Велика Британія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія та Данія не зменшили видобуток нафти та газу як вони обіцяли в рамках Паризької кліматичної угоди, повідомляє Oil Change International. Нагадаємо, однією а з цілей цієї угоди є — спільно утримати зростання температури Землі, яка вже збільшилась на 1,5 °C саме через буріння та виробництво викопних копалин.
Чому ж вони вчасно цього не роблять?
У звіті Oil Change International нафтогазову політику п’яти країн оцінювали за дев’ятьма показниками. Загалом уряди мали відмовитись від затвердження нових нафтогазових проєктів, встановити кінцеву дату видобутку цих ресурсів й таким чином зменшити попит і забезпечити справедливий перехід на відновлювані джерела енергії. “Нездатність виконати ці задачі не тільки підриває міжнародні кліматичні цілі, але й загрожує життю нашої планети,” – вважає Сільє Аск Лундберг з Oil Change International.
Якщо ці країни далі схвалюватимуть видобуток викопного палива, це може призвести до викиду в атмосферу понад 10 млрд тонн вуглецю та інших токсичних речовин.
У рейтингу дотримання Паризької угоди найнижче оцінили Норвегію та Велику Британію, тому що вони продовжують “агресивно” досліджувати нові нафтові та газові родовища й видавати на них ліцензії. У 2021 році Міжнародне енергетичне агентство виявило, що шлях цих країн до нульових викидів не включає змін у видобутку нафти.
Норвегія
Трулс Гуловсен, голова норвезького відділення екологічної групи “Friends of the Earth” заявив, що він не здивований тому, що Норвегія посіла останнє місце: “Незважаючи на те, що у нас є всі інструменти для забезпечення справедливого переходу, наш уряд вирішив залишатися найбільш агресивним виробником нафти і газу в Європі. Це абсолютно недоречно і не узгоджується з Паризькою угодою та нашою відповідальністю за клімат”.
Натомість у Норвезькому міністерстві енергетики написали, що нафта і газ все ще необхідні для забезпечення домогосподарств і підприємств доступною енергією, і що “поки це так, важливо, щоб видобуток відбувався з низьким рівнем викидів CO2”.
Якщо Норвегія зберігатиме нерозроблені запаси нафти і газу – це допомогло б запобігти 4,8 Гт забруднення вуглецю, що майже в 100 разів перевищує внутрішні викиди парникових газів у країні у 2022 році.
Щоб досягнути поступового припинення видобутку, країна має поетапно припинити його до початку 2030-х років. Зокрема уряд повинен зменшити видобуток на активних родовищах, одночасно відмовляючись від будь-яких дозволів або ліцензій на розробку нових нафтових і газових родовищ. Це критично важливо, щоб температура планети не перевищувала нинішню 1,5 °C.
Норвегія має ефективну політику щодо скорочення викидів – транспорт з нульовим рівнем викидів, заборона на використання газу та нафти для опалення. Загалом країна близька до самозабезпечення відновлювальною енергією для виробництва електроенергії. Однак у Норвегії немає цілей повністю відмовитись від використання нафти і газу – Норвегія залишається найбільшим виробником викопного палива у Північному морі.
Велика Британія
Щодо Великої Британії, Тесса Хан, засновниця кліматичної компанії Uplift, пише, що ця країна входить до клубу країн, які розкручують кризу заради невеликої суспільної вигоди: “Цей уряд налаштований вичавити з Північного моря все до останньої краплі, хоча ми знаємо, що вже відкрили більше родовищ нафти і газу, ніж безпечно спалювати”.
Водночас у Міністерстві енергетичної безпеки Великої Британії та організації Net Zero відповіли, що не визнають цих заяв і що навіть з новими ліцензіями вони очікують, що видобуток нафти і газу скорочуватиметься швидше за середній темп, який необхідний щоб втримати температуру планети. “Зараз ми є нетто-імпортером(вони більше імпортують ніж експортують) нафти і газу, і нездатність підтримати внутрішній видобуток зробить Велику Британію більш залежною від імпорту, часто з більш високим рівнем викидів, і послабить нашу енергетичну безпеку”, – додали в міністерстві.
У звіті Oil Change International йдеться, що Великій Британії також варто зберігати нерозбурені запаси нафти і газу – це допоможе уникнути 3,7 Гт вуглецевого забруднення в атмосферу. Що можна порівняти з річним обсягом викидів понад 9 300 газових електростанцій.
Наразі британські нафтопереробні заводи здебільшого використовують легку нафту, яку дорожче купувати, але дешевше переробляти, як от на бензин. Це пов’язано з тим, що британські нафтопереробні заводи старі, а глобальна конкуренція висока. Британські нафтопереробні заводи не дуже добре обладнані для використання важкої нафти. У дослідженні аналітичної енергетичної організації Wood Mackenzie зазначають, що вони, як правило, переробляють легку нафту, адже були побудовані ще до початку видобутку в Північному морі.
Велика Британія вже експортує у Німеччину, Нідерланди, Польщу та Китай понад 80% нафти, видобутої в Північному морі. Оскільки країна видобуває більше нафти, ніж здатна використати, ця цифра, схоже, тільки зростатиме.
Ці дані також свідчать про те, що енергетичні потреби Великої Британії не можна покриватись за рахунок буріння в Північному морі. Активісти закликають уряд збільшити інвестиції у дешеву відновлювану енергетику, модернізувати британські будинки та розширювати наземні вітрові електростанції – це кращий шлях щоб досягти енергетичної безпеки країни.
Нідерланди
Нідерланди автори звіту критикують за прагнення збільшити видобуток нафти і газу. Міністерство клімату Нідерландів не відповіло на запит щодо цього.
