Природоохоронна група Австралії опублікувала відео, на якому зафіксували пошкоджені корали на глибині 18 метрів під водою. Дослідники занепокоєні, адже це сигнал, що Великий Бар’єрний риф – найбільша у світі система коралових рифів довжиною понад 2,3 тисячі км потерпає від найбільшого знебарвлення за всю історію.
Доктор Селіна Уорд, морський біолог і колишній науковий директор дослідницької станції Heron Island Квінслендського університету, каже, що це – найгірше знебарвлення коралів, яке вона бачила за 30 років роботи на рифі, і що деякі корали вже починають відмирати. “Ми не можемо вдавати, що робимо вдосталь, якщо хочемо дати шанс Великому Бар’єрному рифу вижити”, – прокоментувала вона.
На повітряних знімках понад 1000 окремих рифів видно, що більше половини з них мають високий або дуже високий рівень знебарвлення, а менша кількість на півдні – менше 10% від загальної кількості – має критичний рівень знебарвлення. Лише близько чверті були відносно незайманими. Про це повідомила Адміністрація морського парку Великого Бар’єрного рифу минулого тижня.
Це підтвердило, що система рифів переживає вже п’ятий випадок масового знебарвлення за останні 8 років. На це вплинула температура поверхні моря, яка була на 0,5-1,5 градуса вище, ніж має бути для цієї пори року.
Ці повітряні знімки показали “найпоширеніше і найсильніше масове знебарвлення і загибель коралів, коли-небудь зафіксоване на Великому Бар’єрному рифі”, зауважив Террі Г’юз, почесний професор Університету Джеймса Кука і давній дослідник знебарвлення рифів. За його словами, масштаби пошкоджень можна порівняти з 2016 роком, коли були найгірші попередні пошкодження коралів. Але тепер між південним Квінслендом і Торресовою протокою залишилося ще менше окремих вцілілих рифів. “Ми вже спостерігали велику втрату коралів під час піку їхнього відбілювання”, – сказав він. – “Це розбиває серце, коли бачиш такі серйозні пошкодження так швидко”.
Г’юз сказав, що кожна частина рифової системи знебарвлювалася мінімум один раз з 1998 року. Він каже, що загальна шкода ускладнює відновлення рифів і підвищує ризик їхньої загибелі.
Доктор Уорд додала, що втратили колір навіть ті види коралів, які зазвичай були стійкими до знебарвлення. Деякі корали почали відмирати – це процес, який зазвичай триває кілька тижнів або місяців після відбілювання.
За її словами, температура води на двох ділянках, які вона відвідала, була однаковою на поверхні і на глибині 20 метрів під поверхнею. Це дуже незвично, а основна причина цього – вплив викидів парникових газів, через які температура моря збільшується і це шкодить коралам. Не можна врятувати коралові рифи, доки у світі продовжують відкривати нові родовища викопного палива.
Знебарвлення коралів відбувається, коли корал зазнає стресу від надмірного тепла і викидає крихітні морські водорості – зооксантелли, які містяться в його тканинах і підтримують більшу частину його кольору та енергії. Коли зооксантелли зникають, корал голодує, і лишається тільки його кістково-білий скелет.
Якщо підвищена температура триває недовго, корал може відновитися. Але якщо потепління тривале – корал починає гинути. У найважчих випадках відбілювання не відбувається, і корал гине майже одразу, зазвичай набуваючи брудно-коричневого кольору.
Міжурядова група експертів з питань зміни клімату у 2018 році встановила, що більшість тропічних коралових рифів зникне, якщо глобальне потепління зупиниться вже на існуючій позначці на 1,5°C. Якщо потепління досягне 2°C – 99% коралів ймовірно загинуть.
Доктор Лісса Шиндлер, еколог і керівник кампанії по захисту рифів в Австралійському товаристві охорони моря закликала Управління морського парку Великого Бар’єрного рифу випустити карти, що показують поширеність і серйозність знебарвлення, щоб мати правдиву картину масштабів цього явища.
Вона також додала, що раніше влада закликала до “рішучих і швидких національних дій” щоб подолання кризу клімату. Але у нещодавній заяві щодо клімату урядовці зосередилися на глобальних діях і нічого не сказали про те, що Австралії потрібно посилити свої зусилля.
Представник “Управління рифів” повідомив, що дослідження коралів у воді тривають, і звіт з даними і картами опублікують найближчими тижнями.
В інтерв’ю Національному радіо ABC міністр навколишнього середовища Австралії Таня Пліберсек сказала, що уряд робить “все можливе”, щоб досягти нульового рівня викидів.
Але попередні події змушують засумніватись у цьому.
Конфлікт з ЮНЕСКО
Нагадаємо, що у 2021 році Комітет Всесвітньої спадщини не погодив внести Великий бар’єрний риф до об’єктів Всесвітньої спадщини, який перебуває під загрозою. Ініціатором цього була ЮНЕСКО, яка стверджувала, що уряд Австралії робить недостатньо для збереження цих коралів, які продовжують потерпати від зміни клімату. Однак Австралія виступила проти внесення рифу до цього переліку.
