У селі Калини Дубівської громади Закарпатської області відбулися громадські слухання проєкту. Громада обговорювала будівництво малих гідроелектростанцій (МГЕС) на річці Тересва, яке планує проводити ТОВ «Гідроресурс-Тересва».
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів оприлюднило відео слухань на своєму каналі в YouTube.
Обговорення тривало три години. Місцеві жителі виступили категорично проти цього будівництва.
Як зазначила екоактивістка Олена Мудра, представники місцевого самоврядування вирішили громадські обговорення проігнорувати.
«У селі на п’ять тисяч населення зібрали понад дві тисячі підписів проти будівництва МГЕС. А зараз люди скинулись грішми та найняли для захисту своїх інтересів адвоката», – зауважила екоактивістка.
Як повідомили представники громади та їхня адвокатка Наталія Гнесь, у проєкті будівництва відсутня містобудівна документація.
Дубівська селищна рада розпочала процес розробки нової містобудівної документації та процедуру громадського обговорення СЕО до цих документів ще у 2023 році, але потім, з невідомих причин, їх зупинила. Представники товариства «Гідроресурс-Тересва» також не надали Детальний план території (ДПТ), згідно з яким заплановано будівництво МГЕС.
У своїй оцінці впливу на довкілля науковці з Інституту екології Карпат НАН України також застерігають від будівництва.
За інформацією активістів, це була не перша спроба масового будівництва ГЕС на Закарпатті. Проте завдяки протидії громадськості попередні проєкти було скасовано.
У жовтні 2023 року погодили шість висновків з ОВД для будівництва нових гребель на вільно текучих ділянках річок для будівництва малих ГЕС.
У жовтні 2021 року Нересницька сільська рада надала ТОВ «Томарт» дозвіл на розробку детальних планів територій для будівництва двох МГЕС на Тересві. У травні 2022 року пройшли громадські слухання, на яких мешканці громади ухвалили не виносити розроблені ДПТ на розгляд сесії сільради.
У 2017 та 2018 роках річку Тересву теж хотіли забудувати гідроелектростанціями. Тоді мешканці Біловарців, Бедевлі та Калин також були проти.
Чому це важливо?
Річка Тересва – об’єкт Смарагдової мережі, де живуть і розмножуються більше десятка червонокнижних видів риб.
Її ділянка довжиною від селища Усть-Чорна і до селища Дубове – іхтіологічний заказник місцевого значення.
Підпірні греблі, які зводять при будівництві МГЕС та які перегороджують собою річку, можуть завдати непоправної шкоди біорізноманіттю річки й змінити її гідрологічний режим назавжди.
Включення річки Тересви Бернською конвенцією до об’єкта Смарагдової мережі означає, що вона є оселищем рідкісних видів риби не лише в Україні, але й у цілій Європі. Тому Україна, як держава, взяла на себе зобов’язання провадити на своїй території таку політику, яка б гарантувала збереження цих видів у карпатських річках. Ні у Німеччині, ні в Австрії чи Швейцарії не будують ГЕС на річках, які являють собою таку високу природну цінність.
Концепція «Смарагдової мережі» була створена в 1989 році на підставі запиту низки держав Центральної та Східної Європи, які приєдналися до Бернської конвенції й запропонували створити мережу «територій особливого природоохоронного інтересу». Рішення про створення було затверджено Постійним комітетом Бернської конвенції в тому ж році.
В України повний перелік об’єктів «Смарагдової мережі» затвердили в листопаді 2016 року Постійним комітетом Бернської конвенції, який включає 271 територію. В цьому ж році сюди було внесено і згадувані в статті території Закарпаття: гірський масив Свидовець, полонину Боржава й річку Тересва з її притоками.
