У селі Лісовичі, що на Київщині, знаходиться без перебільшення найароматніший куточок області, а, може, і всієї країни. На запахи від виробництва сюди злітаються птахи та збігаються звірі: зайці, косулі, білки. Справжнісінька лісова казка. Іноді аромати спиняють навіть водіїв, які проїздять повз. Сьогодні наша історія про крафтове виробництво гідролатів та ефірних олій під брендом Aroma Fields, засновницею якого є професійна ароматерапевтка – Дарія Корнійчук.
Прохолодного жовтневого ранку автівка команди URSA.MEDIA кілька хвилин блукає Лісовичами, здається, навігатор теж розчиняється в ароматах. Рятує дзвінок до героїні. Автівка ніби їде на запах. Доїжджаємо до ледве помітної зеленої огорожі, біля будов, що погрузли серед дерев, нас зустрічає Євген – чоловік Дарії:
— Добрий ранок! Мене звати Євген. Проходьте до столика з лавочками, зараз Даша вийде. За кілька хвилин виходить головна героїня цього квітучого репортажу.
— Вітаю, – усміхнено звертається до нас жінка та починає екскурсію, поки чоловік Євген розважає малого Ореста, їхнього сина.
Дарію сміливо можна назвати психологинею рослин та магинею ароматів, молода мама і засновниця бренду Aroma Fields знайшла індивідуальний підхід до кожної рослинки, з якою працює, а також зробила все, аби повністю розкрити її ароматичні та цілющі властивості.

Ми не зрубали жодного дерева, коли будували все
Просто, щоб ви розуміли, тут були чагарники та бур’яни. Це була закинута ділянка, в яку ми інвестували купу коштів просто, щоб її привести хоча би в якийсь лад. Від цієї ділянки не можна було пройти до лісу, тому, що тут просто були непрохідні хащі. Різні зарості по типу кущів тут росли. Ми не зрубали жодного дерева, коли будували усе. Для нас було важливо їх зберегти. Навіть, коли ми будували наш цех, я казала: «Так, ось тут береза, тут сосна воно має влізти ось сюди, щоб ми в жодному разі нічого не зрубали. Тому ми все тут вичистили і тепер воно виглядає так.

Усе почалося років 5-6 тому, ми з чоловіком подорожували Південною Африкою. У поїздках мене цікавлять не архітектурні пам’ятки, а щось крафтове, різні фермерські господарства. І в Африці ми так потрапили на одне. З одного боку там вирощували корів, а з іншого – там був ще й такий цікавий бізнес: SPA та вирощування і переробка рослин одночасно. Там вирощували просто інші культури: лемонграсс, розмарин, герань та інше, що у них там росте. Я надихнулася цим, приїхала в Україну, почала аналізувати ринок і зрозуміла, що в Україні немає продукту такої якості, і вирішила створити цей бізнес сама. А взагалі я перекладач з англійської та німецької за освітою. Але я працювала за професією дуже мало, натомість більше часу розвивалася у комунікаціях: піар та маркетинг. У мене є досвід роботи в аграрному та косметичному секторах. Тож я розумію, як це вирощувати і що таке косметичні продукти.
Я знаю кожну рослину на рівні молекули і можу створити продукт, який буде терапевтичним під ту чи іншу проблему
Я — не просто власниця цього бренду, не буду соромитись цього, я — дуже гарна експертка в світі ефірних олій і гідролатів. Я — сертифікована ароматерапевтка. Я знаю кожну рослину на рівні молекули і можу створити продукт, який буде терапевтичним під ту чи іншу проблему. Ключова відмінність, яка мене відрізняє від інших, це те, що я народжую ефірні олії, а не просто про них щось знаю.

