Щороку Мексика виробляє сотні мільйонів літрів текіли. Проте агави, з яких роблять текілу, поступово втрачають здатність до самостійного розмноження. Головна причиною є зникнення нічних запилювачів, довгоносих кажанів. Без них у майбутньому може не залишитися й самої текіли. Про цю проблему розповідає BBC.
Чому агави більше не розмножуються самі
Мексика щороку виробляє понад 600 мільйонів літрів текіли. Це не просто напій — це частина історії та культури країни. Сині агави ростуть на гірських схилах штатів Халіско, Наярит і Ґуанахуато. Щоб отримати текілу, фермери доглядають агаву сім-вісім років, поки вона не дозріє. Коли всередині накопичується сік, агаву зрізають і відправляють на завод.
Але ця зручна схема має зворотний бік. Щоб не втрачати час і урожай, агаву зрізають ще до того, як вона зацвіте. Проте саме під час цвітіння починає працювати природний механізм запилення — кажани прилітають уночі, харчуються нектаром і переносять пилок від рослини до рослини. Без цього агави не розмножуються природно.
Через постійне зрізання фермери були змушені розмножувати рослини вегетативно. Так на полях виросли тисячі однакових клонів. Біологиня Ірена Сепата-Моран у The Wildlife Society пояснює: “Генетичне різноманіття у посівах синьої агави зменшилося з часом. А коли популяція не має різноманіття, вона стає більш вразливою до хвороб”.
Це означає, що одна хвороба чи шкідник можуть знищити цілі плантації. У 1990-х роках уже були випадки, коли епідемія грибка знищувала до половини врожаю.
Раніше люди залишали частину агав для цвітіння, і система працювала природно: кажани отримували їжу, а рослини могли розмножуватися. Сьогодні промислове виробництво змінило цей баланс. Без кажанів агави втрачають здатність розмножуватися природним шляхом, а стабільність виробництва текіли і мескалю опиняється під загрозою.
Без кажанів текіла й мескаль просто не існували б
Кажани — це нічні запилювачі, яких у Мексиці часто називають murciélagos del tequila (текілові кажани). Вони невеликі, з довгими мордочками, пристосованими саме до збирання нектару з квітів агави.
Щоночі вони долають десятки кілометрів у пошуках квітів, вкриваючись пилком, який потім переносять на інші рослини.
Без цих тварин агави втрачають здатність розмножуватися природно. Протягом століть вони співпрацювали разом: агава розкриває свої квіти вночі, коли активні кажани, а ті натомість отримують їжу. Коли цей ланцюг обірвався, кажани втратили джерело нектару.
Один із видів, малий довгоносий кажан, раніше був під загрозою зникнення, але зараз його популяція зросла з 1000 особин у 1988 році до понад 200 000. Водночас мексиканський довгоносий кажан скоротився на 50% за останні два десятиліття й нині занесений до списку зникаючих.
Біолог Марко Антоніо Рейєс Ґерра з Національного автономного університету Мексики у матеріалі BBC каже: “Якщо кажани не присутні в екосистемі, агави, найімовірніше, не дадуть жодного насіння, бо вони розмножуються лише один раз у житті”.
Він також додає: “Без кажанів текіла й мескаль просто не існували б. Якщо ми хочемо й далі їх пити, треба подбати про цих тварин”.
Як зберегти агави й текілу?
У 2016 році кілька мексиканських науковців разом із виробниками напоїв створили ініціативу Bat-Friendly Tequila and Mezcal.
Сенс програми простий: фермери мають залишати принаймні 5% агав на полі, щоб вони могли зацвісти. Це дозволяє кажанам харчуватися нектаром і запилювати рослини природним способом.
Бренди, які підтримують програму, отримують спеціальний сертифікат Bat-Friendly. Уже виготовлено понад 300 000 пляшок текіли й мескалю з цим маркуванням. Для споживачів це сигнал, що напій зроблено з повагою до природи.
Також щоб допомогти кажанам і агавам, у 2018 році організація Bat Conservation International запустила Agave Restoration Initiative. Її мета — висадити дикі агави вздовж маршруту міграції кажанів.
За словами дослідниці Ана Ібарри, цей коридор простягається від центральної Мексики до американських штатів Аризона, Нью-Мексико й Техас. Там уже висадили понад 180 000 диких агав, а ще 150 000 вирощують у розсадниках.
Ініціатива співпрацює з місцевими громадами: 53% земель у Мексиці належать саме їм. Людей навчають, що кажани не є небезпечними, адже багато хто раніше вважав їх “вампірами” й навіть спалював печери.
“Раніше люди ненавиділи кажанів і намагалися їх знищити. Тепер вони захищають печери. Вони зрозуміли, що кажани приносять користь” — каже Лісет Лейєкін із природоохоронної території Sierra La Mojonera.
Поступово в районах, де висаджують агави, знову з’являється зелень і дикі тварини. “Там, де раніше було пусто, тепер видно квітучі агави й чути кажанів”, — каже Ібарра.
Хоча результати з’являться не одразу, адже агавам потрібно десятки років, щоб зацвісти, учені вже помічають позитивні зміни: збільшується кількість кажанів і стабілізуються врожаї.
Коли фермер залишає кілька агав для цвітіння, він підтримує життя не лише кажанів, а й власної землі. Коли ми вибираємо пляшку з позначкою Bat-Friendly, ми теж робимо свій маленький внесок.
Раніше ми розповідали про зменшення чисельності їжаків та як їх захистити.
