Про продаж родовища Бушанського Державною службою геології та надр України широкому загалу стало відомо у квітні з публікації письменниці Оксани Давидової у facebook.
Гора Лисківка, яка є частиною родовища, знаходиться у відомому на всю Україну селі Буша та фактично є частиною історико-культурного заповідника. Вчора із соціальних мереж також стало відомо, що місцеві жителі сіл, які розташовані поряд із Бушою, зібрали необхідну кількість голосів проти видобутку копалин з родовища.
«Сьогодні був дуже важливий день для Буші, Дорошівки, Слободи й всіх нас, кого це стосується і турбує! Всі зацікавлені робили на своїх рівнях усе можливе! Сьогодні були збори-голосування проти кар’єру, який би знищив це місце! Треба було зібрати не менше 200 голосів мешканців трьох сіл, а це велика кількість для маленьких сіл. Знаєте скільки було людей? 222! Це відповідь на суму, за яку хотіли продати чарівну гору Лисківку Надра (2 мільйони 666 тисяч гривень). Оце так гра цифр!» – йдеться у публікації facebook місцевої жительки Сапко Ведана.
І хоча збір підписів є чудовим прикладом того, як громада має об’єднатися в боротьбі за культурну, історичну та природну спадщину, видихати, на жаль, поки ще зарано. Адже влада ще має офіційно відреагувати на вимогу громади.
В чому цінність родовища?
За інформацією Державної служби геології та надр, Бушанське родовище є джерелом трепелу, кремнистої крейди, фосфатовмісних й малофосфатних вапняків. Пошуково-оцінювальні роботи були проведені у 1988–1993 роках, геологорозвідувальні – у 2000–2007 роках. Трепел та кремниста крейда придатні як сорбент; фосфатовмісні та малофосфатні вапняки – для виробництва вапнякового борошна.
Родовище ніколи не розроблялося. Розкривні породи представлені відкладами трьох епох: голоцену, плейстоцену і неогену.
Трепел є активною гідравлічною добавкою. В сухому і молотому вигляді трепел може бути використаний у складі сухих будівельних сумішей як активний мікронаповнювач. Він також застосовується для виготовлення цегли, застосовуваної для теплоізоляції стін і заповнення каркасів будівель.
Кремнисту крейду використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо. Також вона придатна для використання як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків та як наповнювач гуми й паперу.
Вапняк має універсальне застосування в промисловості, сільському господарстві та будівництві. Також його використовують в хімічній і харчовій промисловості ‒ як допоміжний матеріал у виробництві соди, карбіду кальцію, мінеральних добрив, скла, цукру, паперу. Його також застосовують при очищенні нафтопродуктів, сухій перегонці вугілля, у виготовленні фарб, мастил, гуми, пластмас, мила, ліків, мінеральної вати, для очищення тканин і обробки шкіри, вапнування ґрунтів. Вапняк ‒ один з найважливіших будівельних матеріалів.
Хто придбав родовище та як відреагувала громада?
Згідно з даними Prozorro, на аукціоні за цей об’єкт змагалися дві фірми. Лот називався «Спеціальний дозвіл на користування надрами родовища “Бушанське”».
«Родовище Бушанське розташоване на території Ямпільського (Могилів-Подільського – відповідно до постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів” від 17.07.2020 № 807-ІХ) району Вінницької області, за 1,0 км на північний захід від с. Буша. Вид корисної копалини: вапняк фосфатовмісний, вапняк малофосфатний, трепел, кремниста крейда. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: видобування корисних копалин, 20 років», – зазначено в описі лота.
Переможцем конкурсу стало ТОВ «СІ-ЕВОЛЮШН». За даними Опендатабот, товариство було засноване нещодавно, 19 лютого 2024 року. Статутний капітал товариства усього 1 000 гривень. Реєстрація – м. Київ. Власницею та керівницею товариства є Гибелинда Наталія Іванівна. Основний КВЕД контрагента ТОВ «СІ-ЕВОЛЮШН» – 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів.
Товариство сплатило 2 мільйони 666 тисяч 800 гривень за отримання спецдозволу на видобуток корисних копалин строком на 20 років.
У коментарі журналістам nadra.info голова Держгеонадр Роман Опімах запевнив журналістів, що вся документація в порядку. Обласне екологічне управління ще 2007 року дало висновок, що родовище не розташоване на землях природоохоронного призначення і не потребує погодження адміністрації заповідника.
На початку квітня комунікаційниця ініціативної групи мешканців с. Буша Ганна Гронська повідомила кореспондентові Укрінформ, що під час зборів громади жителі села вирішили подати звернення та скарги стосовно ситуації, яка загрожує збереженню історичних пам’яток та екології Буші, до влади всіх рівнів, зокрема до голови Ямпільської територіальної громади, голови Могилів-Подільської військової адміністрації, а також голови Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної прокуратури.
Чому важливо зберегти Державний Історико-культурний заповідник Буша?
Історико-культурний заповідник «Буша» – державний заповідник, розташований у селі Буша, що в Ямпільському районі Вінницької області України. Заповідник створено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2000 року.
На території заповідника розташовано сім музеїв. Серед них – три пам’ятки національного значення. А саме «Оборонна фортеця з підземними ходами V-XVII ст.», «Музей археології (поселення трипільської культури IV-III тис. до н.е.)» та єдиний у Європі унікальний «Скельний храм з рельєфним зображенням V-XVII ст.».
Храм був відкритий у 19 ст. відомим істориком та археологом Володимиром Антоновичем. На барельєфі зображена жінка на колінах, що нібито молиться, дерево без листя, півень на ньому, олень та загадковий квадрат над ними.
Також Родовище Бушанське знаходиться на критично небезпечній відстані від пам’ятки місцевого значення «Козацьке кладовище», старовинних поховань XVIII ст., і геологічного заказника «Гайдамацький Яр».
На території заповідника розташований парк історичної скульптури, де щорічно проводяться міжнародні зустрічі скульпторів-каменотесів. Загалом за 30 років на території заповідника завдяки пленерам з’явилося 200 кам’яних фігур. Це найбільший парк скульптур в Україні та один із найбільших у Європі.
Заповідник Буши є важливою історично-культурною пам’яткою України, яка потребує збереження та вивчення у майбутньому. Люди тут жили ще з часів палеоліту. На цій території було виявлено поселення трипільської культури, скіфське городище, києворуські поселення та середньовічне місто.
Всі ці унікальні історичні місця зраз під загрозою знищення.
Редакція URSA.MEDIA й на далі спостерігатиме за ситуацією навколо родовища Бушанське. Чи вдасться місцевій громаді відстояти культурну та природну спадщину регіону – покаже лише час, проте згуртованість та небайдужість громади вже дала перший, хоч і незначний результат.