Коли ми повернулися з тієї доленосної подорожі Південною Африкою, то зрозуміли, що рослини ж треба десь вирощувати, а ми жили у столиці, у нас не було жодної ділянки землі. Так ми з чоловіком почали шукати. Сміється: Я пам’ятаю ми об’їздили усю Київську область, я не хотіла далі, тому саме в області шукала. І ми під’їжджаємо та й думаємо: «Ні, це не те, це дуже близько до дороги. Класно, що тут буде їздити дуже багато людей, але ні, мені це не підходить…» Ми хотіли якесь таке, знаєте, дуже камерне місце. Але тепер ми розуміємо, що добре там, де ми є. У нас також цікаві сусіди. Тут поряд кінна ферма та монастирське поселення.
На початку повномасштабної війни Лісовичі потрапили в окупацію, на щастя, Дарії та її родині вдалося повернутися до власної справи та поновити свою ділянку:
Ми до повномасштабного вторгнення заклали дуже багато видів рослин, близько 16. Але це село було в окупації у перші місяці повномасштабного вторгнення. А у нас тут пісок, тому рослини потребують постійного догляду. Тобто, це має бути постійний полив. І тоді це якраз була весна, мали б відновитися усі доглядово-земельні роботи. Ясно, що ми сюди не могли потрапити і в нас просто дуже багато рослин загинуло. Зараз у нас є чебрець, лаванда, чабер ми теж почали вирощувати і календулу, але вона не багаторічна. Зараз ходімте подивимось.

До окупації я хотіла вирощувати всі рослини, з яких ми виготовляємо олії та гідролати. Ми вклали сюди дуже багато ресурсів, часу та інвестицій, а воно загинуло. І потім я вирішила, що треба адаптуватися до змін. Тому ми співпрацюємо з органічними фермерами України, тобто нам постачають сировину різні фермери або інституції, які займаються наукою і селекційним виведенням рослин. А ще у нас тут росте дуже багато грибочків.

Під час окупації загинула вся м’ята, а її тут було насіяно багато. Ця рослина дуже любить вологу і її ніхто не поливав. Ну і періодично ми експериментуємо з однорічними рослинами типу календули. Вирощуємо їх. Тут коли ми дистилюємо, особливо влітку знаєте, машини, які проїжджають неподалік, аж зупиняються і стоять, тому, що аж на ту дорогу аромат долітає. Сміється. Тому тут дуже класно. Наша територія також за парканом, там розташоване поле. І ми там вирощували жито. Зараз ми збагачуємо землю, аби в подальшому вирощувати інші рослини. Тобто, є місце для розвитку і ми будемо надалі тут розширюватися, усе робимо поступово.
Зайці поїли кущів 100 лаванди!
Після деокупації ми відновили лавандове поле. Дивимося – а в нас ось так іде ряд, і там немає кущика, там немає. І ми з чоловіком в унісон думаємо: «Хто?!» Хто це робить. Тож ми вивели камеру так, щоб було видно поле і почали спостерігати. Приїжджає мій тато. Я ж йому і кажу: «Тату, дивися, кому от стільки лаванди треба?!» Ну добре вже, кущик-два поцупили, але я нарахувала 100 кущів! Тато починає ритись на ділянці і каже: «Дашо, ти знаєш, мені здається, що це зайці!»
І потім справді ми просто по камерах почали бачити, що ніхто з людей там не ходить, ніхто не краде. Це заєць, який дуже розсмакував коріння лаванди. Ми до речі, буквально два тижні тому досаджували ті кущі, які вже пересаджуємо вп’яте. Тому, що їх їдять зайці… Ось так зайці поїли у нас кущів 100 лаванди.

