Британське видання BBC опублікувало розслідування, в якому йдеться про використання праці неповнолітніх для збору жасмину. Цю квітку парфумерні компанії використовують при створенні своєї продукції.
Як виявилось, всесвітньо відомі бренди, такі як Lancôme та Aerin не цураються дитячої праці. Самі ж представники брендів елітної парфумерії відхрещуються від обвинувачень та заявляють, що дотримуються законів про захист прав людини.
Жасмин є основним інгредієнтом для створення елітних парфумів. Половину запасів усього світу виробляє Єгипет.
Інсайдери галузі повідомили BBC, що вищезгадані компанії, які володіють багатьма брендами класу люкс, скорочують свої бюджети задля отримання надприбутків. Працівники з Єгипту, які збирають жасмин, скаржаться, що низька зарплатня змушує їх залучати до праці власних дітей.
За словами спеціального доповідача ООН із питань сучасних форм рабства Томоя Обоката, система аудиту, яку парфумерна промисловість використовує для перевірки ланцюгів постачання, має глибокі недоліки.
«На папері індустрія обіцяє так багато, як-от прозорість ланцюжка постачання і боротьбу з дитячою працею. Коли я дивлюсь на ці кадри, які зняли BBC, бачу, що вони насправді не роблять того, що обіцяли», – зауважив Томоя Обоката.
Як багато працюють діти?
Геба, яка живе в селі в районі Гарбія, серці жасминового регіону Єгипту, будить свою сім’ю о третій годині ночі, щоб почати збирати квіти, поки не стало палити сонце.
Геба каже, що до процесу збору квітів вона долучає чотирьох своїх дітей. Їм від 5 до 15 років. Як і більшість місцевих, вона «незалежний збирач» та працює на маленькій фермі. Чим більше вона та її діти зможуть зібрати, тим більше вони зароблять.
Тієї ночі, коли кореспонденти BBC проводили зйомку з Гебою, вона з дітьми встигла зібрати 1,5 кг квітів жасмину. Після того, як жінка заплатила третину свого заробітку власнику землі, у неї залишилося приблизно 1,5 долара США. Робота стала оплачуватись менше, ніж будь-коли раніше, враховуючи, що інфляція в Єгипті досягла найвищого рівня, а збирачі часто живуть за межею бідності.
Після того, як жасмин зібрано та зважено, його через пункти збору відправляють на одну з кількох місцевих фабрик, які добувають олію з квітів. Три основні підприємства це: A Fakhry and Co, Hashem Brothers і Machalico. Щороку саме фабрики встановлюють ціну на жасмин, зібраний такими, як Геба.
Наразі до збору жасминової промисловості в Єгипті залучено 30 000 людей, проте важко точно сказати, скільки з них є неповнолітніми.
Знімальна група зафіксувала лише те, що на чотирьох різних фермах значна кількість збирачів були дітьми віком до 15 років.
При цьому офіційно в Єгипті використовувати працю дітей заборонено. Але заводи продовжують експортувати олію жасмину, зібрану дітьми, до міжнародних парфумерних будинків.
За словами незалежного парфумера Крістофа Лодам’єля та кількох інших інсайдерів, уся провина за експлуатацію дітей лежить на парфумерних магнатах – L’Oréal і Estée Lauder.
За його словами, вони встановлюють дуже жорсткий бюджет для своїх компаній. Це своєю чергою впливає на фабрики, які займаються збором квітів і на рівень зарплат збиральників.
«В інтересах їх бізнесу мати найдешевшу олію, яку можна помістити у флакон з ароматом, а потім продати її за якомога вищою ціною», — сказав пан Лаудаміель, який роками працював в одному з парфумерних будинків.
У своїх рекламних матеріалах парфумерні будинки малюють гарну картину етичної практики пошуку джерел для своїх ароматів. Кожен постачальник також підписав лист-зобов’язання перед ООН, за яким вони мають дотримуватись правил щодо безпечних методів роботи та викорінення дитячої праці.
Проблема, за словами старшого керівника парфумерного дому Givaudan, полягає у відсутності нагляду парфумерних компаній за своїми ланцюгами постачання.
Виступаючи на умовах анонімності, керівник сказав, що ці підприємства покладаються на сторонні аудиторські компанії та не перевіряють їх діяльність.
Яка ситуація загалом у світі?
Сумна статистика говорить, що сьогодні все більше дітей в країнах третього світу залишають школу та йдуть працювати, аби заробити собі на життя.
Про це повідомляє BBC, посилаючись на слова Гілберта Хунгбо, директора Міжнародної організації праці.
За словами посадовця, на тлі глобальних економічних проблем у світі відбувся «регрес» у питанні захисту дітей від експлуатації.
Станом на 2020 рік ООН повідомляла, що близько 160 млн дітей у світі змушені працювати, а прогрес у розв’язанні цієї проблеми загальмував уперше за 20 років. Зараз тенденція продовжується.
Діти йдуть на роботу через погіршення економічної ситуації у світі, викликане наслідками пандемії, війною та іншими факторами.
