Війна навколо Ірану та кліматичне явище Ель-Ніньйо можуть запустити небезпечний ланцюг подій, який призведе до різкого зростання цін на продукти та поглиблення голоду в найбідніших країнах світу. Експерти попереджають, що поєднання високих цін на паливо й добрива, перебоїв із постачанням та екстремальних погодних явищ створює ризик однієї з найсерйозніших продовольчих криз за останні роки. Далі розповідаємо які наслідки цієї кризи може відчути весь світ.
Економісти й фахівці з продовольчої безпеки наголошують, що найбільшу загрозу становить не окремо війна чи кліматичне явище Ель-Ніньйо, а їхній одночасний вплив.
Через бойові дії дорожчають паливо та добрива, що вже збільшує витрати фермерів у всьому світі. Якщо ж до цього додадуться посухи або масштабні повені, виробництво продуктів може ще більше скоротитися. У такому разі світ ризикує зіткнутися не лише зі стрімким зростанням цін на їжу, а й із гуманітарною кризою, яка здатна спровокувати масову міграцію, соціальні заворушення та політичну нестабільність у найбідніших країнах.
Директор з аналізу продовольчої безпеки та харчування Всесвітньої продовольчої програми Жан-Мартен Бауер називає нинішню ситуацію безпрецедентною. За його словами, людство одночасно переживає економічний і кліматичний шоки: “Ми вступаємо в незвідані води”, – каже експерт.
Однією з країн, яка може постраждати найбільше, залишається Сомалі. Після кількох сезонів сильної посухи місцеві ґрунти настільки висохли, що не здатні швидко вбирати воду. Якщо Ель-Ніньйо принесе інтенсивні дощі, замість порятунку країна може отримати масштабні повені. Вони здатні знищити нові посіви, забрати худобу, зруйнувати дороги та змусити тисячі людей залишити свої домівки.
Водночас під загрозою перебуває не лише Сомалі. За прогнозами міжнародних систем раннього попередження про голод, уже до кінця року від 115 до 125 мільйонів людей у 26 найбільш уразливих країнах світу можуть потребувати термінової продовольчої допомоги. Особливе занепокоєння викликають також Судан і Південний Судан, де війни, економічна криза та кліматичні зміни накладаються одна на одну й значно підвищують ризик голоду
Що таке Ель-Ніньйо?
Ель-Ніньйо — це природне кліматичне явище, яке виникає кожні кілька років. Воно починається з того, що поверхня води в центральній та східній частині Тихого океану стає теплішою, ніж зазвичай. Зміна здається незначною, але саме океан керує багатьма атмосферними процесами на Землі.
Коли температура океану змінюється, змінюється і розподіл опадів. У результаті одні регіони місяцями залишаються без дощу, тоді як інші потерпають від злив і повеней. Для сільського господарства це один із найнебезпечніших сценаріїв.
Посуха означає, що рослинам не вистачає вологи. Зерно формується гірше, врожайність падає, а іноді поля просто висихають. Повені теж не менш небезпечні: вони вимивають ґрунт, знищують посіви та унеможливлюють збір урожаю. У будь-якому випадку світ отримує менше продуктів.
У багатьох державах Африки чи Південної Азії люди живуть завдяки одному або двом урожаям на рік. Якщо один сезон виявляється невдалим, запасів їжі майже не залишається.
Саме тому міжнародні організації уважно стежать за прогнозами щодо Ель-Ніньйо. Вони знають, що в таких країнах, як Сомалі, Судан, Південний Судан чи Афганістан, навіть кілька місяців несприятливої погоди можуть швидко перерости у гуманітарну кризу.
Для багатьох родин це означає не просто меншу кількість овочів чи фруктів на столі. Люди починають продавати худобу, сільськогосподарську техніку або інше майно, щоб купити їжу. Якщо грошей усе одно не вистачає, вони скорочують кількість прийомів їжі. Найважче це позначається на дітях, адже тривале недоїдання впливає не лише на вагу, а й на розвиток мозку, імунної системи та організму загалом.
До чого тут війна навколо Ірану?
На перший погляд, між війною та врожаєм немає жодного зв’язку. Але він насправді є.
Іран розташований поруч з Ормузькою протокою — одним із найважливіших морських шляхів у світі.