Само-собою, я не можу труїти тварин, а всі інші методи не працюють. Деякий час зайців не було, а вчора ми приїздимо, відкриваємо ворота і бачимо, як від наших воріт заєць біжить! Дарія сміється. Кажу чоловікові: «Іди зранку подивися, чи він знову лаванду не поїв, бо свіженьку висадили, зараз почнеться…» Косулі тут теж є, але вони в лісі. Дійсно, тут дуже цікаво, тому ми хочемо розвивати тут туристичну локацію. Тут не тільки про аромати, дистеляцію та ефірні олії, тут ще й про комунікацію з природою.
Дарія розтирає гілочку чебреця в руці і пропонує нам зробити те саме:
Потріть! І Ви відчуваєте аромат, це вже ефірна олія. Так само і лаванда. Просто щоб ви розуміли, що таке ефірні олії. Це коли ви ось так потрете. Коли ми отримуємо ефірну олію у пляшечку, це ось таких от рослин в мільйон разів більше. А зараз ми просто відчуваємо ефірну олію. Тобто це ефірна олія у вигляді ароматичних молекул, які пахнуть.
«А чому Ваш продукт, гідролат деревію, наприклад, коштує аж 810 гривень? Деревій же росте під ногами!…»
Коли нас запитують: «А чому Ваш продукт, гідролат деревію наприклад, коштує аж 810 гривень! Деревій же росте під ногами, я можу сама зварити якийсь чайочок…» Я кажу: “Ну о’кей, у Вас немає системи фільтрації, немає стерилізатора за величезну суму в тисячі євро. Ви не робите це все, і я не можу вживати той гідролат, бо мені просто страшно. А свій гідролат, я можу і пити, і їсти, і зі мною буде не те, що все добре, а стане ще краще, ніж було. Наші ефірні олії та гідролати – це дуже нішевий продукт. Ми умовно формуємо цей ринок, тобто він в Україні є, але на зародковому етапі. Його треба розвивати. Зазвичай люди купують так звані ефірні олійки в аптеках за умовні 100-120 грн. Це не має нічого спільного з тим, що ми робимо, але називається ефірним оліями. Здебільшого там просто ароматизатори, такі як в звичайному миючому засобі.

На аматорському рівні щось схоже до нашої діяльності зустріти можна. Останні років 5 є тренд на фотосесії в лаванді. Зараз дуже багато полів по всій Україні з лавандою. Ну і в деяких цих господарствах купили дистилятори маленького чи великого об’єму для того, щоб переробляти лаванду, бо не знають, що з нею робити. Це умовний монопродукт того чи іншого господарства, яке вирощує лаванду. Але з таким великим асортиментом, з такою великою технологією, з таким підходом до створення харчового продукту, як у нас, в Україні немає аналогів.
Дарія поступово проводить нас до першої виробничої локації:
Ось це наш виробничий цех, тут знаходиться основний дистилятор, зроблений під нас. Ви можете заглянути всередину. Тут ароматів, – Дарія відкриває кришку агрегата, ніби вивільняючи із пустої ємності сотні квіткових душ.– Ось тут знизу під дірочками – вода. Тут завантажується рослинний матеріал. Коли він зверху, а вода знизу, вона починає кипіти. Ми закипʼячуємо воду. Пар через оті дірочки, отвори, проходить через рослинний матеріал і забирає ароматичні молекули рослини.

Ось це називається конденсат. Коли вода закипіла, пара пішла через рослинний матеріал. Рослинний матеріал дуже щільний, але між ним завжди є отвори. Цей пар виходить між цими отворами і забирає ароматичні молекули кожної рослини наверх. Потім цей пар іде сюди-сюди-сюди, – Дарія демонструє рух пари трубками догори.
Потім з цих трубочок виходить два продукти: перший – гідролат, другий – ефірна олія. Гідролату завжди більше. Ефірної олії завжди дуже-дуже мало. І це такий дуже цінний продукт, тому, що з величезної кількості матеріалу виходить дуже мало ефірної олії. Гідролат – це конденсована пара, куди потрапили водорозчинні молекули ефірних олій. А ефірна олія – це концентрат жиророзчинних молекул.

