Прощавай, хлор! Українці розробили екологічний засіб для очищення повітря та дезінфекції. Він став незамінним помічником в окопах, дитсадках та ветлікарнях

Кілька років тому група науковців вирішила розробити антисептичний засіб, який буде безпечним не лише для дітей, вагітних та хвостиків, а й для довкілля. І їм вдалося. Своєю історією з нами поділився Вадим Данилов, один із засновників компанії.

Експерти кажуть, що українці зробили прорив. Тож нині розчин «СЕКОБРЕН» став незамінним помічником як для українців, що дбають про власне здоровʼя та вплив на довкілля, так і для військових на фронті, які рятують життя побратимів та хвостиків. 

Дезінфекція — це завжди про агресію: запах хлору, спирт, печіння шкіри та незрозумілі обмеження — “У приміщення не заходити!”. Складні антисептичні композиції, які не можна вдихати, не можна наносити на слизові, використовувати поруч із дітьми, тваринами або вагітними.

Але ми використовуємо — щодня. У лікарнях, школах, дитсадках, громадському транспорті, закладах харчування, притулках для тварин, на передовій. 

Ми обробляємо дитячі столи засобами, інструкція до яких вимагає провітрювати приміщення протягом години. Ми кварцуємо повітря, хоча знаємо, що ультрафіолет шкодить очам і шкірі. Ми миємо руки розчинами, від яких лущиться шкіра та обробляємо іграшки хімікатами, які викликають контактний дерматит. 

Це виглядає абсурдно, але ми живемо в культурі «видимої чистоти»: якщо є запах хлору — значить, безпечно, а якщо пече — значить, працює. Насправді ж ми просто отруюємо те, що намагаємося врятувати.

Привіт з минулого: чому традиційні засоби дезінфекції більше не працюють?

Польські дослідники, що працюють над проєктом для людей з алергіями Strefa Alergii, повідомляють: близько 40% людей на планеті страждають від алергічних реакцій — і з часом цифра лише збільшується. 

Разом з тим способи дезінфекції залишаються такими, ніби за вікном 1987-й рік. Кварцові лампи, хлоровмісні розчини, спирт, обробка холодним туманом — засоби, вигадані у ХХ столітті, залишаються тими ж, але змінюється світ навколо нас.

Фото: Pexels/cottonbro studio

Тоді, коли розроблялися ці методи, ніхто не говорив про антибіотикорезистентність, пандемії нового типу, створення безпечного середовища для тварин, щоденну гігієну в умовах війни або дітей з алергічним статусом. 

А головне — тоді не було потреби дезінфікувати без перерви, евакуації, отруйного фону та шкоди для організму. Тож розглянемо проблеми використання традиційних засобів детальніше:

  • Кварц: ультрафіолетові лампи ефективні лише в прямій зоні дії та не мають залишкового ефекту. Крім того, вони можуть бути шкідливими для очей та шкіри, що обмежує їхнє використання в присутності людей.
  • Хлор і спирт: такі засоби можуть утворювати побічні продукти, які мають потенційно шкідливі властивості, зокрема викликати подразнення шкіри та слизових оболонок. 
  • Обробка туманом: метод вимагає евакуації людей з приміщення та тривалого часу експозиції. Це робить його непридатним для безперервного використання в робочих умовах.
  • Миття вручну розчинами для дезінфекції: залежить від людського фактора. У багатьох випадках не дотримується необхідна експозиція, не промиваються поверхні після дії засобу. 

Разом з тим ми витрачаємо тонни хімії, яка змивається в ґрунт і каналізацію, викликає професійні захворювання у персоналу, травмує дітей і тварин. І все це — в обмін на ефект, що триває півгодини. 

Особливо актуальною ця проблема стала у 2019 році — це пов’язано із початком пандемії COVID-19. Як повідомляє ресурс Science, лише в Ухані (Китай) було використано щонайменше 2 тис. тонн дезінфекційних засобів. 

Передусім йдеться про засоби на основі хлору: потрапляючи в каналізаційні системи, вони загрожують водним рослинам та дикій природі двома способами. По-перше, хлор може шкодити організмам безпосередньо — він руйнує клітинні сітки та пошкоджує білки шляхом окислення. По-друге, хімічні речовини можуть зв’язуватися з іншими матеріалами та утворювати ще більш шкідливі сполуки, як-от тригалометани або галоцтові кислоти. 

Дослідження довели, що ці побічні продукти вкрай токсичні для водних організмів.

СЕКОБРЕН — українська відповідь на токсичну стерильність 

СЕКОБРЕН — це розробка, яку складно втиснути у звичні рамки «антисептика» чи «засобу для обробки поверхонь». Це український продукт, який працює як універсальний дезінфекційний розчин нового покоління — і дійсно не має аналогів. 

Він придатний для:

  • обробки повітря (вона реалізується за допомогою технології DeClAir, яка працює в приміщеннях будь-яких площ);
  • знезараження поверхонь;
  • обробки рук і шкіри;
  • дезінфекції інвентарю, меблів, медичного обладнання;
  • навіть догляду за тваринами — зокрема, обробки лап, мисок, кліток або вольєрів. 

