Папа Лев XIV провів історичну “Месу за турботу про творіння” у садах екологічного освітнього центру Ватикану, закликавши вірян по-справжньому дбати про планету. Новий понтифік продовжує екологічний курс Папи Франциска, поєднуючи духовність із практичними ініціативами для захисту довкілля. Далі розповідаємо про екологічні ініціативи Ватикану.
Перша “зелена меса”: як це було
Папа Лев XIV провів першу в історії Католицької Церкви “зелену” папську месу. Богослужіння відбулося у садах нового екологічного освітнього центру в літній резиденції понтифіка в Кастель-Гандольфо. Для літургії використали спеціально підготовлений набір молитов і читань, присвячених темі збереження довкілля.
“Ми повинні молитися за навернення стількох людей, як у церкві, так і поза нею, які досі не усвідомлюють невідкладності турботи про наш спільний дім”, — каже Папа Лев XIV.
Служитель закликав змінити ставлення до планети та причин, що призводять до “горіння світу”.
Папа Лев XIV наголосив: “Ми бачимо так багато стихійних лих у світі, майже щодня і в багатьох країнах, які частково спричинені надмірностями людського буття, нашим способом життя”.
Цей крок став продовженням екологічного курсу, започаткованого Папою Франциском. У 2015 році він оприлюднив енцикліку “Laudato Si’”, яка визначила зміну клімату та забруднення повітря як моральну й духовну кризу.
У документі містився заклик уникати надмірного споживання та усвідомлювати, що ми всі є частиною природи.
“Жити за своїм покликанням бути захисниками Божого творіння є важливим для життя в чеснотах; це не необов’язковий чи другорядний аспект нашого християнського досвіду”, — зазначає Франциск.
Публікація “Laudato Si’” мала значний резонанс — одразу після її виходу сайт Ватикану тимчасово вийшов з ладу через велику кількість відвідувачів. 184-сторінковий документ пов’язав проблему клімату з місією Церкви щодо соціальної справедливості.
Також він попередив те, що деградація довкілля посилить глобальну нерівність і призведе до страждань найбільш уразливих. Моральна аргументація, викладена у документі, стала одним із чинників, що вплинули на ухвалення Паризької кліматичної угоди у 2015 році.
Попередник Льва XIV — Франциск також ініціював будівництво сонячної електростанції на північ від Риму, здатної забезпечити Ватикан усією необхідною електроенергією з відновлюваних джерел.
Після його смерті 8 травня 2025 року новообраний Папа Лев XIV підтвердив підтримку цього плану, назвавши його “прикладом для всього світу”.
“Ми всі знаємо про наслідки зміни клімату, і необхідно по-справжньому піклуватися про весь світ, про все творіння”, — заявив він у червні одному з видань.
Паралельно Лев XIV додав “Месу за турботу про творіння“ до переліку з 49 затверджених служб, що проводяться у Церкві для особливих подій.
Екологічні меседжі нового понтифіка лунають на тлі екстремальних погодних явищ — хвиль спеки, які забрали життя людей в Італії та Європі, лісових пожеж у Канаді, смертельних повеней у Техасі та рекордних температур у Японії.
Згідно з опитуванням Центру прикладних досліджень апостольства при Джорджтаунському університеті (2023), 72% американських католиків погоджуються, що “екологічна справедливість — це законне питання, яке потребує термінової уваги”.
У тому ж дослідженні “турбота про довкілля” була визначена другим за важливістю питанням для Церкви після шлюбу. Опитування “Pew” 2022 року показало, що зміну клімату серйозною проблемою вважають 57% католиків США, порівняно з 46% протестантів.
Меса та екологічний Ватикан: якими будуть плани на майбутнє
Приватну першу “Месу за турботу про творіння” відслужили для близько п’ятдесяти співробітників центру “Laudato Si’” у Кастель-Гандольфо. Центр отримав назву на честь енцикліки Папи Франциска 2015 року. У цій праці він різко критикував спосіб, яким багаті держави та транснаціональні корпорації експлуатують Землю та її найуразливіших жителів заради прибутку.
Лев XIV, перший в історії американський Папа, схвалив нову формулу цієї меси й доручив внести її до офіційного списку спеціальних богослужінь.
За словами ватиканських посадовців, ідея виникла у відповідь на численні запити після публікації “Laudato Si’”, яка за десятиліття надихнула цілий церковний рух та створення фонду для просвітницьких і захисних проєктів у сфері довкілля.
Для Лева ця тема не є абстрактною — роки місіонерської роботи в Перу дали йому змогу на власні очі побачити, як кліматичні зміни впливають на вразливі громади, особливо на корінні народи. У своєму посланні до Дня молитви за творіння він засудив “несправедливість, порушення міжнародного права та прав народів, серйозну нерівність і жадібність, яка їх підживлює, що породжують вирубку лісів, забруднення та втрату біорізноманіття”.
