16 березня в Ісландії на півострові Рейк’янес, за 30 км від столиці, вже вчетверте за 3 місяці відбувається виверження вулкану. Два потоки лави рухаються на захід і на південь до рибальського містечка Ґріндавік, куди повернулись 3800 жителів після попередніх вивержень у січні, які знищили 3 будинки. Місто знову евакуювали, повідомляє громадський мовник Ісландії RÚV. У країні ввели надзвичайний стан. Головний міжнародний аеропорт та інші цивільні рейси продовжують працювати.
Станом на 19 березня активність виверження незначна, повідомляє Ісландське метеорологічне бюро. Але фіксують кілька невеликих землетрусів в озері Клейфарватн і горі Фаґрадалсф’ялл. Найбільш активні струмені на півдні у вулканічній тріщині в Сунднюку, яка відкрилася в суботу ввечері. З неї потік лави рухається на південь у напрямку до берегової смуги Сурстрандарвегура(Suðurstrandarvegur), яка сполучає міста Ґріндавік та Порт Чорлак( Þorlákshöfn).
Нині лава всього за 200-300 метрів від цієї дороги. Лава може затопити дорогу й потрапити у море, через що можуть утворитись шкідливі випари хлору і навіть вибухи, якщо лава стане нестабільною в контакті з водою, пояснила Крістін Йонсдоттір з метеорологічного бюро. Внаслідок виверження вулкану у лютому в Ісландії були зруйновані дороги і трубопроводи, через що відключили центральне теплопостачання для понад 20 000 людей.
На основі супутникових знімків, зроблених 17 березня, площу лави оцінюють в 5,85 км², що можна порівняти з цілим кварталом у місті. Ця оцінка площі не настільки точна, як на аерознімках, їх зможуть зробити якщо не буде вітру.
Раніше навколо електростанції в Сварценгі утворилось багато небезпечного газу внаслідок виверження, через що персонал евакуювали. Але зараз рівень газу зменшився, працівники повернулись до роботи.
Зараз виверження сповільнилось, але після паузи воно може повторитись, попереджає геофізик Магнус Тумі Ґурмундссон з Ісландського університету.
Це вже сьоме виверження з 2021 року, і вчені припускають, що цей регіон вступає в нову вулканічну еру, яка може тривати десятиліттями або навіть століттями. Останній період вулканічної активності на півострові Рейк’янес був 800 років тому – і виверження тривали десятиліттями, пише Reuters.
Все через те, що Ісландія розташована над так званим Серединно-Атлантичним хребтом – межею між двома найбільшими тектонічними плитами на планеті, які рухаються в протилежних напрямках, труться одна з одною, ламаються, тому відбуваються такі вулканічні виверження – це природний процес, пояснює український біолог Олександр Пономаренко в ексклюзивному коментарі для URSA.MEDIA.
Нагадаємо, у Ісландії 33 діючі вулкани.
Але чи все настільки погано?
Хоч вулкани викидають величезну кількість пилу, вуглецю та різних газів у атмосферу і збільшують температуру планети, це – крапля в морі у порівнянні з викидами від діяльності людини. За словами Олександра Пономаренко, 8 млрд людей своїми технологіями та щільністю населення набагато більше впливають на довкілля, ніж виверження цього вулкану. Є два сценарія: це може закінчитись більш-менш спокійно, якщо вітер пилом рознесе ці вулканічні утворення по всій Північній Атлантиці. А якщо не буде сильного вітру – тоді поступово утвориться великий непридатний для життя острів. Все залежить від масштабів виверження цього вулкану, однак вже зараз відомо, що викиди від багатолітньої діяльності людини більш серйозно впливають на навколишнє середовище, ніж цей вулкан.
Це підтверджують у NASA Global Climate Change – вплив людини на вуглецевий цикл набагато перевищує вплив усіх вулканів світу разом узятих, більш ніж у 100 разів.
Для порівняння: хоча виверження вулканів і сприяють збільшенню CO2 в атмосфері, різна діяльність людини вивільняє кількість CO2, еквівалентну тій, що виділяється при виверженні вулкану розміром з гору Святої Єлени – 2,5 км кожні 2,5 години.
Найпотужніші виверження відбуваються від супервулканів, таких як Йеллоустоун або Тоба, які вивергаються дуже рідко, приблизно раз на 100-200 тисячі років або більше. Проте загальні річні викиди CO2 від роботи людини подібні до одного або кількох супервивержень Йеллоустоуна.
По суті, викиди CO2 від людської діяльності перевищують викиди від усіх вулканів.
Кліматологи також згадують, що деякі виверження вулканів спричинили короткі періоди похолодання на Землі. Приблизно кожні кілька десятиліть виверження вулканів, таких як вулкан Пінатубо або Ель Чічон, продукують велику кількість газів, які тимчасово блокують достатньо сонячного світла, щоб викликати коротке глобальне похолодання. Хоча ці ефекти зазвичай зникають через 1-2 роки, їхній вплив відчувається по всьому світу.
А от потепління, спричинене парниковими газами внаслідок людської діяльності – найперше через спалювання викопного палива, триватиме тисячоліттями.
Згідно з рецензованим дослідженням 2019 року, яке провели у програмі Deep Carbon Observatory у Вашингтоні, округ Колумбія, діяльність людини щороку викидає приблизно в 40-100 разів більше CO2, ніж усі вулкани на нашій планеті.
Колись вулкани допомогли створити острови, на яких оселилися люди. Але зараз самі люди продукують більше шкоди, аніж велетенські вулкани.
Чому це важливо?
“Виверження цього вулкану – локальне явище в Ісландії, наслідки якого ми навряд чи відчуємо в Україні. Ймовірність того, що вулкан буде знову активно вивергатись як багато століть тому, тяжіє до 0,” – пояснює еколог Вадим Манюк. – “Але, якщо вулкан все-таки продовжить масштабно вивергатись – це вплине на атмосферу, в неї може потрапити багато вулканічного попелу і через це настане глобальне похолодання, яке вже траплялось на планеті. Але поки що ознак цього немає.”
