Коли ми говоримо про зникнення видів, найчастіше першими спадають на думку великі та рідкісні тварини або цілі екосистеми. Бджоли губляться на їхньому тлі та здаються дрібницею. Але саме вони відіграють величезну роль: формують основу харчових ланцюжків, запилюють 85% квітучих рослин і переробляють поживні речовини. Але досі немає цілісної стратегії, щоб уповільнити та зупинити шкоду, яку завдають люди їхньому середовищу.
Проте ініціативні люди вже пропонують рішення, які можуть врятувати популяцію комах. Британська дизайнерка Джастіна Александрофф розробила Faux Flora – штучну флору та фауну у вигляді спеціальної квітки, яка приваблює комах-запилювачів, що потенційно може допомогти їм знаходити і запилювати справжні квіти в забрудненому міському повітрі.
“Біорізноманіття комах неймовірно важливе, і ми спостерігаємо, що їхні популяції зменшуються по всьому світі”, — додає Александрофф і сподівається, що після повного допрацювання винахід стане частиною серйозних зусиль у боротьбі зі втратою біорізноманіття.
Як працює пристрій?
Дослідження показали, що забруднене повітря, зокрема у містах, послаблює запах квітів, через що комахам стає важче їх розпізнавати. Проєкт Faux Flora можна вважати прикладом міжвидового дизайну, хоча сама авторка віддає перевагу називати його «мультивидовим дизайном». Щоб задовольнити потреби комах і зрозуміти їхню перспективу, вона зробила пристрій, який імітує природні властивості квітів, але з посиленим ефектом. Для цього Джастіна обрала форму великої білої квітки, запашної, мерехтливої та складно структурованої.
Кілька таких великих квіток треба розмістити серед справжніх квітів, вони мають слугувати «візуальними та нюховими маяками», направляючи комах до справжніх квітів поблизу.
У цьому проєкті Александрофф спиралася на останні наукові відкриття щодо того, як комахи розпізнають квіти, використовуючи поєднання матеріалознавства (наука, яка вивчає будову та властивості матеріалів і що встановлює зв’язок між їх складом, будовою і властивостями), хімії запахів і цифрового дизайну, щоб створити об’єкт, який був би особливо привабливим для запилювачів.
Об’єкти вона надрукувала на 3D-принтері. Вони мають параметричний дизайн, натхненний фракталами, відбивну поверхню, створену за допомогою структурного кольору, та вбудовані молекули аромату, підібрані за їхньою стійкістю до забруднення.
Ці квіти мають аромат, переливаються всіма кольорами веселки та мають радіальну симетрію, відтворюючи ті риси, які комахи шукають у квітах.
Як «удосконалена» квітка допоможе бджолам долати сенсорне забруднення
Александрофф розпочала проєкт Faux Flora під час навчання на магістратурі «Material Futures» у британському університеті Central Saint Martins (CSM). А дизайн розробила на основі докторської роботи біологині Адіті Мішри, нещодавно опублікованої в рецензованому журналі The Science of Nature. У ній Мішра окреслює три риси, які комахи використовують у сукупності, щоб розпізнавати квіти, відтворюючи ці елементи з неорганічних матеріалів, щоб перевірити свою теорію.
Александрофф захотіла піти далі, створивши «покращену квітку», яка яскраво виражає ці три риси — радіальну симетрію, солодкий запах і відбиваючу поверхню — щоб вирішити проблему сенсорного забруднення, коли створені людиною штучні стимули заважають органам чуття інших видів.
Для форми з радіальною симетрією вона використала параметричний дизайн, створюючи форми, подібні до фрактальної геометрії, що трапляється в природі, зокрема на мікроскопічному рівні — у зернах пилку.Для солодкого запаху вона співпрацювала з компанією NICE Labs у Бангалорі, які розробили алгоритм прогнозування найпривабливішої ароматичної формули, і додала жасмин, адже його стійка молекула зберігає силу навіть у забрудненому повітрі.
Щоб надати поверхні відбиваючі якості, Александрофф працювала зі структурним кольором — явищем, коли колір виникає завдяки мікрорельєфу поверхні, що розсіює світло, а не за рахунок реальних пігментів. Ці райдужні явища добре відомі в природі, наприклад, переливання крил блакитного метелика морфо, але все частіше це відтворюють вчені-матеріалознавці та дизайнери, які досліджують біомімікрію.
Хоча Александрофф працювала зі смолою — вбудовуючи в неї аромат перед 3D-друком і додаючи наноцелюлозу для структурного кольору, — її мрія полягає в тому, щоб друкувати такі об’єкти з кераміки.
“Глину вже використовують для поширення запахів завдяки своїй пористості, і тому ці пристрої можна було б змочувати ароматичною формулою так само, як ви поливаєте рослину», — пояснила вона. – “Я бачу ці пристрої як щось ближче до ароматичних дифузорів для запилювачів — із використанням «парфуму для запилювачів» — і мені цікаво співпрацювати з керамістами та досліджувати нові оптичні властивості в цій сфері”.
Дизайнерка продовжує розвивати Faux Flora після випуску з CSM у межах тримісячної резиденції в прототипувальних лабораторіях The Mills Fabrica у Гонконзі. Вона ще не дійшла до етапу тестування своїх прототипів, але її дуже зацікавила пропозиція залучити школярів, щоб оцінити їхню ефективності.
«Мені здається, це чудова ідея, тому що, якщо молоді люди, спостерігаючи за цими пристроями та фіксуючи час і вид комах, зможуть навчитися екологічного спостереження та громадянської науки, ці пристрої стануть багатофункціональними», — розповіла вона виданню Dezeen.
