У кінці весни на Заході починається травнева акція «No Mow May» («Травень без скошування»), під час якої активісти закликають власників приватних будинків припинити косити газони, що відродити дикі екосистеми. Акцію очолює благодійна організація зі збереження рослин Plantlife, зазвичай вона триває протягом травня, але ініціатори пропонують продовжувати його і надалі.
Сьогодні це особливо важливо для збереження видів комах і рослин, які втрачають своє природне середовище через забудови і обробку землі.
Лише у Великій Британії за останнє століття знищили майже всі луки з дикими квітами через розширення ферм, міст і селищ. Згідно з дослідженням, проведеним благодійною організацією з охорони птахів та природи RSPB, ця втрата призвела до занепаду природи.
Зникнення луків та інших природних ділянок у Великій Британії та за її межами призвело до масового скорочення чисельності птахів: з 1980 року Європа втратила понад 600 мільйонів птахів, а кількість комах скоротилася на 76%.
Але думки науковців щодо ефективності цього методу розходяться: одні вважають це порятунком біорізноманіття, інші ж стверджують, що це не дуже ефективно.
Тому далі розбираємося в історії руху та як його втілювати на практиці.
Чому не варто косити газони?
Концепція доглянутих, щільно підстрижених просторів виникла в Європі як ознака статусу. У США колонізатори привезли трави, намагаючись відтворити місця зі своїх домівок. До 18 століття заможні американці почали доглядати за формальними газонами, а значно пізніше, особливо після індустріалізації та розвитку передмість у воєнний період, цю практику перейняли у маси.
Але до 1980-х років газон почав втрачати свою привабливість, дедалі частіше закликали до його ліквідації. У деяких колах газони стали прикладом споживацтва. «За останні 50 років ми повільно розлюбили газони», — повідомив The Washington Post у 2022 році. «Вони почали маркувати марнотратство, зневагу, дисгармонію, одноманітність, джентрифікацію, зомбі-бумеризм».
Заклики позбутися газонів охоплюють низку проблем: управління дефіцитною водою, підвищення стійкості до змін клімату, збільшення біорізноманітності та навіть підтримка психічного здоров’я. Як сказав Джей Лейтон Рід, еколог-реставратор з Вірджинського технологічного інституту, будь-які зміни, ймовірно, кращі за статус-кво.
“Майже не потребує доказів той факт, що газон має нижче біорізноманіття, ніж природна екосистема, – каже він. «Це просто неминуче буде так”.
Оскільки громади захопили дикі землі, цей підстрижений дерен поширився на десятки мільйонів акрів по всій території США, витісняючи місцеві рослини та залишаючи метеликам, птахам і бджолам все менше місць для харчування, відпочинку і гніздування. Як наслідок, їхні популяції різко скоротилися.
Але якщо дозволити траві підрости на кілька дюймів – частина дикої природи почне повертатися. Саме ця ідея лежить в основі руху «No Mow May», який поширюється по всій території США і Великої Британії та закликає припинити використання гербіцидів, пестицидів і газонокосарок упродовж травня.
Хоча ідеальним садом вважається підстрижений і доглянутий газон, турбота про дику природу змусила переосмислити це.
«No Mow May» ще відносно новий рух, але деякі дослідження щодо його наслідків вже дає надію. Якщо лишити недоторканими невеликі ділянки площею не більше 20 квадратних метрів, на них проростуть польові квіти, які допоможуть комахам-запилювачам знайти поживу. Це означає, що ви можете підтримувати чистоту у своєму саду, залишаючи трохи місця для дикої природи. Активісти закликають не використовувати спрей проти комах, адже він зведе нанівець всю вашу роботу з відновлення ділянки. Очевидно, що спреї від комах можуть зашкодити бджолам, але навіть гербіциди (хімічні речовини, які використовують проти бур’янів) можуть отруїти їхній шлунок.
Вчені вважають, що такі дикі ділянки мають величезний потенціал допомоги міській природі, а нещодавні дослідження виявили переваги зокрема і для популяцій комах. П’ятирічне дослідження, яке провела організація Butterfly Conservation, показало, що кількість метеликів, які відвідують необроблені газони й сади у травні, збільшилася на 93%. Також зросла кількість жуків, які поїдають поширених садових шкідників, і більш здорових дощових черв’яків завдяки кращому ґрунту на необроблених ділянках.
