Похід до манікюрного салону раз на кілька тижнів – звична рутина багатьох українок. Але мало кому відомо, що така, здавалося б, безневинна процедура, як покриття нігтів гель-лаком здатна нанести велику шкоду нашій нашій планеті та навіть нашому здоровʼю? Під час спилювання покриття утворюється мікропластик – дрібний пил, який не піддається переробці. Цей шкідливий елемент забруднює води світового океану та вражає внутрішні органи людини й призводить до утворення тромбів. Чи є альтернативи шкідливому манікюру? Розбираємося разом з URSA.MEDIA.
Регулювання поширення мікропластику: досвід Європи та України
27 вересня 2023 року Європейське хімічне агентство (ЄХА) офіційно опублікувало обмеження на використання синтетичних полімерних мікрочастинок (мікропластику).
У документі зазначено, що мікропластик – це мікрочастинки твердих синтетичних полімерів, розмір яких максимум 5 мм і мінімум 0,1 мкм. Вони не є результатом природного процесу полімеризації, не піддаються біологічному розкладанню та погано розчиняються у воді.
Відповідно до цього документу всі виробники косметичних засобів мають:
- з 17 жовтня 2023 року – припинити виробництво засобів для змивання косметики для губ, нігтів та макіяжу, які містять мікрокульки для відлущування, полірування або очищення;
- з 17 жовтня 2027 року – припинити використовувати мікропластик у будь-яких продуктах, що змиваються;
- з 17 жовтня 2029 року – відмовитись від використання будь-якого мікропластику в інших косметичних продуктах, а також для інкапсуляції ароматів;
- з 17 жовтня 2035 року – повністю припинити використання мікропластику в продуктах для губ, нігтів та макіяжу.
Також з 17 жовтня 2031 року всі виробники будуть зобов’язані маркувати продукцію, що містить мікропластик. Наразі Україна не є членом Євросоюзу, тому ці обмеження не стосуються виробників у нашій державі. Однак компанії, які реалізують свої товари на зовнішньому ринку, мають виконати ці вимоги, щоб не втратити канали експорту.
Як та з чого виготовляють матеріали для манікюру
Один з основних компонентів «класичних» лаків – це нітроцелюлоза. У чистому вигляді цей матеріал нагадує вату, він не розчиняється у воді, проте розчинний в ацетоні. Нітроцелюлоза утворює плівку на поверхні нігтя, забезпечуючи стійкість покриття.
Необхідну консистенцію лаків забезпечують бутилацетат та етилацетат. Перший не розчиняється у воді, тому при потраплянні до водойм стає забруднювачем. Другий матеріал розчинний, проте має токсичні властивості – його активно використовують для умертвіння комах.
Також до складу лаків входять пластифікатори, які допомагають зробити матеріал еластичнішим і зменшити його ламкість. Пігменти, що додають кольору, можуть містити у складі важкі метали (свинець або кадмій), які є вкрай токсичними як для людини, так і для природного світу. Потрапляючи у водойми, вони можуть накопичуватися у харчових ланцюгах водних організмів впродовж років.
Гель-лаки, що мають більшу міцність та стійкість, містять у складі олігомери і мономери – це основа, яка твердне під дією ультрафіолетового світла. А «запускають» цей процес фотоініціатори.
Декоративні елементи – блискітки, стрази, наліпки, виготовлені з пластику. Відсортувати таке сміття майже неможливо, адже під час зняття манікюру гель-лак спилюється з нігтів. Пил, який утворюється в процесі, містить частинки шкіри, верхній шар нігтя, різні шари покриття.
Більшість майстрів для роботи використовують спеціальні витяжки. Це обладнання працює на принципом пилосмока – пил збирається у багаторазовий мішок. Після цього сміття зазвичай утилізується стандартним шляхом: зі смітника воно потрапляє на звалище, де з часом мікроскопічні відходи розносяться вітром, потрапляють у ґрунтові та поверхневі води.
У чому загроза мікропластику?
Пластикове сміття можна виявити де завгодно: від Арктики до глибоких шарів океану. Проте варто розуміти, що у викинутої пластикової пляшки є хоча б шанс «бути поміченою»: потрапити у правильний контейнер для подальшої переробки, опинитись на станції для сортування та врешті-решт отримати друге життя. А от мікропластик залишиться з людством назавжди. Його частинки занадто дрібні, щоб виявити їх у воді або ґрунті.
