«Жінки вже досягли всього необхідного, що вам ще треба?» дуже часто подібні коментарі лунають в Інтернеті та в живих бесідах як від чоловіків, так і від жінок.
Насправді ж питання генедерної рівності — крихке. Ми живемо у дуже непередбачуваному світі, коли права, які жінки виборювали десятиліттями розбивають об політичні чи релігійні скелі. Як от наприклад відбулося в Афганістані, коли з приходом до влади талібану, жінки за одну добу втратити все: право на освіту, роботу на навіть право на перебування в громадських місцях без супроводу чоловіка.
Жінки США стурбовані перемогою на виборах Дональда Трампа, відомого своїми сексистськими висловлюваннями про жінок і обіцянками обмежити їхні репродуктивні права. У відповідь все більше американок почали знаходити рішення у південнокорейському феміністичному русі 4B: вони відмовляються від стереотипних гендерних ролей і замість створення сім’ї присвячують себе кар’єрі.
Тож напередодні 8 березня – не свята весни і краси, а міжнародного дня боротьби за права жінок розповідаємо, що таке Рух 4B і чому він знову стає популярним у світі та навіщо все більше жінок обирають життя без чоловіків?
Як зародився рух 4B?
Південна Корея зарекомендувала себе технологічно розвиненою країною, а разом з тим вона приваблює і своєю потужною м’якою силою: доглядовою косметикою і модними брендами, K-pop, дорамами і реаліті-шоу, які завоювали поціновувачів далеко за межами Азії.
Але, на жаль, такий бурхливий розвиток не супроводжувався таким же прогресом у сфері гендерної рівності. У суспільстві залишаються вкоріненими традиційні патріархальні цінності на основі конфуціанства (філософсько-етична система, яка підкреслює соціальну ієрархію).
Кореянки досі стикаються з багатьма проблемами, починаючи від сексизму на роботі та закінчуючи таємною зйомкою, яку називають «молка» – прихованими камерами, за допомогою яких чоловіки таємно знімають жінок у різних місцях, включно з вбиральнями, а потім публікують відео на порносайтах.
На цьому ґрунті і зародився 4B або «Чотири “ні”» – це радикальний феміністичний рух, який виник у Південній Кореї між 2016 і 2019 роками. Його назва утворена від корейського слова «bi», яке означає «ні». Рух базується на чотирьох головних принципах: Bisekseu – ні сексу з чоловіками, Bichulsan – ні народженню дітей, Bihon – ні шлюбам з чоловіками, Biyeonae – ні побаченням. Проте не всі прихильниці руху зобов’язані дотримуватися цих настанов настільки радикально. Здебільшого це проявляється у тому, що жінки обирають зосередитися на своїй кар’єрі та реалізації замість нав’язаної стереотипної ролі дружини і матері дітей, а у Південній Кореї часто їм доводиться обирати лише щось одне з двох.
Рух закріпився у 2016 році після вбивства 23-річної жінки в громадській вбиральні на сеульському вокзалі Гангнам. Вбивця заявив, що зробив це, бо жінки ігнорували його, і не був звинувачений у злочині на ґрунті ненависті. Цей випадок викликав протести по всій країні проти мізогінного насильства.
Рух 4B посилився і завдяки іншому руху – Escape the Corset («Звільнись від корсету»), який закликає жінок відмовитися від суворих стандартів краси, які панують у Південній Кореї. K-pop індустрія, різноманітні шоу та тиск завжди виглядати «ідеальною» спонукають жінок прагнути до блідої шкіри, великих очей, худих ніг, вишневих губ, маленького обличчя та співвідношення тіла дев’ять до одного, де тіло в дев’ять разів довше за обличчя. Їм доводиться витрачати купу часу на макіяж і догляд, і лягати під ніж хірурга. Тож на знак протесту кореянки почали відмовлятися від косметики, без якої раніше багатьом було соромно вийти на вулицю, а деякі навіть зістригали волосся.