Скільки ефірної олії вийде з тієї чи іншої рослини, залежить від самої рослини. У всіх різний вміст ефірної олії. Тобто якщо взяти один кілограм рослини, то з умовної лаванди та троянди вийдуть зовсім різні кількості ефірних олій. В троянді буде дуже-дуже мало цих ефірних олій. З чебрецю вийде олійки вдвічі менше, ніж з лаванди, але все одно більше, ніж із сосни. Це наші дистилятори, є ще мідний, в якому ми менші об’єми переробляємо. Або наприклад коли ми тестуємо попит рослини або дистелюємо її вперше, то переробляємо менші об’єми.
У нас взагалі тут планується просвітницько-туристична локація. Але поки що до якогось регулярного відвідування ми не дійшли через брак ресурсу. У нас тут і офіс, і власне будівля, де збиратимемо відвідувачів. Це буде і шоурум, і такий собі просвітницький ретрит-простір, де ми будемо проводити лекторії та майстер-класи, розповідати про ефірні олії. Зараз ми потрошку його будуємо. Ось власне це наш майбутній простір, тут буде дуже красиво. Так збоку здається, що це якась недобудова, а там уже така система фільтрації всередині стоїть! Ми тут влітку проводили декілька ретритів, запрошували на дистиляцію.
Слово «олія» не має у вас викликати асоціацію з жиром
Гідролати – це конденсована пара, яка перетворилась в рідину. Я не люблю, коли гідролати називають квітковою водичкою, від слова водичка трішки «трясе». Тому, що це насправді дуже унікальний продукт. У гідролат потрапили молекули ефірних олій, але не такі, як тут, а ті, що розчиняються у воді. А в олійку потрапило все, що розчиняється в жирі.
Ось цей продукт, – Дарія тримає у руках пробник ефірної олійки, – це ефірна олія, вона не є жирною. Тому слово “олія” не має у вас викликати асоціацію з жиром. Жирні це олії холодного віджиму. Тобто, це оливкова, соняшникова олії… Ефірна олія не є жирною, але вона є жиророзчинною. Вона розчиняється в жирі. Це дуже інтенсивний продукт. От уявіть ви нюхали рослину, а тут в колбочці – мільйон цих рослин. І ви одразу відчуваєте, що це потужний екстракт.

А ось гідролат коріандру, понюхайте, – розпилює гідролат на зап’ястя. – Він ніжний і його можна наносити безпосередньо на шкіру, але, якщо ви нанесете олію чебрецю на шкіру, вам буде дуже щіпати. Це потужний екстракт, який при нашкірному застосуванні потрібно обов’язково розводити, а гідролати дуже м’які. Уся наша продукція вживається всередину за показаннями. Однак я не є прихильницею того, аби людина вживала просто так ефірні олії, це все-таки дуже потужний екстракт і це потрібно робити під наглядом спеціаліста і, як я завжди кажу, за показаннями. Умовно це як якісь бади ви приймаєте. Є причина, чому ви це робите, а не просто так, тому, що ви вирішили урізноманітнити свій раціон. Але це не стосується гідролатів, адже ті дуже м’які. І якраз ними можна урізноманітнювати свій раціон. Наприклад я не п’ю просто воду, я завжди додаю туди декілька ложок гідролату. Це може бути ромашка сьогодні, через тиждень буде коріандр тощо. Я завжди п’ю воду збагачену гідролатами, тому що це корисно для нашого організму і ми можемо досягти того чи іншого терапевтичного ефекту з дуже м’якою дією. Але з ефірними оліями треба завжди, щоб це було під контролем, аби людина вже була обізнана з тим, що вона робить. Внутрішнє вживання ефірних олій має бути винятково в терапевтичних дозах у дуже маленькій концентрації.
Для шкіри взагалі гідролати – це дуже крута історія. Я особисто амбасадорка рослинного догляду за шкірою. Я завжди кажу: “Забудьте про той тонік, гель для вмивання обличчя чи молочко. Обов’язково використовуйте ось цей засіб 3 в 1. Я влітку не користуюся взагалі нічим, окрім гідролатів, тому що вони очищають, тонізують, зволожують. Це дуже класна історія не тільки доглядова, а ще й лікувальна. У нас нещодавно був кейс – жінка переїхала за кордон, її обкидало акне і вона використовувала наш комбо гідролат деревій-ромашка і у неї за два тижні повністю очистилось обличчя. Це не лише про аромат, це про терапевтичну дію. Це дуже класний продукт, який допомагає не тільки психоемоційно, а й на фізіологічному рівні організму”.
Рослинні екстракти – це відмінні засоби, які з цим працюють дуже м’яко. Тобто це не фармацевтичні препарати, які можуть досить агресивно впливати на наш організм, коли ми працюємо з депресією чи стресом, а дуже обережно. З нами співпрацює дуже багато масажистів. Професійні масажисти знають, якою може бути дія ефірних олій, тобто вони не просто роблять масаж, вони за допомогою, наприклад, тієї ж ефірної олії чорного перцю знімають запалення в певному м’язі, на який жаліється пацієнт.
Клімат змінився, в Україні тепер вирощують лемонграс
У нас понад 50 ефірних олій в асортименті. Багато продукції ми виготовляємо з імпортної сировини, але в Україні також починає рости дуже багато всього. Клімат змінився. Я просто постійно слідкую, що з’являється в Україні з рослин, які ми ще не використовували. У мене фокус на те, щоб все-таки частка української сировини, яку ми переробляємо, була більшою. От ми наприклад знайшли людину, яка вирощує в Україні лемонграс. Не на клумбі чи в хаті, а на полях, де дуже багато цієї рослини і ми можемо переробляти її. Для виготовлення ефірної олії потрібна велика кількість сировини, а не просто в когось там на клумбочці нарізати.

