Міністерство здоров’я Італії заборонило використовувати цуценят під час занять з йоги. Основні причини рішення – турбота про тварин та здоров’я людей. На жаль, поруч із цивілізованою концепцією pet-friendly закладів у нашій державі існує й інша сторона – експлуатація тварин заради піару та отримання прибутку. URSA.MEDIA детально розібралися з тим, як український бізнес використовує собак та котів, щоб отримати перегляди у соціальних мережах, та готові розповісти, як не стати співучасником знущань над тваринами.
«Руйнуються нейрони мозку»: як заходи з тваринами впливають на психіку
28 квітня у соціальній мережі Х користувачка під ніком @osmolyarchuk опублікувала допис про те, що кафе «Соня», в Одесі, проводить захід «Кава з щенятами». Пост набрав більше 58 тисяч переглядів, а ситуація набула розголосу, тому ми вирішили розібратися у цій темі більш детально.
27-28 квітня заклад «Соня» пропонував відвідувачам відпочити у компанії цуценят золотистого ретривера. Відомо, що кафе було засновано восени 2023 року, а свою назву місце отримало на честь улюблениці власників – голден-ретривера Соні.
У своїх публікаціях засновники розповідають, що їх собака походить з місцевого розплідника TRAMIN, власницею якого є Олена Ушан. Саме цей розплідник і надав цуценят для скандального заходу.
Варто зазначити, що в анонсах «Кави з щенятами» не було зазначено жодних правил для відвідувачів: лише інформація про дату та час проведення. Про обмеження організатори почали говорити вже після того, як ситуація набула розголосу.
Перший допис в Х очікувано викликав хвилю негативних коментарів – у користувачів виникали цілком логічні питання щодо безпеки цуценят. Наразі власники обмежили можливість коментування для дописів про подію, проте опублікували пост-пояснення із відповідями на найчастіші запитання.
У публікації зазначають: «Щенята пройшли соціалізацію та ми отримуємо від розплідників відгуки, як тепер вони йдуть на руки та чекають на спілкування з братами їх шкіряними». А на запитання про те, чи не втомлювалися цуценята, власники відповіли так: «По-перше, цуценята були не в одну зміну, а чергувались. По-друге, в них було два стани: «хочу спати – покладіть мене куди завгодно та я буду спати» та «хочу балуватись – покладіть мене куди завгодно та я буду щаслив спілкуванню».
Щоб розібратися з тим, чи дійсно такий варіант проведення часу є корисним для цуциків, ми показали фото та відео з події Владиславі Соймі – кінологині, члену Кінологічної спілки України. На питання про те, чи можна вважати такі заходи соціалізацією, Владислава відповідає: «Цуценята на фото – дуже маленькі. Для таких цуценят соціалізація починається з привчання до нового власника, адаптації до помешкання і місця, де вони будуть в майбутньому гуляти щодня. Гуляти з цуциками такого віку не можна довше 15-20 хвилин, інакше це перенавантажить їх нервову систему».
За словами Владислави, повноцінна соціалізація починається ближче до 4-х місяців, коли цуцик вже може гуляти довше, орієнтовно 30 хвилин. Тоді собаку ведуть у місто, показують людей, машини, інших тварин. У кінології є «Правило 10»: цуцику з 4 до 6 місяців потрібно показати 10 різних песиків, 10 різних людей, 10 різних машин. Але точно не в один день – це відбувається дозовано (3-4 виходи на тиждень), а в інший час цуценя має гуляти на звичній території.
«Наслідки таких заходів будуть поганими. По-перше, цуцик має спати не менше 18 годин на добу, у тому числі й вдень у тихому місці, де його не будуть турбувати й брати на руки. Інакше він не буде входити у фазу глибокого сну і, відповідно, висипатись.
По-друге, психіка цуцика має певний запас міцності: коли йому ще цікаво вивчати світ і коли він вже втомився. У таких маленьких тварин цей запас теж маленький, тому вони впадають у стан, який називається позамежне гальмування. У цьому стані собаки перестають звертати увагу на подразники (людей, запахи, голоси, крики, те, що їх беруть на руки). Це запобіжник нервової системи».
