Нещодавно Business Insider поділився вражаючою статистикою: у США майже третина міленіалів надають перевагу домашнім улюбленцям замість дітей. Водночас рівень народжуваності падає: за даними дослідження журналу «The Lancet», до 2100 року понад 97% країн і територій матимуть занадто низький рівень народжуваності, щоб підтримувати своє населення. А кількість домашніх тварин навпаки продовжує зростати у всьому світі.
У квітні під час онлайн-опитування серед американських петбатьків багато респондентів зізналися, що відмовилися б навіть від високооплачуваної роботи, аби проводити більше часу зі своїми пухнастими компаньйонами. Очікується, що в Китаї, де населення скорочується, до 2030 року кількість міських домашніх тварин перевищить кількість немовлят.
Чимало людей зосереджують життя на своїх вихованцях: створюють їм соцмережі та особисті бренди. А щоб задовольнити бажання проводити з улюбленцями більше часу, для них з’являються спеціальні бізнеси: кафе для собак, спа-салони, розкішні котячі готелі та навіть власні авіалінії для пухнастиків. Однак деякі дресирувальники та ветеринари застерігають, що надмірне балування тварин може призвести до проблем зі здоров’ям та поведінкою.
«Йому судилося стати моєю музою і натхненням»: історії петбатьків чайлдфрі
Єна Кім описує свого шиба-іну Бодхі, як «собаку своєї душі». Вона не планувала заводити собаку, але коли вперше взяла його на руки 15 років тому, зрозуміла, що він особливий. «Я щиро вірю, що нам судилося зустрітися, – каже Кім, якій зараз 37 років. – «Йому судилося стати моєю музою і натхненням».
Десять років тому Кім працювала на роботі своєї мрії в “Ralph Lauren”, але вирішила звільнитися, щоб проводити більше часу з Бодхі. «Мене вбивало бачити його сумне обличчя, коли я йшла з дому на роботу. Тож я придумала нову роботу, де зможу проводити з ним цілий день».
Так народився бренд чоловічого одягу “Menswear Dog”. Цей бренд у соцмережах представляє Бодхі, для якого Кім моделює свої чоловічі костюми. Кілька років Кім вела акаунт ночами та на вихідних, працюючи вдень консультантом з маркетингу, щоб мати змогу дозволити собі будинок у Брукліні з двориком для Бодхі та її іншого пса Люка. Вона навіть на деякий час відмовилася від медичної страховки, щоб бути впевненою, що про собак подбають. (Цуценята завжди були застраховані.) Тепер вона отримує достатньо від “Menswear Dog”, щоб зосередитися на бренді та своїх собаках повний робочий день.
«Бодхі і Люк проклали шлях для мене і разом зі мною», – каже Кім, зазначаючи, що турбота про собак дала їй «безпосередню» мету в житті.
Не лише Кім має такий досвід. 40-річна британка Хейлі Келлард ніколи не була зацікавлена в тому, щоб мати дітей. Вона цілком задоволена лишатися чайлдфрі, але коли йдеться про собак, вона відчуває зовсім іншу пристрасть. Родина Келлард завжди дражнила її за любов до чотирилапих, жартуючи, що вона віддає їм перевагу замість людей, але їй це анітрохи не заважає.
«Собаки менш вимогливі, такі веселі, надзвичайно ніжні і, на щастя, не влаштовують істерик», – ділиться жінка.
До того, як її кавалер-кінг-чарльз-спанієль Педді помер у травні, Келлард вибудовувала своє життя навколо нього. Під час тривоги і депресії він часто був єдиною причиною, чому вона могла встати з ліжка. В останні роки життя у Педді було спеціальне місце у вільній кімнаті, де він спав на двоспальному ліжку. Келлард та її чоловік навіть перестали їздити за кордон, бо вона не могла залишати Педді вдома одного. Замість цього вони їздили в котеджі, пристосовані для собак, у Великій Британії, щоб тримати його поруч.
«Ми навіть дійшли до того, що не залишали його вдома самого, – каже Келлард. – «Якщо ми їли, то йшли кудись, де є місця для собак, і завжди замовляли йому собачі сосиски або ділилися з ним своєю їжею. Це було справжнім випробуванням – знайти нову мету, коли моє життя не зосереджене на Педді».
Келлард вважає, що з собаками значно спокійніше, ніж з дітьми, які потребують набагато більше уваги.
До кінця життя Педді вона витрачала на нього в середньому 200 фунтів стерлінгів (близько 260 доларів) на місяць – іноді до 400 фунтів.
