, а в смітнику ведмідь — воно вам треба?
Що робити, якщо зустріли ведмедя?
Насамперед — не наближайтеся до тварини та не намагайтеся її фотографувати зблизька. Зберігайте дистанцію і залиште ведмедю можливість відійти.
Не біжіть. Намагайтеся спокійно збільшувати відстань між собою і твариною, не роблячи різких рухів.
Не намагайтеся годувати ведмедя або привернути його увагу. Особливо небезпечно наближатися до ведмежат: їхня мати може перебувати неподалік.
Якщо побачили ведмедя здалеку, найкраще рішення — не йти в його напрямку та змінити маршрут.
А якщо це вовк?
Вовки зазвичай уникають людей. Якщо ви все ж побачили вовка, не наближайтеся до нього і не намагайтеся його переслідувати.
Зберігайте дистанцію та дайте тварині шлях для відступу. Не підгодовуйте вовків — звикання до людської їжі може призвести до того, що тварина почне частіше наближатися до поселень.
Якщо поведінка дикої тварини здається незвичною — наприклад, вона не намагається уникнути людини або регулярно з’являється біля житла, — про це варто повідомити відповідні природоохоронні служби.
А якщо зустріли рись?
Побачити євразійську рись у природі — велика рідкість. Це обережна тварина, яка переважно намагається уникати контакту з людиною.
Правило тут таке саме: не наближайтеся, не переслідуйте тварину заради фотографії та залиште їй достатньо простору, щоб піти.
Що можуть зробити фермери та пасічники?
Автори посібника рекомендують захищати худобу та пасіки, зокрема за допомогою спеціальних огорож і навчених собак-охоронців.
У межах проєкту COOP4SAFE в українських та словацьких Карпатах встановлюють так звані електропастухи навколо пасік та загонів для овець. Їхнє завдання — відлякувати хижаків та не давати їм отримати легкий доступ до їжі.
Також важливо не залишати худобу без належного нагляду на територіях, де мешкають великі хижаки.
Стріляти не можна, залишити в спокої
Зараз в суспільстві точиться дискусія про прийняття скандального закону про “Стале мисливство”, його автори пропонують посилити відстріл диких тварин.Мисливці підливають олії у вогонь – мовляв вже вовки селами гуляють не ховаючись.
Звичайно ми виступає проти цього законопроєкту, як і європейські інституції які вже засудили його. Дикі тварин потрібні екосистемі. Вони регулюють чисельність інших тварин, впливають на структуру їхніх популяцій і таким чином підтримують природну рівновагу. І питання не в тому, щоб відстріляти всіх заради власної безпеки, а в тому щоб навчитися гармонійно співіснувати зі світом дикої природи.
Одне з цікавих рішень, описаних у посібнику, — відновлення природної кормової бази далеко від людських поселень. Цей підхід зменшить бажання диких тварин йди до людйе у пошукаї їжі. Так зараз у горах висаджують дикорослі плодові дерева. Зокрема, пізні сорти яблунь можуть забезпечувати тварин їжею восени, коли природного корму стає менше.
Відновлюють і лісові луки. Там більше корму знаходять олені та козулі, а отже, травоїдним менше потрібно наближатися до сіл. Відповідно, за ними рідше наближаються й хижаки.
Логіка проста: якщо у дикої тварини достатньо їжі та простору в лісі, причин приходити до людей стає менше.
Безпечне співіснування з великими хижаками починається не тоді, коли ведмідь уже зайшов до села, а значно раніше — з того, як ми поводимося з лісами, їжею, відходами та простором, який ділимо з дикою природою.
Раніше ми розповідали, як наша журналістка зустрілась з ведмедем у дикій природі.
