Воєнні злочини росії на території України вже завдали збитків навколишньому середовищу на 2,2 трильйони гривень – заявляють в міністерстві довкілля України. Чи вдасться притягнути ворога до відповідальності й стягнути з нього репарації – питання риторичне. Хоч наша країна й робить важливі кроки в цьому напрямку, проте міжнародний кримінальний суд до цих пір не дає визначення поняттю «екоцид». Редакція URSA.MEDIA звертається до світової історії та пригадує найстрашніші злочини проти природи, від яких планета оговтується і дотепер
Агент «Оранж». Війна у В’єтнамі, 1961-1971
Агент «Оранж» – це хімічний гербіцид, що містив токсичний забруднювач діоксин. Американські військові розпилили приблизно 74 мільйони літрів діоксину на В’єтнам в рамках гербіцидної військової програми під час війни у В’єтнамі з 1961 до 1971 років.
Діоксин – дуже стійка сполука. Він може викликати діабет, рак, вроджені дефекти та інші вади.
За оцінками Червоного Хреста, три мільйони в’єтнамців постраждали від діоксину, у тому числі (як мінімум) 150 000 дітей, народжених із серйозними вродженими дефектами.
Мільйони американців і в’єтнамців постраждали, прямо чи опосередковано, від розпилювання агенту над південним і центральним В’єтнамом. Окрім впливу на життя людей, діоксин знищив мільйони гектарів лісів і сільськогосподарських угідь. Великі ділянки цієї землі й донині є непридатними для використання, оскільки діоксин залишається токсичним у ґрунті десятиліттями.
Аварія на АЕС Фукусіма-Даїчі
Згідно з даними Всесвітньої ядерної асоціації, після сильного землетрусу 15-метрове цунамі знеструмило електропостачання та охолодження трьох реакторів Фукусіми-Даїчі, що спричинило ядерну аварію. Вона почалася 11 березня 2011 року.
Серед евакуйованих із префектури (адміністративна одиниця Японії) Фукусіма внаслідок аварії на АЕС загинуло 2313 осіб. Ще 19500 життів забрало цунамі.
Аварії було присвоєно сьомий рівень за Міжнародною шкалою ядерних і радіологічних подій через високі викиди радіоактивних речовин протягом 4-6 днів від початку інциденту.
І хоча на перший погляд може здатися, що в цій трагедії немає винних, адже цунамі та землетруси – явище природне, суд Токіо винних все ж знайшов.
Суд засудив Електроенергетичну компанію Токіо (TEPCO), колишнього оператора АЕС, до виплати 95 більйонів доларів поточному оператору АЕС. Виплати від ТЕРСО отримали й постраждалі внаслідок аварії.
Сьогодні регіон Фукусіми непридатний до життя через високий рівень радіації. Проте, як і в Чорнобильській зоні, там дуже зросла популяція диких тварин завдяки відсутності регуляції з боку людини.
Зниження рівня Аральського моря
За даними земної обсерваторії NASA, у 1960-х роках Радянський Союз запровадив великий проєкт водовідведення на посушливих рівнинах Казахстану, Узбекистану та Туркменістану, який призвів до спустошення Аральського моря.
Дві великі річки регіону, Сирдар’я та Амудар’я, які до проєкту створювали Аральське море, були використані для перетворення пустелі на ферми для вирощування бавовни та інших культур.
Коли Аральське море висохло, рибальство та громади, які від нього залежали, занепали. Все більш солона вода забруднювалася добривами та пестицидами. Видування пилу з відкритого дна озера, забрудненого сільськогосподарськими хімікатами – все це стало небезпекою для здоров’я населення.
Солоний пил роздувало з дна озера й він осідав на полях, деградуючи та роз’їдаючи ґрунт. Посівні землі доводилося промивати все більшими і більшими обсягами річкової води. Втрата пом’якшувального впливу такого великого масиву води зробила зиму холоднішою, а літо – ще більш спекотним та сухим. Сьогодні Аральське море – це один із експонатів в умовному музеї помилок людства. Воно перетворилося на пустелю, змінивши екосистему регіону та знищивши деякі види тварин. Винних за вбивство моря до відповідальності не притягнули й по цей день.
Пошкодження сімей бджіл через пестицид
Пестицид клотіанідин вбиває бджід. Він діє на центральну нервову систему не тільки комах-шкідників, а й медоносних бджіл.
У липні 2008 року на південному заході Німеччини загинули мільйони бджіл. Висаджені там насіння обробили клотіанідином, щоб захистити їх від шкідників. Незабаром після цього Німецьке агентство із захисту прав споживачів і продовольчої безпеки (BVL) призупинило дозвіл на використання цього пестициду.
У січні 2013 року Європейське агентство з безпеки харчових продуктів дійшло висновку, що неонікотиноїди, включаючи клотіанідин, становлять неприйнятно високий ризик для медоносних бджіл. Тим не менш, його використання все ще не заборонено на всій території ЄС. Винних у цій справі не знайшли й до сьогодні.
Розробка нафти в дельті Нігеру
У дельті річки Нігер у Нігерії проживає 30 мільйонів людей. Враховуючи сітку трубопроводів і свердловин, що належать транснаціональним компаніям накшталт Chevron, Exxon Mobil і Total, цей регіон постійно забруднюється розливами нафти.
За даними Amnesty International UK, погане технічне обслуговування нафтової інфраструктури та несправність деякого обладнання відіграли ключову роль у забрудненні дельти на пару з численними порушеннями прав людини.
30 січня 2013 року голландський суд засудив дочірню компанію Shell Nigeria до виплати компенсації одній із жертв, яка подала в суд позов про розлив нафти.
У 2021 році в знаковому судовому рішенні в громадах Великобританії, які домагаються справедливості за шкоду, яку Shell завдав довкіллю, суд постановив, що постраждалі громади Огале та Білле можуть подати свої судові позови щодо очищення та компенсації проти Royal Dutch Shell plc (RDS) та її нігерійської дочірньої компанії Shell Petroleum Development Company of Nigeria (SPDC).
Однак люди, що проживають у дельті річки Нігер, й до сьогодні вимушені пити отруєну нафтою воду, що несе загорозу їхньому життю та їсти рибу, яка пахне нафтою.