Як пише Oil Change International, після повномасштабного вторгнення росії в Україну Нідерланди збільшили видобуток газу з малих родовищ. у 2022 році уряд Нідерландів оголосив, що “максимально прискорить дозвільні процедури для нових дозволів у Північному морі”, і що збільшення видобутку газу є частиною ширшої урядової політики. За даними NOS, Нідерланди остаточно відмовились від російських нафтопродуктів, вугілля та сировини.
У червні 2022 року Нідерланди та Німеччина оголосили про створення спільного підприємства з видобутку газу в Північному морі. Очікується, що перший газ з цього підприємства буде видобутий наприкінці 2024 року. Це лише один з багатьох прикладів, як уряд Нідерландів продовжує надавати нові дозволи на розробку родовищ, незважаючи на чіткі наукові застереження, що треба припиняти інвестувати у нафтогазову галузь, аби зупинити зміни клімату.
Німеччина
Також критикують Німеччину, яка видобуває лише невеликі обсяги цих ресурсів, – за нездатність розробити політику відмови від їхнього видобутку.
Міністерство клімату Німеччини відповіли, що внутрішній видобуток нафти становить менше 2% від загального попиту, як і видобуток газу, і що дозвіл на дослідження і видобування належить до компетенції земель, а не федерального уряду. “І тут, наприклад, розширення видобутку наразі заборонено”.
Хоч Німеччина зменшила об’єми нафти і газу, вона все ще видобуває величезну кількість вугілля, викиди від якого перевищують викиди від інших викопних копалин.
Данія
Перше місце в рейтингу посіла Данія, яка за останні п’ять років скоротила нафтогазовий видобуток, адже встановила кінцеву дату їхнього виробництва та скасувала нові державні тендери на ліцензування. Данія також стала співзасновницею Альянсу “Поза нафтою і газом”, який об’єднує країни, що працюють над поетапною відмовою від використання цих видів палива у всьому світі. Проте активісти закликали Данію закрити лазівки, які дозволяють видавати нові ліцензії за обмежених обставин, і перенести кінцеву дату з 2050 року на початок 2030-х років.
Хелен Хагель, керівниця кліматичної політики данського відділення Greenpeace, сказала, що Данія виконує “чудову роботу” на світовій арені, але її внутрішня політика може поставити під загрозу довіру до неї. “Ми можемо викликати найменше розчарування завдяки своїм успіхам, але щоб приєднатися до Паризької угоди, ми повинні припинити нарощувати видобуток і поступово відмовитися від нього протягом 10 років”.
У Данському міністерстві з питань клімату заявили, що країна взяла на себе ініціативу, встановивши кінцеву дату видобутку нафти і газу. Уряд “працює з нашими партнерами щоб збільшити співпрацю в цій сфері, щоб прокласти шлях до керованої, узгодженої з Парижем і справедливої поступової відмови від видобутку нафти і газу”.
Oil Change International закликає уряди багатих країн швидше відмовитися від нафти і газу, щоб дати біднішим країнам більше часу щоб слідувати за ними. Минулого року проєкт Civil Society Equity Review виявив, що виробники в Північному морі повинні скоротити видобуток на 80% до кінця десятиліття і поступово припинити видобуток на початку 2030-х років, щоб втримати ліміт глобального потепління на 1,5 °C.
Які висновки?
Через величезні видобуток викопних копалин і відкриття нових родовищ викиди CO2 в країнах Північного моря становлять майже 5 млрд тонн.
Тому найпершим завданням будь-якого уряду, має стати припинення всіх дозволів на розробку нових нафтогазових родовищ. Нині жодна з країн Північного моря не взяла на себе таких зобов’язань.
Кількість нафти і газу, які вже видобувають, може перевищити 1,5°С. Тому недостатньо просто зупинити новий видобуток.
Країнам також потрібно почати поступово згортати нинішній видобуток нафти і газу – скоротити їх більш ніж на 80 відсотків до 2030 року і поступово повністю відмовитись, щоб забезпечити справедливий перехід на відновлювальну енергію у всьому світі.
Саме тому для країн Північного моря важливо встановити кінцеву дату припинення видобутку нафти і газу не пізніше 2035 року. Щоб досягнути Паризьких цілей на глобальному рівні багато залежить від швидкої і поступової відмови від видобутку саме на Глобальній Півночі.
Інвестиції в політику справедливого переходу на відновлювану енергію – ключовий пункт для поетапної відмови від викопного палива. Принцип переходу полягає в тому, що здорова економіка і чисте довкілля можуть і повинні співіснувати. Процес досягнення цього повинен бути справедливим, тобто не повинен коштувати здоров’я, довкілля, робочих місць чи економічних активів працівникам або громадам, тому треба організувати навчання людей в нових секторах.
Найкращим прикладом серед п’яти країн є Данія, яка встановила соціальний захист працівників і громад під час перехідного періоду.
Також ліцензії на видобуток газу та нафти мають бути заборонені в будь-якій формі та регулюватися законодавством. Кожна країна повинна запровадити податковий режим, який не сприятиме інвестиціям у надлишкові обсяги видобутку після поступової відмови від нього. Треба зробити так, щоб людям було вигідно працювати на тих виробництвах, що залишилися.
Чому це важливо?
Ці п’ять країн Північного моря є лідерами на міжнародних кліматичних самітах, однак залишаються одними з найбільших виробників нафти і газу. Вони несуть чи не найбільшу відповідальність за збільшення температури Землі та зміни клімату, які вже призводять до стихійних лих, посуд, пожеж, землетрусів та руйнування екосистеми планети в цілому.
Велика Британія, Норвегія, Данія, Німеччина та Нідерланди мають вдосталь грошей, щоб вкласти їх у відновлювальну енергію та зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.
