Цього разу фудблогерка та журналістка Юлія Раскевич у своєму блозі згадує дитинство у Запорізькій області, двір рідної хати та готує французький пиріг. Тож читаємо, занурюємося у власні спогади та печемо.
“У нашому дворі росла груша, прямо над гойдалкою. Груша була дичка – кожне літо вона давала сотні маленьких груш, які не можна було їсти. Проте ними можна було стріляти у хлопців. І за щасливим збігом обставин – навіть перемагати їх. Щоправда останнє було дуже рідко.
Кожне літо грушу обривали жадібні дитячі руки, а ті груші до яких ми не діставали – падали самі, ближче до осені. Обстрілювання грушами тоді поновлювалися.
А їли ми у дворі інше: шовковицю, горіхи (частіше за все зовсім зелені), кашу з акацій та абрикоси. Абрикоси зїдались також зеленими – у дитинстві нам здавалось, що немає нічого смачнішого. Горіхами ми вимазували руки та сукні. За останнє вдома часто проходили виховні процеси. Якщо чесно, не допомагало.
Дитинство пахло південнопридорожною пилюкою, травою, пінкою з варення.
Нещодавно приїжджала до батьків – грушу спиляли. Не те, що це якось відобразилося на врожайності. Але стало якось не по собі – гойдалки немає, груші немає. Тільки акації щорічно дають щедрий набір каші.
Пару років тому я наткнулась на рідкісну страву – смажена каша з акації. А ось із неїстівної груші дички так нічого готувати і не вмію. (та й здається навряд чи хтось вміє, вона ж не їстівна). Тому поділюся французьким рецептом зі звичайною грушею від кулінарки Мімі Торісон. Він безумовно смачний та швидкий у приготуванні. Я за два дні другий печу та встигаю по шматочку з’їсти, все інше – розлітається. Тому пішла пекти третій.
Інгредієнти:
3 яйця
150 гр борошна
30 гр кукурудзяного крохмалю
150 гр цукру ( я брала 100 – не дуже люблю солодке)
1 пакетик розпушувача ( 15 гр)
90 гр вершкового масла
1 пакетик ванільного цукру чи 1 чайна ложка рідкого ваніліну
дрібка морської солі
5 середніх груш
Приготування:
Груші почистити та нарізати шматочками, довжина яких – дві фаланги пальців. Залишити полежати.
Духовку поставити розігріватися до 180 градусів.
Поки нагрівається, у мисці змішати цукор та яйця. Збити до пишності віничком чи міксером. В іншій мисці змішати сухі інгредієнти: борошно(просіяне), крохмаль, розпушувач та сіль. Якщо сухий ванілін — додати сюди, якщо рідкий екстракт – то до яєчної суміші.
Суху суміш вмішати в яєчну. Додати розтоплене масло. Добре перемішати – маса повинна бути як густа сметана, додати в кінці груші.
Невисоку форму приблизно 23 сантиметри діаметром викласти пергаментом. Вилити в неї суміш. Поставити в духовку на 45 хвилин. Перевіряти дерев’яною паличкою чи сірником: якщо проштиркуючи пиріг палочка виходить сухою, пиріг пропікся.
Дати п’ять хвилин постояти. Далі вийняти з форми. Подавати теплим. В оригінальному рецепті пиріг ще посипають цукровою пудрою, але як на мене воно надто солодко виходить. Тому навіть без цукрової буде супер.
Смачного!”
Раніше ми ділилися рецептом м’якого домашнього сиру.
