15 грудня 2024 року Росія влаштувала черговий екоцид —у Керченській протоці сталася масштабна аварія двох російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239. Обидва судна перевозили значну кількість мазуту, який потрапив у води та на узбережжя. Уже понад два тижні, як жителі Чорноморського узбережжя знаходять поблизу моря десятки мертвих дельфінів та птахів. Окупанти ж заявили, що вивезли з берегової лінії Криму вже 226 тонн піску забрудненого нафтою. URSA.MEDIA поспілкуватись з в. о. директора Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Віктором Коморіним.
Як українські науковці аналізують наслідки трагедії?
Науковці українського наукового центру екології моря на чолі з Віктором Коморіним проводять спостереження за станом морських екосистем, аналізують дані та прогнозують стан моря. Саме тому, аби проаналізувати наслідки, до яких призведе російський вилив нафти у море, ми звернулись до Віктора Коморіна. Експерт наголошує, що через агресію Росії доступ до частини акваторії Чорного моря — обмежений і деякий час українські служби не могли визначити координати суден.
“Тоді ще була настільки висока хмарність, що на спутникових знімках нічого не можна побачити. Приблизно 3 дні ми не знали, де саме аварія сталася”, — каже Коморін.
Окрім того, в. о. директора Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» наголошує, що два російських танкери взагалі не повинні були знаходитися в цьому районі, оскільки вони не пристосовані до морських умов.
За його словами, тільки з часом вдалось побачити на супутнику великий шлейф мазуту в морі.
Тоді в медіа вже ширилась інформація, що нафтопродукти дісталися російського міста Анапи. Саме таким чином співробітники Українського наукового центру екології моря дізналися точні координати затонулого судна і почали моделювати ситуацію за допомогою математичної моделі.
На рух нафтопродуктів, за словами Віктора Коморіна, вплинула синоптична ситуація і напрямок течій, тому вдалося спрогнозувати, в яку сторону буде розповсюджуватися речовина.
“Спочатку пляма рухалась в сторону Краснодарського краю, далі на північ — в сторону Керченської протоки, а саме судно затонуло на півдні від протоки. Коли вітер повернувся — мазут потрапив на узбережжя української частини Керченської протоки, аж до міста Керчі”, — наголошує співрозмовник.
На запитання, чи плануються заходи з очищення українського узбережжя, Віктор Коморін каже: «Речовини потрапили до Керчі, але зараз це тимчасово окуповані території, й тому у нас немає можливості якимось чином запобігти тій ситуації».
Видання «Qirim Media» повідомляє, що окупанти в українському Криму відзвітували, що обстежили 861 кілометра берегової лінії та вивезли з пляжів вже 226 тонн піску забрудненого нафтою.
Поки науково-дослідна установа «Український науковий центр екології моря» не може побачити, чи є досі витік мазуту із затонулого судна. Віктор Коморін засмучує прогнозами та каже, що є імовірність, що вітер перенесе нафтопродукти у відкриту частину Чорного моря, а саме в південно-західному напрямку від затонулого судна.
Також експерт наголошує, що наразі вченим вдається слідкувати за витоком нафти лише з одного танкера. В якому було приблизно 4 тисячі 300 тонн, однак скільки мазуту було в другому судні та де він затонув— невідомо.
«І також невідомо, де другий танкер зазнав катастрофи. Точно відомо лише одна з точок аварії. І, як я вже сказав, ми продовжуємо спостереження за допомогою супутникових даних», — наголошує співрозмовник.
Вплив мазуту на води: що загрожує екосистемі Чорного моря
Перші наслідки випливу мазуту в акваторію Чорного моря ми з вами спостерігаємо вже фактично 2 тижні. Жителі Краснодарського краю знаходять мертвих дельфінів на пляжах. Кожна така аварійна ситуація впливає на життя всієї морської екосистеми, зазначає Коморін.
«Причому, чим вище тварина знаходиться за тропічною ланкою, то, відповідно, і шкода буде завдана більша. Окрім цього, мазут негативно впливає й на екосистеми узбережжя, особливо на природоохоронні територій, де існують унікальні природні комплекси та червонокнижні тварини та рослини», — наголошує в. о. директора Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря».
Також фахівець відзначає два види впливу:
- гостра інтоксикація, коли тварини одразу отримують критичну дозу токсичних речовин. Наприклад, дельфіни та птахи, які контактують із водою, швидко заражаються токсинами. У птахів порушується здатність злітати чи пірнати, що призводить до їхньої загибелі від голоду;
- довгостроковий вплив, за якого токсини поступово накопичуються в організмах. Чим вища тварина у харчовому ланцюгу, тим критичніше це накопичення. Наприклад, токсичні речовини в рибі можуть потрапити до людського столу, створюючи серйозну загрозу здоров’ю. Поступове накопичення токсинів може вбивати не лише окремих тварин, а й знищувати цілі популяції біоценозу.
Питання яке наразі хвилює жителів Одеського регіону: чи дійде мазут туди? Чи можна буде ловити рибу та купатися прийдешнього сезону?
«Щодо мазуту, то навряд чи він дійде до одеських пляжів. Наслідки нафтопродуктів малоймовірно вплинуть на якість нашої води на одеських пляжах», — зазначає Віктор Коморін.
Експерт заспокоює, відсоток потрапляння мазуту в акваторію Чорного моря, яка наразі контролюється Україною — дуже малий.
Науково-дослідна установа «Український науковий центр екології моря» відслідковує ситуацію і буде прогнозувати можливий розвиток подій.
«Якщо якісь залишки потраплять якимось чином, то звісно ми будемо приймати якісь заходи для того, щоб зменшити вплив цього мазуту на морську акваторію», — каже співрозмовник.
За його словами, для локалізації мазуту зазвичай використовують боній. Після цього спеціальні судна збирають речовини. Також можуть використати спеціальні сорбенти, які беруть на себе частинки речовини в морі.
Раніше ми розповідали, чому російські танкери потрапили у кораблетрощу та яка вина Росії.
.
