URSA.MEDIA не підтримує існування зоопарків, цирків та будь-яких інших осередків утримання диких тварин для задоволення людини. Тож ми не могли оминути тему скандалів довкола зоопарку в Одесі та вирішили розібратися, що там зараз відбувається.
Ще донедавна Одеський зоопарк для багатьох асоціювався передусім із кумедними відеороликами директора та сімейними прогулянками вихідного дня. Але за останні місяці навколо закладу розгорівся один із найгучніших скандалів в Одесі. У соцмережах та медіа почали масово з’являтися дописи про тварин у жахливому стані, суперечки щодо умов їхнього утримання, заяви про можливий продаж звірів та новини про кримінальні провадження. Зоопарк опинився у центрі гострої публічної дискусії: одні говорять про системні проблеми й неналежний догляд за тваринами, інші – про перебільшення, маніпуляції та хвилю інформаційного тиску.
Ми поспілкувалися з представниками екологічної інспекції та науковцями-зоологами й спробували розібратися, що в цій історії підтверджується фактами, а що досі залишається предметом суперечок.
Одеський зоопарк один із найстаріших в Україні
Одеський зоопарк є одним із найстаріших зоопарків України. Заснований у 1922 році. У 1983 році він отримав статус об’єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Його колекція налічує 231 вид тварин і понад 1700 особин. Частина з них занесена до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних списків. Одеський зоопарк також відомий участю у програмах розведення та збереження рідкісних видів. Зокрема, це єдиний зоопарк в Україні, де успішно розмножувалися азійські слони – вид, занесений до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи. Крім цього, зоопарк має найбільшу в Україні колекцію хижих птахів (більшість із них занесені до Червоної книги України).
Сьогодні він працює як комунальна установа Одеської міської ради. Для Одеси зоопарк давно став одним із найбільш впізнаваних міських закладів. Певну роль у цьому відіграла й медійність тодішнього директора Ігоря Білякова, чиї щорічні новорічні відео із символами року регулярно ставали вірусними у соцмережах.
Однак восени 2025 року увага до зоопарку почала стрімко зростати вже з іншої причини – через скандали навколо умов утримання тварин та відкриття кримінального провадження щодо можливого жорстокого поводження з ними. За інформацією Одеської обласної прокуратури, справу відкрили за статтею 299 Кримінального кодексу України після хвилі публікацій у соцмережах та медіа, де активісти й користувачі писали про неналежні умови утримання тварин.
У відповіді на запит URSA.MEDIA Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу повідомила, що у 2025–2026 роках провела дві позапланові перевірки Одеського зоопарку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства під час утримання диких тварин у неволі.
В інспекції зазначили, що під час перевірки у квітні 2025 року було виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства. Зокрема, за даними Держекоінспекції, умови утримання левів, амурського леопарда, смугастої гієни та гієнових собак “недостатньо забезпечують їх біологічні потреби”, а площа частини вольєрів була меншою за норми, визначені чинним законодавством. Площа одного з вольєрів для двох левів становила 76 квадратних метрів замість передбачених 340, а вольєр для смугастої гієни мав площу 56 квадратних метрів при нормі у 100.
За результатами перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення, а Приморський районний суд Одеси визнав посадову особу Одеського зоопарку винною у порушенні вимог утримання диких тварин у неволі.
У лютому 2026 року Держекоінспекція провела повторну перевірку щодо виконання припису та повідомила про притягнення посадової особи зоопарку до адміністративної відповідальності за невиконання припису. За словами тодішнього директора зоопарку Ігоря Білякова, приписи Держекоінспекції стосувалися насамперед кількох вольєрів для окремих видів тварин, які були побудовані багато років тому й не повністю відповідають сучасним нормам.
У коментарі “Суспільному” Біляков заявляв, що за останні роки у зоопарку вже реконструювали та побудували низку нових вольєрів, однак повне оновлення інфраструктури потребує значного фінансування й ускладнюється умовами війни. Біляков каже, що модернізація зоопарку відбувається поступово, з урахуванням змін у сучасних вимогах до утримання тварин. Водночас Біляков заявляв про “масовану хейт-атаку” та використання “фейкових матеріалів” навколо закладу. Він зазначав, що у поширених публікаціях в соцмережах використовувалися “дуже брудні методи”.
“Знімають, як страус спить, і пишуть, що він помер. Показують антилопу, яка стоїть під дощем, хоча її вольєр відкритий, просто знімають так, щоб не було видно входу”, – зауважив Біляков.