Вплив мікропластику на природний світ складно оцінити, і це порівняно нова галузь досліджень. За інформацією Zero Waste Alliance Ukraine, при потраплянні у водні ресурси пластикові частинки можуть перешкоджати здатності океану поглинати та утримувати вуглекислий газ. Поступово це призводить до зменшення здатності фітопланктону фіксувати вуглець за допомогою фотосинтезу. Таким чином вуглекислий газ не опускається в глибини океану, а залишається на поверхні, нагріваючись під сонячним світлом. У результаті збільшуються викиди парникових газів в океани та атмосферу.
Також за даними Канадського об’єднання охорони здоров’я дикої природи, при потраплянні в організм дрібних пташок та риб частини мікропластику можуть блокувати шлунково-кишковий тракт, а також завдавати фізичної шкоди внутрішнім органам, викликаючи подразнення й навіть кровотечі. Також дрібні частинки пластику можуть впливати на репродуктивний успіх окремих видів.
Проте під загрозою не лише дикі мешканці нашої планети. Yonsei Medical Journal повідомляє, що мікропластик може потрапляти й до організму людини – через вдихання, їжу та воду. Як показали дослідження, мікропластик виявлено у 83% всієї водопровідної води по всьому світу. А нещодавно група італійських вчених виявила мікропластик навіть у грудному молоці у 26 жінок з 34 досліджених.
На думку південнокорейських вчених Йонджіна Лі, Джаеліма Чо, Чонгу Сана та Чансу Кіма, які проводили дослідження на людських клітинах, дрібні сполуки присутні навіть в атмосферному повітрі.
Експерименти показали, що мікропластик може впливати на травну, дихальну, ендокринну та імунну систему. Першим страждає шлунково-кишковий тракт, порушується мікробіом кишечника, з’являється дисбаланс між корисними та шкідливими бактеріями.
При потраплянні до легень може з’являтися кашель, чхання та задишка через запалення та пошкодження тканин, а також втома та запаморочення через низьку концентрацію кисню в крові.
Крім того, мікропластик перешкоджає виробленню гормонів, що може спричинити ендокринні порушення та призвести до метаболічних та репродуктивних розладів (у тому числі безпліддя, викидні, вроджені вади розвитку). Все це пов’язано із процесами запалення, «окислювальним стресом» (підвищення виробництво активних форм кисню), порушеннями ліпідного обміну, нейротоксичністю та дисбакетірозом кишкової мікрофлори.
Чи не зависока ціна за «френч»?
Як доглядати за собою екологічно та безпечно?
Звісно, найекологічніший варіант догляду за нігтями – це стандартний гігієнічний манікюр без покриття. Проте існують й альтернативи.
Перша з них – це біоретенційні лаки. В Україні таку продукцію пропонує британський бренд Nails Inc. Компанія заявляє, що не тестує засоби на тваринах, а її продукти є майже на 100% веганськими та максимально безпечними для планети. Лаки з лінійки Vegan Nail Polish на 73% складаються з компонентів рослинного походження.
У США таку продукцію пропонує бренд Nailtopia. Виробник зазначає, що його екологічні товари виготовляються на рослинній основі з біосировини фруктів та овочів. У той час, коли більшість лаків для нігтів містять лише 10% натуральних компонентів, продукція Nailtopia включає 85% природних складників.
Інгредієнти на рослинній основі, такі як картопля, кукурудза, пшениця та маніок (тропічна рослина з їстівним крохмалистим корінням), частково замінюють нафтохімічні розчинники, пластифікатори та нітроцелюлозу.
Другий варіант – це восковий манікюр, який можна робити навіть вдома. Для цього потрібно придбати спеціальний віск. Наприклад, на сайті мережі EVA такий засіб можна купити за 70-157 гривень. Продукт втирається у верхній шар нігтя вручну, за допомогою бафу або м’якої сторони пилочки. У результаті нігтьова пластина виглядає матовою та доглянутою, а натуральний бджолиний віск сприяє її укріпленню, прискорює ріст та захищає від зовнішніх пошкоджень.
Третій спосіб виглядати доглянуто, не шкодячи природі – це японський манікюр. Він нагадує попередній варіант, але замість воску тут використовується спеціальна паста. Спочатку в нігті втираються натуральні цілющі компоненти, а потім наноситься пудра на основі воску. Ця послуга широко представлена в українських салонах краси, але робити процедуру можна й самостійно в домашніх умовах.
Пам’ятайте, що турбота про себе – це історія не лише про зовнішню красу. Найголовніше – це здоров’я та внутрішній стан. Українська сфера б’юті-послуг вважається однією з найкращих у світі та користується великим попитом, проте водночас з тим продукує величезну кількість відходів, які в результаті шкодять нам самим.
Але прогрес не стоїть на місці, і ми все частіше замислюємось: «Що залишиться після нас?». Зменшити шкоду під силу кожному – достатньо лише шукати здорові та екологічні альтернативи.
