Згідно з аналітикою Perspectives, опублікованою в PNAS, революція довголіття людини, що почалася в 1840 році, тільки набирає оберти. Пошуки рецепта довголіття завжди були головною науковою метою людства, – пише The Guardian.
За даними аналітиків, очікується, що до 2050 року майже 3,7 мільйона людей зможуть досягати 100-літнього віку.
Дослідникі зі Стенфордського центру визначають, що тривалість життя в США у 20-му столітті зросла більше, ніж за всі попередні тисячоліття разом узяті, а майже половина сучасних 5-річних дітей у США доживуть до 100 років. На тривалість життя сьогодні впливає дев’ять основних сфер: дитинство, освіта, робота, фінансова безпека, антропогенне середовище, клімат, здоров’я та технології, спосіб життя, фітнес і відносини між поколіннями.
Однак та ж аналітика визначає, що головним чинником, що впливає на тривалість життя, є стереотипність сприйняття етапів життя. Ми звикли рухатися за звичним та традиційним планом: навчання, робота та вихід на пенсію. За нашими уявленнями життя завершується з виходом на пенсію. Навколо похилого віку існує безліч стереотипів і перший з них це те, що старість – це не дуже приємна пора людини.
Самотність. Ейджизм. Фізичні обмеження. Зниження когнітивних здібностей. Бідність. Ці поняття не дуже привабливі та більшість людей намагаються не думати про це.
Негативних сторін життя до 100 років багато. Але й плюсів також. Багато з тих, хто досяг тризначного віку, попри все насолоджуються життям.
The Guardian поділилися кількома порадами, яких необхідно дотримуватися, аби прожити довше. Звичайно в умовах війни, деякі з них українцям виконувати аж занадто складно.
Займатися духовним розвитком
Духовність – це не тільки пошук трансцендентного, але й зв’язок, який пов’язує багатьох довгожителів. Духовне життя має не менш важливе значення, ніж харчові звички.
National Geographic та організація Blue Zones опитали 263 людини віком від 100 років, і всі, крім п’яти, належали до релігійної громади.
Тепер вже добре відомо, що дружні соціальні стосунки пом’якшують наслідки стресу, а необхідність підтримувати їх змушує людей вести активне життя.
Дослідження показують, що відвідування релігійних служб чотири рази на місяць може збільшити тривалість життя щонайменше на чотири роки.
Команда Школи громадської охорони здоров’я Гарвардського університету вивчила дані, зібрані протягом 20 років від майже 75 000 американців середнього віку, у яких на момент початку дослідження не було серцево-судинних захворювань і раку.
Незалежно від расової чи етнічної приналежності, ті, хто відвідував храм, синагогу, мечеть чи церкву принаймні раз на тиждень, мали на 33% менший ризик смерті.
Духовні практики також надають відчуття сенсу життя та розраду у важкі часи, а це, як вважають вчені, додає ще років так з п’ять.
Питання «чому?» залишається недосяжним, хоча деякі вчені вважають, що утримання від наркотиків і алкоголю, що є спільним для багатьох релігій, пояснює чому ті, хто впроваджує духовні практики, живуть довше. Також сприяє сила молитви, медитації та відчуття спільності.
Тож, робіть духовні практики, медитуйте, займайтесь йогою – від цього залежить не тільки довготривалість, але і якість вашого життя.
Знайти мету
Якщо ми збираємося жити до 100 років, краще мати для чого жити.
Це не було проблемою для окружного судді США Веслі Брауна. Він помер у 104 роки як найстаріший федеральний суддя в історії Америки. Гострий і компетентний до кінця, з лихим почуттям гумору, Браун мав звичку попереджати адвокатів, які готувалися до тривалих судових процесів у його залі суду в Канзасі, що він може не дожити до їхніх остаточних аргументів.
Після свого 100-річчя він все ще підіймався сходами до своєї квартири, яка була розташована на четвертому поверсі. За рік до смерті, коли його запитали як саме він збирався залишити посаду, на яку Джон Ф. Кеннеді призначив його в 1962 році, він пожартував: «Ногами вперед».
