Поблизу Криму затонули 2 старих російських танкери, яким не можна було виходити у море, а тим більше перевозити мазут. У результаті аварії у воду потрапило близько 8 тисяч тонн нафти. Які будуть наслідки для довкілля?

У Керченській протоці, поблизу українського Криму, який наразі окупований росіянами, за останні кілька днів сталося аж 3 кораблетрощі. Спершу танкер «Волгонафта 212» розламався навпіл, внаслідок шторму. Мазут витік у води Чорного моря. Наступним аварії зазнав танкер  «Волгонафта 239», спричинивши ще одне  забруднення. У ніч на 17 грудня стало відомо про третій інцидент — «Волгонафта 1090 подав сигнал лиха через прорив вантажного резервуара. 

Ми зібрали інформацію про кораблетрощу та розповідаємо які наслідки для довкілля спричинить ця катастрофа.

Аварія в Керченській протоці: що сталося в Чорному морі

15 грудня 2024 року в Керченській протоці сталася масштабна аварія двох російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239». Обидва судна перевозили значну кількість мазуту і зазнали пошкоджень внаслідок сильної хвилі. В результаті аварії загинув один моряк, ще 11 госпіталізували. Крім того, сталася значна розлива нафтопродуктів, що призвело до забруднення акваторії Чорного моря. Що відомо про ці такери? 

Обидва танкери, що потрапили в аварію в протоці, ходили під прапором Росії. Танкер «Волгонефть-212» належить російській компанії «Кама Шиппинг» з міста Перм, але приписаний до порту в Санкт-Петербурзі. Власником другого танкера, «Волгонефть-239», є ЗАТ «Волгатранснафта», як свідчать дані з відкритих джерел. Судна були побудовані відповідно в 1969 і 1973 роках.

«Волгонефть» — це серія нафтоналивних суден, призначених для перевезення сирої нафти та нафтопродуктів по річках і морях. Це один з найбільш поширених типів таких суден в СРСР і сучасній Росії. Танкери цієї серії, як правило, великі, однопалубні і мають два гвинти. Для підвищення безпеки вони обладнані подвійним бортом і дном. Машинне відділення та надбудова розташовані в кормовій частині судна.

Схожа трагедія відбулась в 2007 році, коли танкер «Волгонефть-139» розламався в Керченській протоці. 

Танкер тоне в морі. Скріншот з відео

Тоді, за словами керівника громадської організації «Зелений лист», хіміка та біолога Владислава Балінського, наслідки аварії були катастрофічними, адже у море потрапило близько трьох тисяч тонн мазуту, загинули десятки тисяч птахів і сотні тонн гідробіонтів ( морські та прісноводні організми, які живуть у водному середовищі), а українські та міжнародні екологи оцінювали збитки у мільярди доларів. На очищення узбережжя пішли місяці, проте затонулий мазут продовжує отруювати море десятиліттями.

Керівник дослідних лабораторій «Greenpeace» Пол Джонсон заявив, що за нинішніх умов розлив буде дуже важко локалізувати, а аварія може стати однією з найбільших техногенних катастроф Чорного моря. 

«Будь-який розлив нафти чи нафтопродуктів у цих водах може мати серйозні наслідки. Вони залежать від того, які вітри і течії переважають (які зараз рухаються на північний схід), і в нинішніх погодних умовах розлив буде дуже складно локалізувати. Якщо сировину винесе на берег, це призведе до забруднення берегової лінії, яку буде дуже важко очистити… Якщо кораблі затонуть, існує ризик довгострокового потрапляння нафти і нафтопродуктів у воду», — каже Джонсон.

За словами керівника Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрія Клименка: обидва затонулих судна були зношеними та призначеними для річкового плавання. Він наводить на своїй сторінці у Facebook такі дані, а саме під час шторму висота хвиль сягала 3,5 метрів, а швидкість вітру досягала 24 метрів за секунду.

Згідно з інформацію з річкового реєстру, яку наводить Клименко, ці судна не мали права виходити в море за таких погодних умов. Танкери класу «М-ПР2,5» можуть плавати при висоті хвиль до 2,5 метра і швидкості вітру до 24 м/с, а судна класу «О-ПР2,0» — при хвилях до 2 метрів і вітрі до 21 м/с. Абревіатура «ПР» означає, що судно пристосоване для прибережних вод, але навіть для них існують чіткі обмеження на висоту хвиль, які були перевищені під час аварій.

Понад 230 суден «тіньового флоту» знаходяться в Чорному морі: що це означає та яка загроза екології 

Українська розвідка викрила масштабну схему обходу санкцій з боку Росії. За їхніми даними, понад 238 старих нафтових танкерів, що входять до складу «тіньового флоту» РФ, забезпечують агресору мільярдні доходи. 

Загалом, майже 17% світового нафтового танкеробудування працює в тіні, використовуючи застарілі та технічно зношені судна для нелегальних перевезень. 

