Алергія виникає, коли імунна система надмірно реагує на нешкідливі речовини — пилок, харчові продукти, пил чи шерсть тварин. У нашому регіоні алергічний сезон розпочинається вже з лютого, а симптоми можуть тривати до жовтня.
URSA.MEDIA поспілкувалися з лікаркою-алергологинею Марією Кривопустовою, аби дізнатися, чому алергія з’являється, як її розпізнати, діагностувати й лікувати.
Що таке алергія та як вона впливає на організм?
Насамперед, алергія — це гіперреакція імунної системи на речовини, які зазвичай є безпечними, каже лікарка-алергологиня Марія Кривопустова.
“Це можуть бути побутові алергени, пилок рослин, певні харчові продукти, мийні засоби, хімічні речовини, метали тощо. Загалом таких речовин дуже багато”, — розповідає фахівчиня.
Однак якщо говорити саме про пилкову алергію, то в нашому географічному регіоні, за словами Кривопустової, існує три основні сезони пилкування:
- Перший — період цвітіння дерев, який вже майже завершився. Цвітуть не тільки берези, але й вільха, ліщина та інші дерева з родини букоцвітих.
- Другий сезон — цвітіння злакових трав, який триває з середини травня до середини або навіть кінця липня.
- Третій сезон — цвітіння бур’янів, зокрема амброзії та полину, які є одними з основних алергенів у нашому регіоні.
“Загалом понад 30% населення страждає на алергію до пилку, — наголошує алергологоня. І додає: Але варто уточнити, що пилок — це не той, що у квітах, які приваблюють бджіл. Квітковий пилок, як правило, важкий і переноситься комахами. Люди ж найчастіше мають алергію на дрібний пилок, який розноситься вітром — наприклад, з сережок дерев, таких як береза чи вільха”.
Водночас, як зазначає Марія Кривопустова, складно сказати, що саме запускає алергічну реакцію в організмі людини, адже механізм її розвитку досить складний.
“Існує багато теорій. Одна з найбільш обговорюваних сьогодні — екологічна. Ідеться про забруднення повітря, підвищення рівнів вуглекислого газу, оксидів азоту. Це може створювати сприятливі умови для розвитку алергічних захворювань”, — наголошує фахівчиня.
І додає, що алергічні захворювання мають і генетичну складову: “Якщо один із батьків має алергію — ймовірність її виникнення у дитини становить близько 40%. Якщо алергія є в обох батьків — ризик зростає до понад 80%”.
Водночас, як зазначає Кривопустова, є період, який зветься сенсибілізація — це перше “знайомство” організму з алергеном. Й тоді симптоми можуть проявитися вже при наступному контакті з подразником.
“Алергія не обов’язково з’являється у дитинстві. Вона може виникнути у будь-якому віці — і в 20, і в 30 років. У людей старшого віку — після 60 — алергія виникає рідко, але таке теж можливо. Це дуже індивідуально. Іноді алергія розвивається після перенесених вірусних інфекцій”, — розповідає алергологиня.
Щодо тополиного пуху — це не пилок, а вже плід дерева, зазначає Марія Кривопустова. Й додає: “Сам пух не несе на собі пилку. Він може бути лише механічним подразником для слизових оболонок очей та носа. Тому іноді люди реагують на нього сльозотечею, чханням та свербінням”.
Водночас раніше, за словами фахівчині вважали, що пух переносить пилок, але нещодавні дослідження показали: під мікроскопом пилку на ньому не виявлено.
Тож, ймовірніше, алергічна реакція в цей період пов’язана з пилком інших рослин, що цвітуть одночасно, а не з самим пухом.
Як зрозуміти, що це алергія, а не застуда?
Типовими симптомами, за словами Марії Кривопустової, є:
- свербіж очей;
- часте чхання;
- свербіж у носі;
- сльозотеча;
- нежить;
- закладеність носа.
Також може бути кашель, свистяче дихання (особливо при загостренні бронхіальної астми), або навіть висипання на шкірі при загостренні атопічного дерматиту.
“У разі ж вірусної інфекції (застуди) більш характерними є підвищення температури тіла, загальне нездужання. Свербіж очей, сльозотеча і свербіж у носі при застуді зустрічаються дуже рідко”, — наголошує фахівчиня.
Тож основною відмінністю алергії від застуди є закладеність носа, свербіж очей і сльозотеча.
Тривалість симптомів, як зазначає фахівчиня, залежить від того, до яких алергенів чутливий пацієнт.
“Якщо людина реагує лише на цвітіння дерев, то симптоми проявляються переважно в лютому, березні, квітні та на початку травня. Якщо ж є чутливість і до дерев, і до трав, і до бур’янів, симптоми можуть тривати весь сезон — весну, літо, а іноді й до жовтня”, — зазначає Марія Кривопустова.
“Також є цілорічні алергени — наприклад, кліщі домашнього пилу, пліснява, шерсть котів. У таких випадках пацієнт може мати симптоми впродовж усього року. А якщо до цього додається ще й сезонна алергія, то в період цвітіння стан значно погіршується”.