Лемонграс, як я сказала, вирощують, базилік екзотичний теж. Люди починають добувати такі цікаві рослини, яких раніше не було, ну або які просто десь на підвіконні саджали. Інколи люди питають: «А у вас є гідролат розмарину?». Ні, немає, тому що він не росте в Україні. Тоді кажуть: «А як це? Он росте під вікном…». Це добре, але розмарин на великих площах не вирощується в Україні для переробки.
Ми дистилюємо на питній воді, таких виробників у світі на пальцях однієї руки можна перерахувати
Вода є дуже важливим елементом виробництва, адже вода – це пара, яка потрапляє у фінальний продукт. У нас тут знаходиться фільтраційна система, в яку ми інвестували величезні кошти. Так, як наш продукт вживають внутрішньо, для нас дуже важлива якість води. У нас тут власна свердловина, глибиною 80 метрів. Для розуміння, не 20-30 метрів, а 80. І ця вода піднімається в систему фільтрації. Вона трубами йде у виробничий цех. Важливо зазначити, що ми дистилюємо на питній воді, таких виробників у світі на пальцях однієї руки можна перерахувати, тому що усі виробники, які переробляють олії та гідролати, на жаль, не звертають увагу на якість води. І умовно можна купити гідролат, який виготовлений на жорсткій воді. Та навіть чистота самої води має значення. Якщо вона погана, це впливає на якість продукту. А наш продукт без консерванта, тому ми приділяємо величезну увагу якості води.

Ми регулярно здаємо воду на показники, вона у нас європейського зразка. У нас навіть рослини поливаються цією водою крапельним поливом. Сміється. Усі ці деталі роблять наш продукт унікальним на ринку, десь інде такого просто немає.
До того ж у нас безперервний цикл використання води, тобто ми за зберігання природних ресурсів плюс коли переробляється рослинний матеріал, ну уявіть, стільки у ці дистилятори ми насипаємо рослинного матеріалу, пар проводить через матеріал, залишаючи його вже без ефірних олій, але сам матеріал ніде не дівається. Ми відвозимо його на поле, і впродовж літа розкидаємо прямо серед жита. Тобто ми не викидаємо використаний рослинний матеріал, а використовуємо його для збагачення нашої землі. Бачите, тут не такий чорнозем, як умовно на Сумщині, звідки я родом, тут пісок. Тому дуже важко щось вирощувати на такій землі.
Для нас дуже важливо підтримувати саме людей в селі
Узагалі комерційну діяльність ми запустили в липні 2022 року. Тобто за декілька місяців після деокупації. У мене була ідея робити повний цикл, тобто ми мали вирощувати, переробляти і власне пакувати готовий продукт. Але для того, щоб почати це робити, я мала висадити рослини ще за два роки до старту комерційної діяльності. Тобто по факту я почала реалізовувати товар у липні 2022 року, але закладала фундамент бізнесу раніше. Тут у нас в офісі безпосередньо працює менеджер з обробки замовлень. Теж наша працівниця, вона із сусіднього села, це для нас дуже важливо, підтримувати саме людей у селі. У них часто немає роботи або їм дуже далеко їздити до Києва.