Владислава пояснює, що довге перебування у такому стані (а навіть година – це забагато) призводить до пошкодження нейронів мозку – через перенапругу вони починають відмирати. У майбутньому цуцики можуть мати проблеми з навчанням, соціалізацією, можливі фобії, пов’язані з людьми та громадськими місцями, неврози.
Кінологиня зазначає, що описаний організаторами стан «хочу спати – поклади мене куди завгодно» і є тим самим позамежним гальмуванням. При цьому недостатня кількість сну на цуценя впливає так само, як і на тримісячну дитину. Навіть разова акція вже може мати наслідки у вигляді фобій, а при постійних подібних навантаженнях у собаки зламається психіка і як тільки цуцики підростуть, вони не підпустять до себе нікого, а дотики людей будуть сприймати з агресією.
Власники «Соні» також стверджують, що золотисті ретривери – це собаки-компаньйони, які «лікують своєю любов’ю та кайфують від цього». Ми уточнили у Владислави, чи впливає порода собаки на рівень шкоди від подібних заходів. Кінологиня пояснила, що у компаньйонів генетично набагато менше агресії у дорослому віці і вони підходять для сімей із дітьми. Основна характеристика таких собак – це довіра до людей, а подібні заходи лише руйнують це.
«Інші породи, які не є компаньйонами, вже мають генетично закладену недовіру. Тому інші цуцики такого віку вже б гарчали та намагались захистити себе», – підсумовує Владислава Сойма.
«Не можна контактувати»: яку смертельну загрозу несе порушення карантину
Існує й ще одна проблема – це фізичне здоров’я цуценят. У відео з TikTok організаторка каже: «Всі щенята вакциновані, їм два місяці». Щоб зрозуміти, чи можливо це, ми звернулися з питанням до Владислави Прохошиної – ветеринарного лікаря та засновниці ветеринарного центру LAPAVET.
Владислава розповіла нам, що вакцинація – це введення в організм тварини антигенного матеріалу з метою вироблення антитіл для створення імунітету від інфекційних хвороб. Якщо цуценятам не ввести усі вакцини або порушити терміни щеплень, то малеча може захворіти на страшні хвороби з летальними наслідками: парвовірусний ентерит, чума собак, аденовіроз, парагрип, лептоспіроз.
За словами ветеринара, перші 2 місяці у кошенят та цуценят є материнський імунітет, тому вводити вакцини раніше цього терміну не можна. Тварина повинна отримати три дози вакцинації з інтервалом у 3 тижні, витримати карантин, і лише після цього їй можна буде контактувати з людьми, вулицею, іншими тваринами.
Єдина умова, коли вакцинація проводиться раніше – це щеплення з 4-х тижнів, якщо потрібно швидше створити імунітет від парвовірусного ентериту. Проте це стосується лише цуценят, які знаходяться в зоні ризику захворювання або взагалі не мають імунітету від матері Але навіть за цієї умови в подальшому щенята мають пройти повний курс вакцинації, без якого не можна виходити за межі помешкання.
Владислава наголошує: «Не можна контактувати з вулицею, людьми, що мають тварин, зі взуттям, з тваринами безпосередньо».
Хоча кафе «Соня» й наголошує на тому, що під час заходу тварин не можна було ставити на асфальт, а також приводити до закладу власних собак, вочевидь, цих заходів безпеки недостатньо для того, щоб гарантувати фізичне здоров’я щенят у майбутньому. Крім того, на одному із відео, яким поділилися відвідувачі заходу, видно, що поруч з дорослими ретриверами є собака іншої породи – французький бульдог.
На прикладі «Соні» ми прагнемо продемонструвати, як бажання заробити на тваринах може бути прямою загрозою для фізичного та ментального здоров’я й навіть життя хвостатих.
Ідея подібних заходів не нова – в Україні є й інші кафе та ресторани, які залучають до своєї діяльності тварин. На жаль, люди, які не мають власних улюбленців або досвіду спілкування з пухнастими, можуть сприймати такі ініціативи як щось корисне: милі сонні цуценята на руках у дітей – хіба не райська картина?
«Прилаштували 75 котів»: як поєднати бізнес із допомогою тваринам
На щастя, існують й інші проєкти: орієнтовані на турботу про тварин, а не на беземоційне отримання прибутку будь-якими методами. Один з таких прикладів – котокафе «Хвостики» у Вінниці. Тут не лише піклуються про хвостатих підопічних та пропонують гостям смачну їжу – організатори запрошують гостей на лекції з зоопсихологом, перегляд фільмів і навіть розмовний клуб з англійської.