Екологічні організації заявили, що це рішення стало “перемогою цинічного лобіювання” з боку влади Австралії. Адже напередодні уряд провів запеклу кампанію, щоб риф не внесли до об’єктів під загрозою, повідомляє The Guardian. Посли з 9 країн, які входять до Комітету Всесвітньої спадщини, зокрема Росії, Угорщини, Іспанії та Бразилії прилетіли до Великого бар’єрного рифу, щоб поплавати у водах і оцінити стан коралів разом з міжнародними науковцями. Офіційний посол Австралії з питань рифів Уоррен Енч сказав, що риф відновлюється в ліпших умов, що склалися після останнього знебарвлення у 2020 році. Енч додав, що Австралія не може зупинити знебарвлення коралів самотужки, для цього потрібна допомога великих економік, зокрема Китаю, Індії та США.
Але комітет все ж визнав, що риф у небезпеці. Тому ЮНЕСКО запропонували відправитися з місією до Великого бар’єрного рифу найближчим часом. Австралія ж мала надати звіт про стан рифу до кінця лютого 2022 року.
Виконавчий директор Greepeace Австралії та Тихоокеанського регіону Девід Ріттер сказав, що відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої спадщини, “австралійський уряд пообіцяв світові, що зробить все можливе, щоб захистити риф – натомість він зробив все можливе, щоб приховати правду”.
Раніше Міністр навколишнього середовища Австралії Суссан Лей вже заявляла, що Австралію “застали зненацька”, і звинувачувала ЮНЕСКО в тому, це було політичне рішення. Міністр стверджувала, що агентство повинно було відвідати риф, перш ніж закликати внести його до списку об’єктів “під загрозою”.
ЮНЕСКО відповіла, що моніторингова місія на рифі не завжди обов’язкова перед тим, як рекомендувати внести об’єкт до списку. В ООН додали, що список об’єктів “під загрозою” слід розглядати як шанс привернути увагу світової спільноти до важкого становища рифу і заохотити до зменшення використання викопного палива. Якщо не вирішити цю справу, риф ризикує втратити статус Всесвітньої спадщини, попередили в ООН.
Тоді чому Австралія проти ?
Австралія – один з найбільших виробників вугілля та газу, які вона успішно експортує. Якщо Великий Бар’єрний риф стане об’єктом під загрозою, соціальна ліцензія для уряду на збільшення видобутку викопного палива падає, пояснила Професор Тіффані Моррісон з Університету Джеймса Кука.
Тобто через це Австралія зазнає великих економічних збитків. Держави, які залежні від її експорту ресурсів, також блокують рішення внести рифи до цього переліку.
Окрім цього, риф зі статусом об’єкта під загрозою ускладнив би і туризм, і понад 64 тисячі робочих місць, які залежать від цього регіону, перестануть працювати, адже територія стане закритою.
Які результати місії?
ЮНЕСКО таки організували місію до рифу. Команда підсумувала, що риф стикається з серйозними загрозами через кліматичну кризу і тому відповідає критеріям для внесесння до списку Всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. У звіті місії вчені запропонували ключові кроки, які необхідні для порятунку рифу, хоча сам звіт опубліковали із затримкою на півроку. Звіт мали розглянути у травні 2022 року в Росії, але це довелося відкласти через повномасштабну війну РФ в Україні.
ЮНЕСКО рекомендує найперше скоротити викиди парникових газів, переглянути запропоновані урядом Австралії проєкти і схеми кредитів, а також збільшити фінансування захисту рифів.
Міністр навколишнього середовища Таня Пліберсек вкотре заявила на прес-конференції, що звіт ЮНЕСКО несправедливо ставить в центр уваги Великий Бар’єрний риф, повідомляє CNN.
“Так, зміна клімату є ризиком для таких екосистем, як Великий Бар’єрний риф, але це означає, що це ризик для кожного рифу в усьому світі”, – сказала Пліберсек. “Немає необхідності виокремлювати Великий Бар’єрний риф таким чином”, – прокоментувала вона.
Уряд Австралії пообіцяв виділити 700 мільйонів доларів для захисту Великого Бар’єрного рифу від наслідків зміни клімату. Гроші вкладуть в зменшення ерозії ґрунту, забруднень у морі, покращення якості води та захист біорізноманіття рифу. Це справді важливі кроки, які впливають на стан коралів, але вони не змінять основної загрози – глобальної зміни клімату.
Чому Великий Бар’єрний риф важливий?
Коралові рифи – це не лише унікальне утворення, а й прихисток для багатьох тварин і рослин. На рівному піщаному дні без коралів такої кількості живих істот не буде, тому що течія все змиває, їм немає за що зачепитись, чим харчуватись, і де сховатись, в цьому і є цінність коралів, розповів біолог Олександр Пономаренко в коментарі URSA.MEDIA. Там мешкають багато видів риб, лобстери, лангусти, креветки, зелені черепахи тощо. Багато хто з них харчується коралом, наприклад риби спинороги. Корали відіграють роль “будівельного матеріалу”: вони створюють рельєфну екосистему, завдяки якій виникають умови для життя різноманітних організмів на дуже обмеженій частині дна. Тому коралові рифи – це потужне джерело біорізноманіття, там неймовірна кількість різних видів, які подолали мільйони років еволюції разом з коралами. Ці види пристосувалися до коралів, тому поза межами цих рифів вони не зможуть жити.
Якщо зникнуть коралові рифи – багато видів риб також зникнуть, наприклад макрелі, ставриди, тигрові креветки.
Великий Бар’єрний риф зберігає пляжі та населені пункти від руйнувань хвиль. Хвилі зупиняє саме кораловий покрив на дні, завдяки цьому на східному узбережжі Австралії шикарний курорт. Без коралів хвилі можуть накрити і затопити східне узбережжя Австралії.