Ми розвиваємося плавно, поступово, я вважаю, що це нормально для такого нішевого продукту. Тобто з цим працювати непросто, але ми несемо цінність. І не просто доносимо, люди бачать і відчувають її на собі, і розповідають іншим. Тож у нас дуже класно працює ще: «Я пораджу подрузі», тому, що це бренд, власний продукт і ми це випробували на собі.
Ще донедавна у мене не було маркетологині і я займалася просуванням сама. Але зараз у мене вже є людина, яка допомагає і так буде надалі. Тобто, якщо в нас збільшуються об’єми замовлень, ми й самі зростаємо.
За розмовою потрапляємо у саме серце виробництва – лабораторію:
Тут у нас лабораторія, яку ми доустатковуємо. Там на першій локації ми віддистилювали – сюди ми принесли гідролати та ефірні олії. Тут ми їх розливаємо, дозуємо, фасуємо, обов’язково вимірюємо показники, pH, усі критичні показники, які дуже важливі для якості.
Ми не додаємо консерванти у нашу продукцію
Перед тим як розфасувати уже у фінальну тару, у нас є ось такий стерилізатор, де ми стерилізуємо все. У нас є особлива технологія, як зробити так, щоб наш гідролат, який теоретично має швидко зіпсуватися, не зіпсувався без додавання консервантів. Ми не додаємо консерванти у нашу продукцію. Стерилізатор – це частина цього циклу, де ми значну увагу приділяємо санітарним умовам.
Наступною нашою локацією стає офіс Aroma Fields, він так само овіяний різноманіттям запахів квітів і трав.
А ось тут у нас офіс, тут так само пахне усім підряд. Сміється.

Там ми все порозливали, сюди ми приносимо та етикетуємо. Кожен продукт співробітниця має промаркувати та зробити фінальний варіант, ось такий, яким ви його бачите тут на поличці. А далі ми вже отримуємо замовлення, і тут його все збираємо. Ось у нас є тестери, які можна продегустувати.
Це коріандр – наша новинка з української сировини. Тобто ми знайшли та дистелювали український коріандр, можете відкрити, понюхати.
У нас унікальний підхід до кожної рослини
Тривалість дистиляції у нас залежить від дуже багатьох факторів, це до речі, також те, що відрізняє нас від аматорів. У мене розроблена технологія під конкретну рослину. Тобто немає такого, що ми однаково дистелюємо усі рослини. Я називаю це любов до кожної рослини і турбота про неї. Якщо для однієї потрібна одна температура, один тиск, то для іншої – інша температура, інший тиск. І методи екстракції у нас теж різні. Здається, що це називається одним словом – дистеляція, але насправді у цій дистиляції методів дуже багато. І це під кожну рослину.
Дарія постійно розвивається, проходить різну сертифікацію та шукає можливості, які так само вкладає у свою справу Трапляються і труднощі, як, наприклад, проведення електрики. Для того, щоб це зробити, потрібно близько 50 тисяч доларів. Поблизу є електростовпи з приватною лінією, але вони належать мисливському господарству, що неподалік.

Звісно, я беру участь у грантах, періодично навіть їх виграю, сміється. За ці кошти я не їду відпочивати на Мальдівах, а все вкладаю у справу. Минулого року я виграла премію: «Створено жінками». І власне кошти, які я виграла, я інвестувала в отримання міжнародної сертифікації. Ми ж працюємо не лише з роздрібними клієнтами, а й з бізнесами. Сертифікація, я вважаю, повинна бути для всіх, але коли ти працюєш з бізнесами, вони навіть розмовляти з тобою не будуть, якщо ти скажеш, що у тебе немає сертифікату. Тому для мене це було дуже важливо. До нас тут декілька місяців приїжджали аудитори, давали нам рекомендації, що треба покращити. Ми це все зробили. І потім нам видали сертифікацію. Уся наша продукція проходить лабораторні аналізи. Також нещодавно я виграла державний грант: «Власна справа». І так само ми проінвестували кошти у розвиток. Ми вклали їх в обладнання.
Ті люди, які побували тут хоч раз, хочуть приїхати ще раз, тому що вони закохуються в це місце. Треба, щоб ви ще приїхали, коли тут лаванда цвіте, чебрець квітне, бо зараз вже холодна пора!..
Наповнені гарним настроєм та запашними гілочками, які впродовж усієї зйомки дарував маленький Орест, із Лісовичів рушаємо до Києва.
Надихаюча історія ароматерапевтки – Дарії Корнійчук вже на нашому You.Tube.