Тож, якщо є характерні симптоми, алергологиня пропонує пацієнтам проводити додаткові методи обстеження — алергодіагностику, яка необхідна для того, щоб підтвердити, що йдеться саме про алергію: наприклад, алергічний риніт або алергічний кон’юнктивіт.
Серед найпоширеніших методів — шкірні прик-тести. За словами Кривопустової, це простий і швидкий спосіб, адже результат видно вже за 20 хвилин.
“Також зараз доступна сучасна багатокомпонентна молекулярна алергодіагностика — тест “ALEX”. Він досліджує реакцію на 295 алергенів і дозволяє дізнатися не тільки, до чого є чутливість, але й до яких саме компонентів. Це допомагає виявити навіть перехресні алергії, які зараз дуже поширені”, — зазначає фахівчиня.
Вартість тестів різниться залежно від клініки. Наприклад, за один алерген у прик-тестах — орієнтовно 50 гривень. Тест “ALEX” — від 4 до 5 тисяч гривень, але він охоплює не лише пилок, а й харчові алергени.
Марія Кривопустова каже: “За сучасними рекомендаціями, перший крок у лікуванні алергії — уникнення контакту з алергеном. А як уникати, якщо ми не знаємо, на що саме є реакція? Тому діагностика справді бажана. Але рішення про її доцільність приймається індивідуально — пацієнт разом із лікарем обирає відповідний варіант”.
Водночас українці можуть дізнаватись про алергопрогноз щотижня. На сайті allergy.org.ua є рубрика, в якій розповідають про алергени в повітрі. Аби дізнатися прогноз на цей тиждень — перейдіть за посиланням.
Як зменшити вплив алергенів у повсякденному житті?
Як зазначає Марія Кривопустова, аби зменшити контакт із пилком — не варто виходити на прогулянки в суху, жарку й вітряну погоду — саме тоді концентрація пилку в повітрі найвища.
“Ми радимо носити капелюх, щоб пилок не осідав на волоссі, та окуляри — вони захищають очі. Ще рекомендуємо носити маски. Але, звісно, якщо йдеться про дітей — це не завжди зручно. Проте захисна функція в них є. Після прогулянок обов’язково потрібно промивати ніс сольовим розчином”, — наголошує фахівчиня.
Щодо провітрювання житла — під час сезону цвітіння краще не відкривати вікна в суху й вітряну погоду. Замість цього варто використовувати кондиціонери або очищувачі повітря. Також не слід сушити одяг на відкритому повітрі, адже пилок може осідати на тканинах.
І обов’язково варто звертатися до лікаря-алерголога.
“Є симптоматичне лікування, яке допомагає полегшити стан. А ще — алергенспецифічна імунотерапія, яка спрямована безпосередньо на лікування алергії”, — ділиться Кривопустова.
Що робити, якщо симптоми вже з’явилися?
Спочатку потрібно звернутися до лікаря, який підбере препарати.
Алергологиня каже: “Але загалом, якщо вже з’явилися симптоми алергії, ми застосовуємо симптоматичне лікування. Це можуть бути антигістамінні препарати — їх на ринку України дуже багато. І важливо, щоб саме лікар підбирав і дозування, і молекули. Є, наприклад, лоратадин, біластин, цетиризин — різні діючі речовини, які мають свої особливості”.
Часто, за словами фахівчині, призначають гормональні спреї в ніс, антигістамінні краплі в очі.
Водночас є певні препарати, які іноді призначають ще до початку пилкування, каже Кривопустова.
І додає: “Якщо говорити саме про симптоматичне лікування, то здебільшого ліки починають приймати вже після появи перших симптомів”.
Ще є перехресна алергія — це специфічна реакція організму на кілька алергенів, що мають подібну будову.
Алергологиня каже: “Тут справа не стільки в харчуванні загалом, скільки в реакціях між різними алергенами. Наприклад, люди, які мають алергію на пилок берези, можуть відчувати свербіж у роті, горлі, навколо губ, коли їдять свіжі яблука або моркву. Це пов’язано з подібною структурою алергенів”.
Водночас алергія, як зазначає Кривопустова — це не ознака ослаблення імунітету, а навпаки — гіперреакція, тобто імунна система надто активно реагує на нешкідливі речовини.
“Сьогодні є сучасний метод лікування алергії — алергенспецифічна імунотерапія. Її ще називають алерговакцинацією. Людині поступово вводять малі дози алергену, і організм звикає до нього. Згодом — перестає так сильно реагувати”, — каже фахівчиня.
Й додає: “В Україні ми вже застосовуємо таку терапію з алергенами пилку дерев, бур’янів, амброзії, трав, з алергенами домашнього пилу, плісняви, шерсті котів і собак. За кордоном зараз розвивається імунотерапія навіть з харчовими алергенами, наприклад, арахісом. Але якщо є алергія саме на продукти харчування, ми зазвичай рекомендуємо просто уникати контакту з ними”.
Водночас через зміни клімату сезони пилкування можуть ставати довшими, а симптоми — більш тривалими й інтенсивними, як зазначає Кривопустова.
Також зазначає, що це ще один фактор, який впливає на алергічні реакції.
Раніше ми розповідали, як природа допомагає дітям зростати стресостійкими.
