Природні катаклізми за останні десять років перестали бути чимось рідкісним та незвичайним. Посухи в Іспанії, аномальні морози в Канаді, виверження вулканів в Ісландії, повені в Каліфорнії чи землетруси в Туреччині – все це стало нашою суворою повсякденністю, яка фактично щодня забирає сотні життів.
Однак стихійні лиха сьогодні – це не примха природи, а результат діяльності людства. Ми викидаємо в атмосферу надмірну кількість вуглекислого газу, який негативно впливає на атмосферу, і як результат – температура Землі зростає. У порівнянні з доіндустріальною епохою, наша планета підвищила свою температуру на 1.5 градуси. Через це й виникають різноманітні катаклізми. Одним із дієвих способів зменшити свій вуглецевий слід є реюз.
Що таке реюз?
Так, ми чудово розуміємо, що, скоріше за все, людство не обійдеться без нових речей, проте зменшити їхні об’єми виробництва – цілком реально. Реюз в поміч, як то кажуть. Але для початку давайте розберемося зі значенням самого слова. Отже «реюз» перекладається з англійської як повторне використання. Останні кілька років він починає набувати широкого значення та попиту в суспільстві. Його використовують у різних сферах, починаючи від виробництва одягу й закінчуючи архітектурою чи виробництвом автомобілів. Користь від такого методу полягає в тому, що повторно використовуються вже непотрібні речі, або ж їх перероблюють у щось нове та більш корисне, тим самим запобігаючи викиданню сміття на звалища та знижуючи рівень викидів парникових газів у атмосферу.
Однією із країн, яка активно впроваджує у суспільстві культуру реюзу, є Німеччина. У Берліні знаходиться навіть окремий універмаг вживаних товарів «NochMall», де можна придбати товари, які були зроблені з старих речей, а також послухати лекції про реюз. Крім того, на вулицях німецької столиці розташовані спеціальні контейнери, куди люди приносять непотрібний одяг або взуття.
Українці теж не здають позиції. Благодійний фонд «Кошик добра» встановив у Києві контейнери, в які можна завантажити непотрібні речі. І не просто в будь –який день, а цілодобово. Подібні пункти прийому одягу та взуття працюють й в інших містах України, а знайти найближчий до вас пункт прийому ви можете за цією картою – за цією картою.
Реюз рятує життя тварин
Важливо розуміти, що філософія реюзу полягає не лише у зменшенні вуглецевого сліду, дуже часто – повторне використання старих речей – рятує життя.
В кожного з нас у комоді стоїть непотрібний посуд, який не підходить до інтер’єру кухні, або у вітальні лежить килим, який більше дратує, ніж тішить око.
Звичайно, можна було б віднести той посуд чи килим до найближчого смітника, звідки сміттєвоз через кілька годин повезе їх на звалище. Але ж можна подарувати цим речам нове життя в притулку для тварин. Адже, окрім корму та медикаментів, притулки з радістю приймуть і посуд, теплі матраци та килими чи ковдри, якими можна утеплити вольєри.
Саме на цьому сайті ви зможете знайти притулки по всіх містах України та запитати які саме з ваших старих речей зможуть стати в нагоді хвостатим. Посилання на сайт
Чудовий приклад реюзу, що рятує, нещодавно показала компанія GLOVO. Свідомі представники бізнесу звернулися з питанням екологічної утилізації рюкзаків для доставки замовлень до ГО «Україна без сміття». Так народилась спільна ідея переробити старі зношені терморюкзаки на ковдри для тварин в притулках. Перша партія килимків відправилась до притулку «Сиріус».
Реюз по-українськи
З початком повномасштабного вторгнення українці масово почали плести маскувальні сітки, робити окопні свічки та батарейки для військових. Таким чином за 2 роки війни в Україні народився свій унікальний спосіб реюзу старих речей.
Адже сітки зазвичай плетуть із старих рушників, фіранок, ковдр та одягу. Непотрібну річ розрізають на тоненькі клаптики та сплітають в одне полотно, яке служить нашим воїнам в якості маскування.
Бляшанки з-під консерв у два кроки перетворюються на окопні свічки. Вони слугують допомогою військовим у розігріванні їжі чи підсушуванні одягу. Все, що для цього потрібно – пуста бляшанка, віск та коробки із гофрованого картону. Інструкцію з виготовлення такої свічки можна знайти в матеріалі Green Post. У випадку якщо ж ви не впевнені, що зможете самотужки виготовити окопну свічку – сміливо несіть бляшанки до волонтерів, які займаються цим не перший день.
Пункт прийому матеріалів для окопних свічок у Києві знаходиться за адресою вул. Кирилівська, 46 або Костянтинівська, скеледром “Гіперіон”, у Львові за адресою Максимовича 2-Б, храм Успення Пресвятої Богородиці.
Підійдуть будь-які чисті жерстяні баночки, не нижче 2,5 см та не більше 0,3-0,4л.
Ще одним неочікуваним предметом для реюзу може стати використана електронна сигарета. Її волонтери з радістю приймуть та перетворять у повербанк для захисників, який надасть можливість зв`язатись із своїми побратимами чи рідними в найекстремальніших умовах. З електронної сигарети витягується батарейка, в корпус з проклеєною кришкою кладеться акумулятор, після чого так само по колу заливається клеєм. До цієї ініціативи також долучилась мережа магазинів «Розетка», і саме в Києві ви можете здавати в їх магазини свої «шкідливі звички». Цим готовим переробленим пристроєм можна заряджати не тільки телефон, а й тепловізор та рації.
Тож годі викидати, давайте краще рятувати!