«Цей рух має на меті не лише кинути виклик сексуальній об’єктивації жінок, але й змінити статус жінок як підлеглих чоловіків, – розповіла тоді Лі На Юн, професорка жіночих студій в Університеті Чун Ан в Сеулі. – «Як наслідок, ми бачимо зміни не лише в макіяжі та косметиці, але й у стилі одягу жінок. Ці жінки відчувають звільнення, і коли вони його відчувають, шляху назад немає».
У Всесвітньому економічному форумі Південна Корея зайняла 99 місце зі 146 країн за рівнем гендерної рівності. Історично склалося, що жінки в середньому заробляють не більше 68,9% того, що заробляють чоловіки.
Страйк народжуваності — помста суспільству
За результатами опитування 2022 року 65% жінок у країні не бажають мати дітей, а 42% не хочуть виходити заміж – окрім тиску суспільства народжувати і фінансових витрат для благополучної сім’ї, понад 80% з опитаних назвали домашнє насильство основною причиною.
Зараз країна переживає демографічну кризу – у Південній Кореї найнижчий рівень народжуваності у світі. Якщо так триватиме, то до 2100 року населення з 51 мільйонів скоротиться до 25 мільйонів.
На ситуацію також вплинула політика чинного президента Юн Сук Йоля, якого звинуватили в заколоті в січні цього року після спроби оголосити воєнний стан, під час своєї передвиборчої кампанії 2022 року він пообіцяв закрити Міністерство гендерної рівності та сім’ї Південної Кореї, яке займається підтримкою жінок і жертв сексуального насильства. Він пояснив це тим, що міністерство ставиться до чоловіків як до «потенційних сексуальних злочинців» і пообіцяв запровадити більш жорстокі покарання за неправдиві заяви про сексуальне насильство – крок, який, на думку учасників кампанії, ще більше утримує жінок від звернення до суду.
У листопаді минулого року місцеві ЗМІ повідомили, що уряд прибрав терміни «гендерна рівність» і «сексуальні меншини» зі шкільних підручників.
Хавон Чжун, авторка книги «Квіти вогню» про південнокорейський рух #MeToo розповіла у колонці The New York Times, що президент вважає, що фемінізм винен у тому, що він блокує «здорові стосунки» між чоловіками та жінками. Але він все переплутав – щоб збільшити рівень народжуваності потрібна гендерна рівність.
«Багато корейських жінок, які уникають побачень, шлюбу і народження дітей, страждають від повсюдного сексизму і розлючені культурою насильницького шовінізму. Їх відмова бути «машинами для народження дітей», як написано на плакатах протесту, які я бачила, є відплатою. “Страйк народжуваності” – це помста жінок суспільству, яке покладає на нас непосильний тягар і не поважає нас», – додала 30-річна офісна працівниця з Сеула Джіні Кім, яка має намір залишитися бездітною.
Якщо зробити життя жінок справедливішим і безпечнішим, це могло б зменшити екзистенціальну загрози для країни. Але ця феміністична мрія здається все більш надуманою, тому що консервативний уряд президента відстоює регресивну політику, яка лише посилює проблему.
«На відміну від тривалої історії феміністичних рухів на Заході, Корея переживає ці зміни дуже стисло, – каже Говун Юнг, доцент кафедри соціології Корейського університету. «Це призвело до того, що багато хто сприймає фемінізм лише в його найрадикальніший формі».
Та все ж завдяки феміністичним рухам вдалося посилити покарання за «цифрові сексуальні злочини» – не тільки «молку», а й розміщення інших зображень жінок, які знімають і публікують без їхньої згоди.
Також феміністкам вдалося декриміналізували аборти у 2019 році, які були незаконними ще з 1953 року. До цього вагітні жінки, які робили аборт, ризикували отримати тюремне ув’язнення терміном до одного року або штраф до 2 мільйонів вон (1850 доларів). Медичним працівникам, які робили аборти, загрожувало до двох років ув’язнення. Єдиним винятком із заборони були випадки зґвалтування або інцесту, вагітності, яка могла загрожувати здоров’ю жінки, або ситуації, коли жінка або її чоловік мали певні спадкові чи інфекційні захворювання. Заміжні жінки потребували дозволу чоловіка, щоб пройти процедуру.
