За роки свого існування Познанський зоопарк став не лише улюбленим місцем відпочинку містян та туристів, а й важливим міжнародним центром порятунку тварин. З початку повномасштабного вторгнення, під керівництвом ексочільниці установи Єви Зграбчинської, Познанський зоопарк прийняв на реабілітацію понад 200 диких та домашніх тварин із зони бойових дій. Тут їх приводили до тями після пережитих страждань, лікували та відправляли у краще життя — до нових родин, європейських притулків тварин чи заповідників. Тут працювали досвідчені ветеринари, біологи та зоологи, а сам зоопарк є членом Європейської асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA). Проте наразі познанский зоопарк проживає одну з найскладнішим сторінок в своїй історії — проти колишньої керівниці Еви відкрито кримінальну справу, її відсторонено, а сам парк перетворився у осередок смутку. Українські зоозахисники виступають проти звільнення Зграбчинської та боряться її за повернення до посади. URSA, АЗОУ, Центр порятунку диких тварин Наталії Попової та ще більше 30 зоозахисних організацій надіслали свої запити до керівництва міста Познань з проханням поновити Єву на посаді. Адже польський зоопарк – це квиток всіх врятованих тигрів, левів, слонів до кращого життя, який у них забрали. Сьогодні евакуйованих тварин тут на реабілітацію не приймають. Та не допускають українську сторону до тварин, яких прийняв зоопарк за керівництва Єви Зграбчинської.
— Далі проїзд цивільним заборонено, — каже один із військових блокпосту, що на виїзді із Києва. Тривають перші числа квітня 2022 року, окупанти всього кілька днів тому вийшли з Київської області.
— Ми не зовсім цивільні, ми волонтери та журналісти. Їдемо в Гостомель, рятувати лева, будь-ласка, пропустіть, — просить Дмитро, який сидить за кермом старого білого буса. Якимось дивом тероборона дає добро, але попереджає — попереду багато небезпеки: міни, зруйновані мости, дороги, осколки.
Через півтори години їзди розбитими дорогами, зруйнованими Бучею та Ірпенем команда громадської організації URSA та ветеринарна лікарка Інна Васильківська були в Гостомелі. На старій закинутій фермі, у напівзруйнованому сараї, волонтери ламали напівгнилу клітку, аби звільнити Руру. Африканського лева, який довгий час був іграшкою одного горе-господаря. А з 24 лютого 2022 року залишився один, в оточенні окупантів. Не годували, але й не вбили. Руру був у критичному стані, потрібно було діяти швидко — один укол легкої седації і на Київ. Там на команду зоозахисників вже чекала Наталія Попова — засновниця центру порятунку диких тварин. В центрі пані Наталії лев пройшов короткий курс інтенсивної терапії і вже за тиждень зооволонтерка Олена Лазуткіна сівши за кермо буса повезла Руру в Познаньский зоопарк. Директорка Єва Зграбчинська зробила тоді все можливе, аби Руру зміцнів та впевнено став на ноги. А вже наприкінці травня 2022 року стало відомо — Руру відправився жити в притулок для левів, що в Аліканте. Зараз у нього свій величезний вольєр, наближений до природних умов Савани — величезна територія, власний ставок та купа іграшок.
Щасливих історій порятунку диких тварин в українських волонтерів дуже багато, вони всі різні, але схожі в одному — пунктом тимчасового прихистку на шляху до кращого життя для всіх ставав Познанський зоопарк під керівництвом Єви.
Тут мали б жити пінгвіни
Сьогодні в зоопарку не побачиш нових евакуйованих звірів з України, загалом територія виглядає так, ніби нею пройшла буря. На доріжках лежить старе неприбране листя, у багатьох вольєрах відсутня питна вода для тварин. Більшість кафе і точок громадського харчування зачинені через відсутність відвідувачів. В очі падає спустошений басейн, на табличці біля якого досі зазначено, що тут мали б жити пінгвіни. Але враження таке, що цих пінгвінів тут не було вже дуже давно.
Одна зі стежок, що веде до вольєрів великих хижаків — левів, тигрів і слонів, проходить повз пусту галявину, на якій колись росли квіти. Сьогодні там немає жодної. Іронічно, що на стінах досі висять інформаційні таблички з описом кормової бази для бджіл та важливості квітів для запилення. Але самих бджіл — як і квітів — тут немає.