Через Ормузьку протоку проходить приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою та близько 30% світового експорту добрив. Будь-які перебої в цьому регіоні майже миттєво відображаються на світових цінах.
Коли в регіоні починається війна, судноплавство стає небезпечнішим. Частина компаній змінює маршрути, інші відкладають перевезення, а страхування суден дорожчає. Навіть якщо постачання не припиняється повністю, ціни на енергоносії швидко реагують на ризики.
Здавалося б, що це означає лише дорожчий бензин. Насправді наслідки набагато ширші.
Практично вся техніка, яка працює на полі, використовує дизельне пальне. На ньому працюють трактори, комбайни, системи зрошення, вантажівки, які перевозять урожай. Якщо паливо дорожчає на 20–30%, витрати фермерів також різко збільшуються.
Але є ще одна проблема — добрива.
Для виробництва більшості азотних добрив використовується природний газ. Коли дорожчає газ, автоматично дорожчають і добрива. Частина фермерів більше не може дозволити собі купувати їх у достатній кількості.
На перший погляд здається, що це дрібниця. Але саме добрива дозволяють отримувати сучасні високі врожаї. Якщо їх використовують менше, рослини ростуть гірше, а врожайність знижується.
Тобто світ отримує подвійний удар: погода зменшує врожай, а дорогі добрива не дозволяють компенсувати ці втрати.
Економісти часто називають це ефектом доміно.
Спочатку через Ель-Ніньйо фермер отримує менший урожай. Потім через війну дорожчає пальне. Слідом дорожчають добрива. Після цього зростає вартість транспортування. Далі дорожчають корми для худоби. А потім — м’ясо, молочні продукти, яйця, борошно та хліб.
Жоден із цих факторів окремо не обов’язково призводить до кризи. Але коли вони діють одночасно, наслідки можуть бути дуже серйозними.
В Афганістані рис коштує щонайменше на 30 відсотків дорожче, ніж 12 місяців тому. Ціна на борошно в Судані зросла на 47 відсотків у порівнянні з попереднім роком. Навіть не враховуючи наслідки Ель-Ніньйо, Всесвітня продовольча програма оцінює, що війна призведе до того, що ще 45 мільйонів людей опиняться в «гострому продовольчому стані».
Чому гуманітарні організації так занепокоєні?
У світі вже зараз живуть сотні мільйонів людей, які не мають постійного доступу до достатньої кількості їжі. Для них навіть незначне підвищення цін може означати, що сім’я більше не здатна купити продукти.
Крім того, дорожчає і сама гуманітарна допомога.
Щоб доставити продовольство в райони, де люди голодують, потрібні літаки, вантажівки та кораблі. Усе це працює на паливі. Якщо його ціна зростає, міжнародні організації можуть доставити менше допомоги за ті самі кошти.
До цього додаються проблеми з логістикою. Через нестабільність на Близькому Сході деякі судна змушені обирати довші маршрути. Це означає додаткові тижні в дорозі, більші витрати на пальне та дорожчу доставку.
Ситуацію ускладнює ще й те, що гуманітарні організації сьогодні мають менше ресурсів, ніж кілька років тому. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), міжнародна допомога у 2025 році скоротилася майже на чверть порівняно з попереднім роком. Це означає, що навіть за бажання допомогти найбіднішим країнам світ має менше фінансових можливостей.
Людство вже переживало подібні ситуації
Ель-Ніньйо неодноразово ставав каталізатором великих криз.
На початку 1980-х років сильна посуха в Ефіопії, яка збіглася з війною та політичною нестабільністю, стала однією з причин масштабного голоду. Наприкінці 1990-х років Ель-Ніньйо призвів до різкого скорочення врожаю рису в Індонезії, що спричинило стрімке зростання цін і поглиблення бідності.
Історики також пов’язують одне з найсильніших Ель-Ніньйо наприкінці XIX століття з масштабними голодами в Індії, Китаї, Бразилії та інших країнах. Тоді через поєднання екстремальної погоди, слабкого управління та економічних проблем загинули десятки мільйонів людей.
Це не означає, що історія повториться буквально. Але ці приклади показують, що кліматичні явища стають особливо небезпечними тоді, коли накладаються на війни, економічні кризи або слабкі державні інституції.
