«Мертві ондатри лежать прямо в центрі міста». Ми поговорили з волонтером, який допомагав зупинити витік нафти в ріки Харківщини після ворожого обстрілу

9 лютого ворог обстріляв нафтобазу в Харкові, в результаті атаки згоріло 15 будинків, загинуло 7 людей, в тому числі й діти, а в екосистему потрапило близько трьох тисяч тонн нафтопродуктів. За попередніми підсумками міністерства довкілля, ворог завдав збитків природі на 30 млн доларів. Про перші тижні життя постраждалого регіону говоримо з очевидцем трагедії та активним учасником ліквідації наслідків – еко-активістом та блогером Артемом Приходько.

Нафта пішла за течією

“Молода лікарка-орнітолог обережно тримає загорнуту в рушник дику качку, через кілька хвилин ветеринарка почне годувати птаха зі шприца, адже їсти самостійно він відмовляється вже третій день. Проте, попри важкий стан, качці пощастило більше за інших. Завдяки старанній роботі лікарів, у пернатої з річки Лопань є шанс повернутися до життя. З моменту потрапляння нафтопродуктів у ріки Немишлі, Харків, Лопань й Уди загинуло вже тисячі тварин, які проживали поблизу чи безпосередньо в водних об’єктах – бобри, ондатри, птахи, риба….

Ранок суботи, ми приїхали на берег Петриківського ставка, звідки за словами екоактивістів нафта й розповсюдилась в інші ріки.

На перший погляд може здатися, що нічого особливого тут і не відбулося – звичайний зимовий пейзаж, пожовкла трава на березі, рибалки на льоду намагаються впіймати щось до вечері. Так, ми самі не повірили своїм очам – рибалки ловлять рибу, ніби нічого не відбулося! Вони дійсно збираються їсти рибу, яка останній тиждень плаває фактично в нафті? З цим питанням ми намагалися до рибалок хоча б докричатися, адже йти по кризі занадто небезпечно. Відповідь отримати не вдалося, облишмо рибалок.

Активіст Артем Приходько разом з однодумцями вже кілька тижнів робить все, аби зменшити вплив палива на екосистему : він є очевидцем усього, що відбувається з екосистемою з моменту влучання російських безпілотників у нафтобазу. Далі – пряма мова Артема.

«Внаслідок влучання ворожого БПЛА у нафтосховище, яке знаходилось поряд з приватним сектором, в якому проживають цивільні, стався вибух. Резервуари бази були вщент заповнені паливом – тобто приблизно 3800 кубічних метрів дизельного пального. Я не кажу виключно дизель, там був і бензин. Я кажу про це як про нафтопродукти в цілому. Від детонації розкидало саме рідину, яка потім опинилася на деревах, дахах та стінах будинків. Частина будинків, що були поряд, згоріли вщент й майже миттєво – і все через те, що вони були повністю залиті нафтою.

Інша частина нафти потекла, мов лава з вулкана, в бік річки. Чому потекла? Тому що сама база знаходиться під нахилом, через що всі нафтопродукти, які почали текти, відчували набагато менше спротиву й “попливли” до поряд стоячого озера. Його офіційна назва – Петриківський ставок, однак місцеві називають його Немишлянським кар’єром.

З цього кар’єру виходить річка Немишля. Деякі пишуть в коментарях: «та от шо ви розповідаєте?! Кар’єр чистий!». Звичайно, зараз він може і здається чистим, бо щільність нафтопродуктів легша за щільність води, через що перші завжди будуть на поверхні води й завжди будуть йти за течією. Тому нафтопродукти, хоч і зайшли в кар’єр, в ньому не залишаються й протікають далі в річку Немишля, з якої вже потрапляють в річку Харків, а з неї в річки Лопань та Уди. А наступною, скоріш за все, буде витік і в річку Сіверський Донець”.

Ліквідація наслідків почалась занадто пізно

“11-го лютого увечері, через добу після атаки, я вже отримав від харків’ян скарги на те, що нафтопродукти в річках. 12-го зранку мій колега пішов і побачив, що сміттєвий уловлювач на річці Уди повністю весь в нафтопродуктах. Ми з однодумцями почали створювати з підручних засобів бар’єри – той самий бон, тільки з мішків. У мішки ми набивали солому, яка допомагала б зупинити саму пляму. Такий спосіб звичайно так-сяк і працює, однак без сорбентів – це лише локалізація проблеми.

