Що першим спадає на думку, коли ми чуємо фразу «розумне будівництво»? Бетонні хмарочоси, системи «розумного дому», штучний інтелект та функції задля комфорту?
А якщо ми скажемо вам, що наші предки будували розумно ще задовго до того, як людству стало відомо про енергоефективність, пермакультуру та карбон-нейтральність?
Тисячі років тому люди зводили житла з того, що давала земля — просто тому, що інакше було неможливо. У стародавньому Китаї для цього використовували коноплі: волокна змішували з вапном та глиною й зводили з отриманого матеріалу міцні й теплі стіни.
У Римській імперії з конопляних волокон виготовляли зміцнювальні елементи для мостів — лише уявіть, наскільки надійним був цей матеріал. А в Японії зберігся будинок 1698 року, утеплений саме конопляними в’язанками.
Сьогодні ми називаємо такі матеріали «екологічною альтернативою». Тоді — це було просто частиною побуту. Конопля швидко росте, добре утеплює, не гниє, не горить і слугує десятиліттями.
Саме тому зараз цей матеріал переживає справжній ренесанс. Ми поспілкувалися із Матвієм, керівником компанії «ВЕЛЕС»-BUILD» — і готові розповісти про те, як українські будівельники не просто відновлюють стародавні підходи, а адаптують їх до реалій.
Війна — це найкращий час, щоб відродити традиції
Ще тисячі років тому наші предки знали: щоб у хаті було тепло взимку й прохолодно влітку, потрібно будувати з того, що виросло поруч. Глина, солома і коноплі — це звичні будівельні матеріали для Полісся, Слобожанщини, Поділля.
Сьогодні пам’ять про ці традиції оживає. Саме тому у Харкові, місті, яке постійно перебуває під прицілом ворога, команда однодумців з компанії «ВЕЛЕС»-BUILD» будує будинки з… конопель.
Не заради тренду, а через внутрішнє переконання: зараз — саме той момент.
“Війна — це найкращий час для того, щоб відродити народні традиції”, — говорить Матвій, керівник компанії. — “Бо саме у важкі часи люди згадують, хто вони є насправді”.
Проте історія бізнесу не почалася з прагнення до екологічності. Справу було започатковано ще у 1998 році, коли команда займалася класичними речами — зводила промислові об’єкти та житлові будинки.
“Ми будували так, як усі: бетон, цегла, традиційні матеріали. Це була стабільна, нормальна будівельна діяльність. А потім — 2014 рік, війна. І прийшло усвідомлення, що просто будувати більше не хочеться — хочеться створювати щось наше”.
Багатоповерхівок не зводимо — це не наша історія
Зараз команда працює в п’яти основних напрямках. Перший — і ключовий — це будівництво житлових будинків з коноплі. Їх не сплутаєш ні з чим іншим: теплі на дотик, з природною фактурою, вони більше схожі на дім з дитячого малюнка.
“Ми працюємо переважно з приватними замовниками. Багатоповерхівок не зводимо — це не наша історія. Зате робимо унікальні речі: каркасні споруди з конопляними огороджувальними конструкціями. Вони дихають, зберігають тепло і мають свій характер”, — ділиться пан Матвій.
Крім житла, майстри утеплюють вже збудовані будинки тим самим матеріалом, розписують фасади у Самчиківському та Петриківському стилі та будують справжні печі. І навіть займаються будівництвом бомбосховищ — цей напрям став актуальним вже після початку повномасштабного вторгнення.
Ми сміливо даємо 80 років гарантії на стіни
Коноплі майстри не вирощують — сировину закуповують у фермерів на Сумщині та Поліссі. У цих регіонах традиції вирощування цієї рослини зберігаються з діда-прадіда. До того ж, саме там ведуть наукові дослідження з селекції ненаркотичних сортів.
Нагадуємо, раніше ми розповідали про шуби та папір з конопель.
“Є підприємства, які купують коноплю в аграріїв, переробляють, а ми вже беремо готову будівельну сировину. Вирощувати — не наш профіль, ми сконцентровані виключно на будівництві”.
Результат вражає. Конопляна стіна завтовшки 40 см за своїми теплоізоляційними характеристиками прирівнюється до цегляної товщиною 1,5–2 метри.