Враження таке, ніби зоопарк перетворився на примарне місце — офіційно він працює, але ознак життя, яке раніше було його візитівкою, стає все менше. Як зоопарк з 150-річною історією опинився в епіцентрі такого скандалу? Що відбувається з тваринами? І яку роль у цій історії відіграє його колишня директорка Єва Зграбчинська? Спробуємо зʼясувати далі.
Познанський зоопарк: історична довідка
Познанський зоопарк — одна з найстаріших і найвідоміших природоохоронних установ Польщі. Його історія налічує понад 150 років. Заснований у 1874 році, він став частиною культурної та природної спадщини міста Познань. Зоопарк поділений на дві частини: Старий зоопарк і Новий зоопарк.
Старий зоопарк розташований у самому центрі Познані на вулиці Звежинецькій, зберіг свій історичний характер. Тут відвідувачі могли бачити невеликі види тварин — від кроликів і кіз до птахів і черепах. Ця зона особливо популярна серед сімей з дітьми та літніх мешканців міста, які роками приходять сюди, щоб поспостерігати за знайомими улюбленцями.
Новий зоопарк відкритий у 1974 році на території понад 120 гектарів, розташований на околиці міста. Саме тут утримуються великі ссавці: слони, тигри, леви, ведмеді та інші представники фауни з різних континентів. Новий зоопарк відомий своїми просторими вольєрами, які створені з урахуванням природних потреб тварин.
Останні роки стали для установи найскладнішими в її історії. Криза управління, кадрові конфлікти та погіршення умов утримання тварин призвели до того, що зоопарк опинився в центрі гучного суспільного скандалу.
Як Зграбчинська змінила зоопарк і стала мішенню
Протягом восьми років ключову роль у розвитку і міжнародній репутації Познанського зоопарку відігравала його директорка Єва Зграбчинська. Саме її управління стало переломним періодом для закладу: від активної участі у міжнародних рятувальних операціях до широкої співпраці з європейськими зоозахисниками.
За її ініціативи зоопарк став відомим далеко за межами Польщі, зокрема завдяки гучним операціям з порятунку тварин з Білорусі, України, та інших країн, де тварини страждали від жорстокого поводження або військових дій. Саме через її авторитет і мережу міжнародних контактів у 2022-2023 роках через Познанський зоопарк відбулася евакуація частини тварин із зоопарків України, які опинилися під обстрілами.
“Коли почалась війна, мені писали багато фондів. І один африканський фонд дав контакт Єви із фразою: Якщо вона не допоможе, то ніхто не зможе. Я звʼязалась із нею і одразу почались порятунки. Єва допомагала у всьому. Допомогла врятувати більше 250 тварин. І це лише з України! Далі вона знаходила гарні центри і передавала тварин туди. Леви, тигри, ведмеді, вовки, мавпи, гієнова собака……., список врятованих можна продовжувати. Познань Зоо важливий тільки з Євою. Там були гарні умови за керівництва Єви, саме тому що її серце належить тваринам”. — згадує часи співпраці із Євою, очільниця центру порятунку диких тварин Наталія Попова.
Єва Зграбчинська активно залучала позабюджетні кошти, організовувала благодійні заходи, фестивалі та просвітницькі події, які щороку збирали тисячі відвідувачів. Серед найпопулярніших заходів були: «День тигра», «Ніч у зоопарку», «Міжнародний день захисту тварин». За словами самої Єви, ці івенти не лише формували позитивний імідж зоопарку, а й приносили додатковий прибуток, який використовувався на модернізацію вольєрів, ветеринарну допомогу та розвиток освітніх програм.
“Ми працювали з повною самовіддачею. Ці заходи дозволяли залучити громаду і показати, що зоопарк – це не лише місце для відпочинку, а й центр захисту тварин і освіти”, – згадує Єва Зграбчинська в інтерв’ю для журналістки URSA.MEDIA.
Однак її діяльність також викликала незадоволення у частини місцевих політиків і чиновників. Серед причин критики були звинувачення в «надмірній публічності», «упередженому ставленні до персоналу» та «непрозорості фінансування благодійних акцій». Деякі політичні опоненти публічно заявляли, що Зграбчинська «зробила зоопарк своїм приватним піар-майданчиком».
Утім, більшість працівників та зоозахисників пам’ятають її як людину з «золотим серцем» і високим професіоналізмом. “Єва віддала цьому зоопарку все своє життя і здоров’я. Її відданість тваринам була абсолютною”, – каже українська зоозахисниця Олена Лазуткіна, яка співпрацювала з Зграбчинською під час евакуації тварин з України.