В першу добу після вибуху місцева влада Харкова ніяк не відреагувала на потрапляння нафтопродуктів в екосистему. Якби наслідки катастрофи почали ліквідовувати хоча б протягом доби після атаки, загальне забруднення не було б таким масштабним! Ну а так – маємо, що маємо. Наразі над ліквідацією наслідків екологічної катастрофи працюють : ДСНС, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області й Департамент екології та природних ресурсів Харківської області при ОДА.

Повторюсь, ми дуже запізнилися. Якби екоінспектори відреагували раніше, можна було б все це закінчити на одній річці Немишля. Її загальний обсяг води менше, а 2 метри – максимальна ширина ріки. Можна було б локалізувати катастрофу в одному місці, перекрити рух нафтопродуктів за течією – і наслідків були б набагато менше. А оскільки бони почали з’являтися тільки на п’яту добу, на шосту добу вчора і сьогодні команди тільки почали використовувати сорбенти. Тобто за шість діб течія зробила свою справу, і всі чотири річки повністю покриті нафтопродуктами.

Сьогодні ранком ми спілкувались з ДСНС : вони сказали, що сорбенти працюють. Тож бон на пару з сорбентом, що розсипаний по всій площі води, скупчують та поглинають нафтопродукти”.

Мор риби призведе до утворення трупної отрути

“Перші наслідки, які будуть спостерігатися найближчим часом – це великий мор риби. Все через нафтову плівку, що покриває верхній шар та перекриває подачу кисню для організмів під водою. Мор риби може спричинити утворення трупної отрути, яка завдає великої шкоди не лише екосистемі, а й людині. Бо з часом вода взагалі може стати непридатною для сільського господарства та більшості інших цілей. Зараз дуже важко говорити скільки точно палива потрапило у ріки, адже якась частина була перенаправлена в ґрунтові та підземні води, а певна кількість була всмоктана в грунт. Нафтопродукти дуже шкідливі й для джерел питної води, які знаходяться поряд з місцями виливу. У приватних свердловинах та колодязях вода, скоріш за все, вже зіпсована. Що стосується води – площа забруднення просто колосальна. Це, скоріш за все, перший випадок в Україні, який досяг таких жахливих маштабів.

Якщо порівнювати з морем чи океаном, то ліквідувати наслідки витоку нафти там легше – там нема бар’єрів. Тобто нафтова пляма немов олія, яку ви наливаєте в стакан. Вона збирається в купу і великою плямою тече – і саме в такому стані її можна легко зібрати, нічого не заважає.

Тож річка – це зовсім інша історія. Річка – це течія та берега, річка – це повороти та зупинки.

Це дуже великі масштаби катастрофи. І ось, через певний час, я вже в центрі міста Харкова, і от нещодавно фотографію виклав : лежать ондатри прям у центрі міста, мертві.

Навіть для смерті птахам, ондатрам чи іншим мешканцям водойми потрібен певний час. Отрута діє на кожного по-своєму : в качок чи у птахів вона уражає печінку та нервову систему. Тобто качка певний час перебуває в судоргах та вмирає, якщо їй не надати належне лікування. Так само й ті ж ондатри та бобри – вони теж харчуються з повністю завдяки воді. Зараз ми починаємо все більше знаходити трупів тварин на берегах річок”

Дика качка з річки Лопань, яку в клініці лікарі годують зі шприца, сама прийшла до людей у двір. Небайдужі люди відразу доставили її до ветклініки. Інші тварини, отруєні нафтою, або не встигають дійти до людей, або ж стають жертвами людської байдужості та гинуть.

Редакція URSA.MEDIA вдячна всім, хто не стоїть осторонь трагедії, хто допомагає тваринам та рятує ріки. Адже тільки проявляючи активну громадянську позицію, нам вдасться зберегти довкілля, яке вже протягом двох років намагається знищити ворог.