“Уявіть цегляну стіну в два метри завтовшки — це ж ціла фортеця. А тут легка, дихаюча конструкція, яку можна звести за пів року. І в ній взимку тепло, а влітку прохолодно”.
Конопля має особливу пористу структуру, вона не вбирає вологу, не гниє, не «цвіте». Структура стіни монолітна, тобто безшовна — і це сприяє утриманню тепла. Водночас вона «дихає», природно регулює вологість і не потребує складної вентиляції.
“Матеріал відштовхує воду, не пліснявіє і слугує десятиліттями. Ми сміливо даємо 80 років гарантії на стіни. Це реалістично, подивіться на мазанки — вони стоять сто років і далі гріють”.
Ще одна перевага — вага. Конопляні стіни значно легші за бетон чи цеглу, отже фундамент можна робити меншим і дешевшим.
Нашим клієнтам не треба пояснювати, що таке конопляний дім
«ВЕЛЕС»-BUILD» — це невелика команда. Архітектор у них — це і дизайнер, і кошторисник. А художники, що розписують фасади у традиційних стилях, відомі в культурному середовищі. Зокрема, роботи мисткині Наталії Стативи-Жарко можна побачити на фото з соціальних мереж компанії:
А от клієнти — зовсім інші, ніж були ще десять років тому. Тепер до майстрів звертаються здебільшого молоді люди — підприємці, «айтішники» й усі, хто хоче мати простір зі змістом та історією.
“Ці люди вже все знають. Вони прочитали, дослідили, вибрали — і прийшли. Їх не треба переконувати. Нашим клієнтам не треба пояснювати, що таке конопляний дім. Вони приходять і кажуть: “Хочу так”.
Є у компанії й комерційні проєкти. Наприклад, у Тернопільскій області команда будувала сім будиночків для ресторанного комплексу. Частину замовники збудували самі з глини й блоків, на них майстри доробляли дах — солом’яний, як у давнину.
Всі клієнти проходять цілий шлях: від задуму — до будинку, в якому хочеться жити. На кожному етапі замовника слухають, бо часто люди вже приходять із чітким уявленням.
“У багатьох уже є свої напрацювання — десь в голові, десь на папері. Ми не ламаємо їхню мрію, а намагаємося точно її втілити”.
Після первинного обговорення архітектор готує комерційну пропозицію, далі йдуть уточнення, побажання. Потім складається кошторис, укладається договір — і починається будівництво.
Щодо вартості, базовий варіант із металочерепицею на даху, конопляними стінами, утепленням, вікнами та фасадом стартує від 650 доларів за квадратний метр.
Це не проблеми — це просто реальність
Попри ентузіазм та переконання команди, легким цей шлях назвати складно. Конопляне будівництво — це ремесло, яке сильно залежить від погодних умов, людського фактору. Матеріал живий — і працювати з ним потрібно вміти.
“Найбільше впливає погода. Ми намагаємося будувати в суху, теплу пору. Якщо заходиш у холод, процес ускладнюється. Але це не проблеми, це просто реальність, яку треба враховувати”, — натхненно говорить пан Матвій.
На щастя, більшість замовників усвідомлені. А тим, хто лише думає про будівництво з конопель, радять не поспішати:
“Порівняйте варіанти, зануртесь у матеріали, подумайте, що вам важливо. І тільки тоді вирішуйте, бо будинок — це не на два роки”.
Майбутнє — тільки починається
Те, що ще десять років тому здавалося чимось маргінальним та хіпстерським, сьогодні перетворюється на сталий тренд. А в умовах війни — навіть на національну стратегію.
Про конопляне будівництво говорять на воркшопах, форумах, архітектурних фестивалях. Відбуваються виставки, збираються стартапи, з’являються нові й нові ініціативи.
“Майбутнє — тільки починається, але воно вже тут. Люди все частіше замислюються, з чого збудований їхній дім — і що він каже про них”.
Конопляні будинки ніби шепочуть: «Зупинись». Ці стіни — ніби частина тебе. Побудовані з рослини, що виросла на українській землі, яка пахне сонцем.
Ця історія — про людей, які вирішили, що навіть війна не може стати перепоною у створенні чогось більшого. І сьогодні майстри з Харківщини створюють простір, у якому народжуються діти, малюються картини, печеться хліб і співаються колискові.
