Так, ми дійсно засмучені, світ охоплений війною, природа руйнується швидше ніж передбачалося. І замість того, щоб сконцентрувати свої сили на її порятунку, країни підписанти “Паризької угоди для природи”(Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми зі збереження біорізноманіття) просто б’ють байдики.
Що відбувається та чи можна ще виправити ситуацію? Далі переказуємо звіт Конвенції ООН про біологічне різноманіття (CBD), який аналізує виконання Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми зі збереження біорізноманіття.
Що таке “Паризька угода для природи”?
У грудні 2022 року майже 200 держав, серед них є і Україна, домовилися до 2030 року зупинити та почати відновлювати втрати біорізноманіття. Для цього було затверджено 23 конкретні глобальні цілі, серед яких:
- охорона природних територій;
- відновлення деградованих екосистем;
- скорочення забруднення;
- боротьба з інвазивними видами;
- реформування шкідливих державних субсидій;
- збільшення фінансування охорони природи;
- забезпечення сталого використання природних ресурсів.
З моменту підписання документу пройшло вже майже 5 років, але попередній аналіз дій підписантів показує, що поки ніхто не поспішає виконувати цілі зі збереження біорізноманіття. 22 із 23 глобальних цілей не будуть виконані до 2030 року.
Є лише одна глобальна ціль, яка наразі демонструє достатній прогрес.
Як в ООН аналізували виконання цілей?
Експерти ООН проаналізували:
- національні стратегії зі збереження біорізноманіття;
- офіційні звіти держав;
- міжнародні статистичні бази;
- наукові дослідження;
- інформацію про фінансування природоохоронних заходів.
І найбільше експертів засмучує те, що якщо країни не пришвидшаться то не буде виконано одну з найважливіших цілей угоди — «30×30».
Глобальна ціль «30×30», що це таке?
«30×30» — це З0% суші та 30% морських територій повинні займати заповідні території у країнах підписантах.
Однак, поки що більшість країн не готові заповідати нові території. І Україна в тому числі. До слова, нещодавно, під час зустрічі з департаментом захисту довкілля у Міністерстві економіки та довкілля України, шеф- редакторка видання URSA.MEDIA, Ярослава Коба винесла до обговорення ініціативу щодо збільшення заповідних територій в Україні.
Однією з найважливіших проблем, яка заважає країнам виконати цілі зі збереження біорізноманіття є нестача коштів
За міжнародними домовленостями до 2030 року світ має мобілізувати щонайменше 200 млрд доларів США щороку на охорону природи.
На жаль, інвестувати достатньо у захист природи дуже важко більшості країн що розвиваються, багато країн не може відмовитися від вирубки лісів та використання пестицидів, адже це частина бюджету.
Загалом в ООН кажуть, що держави хоч і ухвалили стратегії зі збереження природи, проте вони існують лише на папері, і не є підкрипленими практичними діями.
Чому це важливо?
Науковці б’ють на сполох, ми можемо не любити природу, проте ми повинні її берегти, адже саме від неї залежить продовольча безпека у світі, якість питної води, запилення сільськогосподарських культур, захист від повеней і посух, стабільність клімату, економіку багатьох країн.
Документ ООН поки що має статус чернетки. Його фінальну версію планують представити перед конференцією COP17 Конвенції ООН про біологічне різноманіття, яка відбудеться восени 2026 року у Вірменії, тобто вже через кілька місяців.