“СЕКОБРЕН — це продукт електролізу в спеціальних електрохімічних установках розчинів неорганічних солей, виготовлених з сировини фармацевтичної чистоти. При введенні в повітря або при контакті з забрудненими поверхнями речовина утворює суміш сполук з високою окисною здатністю. Виконавши свою функцію, СЕКОБРЕН швидко розкладається на абсолютно безпечні складові — звичайну кухонну сіль і воду, що не накопичуються в навколишньому середовищі”. — розповідає один із розробників препарату. (Науковці попросили редакцію URSA.MEDIA не розкривати їхні імена, — прим.ред). 

На відміну від більшості дезінфектантів, СЕКОБРЕН не вимагає провітрювання, не залишає осаду, не викликає подразнень шкіри, не має запаху і не створює хімічного фону. Його можна використовувати в присутності людей, дітей та домашніх улюбленців. 

Важливо зазначити, що це не експериментальна формула, а офіційно зареєстрований в Україні дезінфекційний засіб. 

Зображення: скан сертифікату від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів

Це підтверджують численні дослідження, які проводили ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок Міністерства аграрної політики України, ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України», ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України», Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та інші наукові та державні установи. 

«СЕКОБРЕН — це прорив»: що кажуть у головному інституті з дезінфектології країни 

«Ми вивчаємо дезінфекцію вже понад 20 років. І СЕКОБРЕН — це прорив», — так коротко і без зайвої дипломатії описує препарат докторка медичних наук, завідувачка лабораторії санітарної мікробіології та дезінфектології Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва Олена Сумаршева.

«Ми бачимо багато засобів. Дуже багато. СЕКОБРЕН знищує і бактерії, і віруси, і грибки, і навіть спори. І при цьому залишається повністю безпечним для людини», — наголошує вона. 

Інститут Марзєєва — провідна установа в Україні, яка здійснює глибоку оцінку дезінфекційних засобів: токсикологію, мікробіологію, відповідність санітарним нормам, вплив на довкілля. 

«Ми проводили повний цикл досліджень СЕКОБРЕН. Його можна застосовувати на всіх поверхнях, у повітрі, на руках, на шкірі. Він підходить навіть для обробки посуду із залишками їжі». 

Фото: Pexels/cottonbro studio

Одне з головних відкриттів полягає в тому, що СЕКОБРЕН належить до 4 класу безпеки — це максимально безпечних рівень, який дозволяє застосування у присутності людей, включно з дітьми, особами з алергією, вагітними. 

«Зазвичай ми маємо справу з хімічними засобами, які не можна вдихати, наносити на слизові чи використовувати без рукавичок. А СЕКОБРЕН — нетоксичний, його можна застосувати навіть для дезінфекції тварин і їхнього інвентарю. Таких засобів одиниці в світі», — підкреслює експертка. 

Важливо, що засіб виробляється методом електролізу, не містить небезпечних побічних продуктів і не потребує утилізації як токсичні відходи. Це робить його екологічно відповідальним продуктом нового покоління.

«Ми рекомендуємо СЕКОБРЕН до широкого застосування — і в медицині, і в освіті, і в побуті. Це безпечне, надійне і справді ефективне рішення. І воно українське», — резюмує Олена Сумаршева. 

Як СЕКОБРЕН допомагає військовим на передовій?

Окрім алергічних реакцій та потреби у безперервній дезінфекції, СЕКОБРЕН вирішує й ще одну важливу проблему — допомагає українським захисникам. На війні немає стерильних умов: є лише окоп, спальник, кілька пляшок води й потреба максимально зберегти здоров’я. 

Фото: архів представників компанії.

Є й чотирилапі побратими, яких не заведеш у стерильний бокс, але яких потрібно лікувати, обробляти, лікувати. І саме там українська розробка доводить свою ефективність. 

Виробник активно підтримує українських військових, надаючи СЕКОБРЕН для використання в польових умовах. Засіб дозволяє обробляти шкіру без ризику подразнення, дезінфікувати обладнання та особисті речі, а також салони автомобілів (у тому числі ті, що використовуються для евакуації поранених та загиблих). 

Крім того, СЕКОБРЕН дозволено застосовувати як допоміжний засіб для первинної обробки шкіри навколо ран, щоб знизити ризики забруднення в польових умовах (за відсутності спеціалізованих медичних засобів).

Варто зазначити, що це не замінює повноцінну медичну допомогу, але може стати першим доступним засобом для мінімізації інфекційних ризиків у бойових умовах.

Таланти поруч: підтримуємо унікальні розробки українських науковців 

У реаліях війни, хронічного недофінансування й постійної нестачі уваги українські вчені продовжують робити свою справу. Не просто якісно, а з акцентом на безпеку та екологічність рішень, із турботою до людей та довкілля. 

СЕКОБРЕН — яскравий приклад того, що наукові та технологічні рішення світового рівня можуть народжуватися тут, в Україні. Ця історія — ще один привід подивитися уважніше на тих, хто стоїть «поза кадром»: у лабораторіях, дослідницьких інститутах та університетах.

І якщо ми хочемо, щоб наша країна перемагала — не лише на фронті, а й у тилу — ми маємо говорити про здобутки української науки, довіряти їм і давати можливості для розвитку.

Поділитися:
Пригостити автора кавою