У Національний природний парк «Тузлівські лимани» з далеких тропіків прилетіли неймовірно красиві птахи – сиворакші, про це йдеться на офіційній сторінці парку у facebook.
За словами доктора біологічних наук, співробітника нацпарку Івана Русєва, яскраво-блакитні птахи оселилися на кордоні «Тузлівська Амазонія». Їхній шлях пролягав від Південної Африки, аби дістатися України, пернаті подолали понад 6 тисяч кілометрів.
«Сиворакші летіли через багато мирних країн і прилетіли в країну, де вже третій рік точиться війна. Зазвичай вони вибирають собі затишні місця на схилах лиманів, підчищають старі нори й незабаром загніздяться.
Їм треба поспішати, оскільки вже у серпні вони мають летіти назад – у далеку Африку, де їх завжди з нетерпінням чекають аборигени далекого континенту», – розповідає Іван Русєв.
Чому в Україну прилетів тропічний птах?
Насправді ж називати сиворакшу екзотичним чи тропічним птахом – некоректно. Оскільки він хоч і рідкісний, але є представником нашої фауни та занесений до Червоної книги України. До початку війни його можна було зустріти в наших краях частіше, проте вибухи та інші шуми війни негативно впливають на їх життя та популяцію.
За інформацією Червоної книги України, сиворакша – це гніздовий перелітний птах. Прилітає у кінці квітня – на початку травня. У лісовій смузі гнізда влаштовує в дуплах; у степовій – заселяє нори у схилах урвищ.
Птахи гніздяться окремими парами або колоніями до 5 пар. Мають один гніздовий цикл. Пташенята вилітають із гнізда у віці 26-28 днів, у липні. Осінній відліт у серпні-вересні. Живиться великими комахами та дрібними хребетними.
Також він знаходиться під охороною Бернської та Боннської конвенцій.
У дорослого птаха в забарвленні переважає яскравий зеленувато-синій колір, передній край крил фіолетово-синій. Молодий птах блякліший, з бурим відтінком у синьому кольорі.
Загальна чисельність сиворакшів в Україні сьогодні орієнтовно становить 4–5 тис. пар, проте тенденція йде до зниження.
У коментарі URSA.MEDIA кандидат біологічних наук Олександр Пономаренко, пояснив, чому сиворакша не є тропічним птахом.
«По-перше, цей птах у нас гніздиться, саме тому він не є тропічним, бо наша країна не є субтропіками. Птах просто має яскраве забарвлення. Таким же яскравим птахом є звичайна бджолоїдка. Це – споріднена група птахів. Раніше це були у нас звичайні птахи, а потім через діяльність людини вони просто позникали. Так що це абсолютно наш вид. Він просто виглядає, як тропічний птах. В нас є подібні пернаті, небагато, але є.
В тому році на Тузловських лиманах гніздились фламінго, оце дійсно екзотична птаха. Бо раніше клімат у нас був доволі холодний, у тому плані, що у нас було недостатньо кормової бази. Зараз цей птах пристосувався на території України, бо останнім часом дуже ранні весни, дуже теплі й тому кормова база дозволяє фламінго гніздуватись», – зазначив Олександр Пономаренко.
Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування, застосування отрутохімікатів, пряме знищення хижаками, браконьєрство, загибель на місцях зимівлі. До цього додалась і війна в Україні.
Які види птахів не повертаються через війну
Через війну в Україні деякі птахи можуть зникнути назавжди, вважають орнітологи Національного природного парку «Тузлівські лимани».
«Важко сказати точно, чи повернуться птахи через війну, тому що у них генотипне різноманіття. Деякі особини лякаються і можуть не повернутися. Є більш стійкі й вони повертаються», – пояснює Іван Русєв журналісту URSA.MEDIA.
За його словами, птахи часто покидають територію гніздування через шум шахедів, дронів та вибухи. Залишили свої гніздові місця, на жаль, нічні чаплі та малі чепури.
Ще до початку повномасштабного вторгнення в Україні вперше з’явилися рожеві фламінго, які вивели майже дві сотні пташенят. Раніше фламінго намагалися сформувати колонію на Херсонщині, неподалік Криму. Але близькість до російських полігонів змусила птахів перебратися північніше – на Тузлівські лимани Одещини.
Проте війна наздогнала їх і там. Нині науковці побоюються, що фламінго можуть залишити назавжди територію України.
Чому це важливо?
За словами працівників парку «Тузлівські лимани» птахи гинуть не лише від поранень та пожеж.
«Пернаті постійно потерпають від вибухів. Навіть самі звуки вибухів можуть стати причиною їх загибелі, бо барабанні перетинки у пташок надто чутливі, і вони отримують тяжкі контузії», – зауважують орнітологи.
Найбільше потерпають від війни птахи, що прив’язані до домівок. Тому шансів на виживання у багатьох червонокнижних птахів у місцях бойових дій мінімальні.
Журавлі, чаплі, пелікани, лебеді, дикі гуси, казарки, ібіси – всі вони можуть просто зникнути. Війна відбирає їх домівки.
Зі зникненням певних видів птахів може утворитися ланцюжок, який потягне за собою іншу хвилю зникнень, бо, як відомо, в екосистемі все взаємопов’язане.
І це – лише маленька частинка екологічної біди, яку наразі спричиняє війна. Її наслідки можуть бути непередбачуваними й невиправними не лише для Національних парків України, а й для довкілля в цілому.
