Агенція візуальних комунікацій Top Lead опублікувала нове видання дослідження «російсько-українська війна: вплив на довкілля», у якому описано екологічні наслідки війни для України. За підтримки українських і міжнародних партнерів, Top Lead висвітлили масштаби шкоди для довкілля. URSA.MEDIA є одним із медіапартнерів дослідження, тому далі розповідаємо про нього детальніше.
Друге видання інфографічного дослідження від Top Lead: хто долучився до створення
Другий випуск інфографічного дослідження «російсько-українська війна: вплив на довкілля» став результатом співпраці агенції візуальних комунікацій Top Lead із багатьма українськими та міжнародними партнерами. Видання підтримали компанії ДТЕК, Adama, а також меценати проєкту. Генеральним аналітичним партнером стало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
У проєкту також є аналітичний партнер DiXi Group. Меценати дослідження — UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Baker Tilly та KNESS Group.
Окрім URSA.MEDIA, друге видання представив генеральний медіапартнер — Liga.net, аграрні медіапартнери, серед яких Latifundist.com та AgroPolit.com. А також UA War Infographics, Aggeek, Хмарочос, Ціна Держави, Gazeta Wyborcza та BIQdata.
Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук наголошує: «Співпраця з Top Lead є важливим кроком для інформування міжнародної спільноти про наслідки війни для довкілля та наші плани щодо відновлення та розвитку».
Які дані оприлюднили у другому виданні?
Нове видання включає 50 сторінок інфографіки, які детально ілюструють вплив війни на екосистеми України. Основні теми охоплюють:
- Загальні збитки довкіллю з розбивкою за регіонами, зокрема, шкоду, завдану водним ресурсам, атмосферному повітрю та земельним ресурсам.
- Національні природні парки, що постраждали від бойових дій та окупації, охоплюючи наслідки підриву Каховської ГЕС.
- Масштаби мінування території України, вплив на флору і фауну та необхідність проведення розмінувань.
- Вплив війни на кліматичні зміни у глобальному масштабі.
- Проєкти з відновлення довкілля, зокрема, принципи «зеленого» відновлення та будівництво Тилігульської вітроелектростанції під час війни.
Завдяки залученню експертів із Міндовкілля, національних природних парків та фахівців з питань екології, дослідження набуло комплексного вигляду, висвітливши різні аспекти екологічного впливу війни.
За словами Chief Sustainability Officer, DTEK Group Джефрі Отем, поряд з перевагами для довкілля, відновлювана енергетика пропонує більшу стійкість і безпеку, оскільки вона менш централізована, ніж традиційні джерела енергії, і її легше ремонтувати. Україна демонструє, що енергетична безпека та кліматичні дії йдуть пліч-о-пліч.
Майже 63 мільярдів доларів збитків, приблизно 23 тисячі пожеж: про ще йдеться у дослідженні
Вже майже три роки українське довкілля зазнає масштабних руйнувань через війну. У другому виданні дослідження Top Lead підрахували збитки навколишньому середовищу. Станом на 13 вересня 2024 року вони перевищили 62,9 мільярдів доларів, причому найбільше постраждали земельні ресурси та атмосфера.
Одним з найбільш помітних наслідків війни стали пожежі, які охопили території, особливо в прифронтових регіонах. З 24 лютого 2022 року до 31 липня 2024 року зафіксували понад 22 тисячі пожеж, спричинених бойовими діями, з них 1 604 — це випадки, які виникли на об’єктах природоохоронної екосистеми. Збитки від цих пожеж становлять близько 18,4 мільярдів доларів.
Військові дії також завдають значної шкоди біорізноманіттю. Пожежі та знищення оселищ ставлять під загрозу рідкісні види рослин і тварин. Наприклад, в Серебрянському лісі пошкодження кори дерев під час пожеж залишає їх без захисту від шкідників та хвороб. Це робить дерево вразливим і може призвести до загибелі.
У степу заповідника «Асканія-Нова» знищення унікальних видів загрожує не тільки місцевому, але й європейському біорізноманіттю, оскільки рух військової техніки та забруднення нафтопродуктами завдають шкоди ґрунтам та рослинності.
Окрім прямих руйнувань, війна створює умови для поширення інвазійних видів флори та фауни, які витісняють традиційні види, що призводить до деградації екосистем.
Під загрозою опинилися сотні видів, серед яких степовий орел, бабак степовий та ендемічні рослини Донбасу, серед яких волошка донецька. Окрім цього, страждають й тварини. Наприклад, в Україні збереглося лише близько 100 особин перегузні — цінного для екосистем ссавця.
Ці втрати — нагадування про те, що наслідки війни виходять далеко за межі людських страждань. Під час обстрілів та воєнних дій руйнується природа, яка є невід’ємною частиною національної ідентичності та майбутнього країни.
Чому це важливо?
Російсько-українська війна спричинила безпрецедентну шкоду для екосистем, біорізноманіття та клімату.
Експертка з екологічного відновлення Анна Романович у дослідженні наголошує, що пожежі та руйнування екосистем послаблюють природну «імунну» стійкість, ускладнюючи природне відновлення. Це вимагає зусиль як України, так і міжнародної спільноти для відновлення довкілля.
Екологічні збитки, знищення природних середовищ, забруднення, поширення інвазійних видів, втрата рідкісних видів тварин і рослин створюють загрозу, яку важко буде ліквідувати.
Також Джефрі Отем із DTEK Group підкреслює, що відновлювана енергетика не лише зменшує негативний вплив на довкілля, а й забезпечує більшу стійкість і безпеку. Україна на прикладі будівництва Тилігульської вітроелектростанції демонструє, що кліматичні дії та енергетична безпека втілюються разом навіть під час війни.
Раніше ми розповідали, що заповідник Асканія-Нова зазнав втрат, але про знищення території не йдеться. Що відбувається зараз на тимчасово окупованій території?