Але коли травень закінчується і люди повертаються до скошування, це завдає нової шкоди, кажуть дослідники. Хоча звичайні газонні квіти ростуть і цвітуть швидко, дикі квіти закінчуються в кінці травня і починають розсіювати насіння, яким харчуються горобці та щиглики. Коли люди знову починають косити траву, це позбавляє птахів їхньої їжі.
Бджоли – унікально розумні істоти, які можуть запам’ятовувати, де саме в їхньому середовищі (наприклад у вашому саду) ростуть квіти.
Цей тип навчання є критично важливим для виживання медоносних та джмелів.
Коли наприкінці травня квітучі луки скошують, вся енергія та зусилля, які бджоли доклали, щоб дізнатися, де знайти ці квіти, марнуються.
Найкорисніші сади – це ті, в яких необрізані ділянки стають постійними. Тому радять залишити невеликі ділянки для диких тварин і в кінці травня не косити їх. Маленький куточок саду, відведений для диких тварин, може мати величезне значення, якщо ми всі зробимо це.
Коли ділянки стають усталеними, вони «самі заселяються», тобто дикі квіти стають більш густими, а ділянки виглядають гарніше, з’являється більше кольорів і нових рослин протягом наступних років. Найкориснішими є ті сади, у яких не зрізані ділянки стають постійними.
Тому радять залишити невеликі дикорослі куточки й не косити їх наприкінці травня. Коли такі ділянки існують протягом тривалого часу, вони починають самозасіватися: дикі квіти стають густішими, щороку з’являється більше барв і нових рослин.
За що критикують «No Mow May»?
Проте інші дослідники ініціативи «No Mow May» вважають, що глобально рух не приносить обіцяної користі.
Екологи мають різні думки щодо того, яким має бути здоровий газон. А щоб відновити біорізноманіття недостатньо просто менше скошувати газони.
У 2020 році місто Епплтон, штат Вісконсин стало першим у США, хто запровадив ініціативу «No Mow May» і, за словами прихильників ініціативи, вона ґрунтувалась на їхньому науковому дослідженні.Але вже за трохи більше ніж два роки в дослідженні, проведеному в Епплтоні, виявилися серйозні недоліки, й статтю про те, що нескошені в травні луки мають вищу різноманітність та чисельність запилювачів, офіційно спростували.
Для Сари Стрікер, спеціалісти з патології рослин, це було ще одним знаком того, як фанатизм проти газонів пішов не туди. Навесні 2023 року вона розкритикувала «No Mow May», пояснивши, що рух є хибним і не дає обіцяних результатів. Але, за її словами, люди зазвичай не хочуть заглиблюватися в наукові обґрунтування: “Вони просто хочуть поставити під фото своїх газонів модний хештег і маленький знак з милою іконкою, яка змушує їх приємно почуватися”.
Згодом її пошту заповнили листи з образами. Зокрема її звинувачували в тому, що вона співпрацює з промисловістю та грає на їхню користь. Стрікер працює координаторкою з комунікацій та співпраці в Університеті Гвельфі, поблизу Торонто, який має польові лабораторії, призначені саме для дослідження трав’яного покриву на газонах, спортивних майданчиках і полях для гольфу.
Вона стверджує, що лише хотіла розпочати діалог, і визнає, що інститут частково фінансується хімічними компаніями та виробниками засобів догляду за газонами — як це часто буває у сфері сільськогосподарських та садівничих досліджень.
Стрікер не закликала боротися з біорізноманіттям. Навпаки — вона заохочувала висаджувати ширший спектр рослин, щоб дійсно допомогти дикій природі. Її позицію поділяють і деякі інші експерти. В одному експерименті її інститут виявив, що «No Mow May» навряд чи мав би відчутний ефект: за місяць дослідження нескошені ділянки м’ятлика кентуккійського (популярний вид трави для газонів), не сприяли появі більшої кількості квітів, порівняно з ділянками, підстриженими на 2,5 дюйми (приблизно 6,5 см).
То чому ж експерти з газонів — з одного з провідних наукових центрів Північної Америки — виступають проти, на перший погляд, не шкідливої ініціативи? Якщо просте утримання від косіння впродовж місяця насправді не сприяє біорізноманіттю, то який догляд за газонами справді має підтверджену ефективність?
Відновлення екосистем має відбуватися з участю людини
Але що насправді працює? Швидкі рішення з трансформації газонів стикаються з кількома проблемами на практиці.