У поліції “Суспільному” повідомляли, що після звернення юристки Uanimals правоохоронці проводили перевірку щодо порушення умов утримання тварин. За інформацією поліції, під час перевірки факти, викладені у зверненні, не підтвердилися. Досудове розслідування у межах кримінального провадження триває.
Паралельно ситуація навколо зоопарку почала активно виходити і в публічний простір міста. Так, у лютому 2026 року біля Одеської міської ради відбулася акція із закликами звернути увагу на умови утримання тварин. Найбільший резонанс навколо Одеського зоопарку викликали фотографії та відео тварин, які почали активно поширюватися у соцмережах. Користувачі звертали увагу на стан окремих тварин, умови у вольєрах та проблеми з доглядом. У коментарях під такими публікаціями люди вимагали перевірок і публічної реакції міської влади.
Кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології, гідробіології та загальної екології ОНУ імені І.І. Мечникова Дмитро Ківганов у коментарі URSA.MEDIA зазначив, що оцінювати стан тварин у зоопарках лише за короткими відео чи фото із соцмереж некоректно.
“За будь-якими фото чи відео завжди стоїть конкретна людина та її ставлення до ситуації”, – говорить Ківганов.
За словами зоолога, окремі кадри часто не дають повного контексту, й не потрібно робити однозначні висновки лише на основі публікацій у соцмережах.
Окрему хвилю обговорень викликала смерть левиці у березні 2026 року. Активістка Анжеліка Карапетян заявляла, що про смерть тварини публічно повідомили не одразу, а також закликала не продовжувати контракт із колишнім директором зоопарку Ігорем Біляковим.
У відповідь Біляков наголосив, що левиці було 23 роки – для цього виду це дуже похилий вік. За його словами, те, що тварина прожила стільки років, навпаки свідчить про належний догляд.
Коментуючи цю історію, Дмитро Ківганов зазначив, що для левів у дикій природі середня тривалість життя становить близько 15 років, тоді як у зоопарках тварини можуть жити довше:
“Смерть у 20 років – це досить непоганий результат для зоопарку”, – говорить зоолог.
Водночас він звертає увагу, що після початку повномасштабної війни тварини у зоопарках також перебувають у постійному стресі через вибухи, сирени та звуки дронів:
“Підозрюю, що тварини від звуків шахедів та вибухів стресують більше ніж люди, бо вони не розуміють, що відбувається. Не впевнений, що зоопарк може якось на це вплинути”, – зазначає Ківганов.
Історія з “продажем тварин”: що відомо
Нову хвилю обговорень навколо Одеського зоопарку спричинили заяви відвідувачів про те, що працівники нібито пропонували “забрати тварину додому”. У медіа згадувалася історія жінки, яка стверджувала, що бачила нетверезих працівників і чула розмови щодо тварин. Після цього тема можливого “продажу тварин” почала активно поширюватися у соцмережах та викликала резонанс.
Зазначимо, що у відкритому доступі наразі немає офіційно підтвердженої інформації про існування незаконної схеми продажу тварин в Одеському зоопарку. Але сама поява таких заяв привернула увагу до того, наскільки прозоро у закладі ведеться облік тварин і як пояснюються їхні переміщення. Для зоопарків передача тварин між різними установами – звична практика. Тварин можуть передавати між зоопарками, реабілітаційними центрами, спеціалізованими розплідниками та програмами збереження видів. Такі переміщення зазвичай пов’язані з програмами розведення, контролем популяції та уникненням інбридингу. Тому ключовим питанням у подібних ситуаціях є не сам факт передачі тварин, а прозорість процесу – куди саме їх передають, як це документується і наскільки відкрито це пояснюють суспільству.
Слониха Венді та котел за 5 мільйонів
На початку 2026 року Одеський зоопарк опинився в центрі публічного скандалу після заяв зоозахисників щодо умов утримання слонихи Венді. Активісти стверджували, що теплолюбна тварина тривалий час перебувала у приміщенні з недостатнім рівнем опалення. Для слонів, особливо взимку, критично важлива стабільна температура.
Ситуація набула резонансу через те, що ще восени 2025 року зоопарк уклав договір на капітальний ремонт системи опалення та заміну котельного обладнання вартістю понад 4,75 млн грн. Переможцем тендеру стало ТОВ “Енергорежим”, а встановити його мали до кінця року. У визначений договором термін котел так і не встановили.