Stanford Continuing Studies – це відкрита навчальна спільнота, яка щороку навчає близько 16 000 дорослих. Середній вік студентів Continuing Studies становить 41 рік, але коливається від 18 до 100 років.
«Такі курси, як Your Next Life Chapter, допомагають студентам використовувати методи дизайнерського мислення, щоб створювати цілі та конкретні плани для здійснення важливих змін – чи то початок нової кар’єри у віці 50 років, чи участь в ініціативах, які служать їхнім громадам», – сказала Дженніфер Дейц, директора та заступника Continuing Studies.
Тож одне з головних правил довголіття: «Насолоджуйся своєю роботою, якою б вона не була, або не роби її».
Посміхатись
Недарма кажуть, що сміх продовжує життя. Нормальний природний сміх корисний для здоров’я: він заряджає бадьорістю, заспокоює нерви, розслаблює м’язи та покращує самопочуття.
Найстаріша людина у світі заслугу свого довголіття приписувала сміху. Француженка Жанна Кальман, яка дожила до 122 років і 164 днів, втратила зір і слух, але до кінця зберегла почуття гумору.
«Я ніколи не фарбую вії… надто часто я сміюся до сліз», – казала Кальмент.
У темношкірої жінки Герльди Сенхаус зі штату Массачусетс, яка щойно відсвяткувала свій 113-й день народження, життя було не з легких. Але вона сміється під час розмов та вважає сміх ідеальним способом протистояти токсичному стресу – ворогу довголіття.
Позитив та оптимізм не лише додають років до нашого життя, але й життя до наших років. Згідно з дослідженням Бекки Леві, епідеміолога зі Школи громадської охорони здоров’я Єльського університету, позитив та сміх можуть продовжити наше життя на сім-вісім років.
Коли ми сміємось, поліпшується дихання і серцебиття, підвищується рівень кисню в крові. Відступає втома та виробляється ендорфін – гормон радості й щастя. Крім цього, підвищується імунітет. П’ять хвилин сміху прирівнюють до сорока хвилин відпочинку.
Кохати
«Яке тут вже може бути кохання?» – подумаєте ви й будете не праві. Насправді воно дуже корисне. Бо кохання – це і є життя.
«Той, хто кохає по-справжньому якусь одну людину, любить увесь світ», – писав Еріх Фром.
Дослідники кажуть, що одружені люди живуть довше. Ті з нас, хто переживає життєві мінливості з партнером, відчувають менше стресу, ніж ті, хто живе сам. У подружніх пар менше проблем зі здоров’ям і вони, як правило, більш фінансово незалежні.
Глибока платонічна дружба може мати такий же ефект. В домі для людей похилого віку у штаті Монтана двоє столітніх людей знайшли красу та сенс у стосунках, які розквітли навколо їхньої спільної любові до поезії.
Коли вони познайомилися, Бобу Яу був 101 рік, а Глорії Хансард – 100. Вони щовечора збираються в її квартирі, щоб декламувати вірші. Їхня дружба не просто продовжує життя. Це і є життєдайне.
Чому це важливо?
Звичайно, виняткове довголіття не можна пояснити одним чарівним інгредієнтом. Готового рецепту не має, життя кожної людини – це суто індивідуальна річ.
Ви не повинні думати, що людина щаслива тільки тому, що вона довгожитель. Можливо вона не прожила довго, а просто довго існувала. Це розуміння часу прийшло до нас від Сенеки приблизно дві тисячі років тому.
Проте й донині ми розмірковуємо як було б краще прожити довге життя та як зробити його якісним і яскравим. Втім, великого секрету тут немає. Усе має бути в міру.
Помірно їсти, споживати багато свіжих фруктів і овочів, займатися спортом, впроваджувати духовні практики, посміхатися та кохати. Усі ці речі ми цілком здатні робити у своєму повсякденному житті.
Пам’ятайте, якість життя впливає й на його тривалість. І головне – вірте в щось більше, ніж ви самі.