Російський «тіньовий флот» перетворився на серйозну загрозу для глобальної безпеки. Ці судна, що здійснюють нелегальні перевезення підсанкційної нафти, активно використовують обманні маневри в морі, щоб приховати своє справжнє призначення. 

Відмова від послуг лоцманів та інші порушення міжнародних норм судноплавства суттєво підвищують ризик аварій на жвавих торговельних шляхах, що може призвести до масштабних екологічних катастроф та економічних збитків для прибережних держав. 

З початку 2022 року зафіксовано вже понад 50 інцидентів за участю таких танкерів. Росія витратила мільярди доларів на створення цього флоту, який транспортує нафту до країн Азії, зокрема Китаю та Індії. За даними розвідки, це лише верхівка айсберга, і реальні масштаби «тіньового флоту» можуть бути значно більшими.

Кадри трагедії 2007 року. Фото: Павло Гольдін

Євросоюз продовжує тиснути на Росію, ухвалюючи нові санкції. 15- й пакет обмежень, який погодили 11 грудня спрямований на ще більше звуження можливостей РФ.

Особливу увагу в пакеті приділили боротьбі з «тіньовим флотом» — мережею танкерів, які допомагають Росії обходити санкції та отримувати мільярди доларів. За словами президента України Володимира Зеленського, цей флот не лише фінансує війну, а й становить серйозну загрозу для екології.

«Путін використовує ці танкери для фінансування своєї війни, більшість цих суден старі, погано обслуговуються і функціонують без нагляду. Нещодавно поблизу Керченської протоки затонули два нафтові танкери. Цим суднам було приблизно 50 років. Вони взагалі не повинні були експлуатуватися, особливо в цій частині акваторії та в цей сезон. Зараз наше море стикається з черговою екологічною катастрофою, спричиненою Росією»,— про це 17 грудня заявив президент Зеленський, виступаючи в межах саміту країн-учасниць військового партнерства Joint Expeditionary Force.

Аварія російських танкерів: Чорному морю загрожує екологічна катастрофа

За даними Українського наукового центру екології моря, витік нафтопродуктів спричинить загибель планктону, отруєння риб, морських птахів та інших організмів через токсичний вплив. Забруднення торкнеться донних відкладень і прибережних зон, що є середовищем існування багатьох видів флори й фауни. Наслідком стане порушення харчових ланцюгів і тривале зниження біорізноманіття, відновлення деяких видів може зайняти десятиліття.

Збитки попереднього оцінюють в 14 мільярдів доларів для екосистеми внаслідок аварії російських танкерів у Керченській протоці — такою інформацією поділилася міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук в ефірі телемарафону.

Кадри трагедії 2007 року. Фото: Павло Гольдін

За її словами, міністерство чекає покращення погодних умов, щоб отримати якісні супутникові знімки, необхідні для аналізу ситуації та більш детального моделювання.

Керівник громадської організації «Зелений лист»  Владислав Балінський, висловив свою позицію щодо екологічної катастрофи на своїй сторінці у Facebook: «Каховська трагедія 6 червня 2023 року і розлив восьми тисяч тонн мазуту в районі Керченської протоки 15 грудня 2024 року — дві наймасштабніші екологічні катастрофи в Чорному морі за останні два роки».

За його словами, сьогодні ситуація значно серйозніша. Кількість мазуту, що могла потрапити у море становить близько 8,6 тисяч тонн. Через низьку температуру води більша частина забруднень залишиться на дні, що робить їх практично неможливими для збирання. Ці згустки поступово отруюватимуть морські екосистеми протягом десятків років.

Чому важливо?

Станом на сьогодні внаслідок російського вторгнення Україна зазнала колосальних екологічних збитків, що перевищують 3,1 трильйона гривень. Понад 6800 задокументованих випадків свідчать про цілеспрямовану руйнацію довкілля, що є невід’ємною частиною російської агресії. Ці дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та демонструють повне зневажання до принципів сталого розвитку.

Останнім часом особливе занепокоєння викликає ситуація в акваторії Чорного та Азовського морів. Кожна екологічна катастрофа загрожує унікальним морським екосистемам регіону, що вже зазнали значних пошкоджень внаслідок попередніх російських провокацій.

Загиблий птах. Фото з відкритих джерел

Мазут, потрапляючи у воду, утворює стійкі плівки, що перешкоджають газообміну та призводять до загибелі морських організмів. Крім того, токсичні речовини, що входять до складу мазуту, накопичуються в організмах морських мешканців. Це створює загрозу для всього харчового ланцюга.

Російська агресія проти України має не лише військовий, а й катастрофічний екологічний вимір. Масштаби руйнувань довкілля, спричинених діями російських окупантів, вражають. Міжнародна спільнота повинна об’єднати зусилля для зупинення екоциду в Україні та притягнення винних до відповідальності.

Раніше ми розповідали, як живуть та яку воду тепер п’ють мешканці прибережних зон Каховського водосховища.

Поділитися:
Пригостити автора кавою