Вчені занепокоєні, що 2025 рік може стати одним із найтепліших в історії людства. За прогнозами британської метеослужби «Met Office», середня глобальна температура цього року може перевищити доіндустріальний рівень (1850-1900 років) майже на півтора градуси. Тоді як Всесвітня метеорологічна організація оголосила цей рік — Роком кріосфери, аби підкреслити важливість льодовиків, снігу та льоду для кліматичної системи та водного циклу.
Журналісти URSA.MEDIA поспілкувалися з завідувачкою відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Вірою Балабух, щоб зрозуміти, до чого може призвести зима без снігу, та як це впливає на екосистеми і наше майбутнє.
«Зима стає значно теплішою»: чи причетне до цього глобальне потепління й що очікує Україну
Льодовики стрімко тануть, середні температури досягають рекордних показників, а сніжні зими залишаються у минулому. Натомість планету накривають пожежі, повені, урагани. Це глобальні виклики, які відображаються не лише на віддалених континентах, але й у нашій країні.
«Зміна зимового періоду зумовлена підвищенням температури повітря. Якщо раніше середня добова температура нижче нуля трималася кілька місяців, то тепер зима може тривати лише декілька тижнів», — зазначає кліматологиня Віра Балабух.
За її словами, метеорологічна зима в Україні стала значно коротшою. Крім того, підвищення температури повітря призвело до того, що зима стала значно теплішою.
Водночас кліматичні зміни мешканці різних регіонів України могли відчути вже цієї зими.
Під час розмови Віра Балабух поділилась, що на високогір’ї Карпат зими мають свої особливості, що відрізняються від тих, які спостерігаються на півдні України. Проте для всіх регіонів характерна одна загальна тенденція — зима стає значно теплішою.
«Змінюється не лише температура, а й сніговий покрив, який стає нестійким та не зберігається протягом тривалого періоду, — каже фахівчиня. — Особливо це характерно для південних, центральних і навіть північних областей».
Кліматологиня додає, що тенденція нестійкого снігового покриву є не лише в Україні. Вона характерна для всієї Європи, північної півкулі та нашої планети в цілому.
Причиною є глобальне підвищення температури, яке відзначається протягом останніх десятиліть і впливає на сніговий та льодовий покрив.
«Зміна клімату впливає на всі галузі економіки в Україні, однак деякі з них більш вразливі», — каже Віра Балабух.
По-перше, зменшення кількості опадів, що супроводжується інтенсивним підвищенням температури призводить до зростання посушливості. Найбільш вразливою є степова зона України, особливо південний степ, зокрема райони Одеської, Херсонської та Миколаївської областей, що належать до зони ризикованого землеробства.
«Ці зміни у вегетаційний період, зокрема підвищення температури, зменшення опадів та відсутність снігового покриву, мають серйозний негативний вплив на сільське господарство, особливо після втрати Каховського водосховища, яке давало додаткову вологу та можливості для зрошення», — розповідає кліматологиня.
По-друге, зменшення снігового покриву впливає і на туристичну галузь, зокрема ту, що пов’язана з гірськолижними видами відпочинку. Таким курортам як Буковель, де зроблені значні інвестиції в цю галузь, відсутність снігу і аномально висока температура можуть завдати збитків.
Кліматологиня каже: «Підвищення температури та зменшення снігового покриву спостерігаються в інших європейських країнах, наприклад, в Альпах».
По-третє, тепла зима може мати як позитивний, так і негативний ефекти для сільського господарства.
«Для озимих культур тепла зима за відсутності снігу може бути сприятливою, оскільки знижується ризик вимокання», — зазначає Балабух.
Водночас, за словами фахівчині, відсутність снігу при сильних морозах може завдати серйозної шкоди сільськогосподарським культурам.
«Все залежить від поєднання кліматичних показників та від вразливості самої рослини до них», — каже кліматологиня.
Зима без снігу: як зміни клімату впливають на природу України
Найбільший ріст температури фіксується в зимовий і літній періоди. Як наслідок, зима стає не лише теплішою, а й значно коротшою, а літо навпаки — довшим і спекотнішим.