Втім законів рідко дотримувалися, і на практиці аборти були широко доступні. Але закони створювали відчуття страху і стигми навколо абортів. Вони заважали медикам та їхнім пацієнтам відкрито говорити про свій досвід, ділитися інформацією та підтримувати один одного.
«Твоє тіло – мій вибір»: чому американки доєднуються до руху 4B?
Після перемоги Трампа на виборах жінки у Штатах відчули себе в небезпеці. Новообраний президент США має тривалі скандали, пов’язані з сексуальним насиллям до жінок і неодноразово зневажливо висловлювався про жінок. У 2023 році його визнали винним у сексуальному насильстві, скоєному ще 1996 року щодо американської журналістки Елізабет Джин Керролл у гардеробній універмагу.
Навіть у риториці до своїх політичних конкурентів Трамп використовував сексистські висловлювання. Він називав колишню спікерку Палати представників Ненсі Пелосі «злою, хворою і божевільною», а на колишню ведучу Fox News Мегін Келлі, яка тиснула на нього через його коментарі, в яких він називав жінок «жирними свинями, собаками, нечупарами», він напав на неї в соцмережах і сказав інтерв’юеру, що «у неї кров тече з очей, кров тече звідусіль».
Він стверджував, що Камала Гарріс, яка в разі перемоги стане першою жінкою-президентом, бракує витримки та інтелекту, щоб очолити країну. Здавалося, він прийняв зауваження, вигукнуте учасником мітингу, який натякнув, що пані Гарріс була повією. І він висловив певне схвалення ідеї одного з присутніх вивести пані Гарріс на ринг з боксером Майком Тайсоном.
І хоча Трамп заявив, що його радники рекомендували йому припинити говорити, що він захищатиме жінок, він пішов ще далі, заявивши, що захищатиме їх «незалежно від того, подобається це жінкам чи ні». Кампанія Гарріс розцінила ці висловлювання як патерналістські та сексистські. «Він просто не поважає свободу жінок і їхній розум, який дозволяє їм знати, що в їхніх власних інтересах, і приймати відповідні рішення», – сказала пані Гарріс на мітингу у Феніксі.
Право на аборт була однією з головних тем напередодні виборів. 24 червня 2022 року Верховний суд США скасував рішення 1973 року у справі Роу проти Вейд, яке гарантувало жінкам право на аборт до моменту життєздатності плоду, тобто близько 24 тижнів. Тепер у окремих штатах можуть самостійно регулювати або заборонити аборти. Це викликало масштабні протести та осуд в країні, а захисники репродуктивних прав заявили, що мільйони жінок більше не матимуть доступу до послуг з абортів.
Незважаючи на те, що Трамп набрав 46% голосів жінок, а Гарріс — 54%, водночас з чоловіків лише 43,5 % проголосували за Гарріс, а за Трампа – 56,5 %. У соцмережах жінки почали писати, що вони розчаровані тим, що молоді чоловіки проголосували за кандидата, який не поважає їхнє право самостійно розпоряджатися своїм тілом.
Що ще гірше, після переобрання Трампа деякі його прихильники почали активно підтримувати його. Як от ультраправий політичний активіст Нік Фуентес, який написав в X «Твоє тіло — мій вибір».
Віце Президент Джей Ді Венс раніше називав ліберальних жінок-лідерів «купкою бездітних леді-кішок, які нещасні через власне життя та вибір, який вони зробили».
Саме в той день після обрання Трампа президентом у Google зафіксували рекордну кількість запитів про рух 4B. Через таке зростання ультраправих поглядів американки масово відмовляються вступати у стосунки з чоловіками та створювати сім’ю на час правління Трампа, коротко стрижуться і перестають користуватися косметикою.
