З 19 грудня стартував показ анімаційного пригодницько-драматичного фільму «Муфаса: Король Лев», який є передісторією культового мультфільму «Король Лев» 1994 року та його ремейку 2019 року. Режисером став оскароносний Баррі Дженкінс, і це перший анімаційний фільм у його кар’єрі.
Критики і більшість глядачів оцінили стрічку без особливого захвату, а видання «Variety» пише, що за перший тиждень вона не виправдала очікувань у світовому прокаті, зібравши 122 млн доларів з прогнозованих 180, але ще має потенціал окупитися. Попри неоднозначні відгуки, фільм вже має кілька номінацій на Оскар.
У родині короля Сімби народжується донька Кіара. Як і батько, в майбутньому вона стане лідеркою савани, тож мудрець Рафікі розповідає історію її роду, а саме про її не менш великого дідуся. Ще в дитинстві Муфаса втрачає батьків, а потоп відносить левенятко до земель іншого прайду. Там його рятує маленький левеня Така – син тутешнього короля. Для ватажка покинутий Муфаса – чужинець, якого треба прогнати, але Така допомагає другу залишитися і почати нове життя. Проте згодом і воно опиняється під загрозою, коли на них нападає зграя ворожих левів-вигнанців. Муфаса і Така вимушені тікати, щоб врятувати свій рід і знайти далекий омріяний край з легенд. Дорогою вони зустрічають вже знайомих нам левицю Сарабі, птаха Зазу і мандрила Рафікі та разом вирушають у небезпечну подорож, у якій дізнаються, де ж їхнє місце у колі життя.
На відміну від фільму 2019 року, в якому повністю повторюється сюжет класичного «Короля Лева», цього разу Disney представив трохи більш оригінальний приквел про становлення батька Сімби – короля Муфасу, який з’являться лише на початку в класичному мультфільмі, тож про нього вирішили більше розповісти. Задум полягав у тому, щоб показати складний життєвий шлях Муфаси і Така (майбутнього Шрама), як вони починали та чому між ними склалися такі непрості взаємини. Ідея, що «Ти не є тим, ким ти був, а ким ти став» загалом достойна, але реалізація у самому фільмі вийшла дещо банальною і складається враження, що студія боїться ризикувати і створювати щось нове, тому вже вкотре покладається на перевірені прийоми.

І ми загалом нічого не маємо проти ремейків класики, якщо це якісно доповнює франшизу і розкриває персонажів й моменти, яким цього забракло в оригіналі, а не щоб нажитися лише на ностальгії глядачів.
Звісно, приквелу не перевершити легендарний мультфільм 1994 року. Адже один з шедеврів золотого періоду студії «Король Лев», на якому багато хто з нас виросли, до 30-річчя якого і зняли цей приквел, досі лишається глибоким і душевним твором, з якого черпають знання і натхнення глядачі усіх поколінь. У новій історії Disney намагався балансувати, і якщо сприймати її розважливо – це тепла стрічка для сімейного перегляду якраз у ці передсвяткові дні. Муфаса нагадує свого сина Сімбу: в юності він теж сумнівається у своїх силах, переживає травматичні події та попри це вчиться захищати себе та своїх друзів.
Тут приємна комп’ютерна графіка, але за іронією реалістичні звірі не занурюють в оповідь так, як мальована анімація 30-річної давності. Можна помітити, що візуально і в діалогах студія розраховує на прихильність молодої аудиторії, у якої вже інші вподобання, але часто такий підхід більше дратував, ніж допомагав історії. Наприклад комедійні Тімон і Пумба не смішні та радше заважали сторітелінгу недоречними діалогами. Взагалі розмови між героями занадто театральні, їм відчутно не вистачає тої глибини і невимушеності, яку вони прагнуть відтворити з класики.

Хоч це історія Муфаси, хотілося б і детальнішої розповіді про Таку, який у ній важливий. Проте, як правильно зауважили деякі глядачі, нас теж тішить, що Таку не показали як мученика та не виправдовували його вчинки несправедливістю світу, як це часто буває з антагоністами. Натомість показали, що Така мав шанси стати гідним левом, хоч не таким сильним і відважним як його брат, та в якого він міг багато чого навчитися. Але через образу і заздрість він обрав інший шлях, через що в подальшому і став антагоністом, засліпленим цими руйнівними почуттями, з якими так і не зміг дати собі раду. Можливо, комусь така передісторія Шрама з відчуттям власної неповноцінності здасться слабкою, але вона відгукується з нашою реальністю набагато більше, ніж може здатися, і точно варта уваги.

Автори наповнили стрічку і паралелями, які віддзеркалюють оригінальний мультфільм, з увагою до деталей, тож якщо ви прийшли принаймні за ностальгією, її тут не пожалкували, як і екшену.
Візуально фільм беззаперечно гарний і чуттєвий, він «дихає» африканською саваною в усій цифровій красі. Але хочеться бачити таку ж кропітку роботу колись величної анімаційної студії і над сценарієм, який місцями просідає, ніби наприкінці його дописували нашвидкоруч і всі прогалини заповнили піснями. Та все ж це хороший фільм, щоб провести зимовий вечір разом з усією родиною.
Цю кінострічка не можна назвати особливою, вона не збагачує історію левів чимось новим, але знята за усіма канонами Disney.
Але хтозна, можливо після нього діти зацікавляться, якими ж стали леви і захочуть переглянути класику з нашого дитинства – і тут стрічка теж виконає одну зі своїх функцій.
Раніше ми розповідали чому варто переглянути стрічку «Дикий робот».