Відсутність снігу має значний вплив на водні ресурси, оскільки сніг є джерелом води для річкових басейнів та підземних вод.
«Саме завдяки сніговому покриву наші річки значною мірою поповнюють свої водні запаси. Впливає він і на рівень грунтових вод», — розповідає фахівчиня.
Однак, за словами Балабух, через відсутність снігу при тривалому періоді без опадів і високій температурі річки та підземні води не отримують достатньої кількості вологи і не поповнюють свої запаси, що зумовлює утворення не лише атмосферної, а й гідрологічної посухи.
Ще одним з наслідків відсутності снігового покриву є пожежі, поширенню яких сприяють сухостої.
«За відсутності снігу і тривалої посухи, сухі рослини, які не полягли під снігом і не перегнили від вологи, становлять серйозну небезпеку при виникненні пожеж, сприяють їхньому швидкому поширенню, особливо за наявності вітру», — наголошує фахівчиня.
Й додає: це важливо особливо зараз, коли вся територія країни страждає від дронових та ракетних атак, які є джерелом вогню. А тривала посуха, висока температура та відсутність снігу сприяють посиленню пожежної небезпеки.
За 9 місяців 2024 року в Україні збільшилася кількість пожеж в природних екосистемах приблизно у 2,2 рази порівняно з 2023, коли їх було лише 450.
«Потрібно готуватися до дуже інтенсивного пожежонебезпечного періоду, який зумовлений якраз частково відсутністю снігового покриву, аномально високими температурами повітря і дефіцитом опадів», — наголошує Балабух.
Окрім рослин, ще страждають тварини. Наприклад, подорожуючи Одещиною, на початку грудня вдалося помітити декількох зайців, які виділялись за рахунок білої шубки, адже снігу на дорогах не було.
Чому це важливо?
Сьогодні людство намагається боротися з глобальним потеплінням, докладаючи до цього багато зусиль. Попри те, що новообраний президент США Дональд Трамп підписав указ про вихід країни з Паризької кліматичної угоди й до того ж планує розпочати видобуток нафти на Алясці. Окрім цього, додаються тривалі пожежі, повені й інші природні катастрофи.
«Природні чинники, звісно, відіграють свою роль, але антропогенні, а саме вплив людини на потепління — значно вищі. Викиди парникових газів посилюють парниковий ефект, і хоча ми можемо частково впливати на зменшення викидів, повністю зупинити цей процес уже не можливо», — каже кліматологиня.
Й додає, що більшу частину нашої планети займають океани, які майже прогрілись, а тепло, яке було зосереджене в океанах за минулий рік, у 140 разів більше за ту кількість електроенергії, яку людство виробило в 2023 році.
«З однієї сторони людство має прикласти максимум зусиль, щоб скоротити викиди парникових газів, щоб не поглиблювати цей процес. А з іншої — готуватися до суттєвих змін клімату, що надалі посилюватимуться, зокрема й до того що стійкого снігового покриву в Україні на значній території дійсно уже не буде, хіба в окремі роки», — наголошує Віра Балабух.
Однак важливо зрозуміти, що ймовірність сильних холодів все ж не зникне, адже в кліматичній зоні, де розташована Україна, можливі арктичні вторгнення.
«Навіть в Києві бачимо, як серед зими розпускаються дерева, але температура повітря за добу може знизитися на 10 градусів і більше, що може завдати їм великої шкоди», — наголошує Балабух.
Водночас, за її словами, можливі декілька сценаріїв зміни клімату, які залежать від розвитку суспільства та викидів парникових газів.
«Якщо нічого не зміниться, то до кінця століття середня за рік глобальна температура може підвищитися майже на 5 градусів. Це суттєво вплине не лише на температурний режим, режим зволоження, а й на сніговий та крижаний покрив планети», — зазначає фахівчиня.
Раніше ми розповідали, що білі ведмеді стали заручниками в канадському містечку Черчилл. Через танення морського льоду вони не можуть продовжити міграцію.