Представниця міської влади Анастасія Большедворова заявляла, що температура у слоновнику перебуває в межах норми, а затримка із запуском котла має тимчасовий характер.
Згодом з’ясувалося, що підрядник завищив вартість і обсяги робіт, а також перелік використаних матеріалів, незаконно отримавши з бюджету майже 2,5 млн грн. Інженер технічного нагляду погодив акти приймання, не перевіривши фактичного виконання робіт. У березні 2026 року поліція вручила обом підозру у привласненні бюджетних коштів у особливо великому розмірі, а директора підрядної компанії взяли під варту.
У квітні 2026 року стало відомо, що Ігор Біляков залишив посаду директора Одеського зоопарку після завершення контракту. Це відбулося на тлі гучних скандалів та перевірок навколо закладу. На своїй сторінці у Facebook Біляков заявив, що за роки його керівництва зоопарк “став набагато кращим”, хоча й визнав, що залишається багато проблем, які потребують вирішення.
Спочатку виконувачкою обов’язків директорки зоопарку призначили Олександру Швець, однак згодом це рішення скасували. 24 квітня секретар Одеської міської ради Ігор Коваль підписав розпорядження про призначення нової тимчасової виконувачки обов’язків директора – Оксани Термовсєсянць. На цій посаді вона працюватиме до моменту призначення нового керівника зоопарку.
Що відповідала адміністрація зоопарку
На тлі медійних скандалів адміністрація Одеського зоопарку заявляла, що звинувачення навколо закладу мають маніпулятивний характер. Представники зоопарку стверджували, що перевірки не виявили порушень, які б свідчили про критичний стан тварин чи масові проблеми з їх утриманням. Також в адміністрації зазначили, що хвиля критики та постійні скандали у соцмережах ускладнюють роботу працівників.
“До зоопарку регулярно передають тварин для порятунку. Згадаємо початок повномасштабного вторгнення, коли люди, які залишали Україну, масово приносили сюди своїх домашніх улюбленців – від собак і кішок до папуг та шиншил. Після підриву Каховської ГЕС зоопарк також долучався до порятунку птахів, які постраждали внаслідок екологічної катастрофи у Чорному морі після бомбардування порту Південний”, – зазначали в адміністрації.
Історія Одеського зоопарку знову привернула увагу до ситуації, в якій роками працюють багато українських зоопарків. На думку Дмитра Ківганова, одними з ключових викликів для таких установ залишаються хронічне недофінансування, застаріла інфраструктура та нестача площі – особливо у старих міських зоопарках, які будувалися десятки років тому за зовсім іншими стандартами. Водночас зоолог наголошує, що попри фінансові труднощі багато українських зоопарків співпрацюють із міжнародними професійними асоціаціями, беруть участь у програмах обміну тваринами та проводять спільні наукові дослідження.
“Враховуючи нинішній рівень фінансування, наші зоопарки знаходяться на досить високому рівні”, – підкреслив зоолог Ківганов.
Після початку повномасштабного російського вторгнення ситуація для таких установ стала ще складнішою: зоопарки потрапляли під обстріли, стикалися з дефіцитом кормів, евакуйовували частину тварин і були змушені працювати в умовах перебоїв зі світлом, опаленням та постійних проблем із логістикою.
Директорка Інституту морської біології НАН України Галина Мінічева у коментарі URSA.MEDIA зазначила, що робота комунальних зоопарків пов’язана не лише з етичними дискусіями щодо утримання тварин, а й із можливостями держави та місцевих громад фінансувати такі установи.
Галина Мінічева каже, що оцінювати роботу зоопарків значно складніше, ніж це може здаватися з боку, особливо в умовах війни, економічних труднощів та постійного суспільного тиску. При цьому директорка наголошує, що майбутнє таких установ і стандарти утримання тварин багато в чому залежать від того, наскільки суспільство готове вкладати ресурси у їхній розвиток.
Історія довкола Одеського зоопарку показала, наскільки болючою для суспільства залишається тема утримання тварин – особливо в час, коли будь-яке фото чи відео із соцмереж за кілька днів може перетворитися на масштабний скандал ще до завершення офіційних перевірок.
Частина звинувачень на адресу зоопарку досі залишається предметом розслідувань та публічних суперечок. Але незалежно від результатів цих перевірок дискусія навколо закладу вже вийшла далеко за межі одного міського скандалу й порушила проблеми, з якими українські зоопарки стикаються роками, а повномасштабна війна лише загострила їх.
Раніше ми розповідали про скандал навколо Познанського зоопарку.
