Дунайські осетри пережили динозаврів, а сьогодні знаходяться на межі зникнення. WWF – Україна пояснює як можна зберегти найбільшу ріку Європи та її екосистему

За останні 150 років внаслідок людської діяльності Європа втратила понад 80% природних заплав і водно-болотних угідь Дунаю, а разом з ними й екосистемні послуги, які вони надавали. Про це повідомили у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна. Гідроенергетика, судоплавство, регулювання стоку призвело до різкого зменшення популяцій риби та диких тварин, разом з червонокнижними осетровими. Втрата водно-болотних угідь  ослаблює здатність бути природними захисниками від повеней і посух — а ці функції стають особливо важливими в умовах зміни клімату. 

Чому  найбільша річка Європи опинилась на межі виживання? 

Дунай протікає територією чи є кордоном 10 держав, а його басейн ділять між собою 19 країн. Саме на цій річці розташовані 4 європейські столиці: Австрії — Відень, Сербії — Белград, Угорщини — Будапешт, Словаччини — Братислава.

У цьому басейні проживає близько 83 мільйонів людей, причому понад 20 мільйонів безпосередньо залежать від Дунаю як джерела питної води.

На території України Дунай протікає лише декількома десятками кілометрів по кордону, проте наша держава є важливою частиною його басейну. В Україні беруть початок великі притоки Дунаю – Тиса (Закарпаття), Прут та Сірет (Карпати), які несуть свої води до головного русла. Україна разом із Румунією поділяє унікальну дельту Дунаю – найбільшу заплавну екосистему Європи і одну з найбагатших біорізноманіттям територій континенту. 

На українському боці дельти, неподалік міста Вилкове, встановлено символічний знак “0 км”, що позначає місце, де головне русло Дунаю впадає в Чорне море. Серед місцевих мешканців і туристів побутує легенда: якщо пролізти всередину цифри нуль, то обов’язково матимеш удачу впродовж наступного року. На жаль, через повномасштабне вторгнення Росії доступ до Дунайської дельти на українській території нині обмежений з міркувань безпеки.

Основною причиною, яка негативно впливає на екологію Дунаю є забруднення вод органічними, біогенними та небезпечними речовинами, а також їхнього змиву з сільськогосподарських угідь, промислових та комунальних підприємств. Сюди ж додаються і гідроморфологічні зміни, вплив воєнних дій та зміни клімату. 

У WWF – Україна розповідають, що Дунайський басейн та його притоки є домом для унікального та багатого розмаїття видів, що робить його центральним пунктом для збереження біорізноманіття у Центральній та Південно-Східній Європі. Весь річковий басейн є притулком для приблизно:

• 2 000 видів рослин та понад 5 000 видів тварин.
• З них: 40 видів ссавців, близько 180 видів гніздових птахів, приблизно 100 видів риб та дюжину видів рептилій та амфібій. 
• Особливо винятковим є біорізноманіття Дунайської дельти. Дунайський біосферний заповідник, одна з найбільших заповідних територій (580 000 гектарів), є природним генофондом “неоціненного значення”. Він може похвалитися 1 839 видами флори, 678 видами водоростей та 1 016 видами листостеблових рослин. Його фауна має 3 590 видів, зокрема 2 244 види комах, 91 вид молюсків, 135 видів риб та 331 різний вид птахів.  
• Великі заплавні ліси та Дунайська дельта слугують останніми притулками в континентальній Європі для таких знакових видів, як орлан-білохвіст та пелікани білі. Лише Дунайська дельта є домом для 70% світової популяції пеліканів білих.

“Проте саме гідротехнічні споруди є однією з найбільших екологічних проблем для Дунаю. Річкові греблі та шлюзи, збудовані для виробництва електроенергії або судноплавства, розділили річкову систему і створили перешкоди для міграції риби та інших водних організмів. Наприклад, гребля “Залізні ворота”, зведена на Дунаї у 1970-х роках, повністю перекрила шлях багатьом видам риб до місць їхнього нересту. Через відсутність рибоходів значно скоротилися площі нерестовищ, що призвело до різкого зменшення кількості цінних видів риб, зокрема осетрових”, — зазначає керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко. 

Осетрові — унікальні мешканці Дунаю, що знаходяться на межі зникнення 

Осетрові риби — древні мешканці Дунаю, вони пережили навіть динозаврів, але сьогодні опинилися на межі зникнення. Дунайські осетрові відіграють важливу роль як індикатори здоров’я екосистеми. 

Сьогодні осетрових вважають найвразливішою групою видів на Землі — до 23 із 26 їхніх видів перебувають на межі зникнення.

До 60-х років ХХ століття осетри могли вільно мігрувати вгору по Дунаю аж до Німеччини та були основою добробуту для багатьох рибальських громад. Однак будівництво гідроелектростанції “Залізні ворота” між Румунією та Сербією перекрило величезну територію річки, фрагментувало її і заблокувало критично важливі місця нересту осетрових. 

Для Європи Дунай лишається останньою великою річкою, де ці червонокнижні види риб ще можуть вільно жити і природно розмножуватися, зауважують експерти міжнародного проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon. Адже понад 800 км річок Дунаю залишаються вільнотекучими.

Окрім гідротехнічних споруд на річках, нелегальний вилов риби — насамперед заради чорної ікри — є ще однією причиною сьогодні, яка ставить під загрозу виживання дунайських осетрових.  

Що роблять природоохоронні фонди, аби захистити Дунай? 

Дунай та його дельта належать до пріоритетних об’єктів охорони природи у світі — Всесвітній фонд природи WWF включив їх до списку 200 найцінніших екорегіонів планети за рівнем біорізноманіття.

Всесвітній фонд природи реалізує в Дунайському регіоні численні природоохоронні проєкти, до яких залучений також WWF-Україна. 

Зокрема, екологи WWF працюють над відновленням популяцій осетрових риб. У межах міжнародного проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon об’єднані зусилля для порятунку чотирьох видів осетрових, що ще мешкають у Дунаї: осетер руський, стерлядь прісноводна, севрюга та білуга. У рамках проєкту буде створено живий генетичний банк для чотирьох останніх видів осетрових у Дунаї та посилено природні популяції за рахунок зариблення молоддю їхнього ареалу.

Також було створено “Партнерство «Живий Дунай»” (Living Danube Partnership) — унікальне міжгалузеве співробітництво, яке об’єднує WWF Центральної та Східної Європи та різних зацікавлених сторін, щоб покращити стан водних ресурсів у басейні Дунаю. У межах ініціативи Living Danube Partnership вже було:

• відновлено 1 762 гектари водно-болотних угідь і заплав,
• покращено водопостачання на площі понад 3 700 гектарів,
• відновлено зв’язок на 134,5 км річок у шести країнах регіону.

Ця ініціатива спрямована на зміцнення кліматичної стійкості Дунаю шляхом: 

• Відновлення заплав і водно-болотних угідь.
• Раціонального управління водними ресурсами: демонстрація та просування дбайливого водокористування, особливо щодо управління річковим басейном, впровадження природоорієнтованих рішень і належного землекористування (з акцентом на сільське господарство).

Залучення бізнесу — зокрема компаній, що використовують воду у виробничих процесах чи впливають на водозбірні басейни. Залучення підприємств до впровадження принципів водної відповідальності (water stewardship) дозволяє зменшити ризики забруднення, перенасичення або деградації водних ресурсів. Крім того, це сприяє довгостроковій стабільності операцій самих компаній.

Раніше ми розповідали про перший всеукраїнський форум “Зоосвідомі”.