Після російських обстрілів портової інфраструктури на Одещині в Чорне море потрапила рослинна олія з пошкоджених резервуарів. Площа плями вже сягає близько 130 км². Попри те, що така речовина не належить до класичних токсичних забруднювачів, вже кілька днів волонтери та просто небайдужі жителі Одеси — знаходять на узбережжі вимощених олією птахів та рятують бідолах. Як соняшникова олія впливає на екосистеми моря— говоримо далі з Іваном Русєвим.
Що відбувається з рослинною олією у морській воді?
Вилив стався внаслідок ударів по портових об’єктах, де зберігалися великі обсяги соняшникової олії. Пошкодження резервуарів і пожежі призвели до того, що частина вмісту потрапила безпосередньо в акваторію Чорного моря.
Особливістю цього типу виливу є те, що його складно одразу оцінити візуально. Рослинна олія не формує щільних чорних плям, як нафтопродукти, а часто виглядає як тонка масляниста плівка, яка швидко розтягується по поверхні води. Потрапляючи в морське середовище, вона починає взаємодіяти з водою, хвилями та мікроорганізмами. Частина олії залишається на поверхні, утворюючи плівку, що зменшує газообмін між водою та атмосферою. Інша частина з часом може дробитися, емульгуватися або осідати в прибережних зонах.

Під час біологічного розкладання олії мікроорганізми активно споживають розчинений у воді кисень. У прибережних акваторіях, де водообмін обмежений, це створює ризик локального кисневого дефіциту. Такі процеси не завжди дають миттєвий ефект і часто проявляються із затримкою — наприклад, у теплий період року або під час нересту.
Чому першими гинуть птахи?
Найбільш уразливою групою в умовах такого забруднення є водоплавні птахи. Вони постійно контактують із поверхнею води, і рослинна олія осідає на їхньому пір’ї.
Доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв пояснює журналістам URSA.MEDIA механізм загибелі : “При такій температурі зліплене пір’я миттєво втрачає термоізоляційні властивості. Птахи не просто брудні — вони замерзають заживо і тонуть у крижаній воді. Це жахлива смерть”.
Загибель відбувається через фізичне порушення терморегуляції. Узимку пір’я — ключовий захист птаха від холодної води. Коли воно злипається, цей захист зникає практично одразу.

Іван Русєв наголошує, що наслідки не обмежуються поточним періодом: “Багато птахів загине і це буде впливати на чисельність і успішність гніздування у майбутньому”.
Загибель дорослих особин означає меншу кількість сформованих пар у наступні сезони. Для деяких видів, які вже перебувають під тиском через втрату середовищ існування, це може мати критичні наслідки.
Міграційні шляхи водоплавних птахів залишаються без змін. Водночас ситуація є небезпечною для тих птахів, які зараз перебувають у прибережній зоні й безпосередньо контактують з водою.
“Для тих, хто зараз використовує узбережні акваторії моря — це дуже небезпечно, смертельно”, — зазначає Русєв.
Найбільший ризик стосується птахів, які зимують на морі або тимчасово зупиняються в прибережних водах і не можуть уникнути контакту з забрудненням.
Масштаби забруднення
Про просторове поширення плями повідомляли й наукові установи. Представник Українського наукового центру екології моря Олег Гриб зазначав для Укрінформ: “Станом на 24 грудня пляма олії досягла узбережжя Чорноморська і вже зафіксована в Санжейці”.
Це свідчить про те, що забруднення не було локальним і поширювалося вздовж значної частини узбережжя.

Повноцінна оцінка шкоди потребує системного моніторингу: відбору проб води й донних відкладів, спостережень за біотою, аналізу змін у кисневому режимі. В умовах війни доступ до портових і прибережних зон часто обмежений або небезпечний.
Через це частина впливу залишається не зафіксованою. Те, що не потрапляє у звіти, не означає, що цього не існує.
Сьогодні порти та склади є додатковим джерелом екологічних ризиків. Морські екосистеми відновлюються повільно, а накопичений вплив забруднень може відчуватися роками та впливати на здоровʼя людей у тому числі. Саме тому сьогодні варто фіксувати екологічні злочини росіян, аби вони понесли відповідальність за свої дії.
Раніше ми розповідали, як Одеса оговтується після повені.

