Нещодавно у МЗС України офіційно підтвердили, що бренди однієї з найбільших у світі дистрибʼюторських груп в індустрії моди Inditex повертаються на український ринок. Магазини Zara, Pull&Bear, Bershka, Massimo Dutti, Stradivarius, Oxshott та Zara Home відкриють свої двері вже у квітні цього року. Повернення цих брендів є наступним кроком після відновлення роботи H&M, McDonald’s та інших світових компаній.
З одного боку, повернення глобальних гравців модної індустрії в Україні – хороше явище для економіки країни, адже створяться нові робочі місця та з’явиться можливість повернутися на роботу тим, хто її втратив від початку повномасштабної війни. Zara та інші бренди корпорації Inditex наважилися зайти на український ринок через два роки після початку відкритої війни з росією, а їх шведський конкурент H&M повернувся до України у листопаді 2023.
Масовий споживач чекав на повернення H&M як на дощик в пустелі чи сонечко посеред зими. Такий самий ажіотаж серед українців викликала заява Inditex про повернення в Україну Zara. Однак, не поспішаймо радіти. Дешевий та трендовий одяг несе більше шкоди, ніж користі.
Що не так із брендом Zara?
Продукція від Zara продається за доступними цінами та відповідає останнім модним трендам, проте прослужить вона не довго. Річ у тому, що Zara створює мас-маркет – одяг, розрахований на масового споживача, для якого постійно треба штампувати нові колекції з дешевих синтетичних матеріалів, як от нейлон, акрил та поліестер. Ці матеріали виготовляють з нафти й викопного палива.
«Процес видобутку таких матеріалів висмоктує і без того обмежені ресурси з надр землі та ще й узалежнює нас від країн, які ці ресурси мають, зокрема від росії» – зазначає керівниця громадської спілки «Український Альянс Нуль Відходів» Софія Сидоренко.
Анастасія Мартиненко, експертка у сфері управління відходами, членкиня спілки Zero Waste Alliance Ukraine додає : «Швидка мода заснована на дешевій робочій силі та дешевих матеріалах, отриманих з викопного палива (нафти, газу, вугілля). Згідно з останніми дослідженнями, найбільші світові модні бренди продовжують використовувати сировину, виготовлену з російської нафти та газу, навіть якщо вони оголосили про вихід з російського ринку. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну показало ціну цієї залежності. Виробляючи та купуючи синтетичний одяг, ми продовжуємо підтримувати економіку країни-агресора».
Анастасія вважає, що відповідальність за це лежить не на плечах покупців, а саме на представниках бізнесу — тобто на імпортерах та виробниках одягу чи супутніх товарів. Саме вони мають дослідити та публічно розкрити свої ланцюги поставок, припинити використовувати російське та інше викопне паливо та перейти до безпечних, натуральних та стійких матеріалів. Те саме стосується і нових бізнес-моделей, які підтримуватимуть добробут людей впродовж усього ланцюгу постачання цієї продукції та не фінансуватимуть військову агресію росії.
На викопне паливо припадає майже 75% глобальних викидів парникових газів і близько 90% викидів вуглекислого газу, зазначає ООН.
Окрім поліестеру, в якому є той самий пластик, що і в пластикових пляшках, у складі одягу від Zara також є бавовна, для виробництва якої треба величезна кількість води. «А відходи текстилю — одна з найважчих категорій відходів, яка поки що складно піддається переробленню. В складі цих речей — міксовані матеріали, тобто скомпоновані з різних типів тканин та ниток. Мономатеріал простіше переробити», – зауважує Софія Сидоренко.
Материнська компанія Inditex має політику захисту тварин, однак не має чіткої її реалізації. Хоч бренд Zara не тестує косметику на тваринах і не використовує у своїх колекціях ангорське хутро й мохер, але в колекціях дочірніх брендів Inditex все ще присутній пух та хутро екзотичних тварин як компоненти одягу. Окрім цього, немає доказів, що корпорація відстежує джерело своїх матеріалів тваринного походження, тому її ланцюжок постачання до кінця невідомий.
У 2022 році Inditex випустила 621 тис. тонн одягу – це близько 18 млн тонн викидів вуглецю в атмосферу, повідомляє Reuters. Стільки ж як від 4 млн автомобілів.
Zara стверджує, що працює над переробленням вже використаного одягу : споживачі можуть принести вживані одяг, взуття та аксесуари в контейнери у магазинах Zara для повторного використання та перероблення у партнерстві з некомерційними організаціями. Як стверджують представники Textile Exchange, понад 50% відданого до Zara одягу продають за кордоном, усе інше спалюють чи відправляють на звалища.
Щорічно Zara вкладає лише 0,02% свого прибутку у дослідження перероблення одягу. Тобто ця нібито підтримка циклічності одягу – це радше маркетинговий хід. Та й попри це, Zara продовжує випускати майже 450 мільйонів одиниць одягу на рік і понад 500 нових моделей щотижня — це більше, ніж середня компанія швидкої моди. Синтетичні волокна у такому одязі виділяють мікропластик, майже півмільйона тонн якого щорічно забруднює океан.
Яка альтернатива?
Zara та інші бренди мас-маркету заявляють про екологічність свої колекцій, однак, якщо розглянути процес виробництва та утилізації їхньої продукції – стає зрозуміло, що вся їхня екологічність – чистої води «зелений маркетинг», який не має жодного відношення до реального захисту довкілля. Проте, аби бути певними у тому, що придбана вами річ створювалась екологічно, краще віддавати перевагу українських брендам одягу, які створюють речі з натуральних матеріалів та в меншій кількості. Та й за якістю та ціною вони точно не поступаються імпортним аналогам.