Це скандал. Слони не виходять на вулицю
Після звільнення Єви Зграбчинської у березні 2024 року і офіційного призначення Петра Пржилуцького директором (біолога з досвідом роботи в інших польських та європейських зоопарках) з липня 2024 року управління зоопарком перейшло до нової команди.
За короткий час його каденції в зоопарку відбулися численні зміни, які викликають дедалі більше запитань у працівників і відвідувачів. Особливо тривожну ситуацію сьогодні спостерігають навколо слонів, яких у Познанському зоопарку наразі троє: самець Нініо та самки Кізіа і Лінда. Влітку 2024 року слониха Кізіа зруйнувала зовнішню огорожу свого вольєра, після чого тварини були переведені у внутрішнє приміщення без можливості виходу на вулицю.
“Це скандал. Слони не виходять на вулицю, вони не купаються, не грають і не досліджують територію. Через це Нініо серйозно захворів і втратив кілька сотень кілограмів ваги”, — заявила тоді в соцмережах Єва Зграбчинська.
У свою чергу, речник зоопарку Ремігіуш Козіньскі в коментарі для видання URSA.MEDIA запевняє, що ситуація контрольована: “Жодних загроз для тварин немає. Слони отримують необхідний догляд. Ми модернізуємо інфраструктуру”. За його словами, слони наразі мають доступ до альтернативного зовнішнього вольєру з південного боку слонярника, а також проходять регулярні огляди ветеринарів.
Стосовно затримки реконструкції слонярника Козіньскі пояснює: “Було оголошено два тендери на проведення ремонтних робіт, але жоден підрядник не зміг відповідати технічним вимогам. Лише зараз роботи перейшли до стадії реалізації. Ми очікуємо, що оновлений вольєр буде готовий до середини червня”. За даними URSA.MEDIA, вольєри для слонів станом на серпень 2025 року таки добудовані.
Через будівництво нових вольєрів багато працівників та зоозахисників висловлюють побоювання, що затягування реконструкцій і скорочення штату ветеринарів є частиною більшої стратегії — можливої підготовки до остаточного закриття частини зоопарку. Також зоозахисники висловлювали підозри щодо підготовки тварин до використання як корм для хижаків. Одним із найбільш обговорюваних випадків стало знищення кількох кроликів зі Старого зоопарку. Окрім того, широку критику викликала історія з евтаназією собаки Чарека, яка спричинила звільнення двох ветеринарів, що виступили проти цього рішення.
За рік у Познанському зоопарку загинуло 444 тварини
Як повідомив журналіст Крістіан Уфа у публікації “Głos Wielkopolski” у Познанському зоопарку загинуло 444 тварини. Це майже 1/8 від загальної кількості утримуваних тварин. Серед загиблих були тигри, ведмеді, антилопи, кози, осли, мавпи, кролики, нетопирі, гризуни, черепахи та багато інших видів. Лише 64 випадки смерті були офіційно пов’язані з діагностованими і підтвердженими хворобами, ще 23 тварини були приспані за рішенням адміністрації. Причини понад 350 інших смертей залишаються або не встановленими, або віднесеними до категорії “випадкових падінь” чи “наслідків внутрішньовидових конфліктів”. За словами автора публікації, директор зоопарку Пьотр Пржилуцький піддав сумніву достовірність попередніх років статистики і заявив про суттєві зміни у веденні обліку. Колишні працівники натомість стверджують, що різке зростання смертності є прямим наслідком кадрової політики та погіршення умов догляду за тваринам.
На захист Зграбчинської стали актори, блогери та політики
Ситуація навколо Познанського зоопарку викликала активну реакцію громадськості і політиків у Польщі. У квітні та травні 2025 року в Познані відбулися кілька публічних протестів біля мерії та перед входом до Старого зоопарку. Про це писали місцеві медіа, зокрема видання “Głos Wielkopolski” у матеріалах від 7 травня та 30 травня 2025 року. Активісти вимагали від міської влади зупинити подальшу деградацію установи та забезпечити незалежний аудит її діяльності.
Серед тих, хто виступає публічно, — місцеві політики, зокрема представники опозиційних фракцій у міській раді. Як повідомляв Głos Wielkopolski, депутатка Ради Міста Познані Марта Мазурек відкрито заявила: “Ми отримуємо дедалі більше тривожних сигналів від працівників та громадських активістів. Ми будемо вимагати пояснень від адміністрації та підтримувати ініціативу збереження Старого зоопарку”.
