Кілька місяців тому наша реакція опублікувала розслідування про незаконний продаж колекційних тварин із заповідника “Асканія – Нова”. Нам вдалося вийти на зв’язок із окупаційними ватажками установи та домовитися про купівлю зебри Чапмана. Ми прослідкували куди вивозять тварини із заповідника . Розповідаємо, що відбувається за брамою “Асканії-Нова” зараз та як наш матеріал допоможе у притягненні до відповідальності росіян?
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» на Херсонщині — найбільший степовий резерват Європи, який охоплює понад 33 тисячі гектарів. Внесений до списку еталонних територій ЮНЕСКО, він поєднує унікальні ділянки цілинного степу та колекції рідкісних тварин і рослин. Асканія зберігає понад 500 видів рослин, у дендропарку зібрано більше ніж 100 таксонів деревних рослин. Колекція тварин налічує близько 2 200 видів, понад 300 із них мають охоронний статус. Через заповідник щороку мігрує до 800 тисяч птахів.
З перших годин повномасштабного вторгнення «Асканія-Нова» опинилася під окупацією. Навесні 2023 року росіяни встановили свою «адміністрацію», після чого українське керівництво фактично втратило контроль над заповідником.
А вже з кінця 2023 року окупанти швидко налагодила схему тіньового збуту рідкісних тварин. Зебр, коней пржевальського та сайгаків системно вивозили до Росії, Криму під виглядом обміну.
За словами чинного директора заповідника Віктора Шаповала, лише рідкісних зебр Чапмана вивезли щонайменше десять особин — це приблизно третина всього поголів’я, яке утримувалося в Асканії до вторгнення.
Директор заповідника зазначив в інтерв’ю нашому виданню, що через санкції російські зоопарки не мають доступу до європейського ринку тварин. Тому асканійські смугасті коні й стали для них зручним джерелом поповнення колекцій і заробітку. Частина цих тварин уже опинилася в приватних зоопарках Криму та Краснодарського краю, зокрема у сафарі-парку «Тайган», яким керує кримський колаборант Олег Зубков.
Інший епізод, про який можемо згадати, — передача до Ростовської області двох зебр Чапмана разом із бізоном американським, оленем Давида та конем Пржевальського. За це так званому «директору» Дмитру Мещерякову українська прокуратура у листопаді 2024 року повідомила про підозру у воєнному злочині проти природно-заповідного фонду.
Про що йшлося в розслідуванні “Зебра на мільйон?”
Щоб з’ясувати, чи дійсно зебру Чапмана може купити будь-хто, варто лише мати гроші, і як виглядає ця схема зсередини, ми придумали легенду про багату жительку Криму, яка хоче придбати зебру для доньки, і вийшли на контакт зі Світланою Весьолою — колаборанткою, яка до 2022 року очолювала сектор еколого-просвітницької роботи, а після окупації залишилася на цій посаді, але вже під контролем російської адміністрації.
Вона без вагань передала нам контакт «заступника» директора Асканії Валентина Суботіна. Ніби запит на покупку тварин із заповідника — звичайна справа.
У листуванні Суботін підтвердив, що зебру Чапмана можна купити, і навіть назвав ціну — «від мільйона рублів» та попросив почекати до осені, поки з’явиться новий приплід.
Також URSA.MEDIA в ході розслідування вдалося отримати доступ до поштової скриньки ватажка окупованої частини Херсонщини — колаборанта Володимира Сальдо.
Серед купи листів від працівників з проханнями підвищити зарплати співробітникам заповідника, закрити борги, звітів про масову загибель пернатих ми натрапили на запит від ростовської асоціації “Живая природа степи”, яка також просить прислати до Ростова зебр Чапмана. Це ще раз довело – розкрадання тварин заповідника відбувалось фактично – нонстоп.
Вдалося нашій команді відшукати оголошення на російських сайтах оголошень про продаж зебр Чапмана.
Продавець з Краснодарського краю звичайно запевняв нас, що тварини нібито завезені у Росію з Європи, але з огляду на санкції проти РФ, згадані раніше, у це досить важко повірити.
Що зараз відбувається у заповіднику?
Варто зазначити, що Офіс Генпрокурора продовжує займатися фіксацією злочинів, пов’язаних з незаконним транспортуванням та перевезенням асканійських тварин.
