Нещодавно ДСНС Львівщини оприлюднили у своєму телеграм-каналі жахливі кадри: косулі тікають від всеохопного вогню. Пожежа на відео була спричинена не бойовими діями, а безвідповідальними українцями, які навесні активно спалюють сухостій.
Від початку 2025 року в Україні сталося майже 10 тисяч пожеж через спалювання сухої трави. Це вдвічі більше, ніж минулого року. Вогонь забрав життя людей, знищив тисячі гектарів землі та загрожує масштабними лісовими пожежами. Попри заборони та штрафи, українці продовжують палити сухостій. Чому це відбувається, які наслідки спричиняє випалювання та як цьому можна запобігти — зʼясовуємо у матеріалі.
За два з половиною місяці в Україні виникло майже 10 тисяч пожеж через спалювання сухостою
Станом на 13 березня в Україні виникло 9 910 пожеж зумовлених випалюванням сухостою — таку інформацію журналістам URSA.MEDIA у відповідь на запит надала головна фахівчиня відділу взаємодії із засобами масової інформації та комунікацій з громадськістю ДСНС України Аліна Чебаненко.
«Активний ріст пожеж розпочався з моменту сходження снігів та підняття середньодобової температури повітря», — зазначила фахівчиня у відповіді на запит.
Водночас цьогорічна кількість майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли працівники ДСНС зафіксували 5 475 пожеж.
Найбільше постраждали Івано-Франківська, Житомирська та Львівська області, а в Київській області станом на 13 березня зафіксували 848 випадків спалювання сухостою.
У пресслужбі ДСНС зазначили: «Пожежі, що виникли на відкритих територіях країни, можуть нести жахливі наслідки як для людей, так і для навколишнього середовища».
Тож внаслідок паління сухостою з початку року загинули 15 людей, а ще 29 отримали травми. Загалом за цей період пожежами знищено понад 5,5 га відкритої території.
У пресслужбі ДСНС кажуть, головна причина пожеж — людський фактор, звичка випалювати суху траву попри заборони, а також нерозумінням наслідків, що можуть відбутися через такі дії.
І додають: «Навіть маленька пожежа може перерости у масштабну».
Понад 4,5 тисяч за порушення правил пожежної безпеки у лісі: які ще штрафи та покарання діють в Україні
З настанням тепла люди починають випалювати суху рослинність, попри заборону та адміністративну відповідальність. Як наслідок, такі дії часто призводять до масштабних пожеж, зокрема лісових. Навіть невелике займання може швидко поширитися та спричинити значні збитки.
Такі дії не лише завдають шкоди природі, але й заборонені законом. До прикладу, не можна палити листя та траву, адже:
- забруднюється повітря;
- знищується мікрофлора ґрунту та біорізноманіття;
- зменшується родючість землі;
- зростає ризик пожеж.
У ДСНС пояснили, що за спалювання сухостою передбачені штрафи:
- за порушення правил пожежної безпеки в лісах (стаття 77 КУпАП) громадянам доведеться заплатити від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів (тобто від 1 530 до 4 590 гривень), а для посадовців — від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів, тобто від 4 590 до 15 300 гривень;
- за самовільне спалювання трави чи залишків рослинності (стаття 77-1 КУпАП) громадяни мають заплатити від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів (від 3 060 до 6 120 гривень), а для посадовців — від 900 до 1260 неоподаткованих мінімумів— від 15 300 до 21 420 гривень.
Станом на середину березня 2025 року, за даними ДСНС, за такі правопорушення до відповідальності вже притягнули 1 043 людини.
Водночас у Мінʼюсті надали довідку, якщо випалювання сухостою відбулося на територіях природно-заповідного фонду — штрафи зростають удвічі. До прикладу громадяни мають заплатити від 6 120 до 12 240, а посадовці — від 21 320 до 30 600 гривень.
За знищення або пошкодження лісу через необережне поводження з вогнем, що призвело до великої пожежі, санкції ще суворіші й караються штрафом від 91 800 до 153 000 гривень.
Також в цьому випадку можливе або обмеження волі терміном від 2 до 5 років або позбавленням волі на такий же строк.
Окрім штрафів, за такі дії передбачена і кримінальна відповідальність. Якщо підпал спричинив загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки — людині загрожує до 10 років позбавлення волі.
Водночас у відповіді на запит журналістам URSA.MEDIA розповіли, що робити, якщо помітили людину, яка палить сухостій:
- Повідомте органи місцевого самоврядування, ДСНС, Держекоінспекцію або поліцію.
- Надайте особисту інформацію — прізвище, ім’я, по батькові та номер телефону, аби скоординувати працівника на місці події;
- Зазначте конкретне місце події та за можливості повідомити персональні дані можливого порушника, який здійснює самовільне випалювання рослинності, її залишків або порушує правила пожежної безпеки в екосистемах.
Також ДСНС проводить профілактичні заходи та інструктажі громадян щодо заборони випалювання сухої рослинності та відповідальності за вказані дії, яка передбачена законодавством України.
«З початку року Державною службою України з надзвичайних ситуацій разом із зацікавленими органами влади у природних екосистемах проведено 3 345 рейдів, також на телебаченні та по радіо постійно висвітлюються сюжети і виступи із роз’ясненням правил безпеки під час перебування в екосистемах та відповідальності за їх порушення», — повідомили журналістам URSA.MEDIA.
Крім того, ДСНС закликає громадян долучатися до добровільної пожежної охорони, щоб допомагати у боротьбі з вогнем.
Чому не можна спалювати сухостій?
Випалювання сухої трави — це не лише шкода для природи, а й серйозна загроза для людей. Вогонь швидко поширюється, знищує рослинність, руйнує ґрунтовий шар і вбиває тварин, які мешкають у траві. Крім того, дим від спаленої органіки містить токсичні речовини, що шкодять здоров’ю людини та сприяють забрудненню повітря.
Здавалося, що ситуація безвихідна, але це не так. Якщо у вас накопичилось багато трави, не обов’язково її спалювати. Найкраще — компостувати всі рослинні залишки.
Органіка має здатність розкладатися природним шляхом, а ось спалювання руйнує цей процес, залишаючи землю без живильних речовин і добрив.
Зібране та прокомпостоване гілля і листя можна використовувати як чудове добриво для ваших полів та городів. Для створення компосту не потрібно спеціальних знань чи великих зусиль — достатньо підготувати резервуар, викопати яму в саду чи на подвір’ї, злегка зволожити рештки рослин і забезпечити доступ повітря.
Перед тим, як вчергове спалювати траву замисліться про шкоду для довкілля та настання адміністративної чи кримінальної відповідальності за такі дії. Та краще переходьте на компостування.
Раніше ми розповідали, як війна та погодні умови впливають на якість повітря в Україні.