Крім того, ініціативи підтримки Єви Зграбчинської ширяться і в соцмережах. Публічні заяви на її захист вже зробили польські актори, зоозахисники та громадські діячі, зокрема Мая Осташевська. Частина польських зоозахисних організацій також направила відкриті листи до мера міста Познані з вимогою перегляду кадрових рішень і забезпечення належних умов для тварин.
Українські зоозахисники також направили купу запитів та листів до мерії міста Познань з проханням повернути Єву Зграбчинську на посаду. Для українських зоозахисників – питання повернення колишньої очільниці на посаду — базове. Процес порятунку диких тварин фактично зупинився.
“Наразі у Познанському зоопарку залишається ще 7 евакуйованих з України тварин. Керівництво зоопарку не допускає мене, як представника Наталії Попової, до тих тварин, які вже були евакуйовані до зоопарку з України, востаннє мені вдалося побачити тварин у квітні 2024 року, але зараз, за офіційною заявою зоопарку за минулий рік, там знаходиться 444 тварин, і вони не афішують які з них, тому ми не знаємо, чи живі тварини з України” — розповідає Альона Лазуткіна.
Сьогодні впевнено можу сказати: у зоопарку справи погані
Познанський зоопарк є міською установою і підпорядковується безпосередньо владі Познані. Саме тому у центрі уваги громадськості опинилася позиція мера міста Яцека Яськовяка.
У своїх публічних заявах, зокрема в коментарях для Głos Wielkopolski (7 травня 2025 року), мер зазначив, що міська влада уважно стежить за ситуацією в зоопарку. За його словами, місто вже ініціювало низку перевірок, включаючи контрольні заходи з боку Департаменту екології та охорони навколишнього середовища. “Ми отримали звіти від керівництва зоопарку і від профільних підрозділів. За результатами перевірок будуть ухвалені подальші рішення”, — заявив Яськовяк.
Мер також підкреслив, що нинішня ситуація є наслідком багаторічних структурних проблем, які накопичувалися протягом попередніх років, і наголосив, що місто готове підтримати зоопарк у проведенні необхідних реформ.
Депутатка Ради Міста Познані Ева Ємеліти у своїй відповіді на журналістський запит URSA.MEDIA прямо заявила: “Сьогодні можу впевнено сказати: у зоопарку справи погані — жираф’яник знаходиться в аварійному стані, на підлозі в деяких частинах будівлі лежать оголені дроти, стіни вкриті пліснявою, слони отримують неякісний корм і вже майже рік сидять у замкнених приміщеннях через те, що адміністрація не змогла відремонтувати огорожу”. Проте жодних конкретних рішень щодо повернення Єви Зграбчинської або зміни поточного керівництва міська влада поки що не озвучила.
Утім, попри заяви мера, фактичний стан зоопарку, за свідченнями журналістів і зоозахисників, залишається критичним. Під час червневої ревізії на території зоопарку ми особисто зафіксували відсутність питної води у вольєрах під час сильної спеки, занедбані водойми з цвіллю та ряскою, неприбране минулорічне листя та відсутність тварин у багатьох вольєрах, зокрема вольєрах з тиграми та напівсліпим вовком, який був евакуйований з України. Запити про поточний стан тварин і виконані заходи, направлені як до керівництва зоопарку, так і до міського голови, залишилися без відповіді.
Ще одне ключове питання стосується реакції на кризу з боку національних і європейських контролюючих органів. Зоозахисники вже зверталися з офіційними скаргами та запитами до таких інституцій як:
· Європейська асоціація зоопарків і акваріумів (EAZA)
· Головна ветеринарна інспекція Польщі (Główny Inspektorat Weterynarii)
· Регіональна дирекція охорони навколишнього середовища в Познані (RDOŚ)
Проте, за словами представників локальних громадських організацій, жодна з цих структур за останні місяці не продемонструвала належної реакції на звернення. Це викликає питання: чи йдеться про ігнорування, бюрократичну байдужість, або ж мовчазну згоду на подальшу деградацію зоопарку з можливою зміною його цільового призначення? Сьогодні до відповіді запрошуються не лише мерія Познані, а й європейські й національні органи контролю, відповідальні за захист тварин і збереження культурної спадщини.
Просимо поширити цей матеріал у соціальних мережах, адже повернення керівництва – шанс на порятунок тварин, допоки парк остаточно не перетворився на живодерню. Просимо надсилати звернення до зоозахисних організацій з проханням виступити на підтримку Єви Зграбчинської. За додатковими питаннями звертайтесь до Олени Лазуткіної — вона допоможе правильно сформувати запити до мерії міста Познань та інших установ.
Раніше ми розповідали про скандал у притулку для тварин “Сіріус”.
