Кулінарний блог журналістки Юлії Раскевич — це не лише добірка простих та корисних рецептів, але й купа ностальгічних чи веселих історій повʼязаних з тими чи іншими рецептами. Так і має бути: їжа наповнена сенсами та спогадами, навіть якщо вони не твої — в рази смачніша. Тому перед тим, як занотувати собі рецепт баклажанів із рисом, пориньте у спогади Юлі, які повʼязані із цією стравою.
“Татарські баклажани з рисом ми отримали від тьоті Елі. У ті далекі часи, коли тьотя Еля тримала популярний на районі секонд, мені здається, у неї одягалися всі.
У 90-ті роки не було нічого — роботи, іноді електроенергії, чітких перспектив та звичайно ж класного одягу.
Не всім щастило так, як мені з мамою — професійною майстринею – закрійницею, яка подивившись будь-який показ мод по ТВ, могла накреслити викрійку, знайти тканину, пошити все чітко і ось — донька прекрасна. Донька, тут треба бути обʼєктивними, все життя невдячно нила, ненавиділа примірки та закопувала очі, зтягуючи з себе сукню на шпильках. Яскраво-червону шубку зі штучного хутра доньці носити подобалося, а потерпіти сантиметр, крейду – шпильку, — ні. ( Мамо, пробач).
Але повернемося до тьоті Елі. Це були часи коли країну лихоманило. Батьки були молодими, крабові палички вважались делікатесом, а готувалось на кухнях з того, до чого могли дотягнутися руки. Ми товаришували компаніями-родинами, часто ходили в гості, дорослі навіть співали під гітару. Тьотя Еля також запрошувала в гості. На одному із національних релігійних свят була ця страва.
Вона вражала національною простотою, такою не притаманною 90-тим. Коли всі сильно старались, кудись неслись, та від цих старань забували «кухню народів світу». Так в наш дім увійшли баклажани з рисом по татарськи.
Зараз все зовсім по іншому. Зараз у нас є інтернет, супермаркети, «не знати своїх сусідів», піца, суші, походи по ресторанах, свобода.
Але інколи в нашій родині, в якій також вже є і піца, і суші, мама ставить на стіл цю татарську страву, я згадую енергійну татарку тьотю Елю, її величезну родину, вішаки з імпортними вбраннями, фонтан моєї підліткової енергії, молоду маму та чітке переконання, що життя велике та світле і все ще попереду. І що би нас не чекало, хороше чи погане, повільне чи швидке, важке чи легке, попереду, насправді лише щастя.
Баклажани з рисом по-татарськи:
Інгредієнти:
3 середні баклажани
2 великі морквини
2 середні цибулини
2 середніх солодких перці
2 середніх помідори
0,5 стакана рису
Сіль, оливкова олія
Приготування:
Баклажани чистимо від шкірки, ріжемо шматочками та заливаємо міцносоленою водою на 15 хвилин ( це щоб прибрати гіркоту).
Моркву натираємо на терці, цибулю дрібно нарізаємо. Тушимо на оливковій олії, на маленькому вогні до прозорості цибулі та моркви. ( Це довгий процес, так).
Коли цибуля та морква стануть прозорими, нарізаємо соломкою перець та додаємо до цибулі та моркви. Тушимо до мʼякості перцю.
Бланшируємо помідори ( заливаємо крутим кипʼятком, дамо постояти 30 секунд, зливаємо воду та очищуємо шкірку).
Нарізаємо кубиками, закладаємо в овочі, коли перець стане мʼяким. На цьому етапі солимо.
Окремо варимо пів стакану довгого рису до напівготовності ( коли розкушуєш рисинку, а всередині залишається маленьке тверде зернятко). Коли звариться, добре промиваємо у холодній воді.
Беремо форму. На дно викладаємо шар баклажану. Далі рис. Потім знову баклажани. Так до тих пір, поки не закінчаться продукти. Останнім шаром мають бути баклажани, інакше рис буде сухим.
Накриваємо форму фольгою, проштиркуємо в ній виделкою дирочки. Ставимо в духову шафу на 180 градусів на 15 хвилин. Смачного!”
