Прогулюючись вечірнім Києвом у пошуках затишного місця для прохолодного лимонаду просто неба, журналістка URSA.MEDIA випадково натрапила на маленький оазис біля одного із закладів у центрі міста. Далі розповідаємо як прагнення краси однієї дівчини та креативність іншої конвертувалися в унікальний проєкт, що став прикладом усвідомленості, безбар’єрності та гуманності української HoReCa.
Одного дня Лілії Абдулкаред, співвласниці Колобок Бо, прийшла ідея оформити вуличний простір біля віконця для видачі замовлень, оскільки у самому закладі немає посадкових місць. З нею Лілія звернулась до Дар’ї Стадниченко, засновниці проєкту Zarosli ‒ сервісу з догляду за рослинами та озеленення приміщень.
«Ми звернулися до Дарʼї, тому що хотіли зробити щось прикольне та красиве. Але так, щоб крім краси воно ще мало якусь функцію. Дарʼя повністю промалювала ескіз, який ми одразу підхопили та сказали, що це “взагалі супер, клас ідея, ми згодні, давайте, робимо”» ‒ розповідає Ліля.
Дар’я Стадниченко натхненно взялася за справу, виключно з ідейних міркувань:
«Зі свого боку я віддала ідею і висадила все це безоплатно. За підбір рослин, їх пошуки та висадку я нічого не брала, це все було на мені. Ба більше, я сплатила за всі рослини окрім великого клена. Власники закладу оплатили виробництво конструкції, клен та ґрунт. Але я дякую їм ще за те, що погодились втілити цю ідею в життя. Бо вартість виконання, чесно кажучи, була доволі висока».
В чому унікальність зеленого декору?
Створений на замовлення для Колобок Бо зелений куточок сама Дарʼя неофіційно кличе «зеленим піт-стопом».
«Зелений піт-стоп ‒ місце, де людина може перекусити за маленьким столиком й побігти собі далі».
Піт-стопом називають місце зупинки гонщика під час перегонів, яку роблять для дозаправлення чи заміни шин. Тож зелений столичний піт-стоп ідеально виконує фактично ті самі функції. Зупинився, перекусив ‒ і ти готовий бігти далі по своїх справах!
Складається він з трьох рівнів. Два маленькі столики розташовані на різній висоті: один призначений для відвідувачів стандартного зросту, інший адаптовано для людей з інвалідністю. Така комбінація є чудовим рішенням, яка задовольняє потреби будь-якого відвідувача.
Третій рівень найнижчий, його гідно оцінять власники песиків та всіх, хто піклується про добробут безпритульних тварин в місті. Адже саме тут є вбудована миска, в якій завжди є вода для хвостатих.
В центрі піт-стопу, на найвищій точці знаходиться красиво викладена кам’яна композиція. Світле каміння різної форми й розміру додає місцю природного шарму:
«У японців це називається сад каменів, тож тут каміння використане саме як продовження цієї тематики саду каменів» ‒ пояснює ідею дизайнерка.
В конструкції навіть висаджено клен, який символізує життя, а в міру свого зростання він також додатково формуватиме приємну тінь навколо столиків. Така собі жива та гарна парасолька, що захищатиме від сонця.
За словами Дар’ї, подібні піт-стопи можна модифікувати під різні справи, створюючи різні формати та форми. Дизайнерка мріє озеленити місто подібними піт-стопами, висаджуючи в них різноманітні рослини та додаючи кожному корисний та ефектний функціонал: «Можна робити годівнички для пташок, будиночки для диких бджіл. Адже дикі осмії вимирають в межах міста, а це взагалі-то дуже корисна комаха для рослин. Тому можна було робити зелені будиночки для них, аби вони могли зимувати».
Дарʼя Стадніченко розповідає, їй важливо, аби про цей унікальний проєкт дізналося якомога більше людей ‒ ідея потребує масштабування. Дівчина мріє, що одного дня буде гуляти рідним Києвом і несподівано, серед бетону та асфальту, зустрічатиме зелені оазиси, які несуть користь довкіллю та людям.
На завершення нашої наснажливої розмови Даша згадує один кумедний епізод.
Дві жінки проходять повз закладу Колобок Бо та звертають увагу на піт-стоп. Перша каже: «Дивись, як красиво! А що ж то буде у тій воді?», на що інша відповідає: «мабуть, рибок запустять».