Водночас сучасний світ значно краще підготовлений до подібних викликів, ніж сто чи навіть тридцять років тому. Метеорологи навчилися набагато точніше прогнозувати Ель-Ніньйо за кілька місяців до його початку, а міжнародні організації можуть завчасно закуповувати продовольство, накопичувати резерви та допомагати найбільш уразливим країнам. Крім того, глобальна торгівля стала значно розвиненішою, тому дефіцит урожаю в одному регіоні можна хоча б частково компенсувати поставками з іншого.
Проте науковці застерігають, що нинішня ситуація відрізняється від попередніх. Якщо раніше Ель-Ніньйо було головним джерелом ризику, то зараз воно збігається зі стрімким потеплінням клімату, геополітичною нестабільністю та економічними потрясіннями. Саме це поєднання факторів може зробити його наслідки значно серйознішими.
Професор міжнародного розвитку Університету Сассекса Бенджамін Селвін, який досліджує продовольчі системи та глобальні ланцюги постачання, наголошує: “Глобальне потепління робить продовольчу систему більш вразливою, і всі ці політичні та економічні події лише посилюють її”.
Через підвищення середньої температури рослини швидше втрачають вологу, гірше переносять спеку й дають менші врожаї. Високі температури також негативно впливають на худобу, а людям дедалі складніше працювати на відкритому повітрі. В Індії слабші й менш передбачувані мусони можуть скоротити виробництво рису, кукурудзи та пшениці, а в країнах Центральної Америки, де простягається так званий «сухий коридор» від Гватемали до Нікарагуа, нові посухи можуть позбавити засобів до існування мільйони дрібних фермерів. Для багатьох із них єдиним виходом стане переїзд до міст або еміграція.
Найбільша небезпека полягає в тому, що продовольча криза може не обмежитися лише браком їжі. Якщо ціни продовжать зростати, а гуманітарна допомога не встигатиме за потребами населення, це може спричинити нові хвилі політичної нестабільності.
Такі сценарії вже траплялися в історії. Дослідження, опубліковане у 2011 році в журналі Nature, показало, що в роки Ель-Ніньйо ризик виникнення громадянських конфліктів у тропічних країнах суттєво зростав. На думку дослідників, неврожаї та різке подорожчання продуктів посилювали соціальну напругу, яка нерідко переростала у протести або збройні конфлікти. Подібний зв’язок простежують і під час подій Арабської весни, коли різке зростання світових цін на продовольство стало одним із факторів масштабних суспільних протестів.
Чи означає це, що голод неминучий?
Ні. І саме це підкреслюють міжнародні експерти.
Ель-Ніньйо не означає, що їжі у світі автоматично стане недостатньо. Загалом людство виробляє достатньо продовольства, щоб прогодувати населення планети.
Проблема полягає в іншому — не всі країни можуть дозволити собі купити цю їжу або швидко доставити її тим, хто її потребує. Якщо великі країни-експортери почнуть обмежувати продаж зерна чи рису, намагаючись захистити власний ринок, це ще більше вдарить по державах, які залежать від імпорту.
Саме тому сьогодні найбільша небезпека полягає не у фізичній нестачі їжі, а в тому, що вона може стати занадто дорогою для мільйонів людей.
Чому це важливо навіть для нас?
Глобальний продовольчий ринок давно став єдиною системою. Якщо в Індії через слабкі мусони менше рису, у Західній Африці спека шкодить какао, а в Центральній Америці посуха знищує врожай кукурудзи, це впливає на ціни в усьому світі.
Навіть якщо в Україні чи Європі врожай буде хорошим, ми все одно можемо відчути подорожчання імпортних продуктів, логістики або кормів для тварин. Саме тому війна на Близькому Сході й аномальна погода в Тихому океані — це вже давно не локальні проблеми.
Сьогодні експерти говорять не про одну окрему кризу, а про небезпечне поєднання кількох факторів. Якщо війна затягнеться, ціни на енергоносії залишатимуться високими, а Ель-Ніньйо виявиться сильнішим, ніж прогнозують зараз, світ може зіткнутися з новою хвилею голоду, міграції та політичної нестабільності. І хоча цей сценарій ще не є неминучим, саме зараз міжнародні організації закликають діяти на випередження, адже попередити кризу завжди легше, ніж долати її наслідки.
Раніше ми розповідали як зміна клімату впливає на водні екосистеми України.