До того ж він прямо назвав причиною цих проблем “зміну клімату, спричинену діяльністю людини”.
Перебуваючи у відпустці в Кастель-Гандольфо, Лев провів літургію під відкритим небом у прохолодних пагорбах над озером Альбан.
“Ми святкуємо месу в те, що ми можемо назвати природним собором, оточеному рослинами, квітами та природою”, — звернувся він до присутніх.
“Ми чуємо крик землі, ми чуємо крик бідних, бо цей крик досяг серця Бога. Наше обурення належить Йому, наша робота належить Йому”, — додав Папа.
Архієпископ Вітторіо Віола, один з розробників нової формули літургії, пояснив, що це місце обрано невипадково: “Інтуїція Папи Франциска полягала в тому, щоб розглядати це місце як своєрідну лабораторію Laudato Si’, де богословське розуміння творіння перетворюється на дію”.
Екологічна місія Лева має і практичний вимір — він заявив, що доведе до завершення один із наймасштабніших проєктів Франциска: будівництво сонячної електростанції на північ від Риму, яка зможе повністю забезпечити потреби Ватикану в електроенергії. Це дозволить зробити його першою у світі вуглецево-нейтральною державою.
Майбутня електростанція, яка займе 430 гектарів території Санта-Марія-ді-Галерія, потребує інвестицій майже 100 мільйонів євро та схвалення італійського парламенту через її екстериторіальний статус. Раніше ця місцевість була джерелом суперечок через випромінювання від веж радіо Ватикану. Лев відвідав ділянку в червні, назвавши її «чудовою можливістю» і «дуже важливим прикладом» того, як можна втілити у життя навчання Laudato Si’.
Хто такий Папа Лев XIV?
Ще до офіційного оголошення його імені з балкона базиліки Святого Петра площа вибухнула вигуками “Viva il Papa!”, яке перекладається як “Хай живе Папа!”. Так світ дізнався, що 69-річний Роберт Френсіс Прево став 267-м главою Римо-католицької церкви й обрав ім’я Лев XIV.
Це перший Папа, народжений у США, але Ватикан називає його другим Папою з Америки після Франциска з Аргентини. Таке уточнення не випадкове, адже більшу частину свого життя Прево провів у Перу, куди переїхав місіонером у 1985 році.
Там він служив у сільських парафіях, навчав у семінарії, підтримував благодійні ініціативи та збудував репутацію священика, близького до маргіналізованих громад. Саме Перу він називає своєю другою батьківщиною і навіть отримав його громадянство.
Лев XIV народився в Чикаго у 1955 році в родині з іспанським та франко-італійським корінням. Його дитинство минуло в атмосфері глибокої католицької віри, він служив вівтарним хлопчиком і в 1982 році отримав священиче рукоположення.
Історики розповідають і про менш відомий аспект його родоводу. Дослідник Ярі Онора з Луїзіани з’ясував, що бабуся й дідусь по материнській лінії мешкали у Новому Орлеані та мали афроамериканське походження.
У документах їх описували як ”чорношкірих” або “мулатів”, але після переїзду до Чикаго родина вже офіційно вказувала себе “білою” — поширена в ті часи стратегія уникнення сегрегації. Онора вважає, що ця історія демонструє тісне переплетіння американських культур і зменшує дистанцію між Римом, Новим Орлеаном та Чикаго.
Після десятиліть роботи в Перу Франциск у 2014 році призначив Прево єпископом Чіклайо. Згодом він очолив Дикастерію у справах єпископів — відомство, яке відбирає та оцінює кандидатів на єпископські посади. У січні 2023 року став архієпископом, а восени того ж року — кардиналом.
Щодо обрання імені “Лев” експерти трактують як сигнал продовження традицій пап, відомих активною позицією в соціальних питаннях. Лев XIII, наприклад, писав про права робітників у часи промислових революцій і масової імміграції.
Водночас Лев XIV підтримує екологічний курс Франциска та його ініціативи щодо участі жінок у керівних структурах Церкви. Він виступав за встановлення сонячних панелей у Ватикані, впровадження електромобілів і закликав перейти “від слів до дій” у боротьбі зі змінами клімату. Щодо ЛГБТ — підтримує можливість благословення одностатевих пар, але з умовою врахування місцевих культурних особливостей.
Відомі й політичні нюанси: під час президентства Дональда Трампа з’явилися дописи (приписані йому в соцмережах) із критикою депортацій та риторики щодо мігрантів.
Його період служіння в Перу має і критичні сторони. Три жінки звинуватили Лева XIV у неналежному реагуванні на заяви про сексуальне насильство з боку священика. Хоча церковні структури запевняють, що розслідування проводилося й було закрите через брак доказів, прокурорське слідство нині відновлено. Прихильники Папи вважають ці звинувачення частиною кампанії проти нього, але тема лишається чутливою та може стати серйозним викликом для його понтифікату.
Раніше, до речі, ми давали рекомендації як діяти у разі сексуальних домагань.
