Щороку влітку тисячі творчих та свідомих людей по всьому світу беруть у руки камери й вирушають на природу. Вони знімають ліси, гори, річки, птахів і квіти, в рамках фотоконкурсу «Вікі любить Землю», який щорічно проходить за підтримки WWF — Всесвітнього фонду природи.
Цей конкурс не просто про естетику в кадрі. Його головна мета — привернути увагу до проблем довкілля та зберегти красу нашої планети. Далі розповідаємо, як українці заснували такий масштабний проєкт “Вікі Любить Землю” та хто може взяти участь у конкурсі.
Що таке “Вікі любить Землю”?
“Вікі любить Землю” (Wiki Loves Earth) — це міжнародний фотоконкурс природних пам’яток. Його мета — зібрати якісні зображення об’єктів природно-заповідного фонду та зробити їх доступними для всіх через Вікіпедію та Вікісховище.
Конкурс започаткувала ГО «Вікімедіа Україна» ще у 2013 році, і з тих пір ініціатива охопила понад 50 країн. Цьогоріч він триває з 1 по 31 липня.
У конкурсі може брати участь будь-хто. Не треба бути професійним фотографом. Достатньо мати камеру або навіть просто смартфон. Найважливіше — сфотографувати пам’ятку природи або об’єкт природно-заповідного фонду та слідувати інструкціям організаторів. Вони, до слова, ось тут.
WWF підтримує цей конкурс, бо він допомагає показати, наскільки цінною є наша природа. І якщо ми хочемо її зберегти, спочатку маємо її побачити.
Цей конкурс — це не лише про довкілля. Це про відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Для чого це потрібно?
Коли ви відкриваєте статтю у Вікіпедії, то бачите не лише текст, а й фотографії. Але багато природних об’єктів взагалі не мають власних світлин. І в читачів порталу може виникати відчуття, що цих природних пам’яток просто не існує. І саме це може бути небезпечно: те, чого не видно, легко знищити.
Конкурс «Вікі любить Землю» допомагає це змінити. Люди фотографують пам’ятку природи або об’єкт природно-заповідного фонду. Ці фотографії потім додають у вільну базу Вікіпедії і ними можуть користуватись усі: журналісти, вчителі, науковці, школярі.
Навіть якщо ваше фото не переможе, воно може виявитися дуже важливим. Бо воно буде у вільному доступі і хтось, хто ніколи не був у тій місцині, побачить її і, можливо, захоче туди поїхати, або зрозуміє, що її треба берегти.
Багато переможців минулих років — це звичайні люди, які просто люблять природу. Вони їздять у походи, гуляють біля річки, фотографують птахів у парках. І їхні фото вже стали частиною Вікіпедії.
Умови участі у конкурсі?
Спочатку потрібно обрати природоохоронне місце — це може бути парк, ліс, заповідник, озеро чи скеля. На сайті конкурсу є списки місць, які потребують світлин у кожній області, тож легко знайти щось поблизу. Потім потрібно поїхати туди й зробити фото. Це можуть бути пейзажі, тварини, рослини або навіть інформаційні щити чи містки на маршруті.
Після цього фото треба завантажити на сайт Wikimedia Commons — це велика бібліотека вільних зображень, які використовуються у Вікіпедії. Далі журі переглядає всі надіслані фото. До нього входять фотографи, екологи й люди, які працюють з Вікіпедією. Вони обирають найкращі знімки. А вже з них формують список фіналістів, які представляють Україну на міжнародному етапі конкурсу разом із фото з інших країн.
Головні умови участі:
- фотографії повинні бути виконані конкурсантами особисто;
- вчасне надходження фото на розгляд експертного журі (протягом липня);
- наявність місця, зображеного на світлині, у переліку об’єктів природно-заповідного фонду України;
- зазначення автора, місця та ID-коду зі списку в описі світлини;
- опис кожної фотографії повинен містити географічні координати фотографування об’єкту.
Цей конкурс — не тільки про красу. Так, фото можуть бути неймовірні, але суть у тому, щоб показати життя природи і зафіксувати його, бо природа завжди змінюється. Щось висихає, щось вирубують, десь будують дороги. А фотографія — це доказ, що ця територія існувала і мала свою цінність.
До слова, ми в URSA.MEDIA публікуємо фото світлин української природи від наших читачів. Мета рубрики — показати красу нашої країни та надихнути на бережливе ставлення до довкілля.
Раніше Вікторія Ковальчук ділилася світлинами круч над рікою Дністер.