Ми поспілкувалися із засновницею закладу Єлизаветою Рудич, щоб дізнатися, як саме функціонує бізнес, побудований навколо піклування про безхатніх тварин.
Єлизавета розповіла, що ідея створити заклад народилася більше року тому. До появи кафе дівчина займалася волонтерством у невеликих масштабах – допомагала тваринам самостійно.
«Я помітила, що у Вінниці дуже багато безпритульних котиків. Я брала їх додому, каструвала, робила вакцини та намагалася знайти родину. Але насправді це було складно, коли ти один. Піклуватися про кількох тварин, ще й робота – не завжди можеш виділити стільки часу, скільки хотілося б», – ділиться Єлизавета.
Дівчина почала думати про те, як можна масштабувати свою діяльність та залучити до неї інших людей. У той час вона подорожувала Польщею та завітала до котокафе у Варшаві. Ініціатива припала до душі: польські волонтери брали до закладу та прилаштовували тварин із місцевих притулків.
Повернувшись додому, Єлизавета почула про можливість отримати грант на свою справу. Не маючи досвіду у бізнесі, вона вирішила спробувати написати проєкт котокафе. Ідея виявилась вдалою – засновниця отримала бюджет та приступила до реалізації.
Дівчина розповідає, що котики потрапляють до кафе двома шляхами: безпосередньо через співробітників або від небайдужих громадян. Якщо тварина опиняється у когось з команди, її беруть на домашню перетримку, роблять щеплення, проводять обробки та обстежують у ветеринара. Лише після цих процедур кіт може потрапити до кафе.
Коли тварину приносять люди «ззовні», то їх просять самостійно подбати про ветеринарний паспорт та обробки. Адже, на жаль, котокафе не має достатньої кількості ресурсів, щоб допомогти усім знедоленим котикам.
У закладі є спеціальні карантинні бокси. Новоприбулий хвостатий спершу оселяється там, адже у кафе багато тварин, різні запахи, люди. Через це кіт може перший час перебувати у стані стресу. Співробітники уважно стежать за тим, як почувається тваринка, і якщо все добре – котика починають випускати до зали для безпосереднього контакту з відвідувачами.
«На самому початку ми брали тварин з вулиці самі. Але потім у нас почався складатися цілий великий список людей, які хочуть передати нам котів – ми записуємо їх у чергу. Коли у нас з’являється місце, карантинний бокс, ми повідомляємо про це й беремо котика».
Наразі у кафе проживає 22 кота. Єлизавета говорить, що це дуже велика цифра і поступово заклад хоче зменшити кількість підопічних, адже чим більше тваринок, тим важче слідкувати та приділяти увагу кожному. До того ж, зростає ризик поширення захворювань. Станом на квітень 2024 року котокафе «Хвостики» прилаштувало близько 75 котиків.
Єлизавета розповідає, що перед відкриттям вона спостерігала за тенденціями в інших закладах – які є правила. «У нас діє вікове обмеження 10+, вхід до закладу платний. При вході потрібно обов’язково одягнути бахіли, які ми надаємо, помити руки або обробити антисептиком. Котів не можна чіпати, коли вони сплять, не смикати їх за хвостик. Якщо відвідувачі бачать, що кіт роздратований, потрібно повідомити працівників, а пригощати хвостатих можна лише спеціальними смаколиками, які продаються на барі».
Спершу у «Хвостиках» діяло вікове обмеження 13+. Ще до відкриття закладу засновники створили сторінку в Instagram – там було багато підписників та позитивних коментарів. Проте після публікації інформації, що до закладу будуть пускати лише відвідувачів із певного віку, на кафе полилась хвиля скарг.
«Поганий коментар – це також популяризація посту», – з усмішкою згадує про це власниця.
Єлизавета розповідає, що зверталася з цього приводу до власників іншого котокафе в Івано-Франківську. Колеги розповіли, що спочатку працювали без вікових обмежень, але з часом їх довелося запровадити.