За даними Офісу Генпрокурора, збитки завдані найбільшому природному резервату Європи сягають вже сотень тисяч доларів. Окрім того, усі колаборанти, причетні до злочинів зараз отримують офіційні підозри з боку українських правоохоронних органів.
За кілька днів після виходу нашого матеріалу, Віктор Шаповал — директор заповідника “Асканія – Нова” давав свідчення по справі про незаконне вивезення тварин. Ми також передали дані, які вдалося зібрати нам в ході розслідування до Екологічної прокуратури України та готові свідчити.
Варто додати, що робоча група з вивчення екологічних наслідків війни в Україні (UWEC), яка працює також на міжнародну аудиторію, попросила URSA.MEDIA підготувати адаптовану публікацію розслідування для їхнього сайту, щоб історії цих злочинів могли прочитати й іноземні читачі.
Навряд чи когось здивує, що ситуація всередині заповідника залишається надзвичайно важкою. Пожежі, перебої з водою та постійна нестача кормів приносять величезні страждання всім тваринам Асканії. Через відсутність нормального догляду окупаційна адміністрація вже втратила цілу колекцію кафрських буйволів, а пожежі, спричинені роботою російської ППО, забрали життя сотень сайгаків.
Попри складні умови та вимушену релокацію, українська команда «Асканії-Нова» продовжує фіксувати всі злочини окупантів. Зібрані матеріали постійно передаються до Державної екологічної інспекції, Спеціалізованої екологічної прокуратури та комісії з визначення збитків, завданих довкіллю збройної агресії Херсонської обласної військової адміністрації — ці дані ляжуть в основу майбутніх судових справ проти окупаційної влади.
Тим часом на окупаційних сторінках заповідника постійно з’являються тривожні новини.
Нещодавно наприклад росіяни голосно заявили, що розпочали співпрацю з Московським зоопарком, то ж не важко здогадатися, куди наступного разу відправляться наші коні Пржевальського, зебри та інші колекційні тварини.
У Telegram – каналі “Асканія-Нова” все менше повідомлень про народження нових тварин, все більше – про “ювілеї верних работніков заповєдніка” та “очередной сбор каштанов школьниками для животных заповедника”. Скільки проживуть ще наші тварини, на їхніх каштанах, та що залишиться від Асканії після деокупації? Питання риторичне.
Українська команда «Асканії-Нова» працює на підконтрольній території — веде наукові дослідження та залучає міжнародну підтримку. Так, 25 листопада в Інституті агроекології та природокористування НААН України відбулася церемонія передачі спеціального обладнання для заповідника від ЮНЕСКО. У події взяли участь голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці-Бардескі, директор «Асканії-Нова» Віктор Шаповал, команда дослідників та фахівці інституту, де проходив захід.
К’яра Децці-Бардескі підкреслила, що Асканія й далі є частиною світової природної спадщини, а її науковці продовжують активну роботу навіть у такі складні часи війни.
Вона також звернула увагу, що унаслідок російської агресії у 2024 році було пошкоджено близько 700 тисяч гектарів природних територій, а наслідки підриву Каховської ГЕС оцінюються у понад 14 мільярдів доларів — і це лише частина тих втрат, яких зазнало українське довкілля через дії окупантів.
Директор заповідника Віктор Шаповал підкреслив, що Асканія лишається потужною науковою установою. Співробітники й далі проводять дослідження у споріднених степових регіонах, зберігають багаторічні дані та з нетерпінням чекають того моменту, коли зможуть повернутися до звільненого заповідника.
Надане ЮНЕСКО обладнання — від оптичних і відеоприладів до метеостанцій, ІТ-техніки та засобів автономного живлення — дозволить команді продовжувати дослідження й моніторинг довкілля навіть у складні часи війни. Ця робота є критично важливою для розуміння стану екосистем України та планування подальшого відновлення, зазначила К’яра Децці Бардескі.
“Асканія-Нова” — це важливе нагадування для всіх нас, як у руках окупантів світова природна спадщина перетворюється на бізнес, а рідкісні тварини стають здобиччю для чорного ринку.
Журналісти URSA.MEDIA продовжують стежити за ситуацією, а українські екологи та прокурори збирають докази, щоб притягнути до відповідальності усіх, хто причетний до розкрадання заповідника та знищення унікального генофонду.
Матеріал створено у межах участі в конкурсі “Співпростір”, за підтримки ГО “Ю-Хартс Україна” та “Kormotech”.