Щорічні опитування Американської асоціації виробників зоотоварів показують, що витрати петбатьків на тварин постійно ростуть: на ласощі, їжу, іграшки і навіть одяг. Як результат – популярними стали бутики зоомагазинів. Наприклад, у Нью-Йорку у компанії «District Dog» випікають святкові торти до дня народження цуценят, «Love Thy Beast» продає одяг і аксесуари для собак на замовлення.
Тим часом розкішні готелі для тварин, такі як «Chateau Poochie» у Помпано-Біч, штат Флорида, пропонують висококласний пансіон як для собак, так і для котів. Коти можуть насолоджуватися «трирівневими розкішними апартаментами» з віртуальними кораловими рифами та приватними вбиральнями, а собак балують вишуканою їжею, спа-процедурами та цілодобовим доглядом.
Тварин не можна виховувати як дітей
Поки деякі власники собак відмовляються заводити дітей, інші ж сприймають собак як певне тренування, перш ніж стати батьками. Але варто пам’ятати, що для виховання людини потрібно набагато більше зусиль, ніж для виховання собаки.
У деяких випадках підхід до собаки як до спроби батьківства може бути більш шкідливим, ніж корисним для тварин. Адже навички, необхідні для їхнього виховання, кардинально відрізняються.
«Ми не їхні батьки, вони належать до зовсім іншого виду, ніж люди, і між нами повний мовний бар’єр», – пояснює Марк Ван Вай, директор “Zoom Room”, мережі закритих спортзалів для дресирування собак у США. Ставлення до собаки як до «хутряної дитини» і нездатність встановити кордони може призвести до того, що собака вважатиме, що має право на іграшки, їжу або навіть місце на колінах у свого господаря. «Вони можуть стати агресивними, особливо, якщо вони відчувають загрозу своїм “правам”. Це все одно, що дати дитині стільки цукерок, скільки вона захоче, а потім дивуватися, чому від зайвої енергії вона починає лізти на стінку».
Собаки, до яких ставляться як до дітей, також можуть відчувати стрес. Про це свідчить той факт, що цього року купівля заспокійливих добавок і дифузорів зросла на 168% для собак і на 174% для котів з 2018 року, за даними Американської асоціації виробників товарів для домашніх тварин.
Ван Вай каже, що собаки, якими занадто опікуються, часто дуже стресують, коли їх залишають вдома. Вони настільки звикають бути в центрі уваги, що не знають, як впоратися з тривогою, коли цієї уваги немає. Це може призвести до деструктивної поведінки, наприклад, надмірного гавкоту та гризіння меблів.
Окрім цього, через неправильне виховання у собак погіршується і фізичне здоров’я. Опитування, проведене Асоціацією з профілактики ожиріння серед домашніх тварин у 2022 році, показало, що 59% собак мають надмірну вагу або ожиріння, що на 3% більше, ніж у 2018 році. Шон Прічард, головний тренер з собачого фітнесу в компанії “Pant & Wag”, помітив, що до нього все частіше приходять клієнти з собаками, у яких ожирінням. Він вважає, що це пов’язано з тим, що власники годують своїх собак як дітей і не дотримуюються правил собачого харчування. «Замість того, щоб годувати собаку за встановленим графіком і певними порціями, у мене є кілька клієнтів, які годують своїх собак щоразу, коли вони “просять” їсти, і додають собаці шматочки людської їжі», – прокоментував тренер.
«Ми любимо їх. Ми хочемо для них найкращого. Чи перегинаємо ми палицю? Так, можливо, іноді. І тоді ми беремо себе в руки», – підсумовує Марк.
Коли Кім запитали, чи вважає вона, що часом занадто балувала Бодхі, вона відповіла, що це ніколи не спадало їй на думку: «Я знаю, що є люди, які критично ставляться до власників собак, які “забагато” роблять для них».
Вона закликала спрямувати ці зусилля на тих собачників, які навпаки недостатньо турбуються про собак і натомість нехтують або жорстоко поводяться зі своїми вихованцями.
Обираючи домашніх тварин, у людей з’являється компанія та мета, до того ж вони не мають фінансових та емоційних зобов’язань, яких потребують діти протягом усього життя. Але, як і у випадку з дітьми, можна зайти занадто далеко. І ніхто не хоче виховувати розбещену дитину, людину чи тварину.
Від редакції: Ми просто не можемо не додати, що нас безумовно тішить той факт, що світ потроху починає сприймати тварин як повноцінних членів родини, а рівень гуманного ставлення до них стрімко росте. Це позитивна тенденція, адже у світі дійсно багато жорстокості до тварин, з якою можна боротися, у тому числі й шляхом демонстрації піклування про хвостатих. Нагадуємо, якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами – ви завжди можете звернутися за юридичною консультацією до ГО URSA.
Якщо ж ви мрієте про песика – пишіть в наш Центр врятованих тварин URSA, команда волонтерів допоможе вам з адопцією.