Засновниця вінницького кафе говорить, що негатив онлайн та у реальному житті змусив її команду спробувати новий тестовий режим роботи – протягом двох тижнів до закладу планували пускати всіх. Проте вже за тиждень від цієї ініціативи відмовились, адже справдились всі негативні очікування: батьки не слідкували за дітьми, а малеча за рахунок віку була не здатна опанувати правила поведінки із тваринами, тому котики перебували у постійному стресі. Єлизавета зауважує, що заклад інколи робить виключення з правил, проте планують відмовитись і від цього – заради безпеки підопічних.
Єлизавета Рудич впевнена, що заклади подібного формату мають у першу чергу піклуватися про тварин. «Я вважаю, що якщо ви хочете саме кав’ярню, то є безліч варіантів для розвитку та креативних ідей, як можна ефективно заробляти гроші, і це буде набагато вигідніше, аніж котокафе. Така концепція закладу сильно обрізає цільову аудиторію: є люди, у яких алергія, які не люблять тварин, родини з дітьми. У першу чергу у закладі має бути турбота про тварин. Якщо немає ніяких правил – мене це насторожить».
На її думку, котики у кафе мають бути доглянутими та відпочившими, не у стані стресу. Якщо у закладі є безперервний потік відвідувачів, тварини відчуватимуть постійне навантаження, що також негативно вплине на їх фізичне та ментальне здоров’я.
Як не стати спонсором експлуатації тварин
Спілкування з тваринами – це чудовий спосіб зняти стрес та зменшити тривогу. Разом із тим, піклування про власного улюбленця – це ще й величезна відповідальність, яка вимагає часу та грошей. З огляду на це не всі українці мають можливість та бажання заводити домашню тваринку, тому шукають варіанти для того, щоб провести час із хвостатими поза домом.
Проте важливо розуміти, що не кожен заклад може запропонувати вам дійсно корисне та свідоме дозвілля. У першу чергу, ви маєте бути повідомлені про правила поводження з тваринами заздалегідь. Обмеження мають бути чіткими та не мати виключень, адже від цього залежить безпека хвостатих.
Другий фактор – це вік тварин. Варто пам’ятати, що цуценята та кошенята більш вразливі до зовнішніх подразників, ніж дорослі тварини. Обов’язково поцікавтеся щодо наявних щеплень.
Третій критерій – це походження тварин та мета проведення заходу (або функціонування закладу). Не секрет, що прилаштування безхатніх тварин в Україні – надскладна задача. У притулках постійно збільшується кількість підопічних, а охочих подарувати хвостикам родину все менше.
Варто розуміти, що ані йога, ані постійне знаходження у закладі громадського харчування не відповідають природним потребам тваринам. Проте, коли мова йде про волонтерські заходи, потенційна користь значно перевищує можливу шкоду: тварини отримують шанс бути поміченими та «усиновленими».
З огляду на це волонтери шукають нові варіанти для того, щоб зацікавити відвідувачів. Наприклад, у Києві регулярно проходить фестиваль адопції тварин з притулків – AdoptMe Days. Тут відвідувачі можуть вільно поспілкуватися з собаками та котами під наглядом волонтерів, а також забрати тваринку додому.
Деякі притулки запрошують охочих для прогулянок із тваринами. На жаль, наявних у волонтерів ресурсів вистачає далеко не завжди: у першу чергу зоозахисники дбають про здоров’я підопічних, лікують та намагаються нагодувати. Через це не всі тварини можуть отримати потрібну їм кількість уваги. Змінити це – у ваших руках. Дізнайтеся контакти притулків у своєму місті та запропонуйте посильну допомогу, як-от прогулянка з песиком протягом 1-2 годин у свій вихідний. Таким чином ви не лише весело проведете час, але й подаруєте хвостатому незабутні враження.
Закони ринку прості: попит народжує пропозицію. Проблема безхатніх тварин в Україні не нова, проте з початком повномасштабної війни ситуація в рази погіршилась. До центрів порятунку щодня прибувають десятки хвостатих з прифронтових зон, інші тварини залишаються надворі через недбалість господарів.
Водночас із тим власники розплідників породистих тварин демонструють байдужість навіть до власних вихованців, наражаючи їх на небезпеку через сліпе бажання заробити та отримати додаткову рекламу. Ми закликаємо уважно перевіряти заклади та події з тваринами, які ви плануєте відвідати, щоб не стати спонсором їхньої експлуатації.