По-перше, сучасні сільськогосподарські та садівничі дослідження часто зосереджені на комерційному виробництві у великому масштабі. (Приватні компанії, такі як ті, що пропонують хімічні добрива та гербіциди, переважно фінансують дослідження і розробки в США). На відміну від цього, догляд за декоративними газонами покладається на практиків – як на любителів, так і на найманих професіоналів, які вчаться на власному досвіді та, як правило, зосереджуються на тому, що виглядає найкраще. Захисники також беруть справу у свої руки, хоча немає єдиного надійного методу заміни газону і перетворення його на більш функціональну екосистему.
Мабуть, найочевидніша і найтриваліша проблема — це сама трава. Зазвичай у трави є кілька способів поширення і механізмів виживання, які ускладнюють їх повне знищення.
Не усі готові відмовлятися від традиційних газонів. Тому, звісно, тут має бути компроміс між людьми з газонокосарками та їхніми сусідами, які залишають свої дикорослі куточки.
В екологічних колах більшість погоджується, що традиційний газон давно потребує змін, адже монокультурні трави не підтримують багато життя серед організмів. Простіше кажучи, газони оманливо пишні: вони виглядають зеленими, але не є «зеленими» в переносному значенні – з погляду підтримки функціональної екосистеми.
За результатами одного дослідження 159 житлових дворів у Вашингтоні, виявили, що навіть у зелених передмістях, де багато квітучих рослин, ландшафти, заповнені чужорідною рослинністю, не мають достатньої кількості ресурсів для птахів. Ці чужорідні види рослин підтримували меншу кількість комах, якими регулярно харчується один з улюблених місцевих видів птахів – гаїчка каролінська. По суті, приміський ландшафт перетворився на харчову пустелю для птахів.
Так і виник стимул до змін газонів, але поки незрозуміло, як найкраще це зробити. Та один висновок з досліджень полягає в тому, що, оскільки місцеві види краще почуваються при меншій конкуренції з травами, потрібні чітко окреслені смуги, які просторово відокремлюють траву від місцевих насаджень.
Отже, річ не в тім, що існують розбіжності щодо причин. Газони могли б виграти від більшого біорізноманіття. Але питання в тому, як це зробити — від мульчування, що пригнічує траву, до механічного видалення дерну та застосування хімічних гербіцидів.
Тим часом Лінда Чалкер-Скотт, професорка та консультантка з міського садівництва в Університеті штату Вашингтон, рекомендує використовувати гербіциди для знищення трави лише у крайньому разі. Вона зазвичай застерігає від перекопування трави (це видаляє органічну речовину і порушує структуру ґрунту) і є співавторкою одного дослідження, яке виявило недоліки у покритті двору картоном та іншими листовими мульчами, щоб викорінити рослинність. За її словами, мульчування трав у стані спокою – це найкращий спосіб підготувати ґрунт до посадки, позбутися бур’янів, покращити й зберегти родючість ґрунту. Чалкер-Скотт також чітко дала зрозуміти, що не закликає до тотального знищення газонів. “Я не ненавиджу газони. Мені подобаються функціональні газони. А ті газони, які висаджені рулоном дерну — не функціональні”.
Проте якщо раніше вважалося, що відновлення первісного стану природу має відбуватися без участі людини, то сьогодні навпаки – екологи вважають, що найкращі плани з відродження екосистеми, які люди захочуть підтримувати. “Відновлення – це завжди про цінності, – каже Ненсі Шекелфорд, екологиня з Університету Вікторії. – “Отже, ви не можете вилучити людську складову з відновлення, як би ви не намагалися. Ви не можете вдавати, що це робиться лише для природи”.
Будь-який крок здавався хорошим першим кроком, сказала Шакелфорд, і навіть те, що може виглядати як символічне відновлення газонів, може бути корисним. Втім, вона зазначила, що міжнародна спільнота іноді натякала, що відновлена екосистема може і повинна сама про себе піклуватися. Але вона ставала все менш упевненою: “Я насправді вважаю, що люди мають роль у догляді за всіма екосистемами. Це, власне, наша робота тепер”.
Як створити квітучий куточок?
Якщо ви хотіли би спробувати втілити цю ідею на власному газоні, Washington Post підготував цілий гайд з покроковою інструкцією.
1) Дозвольте траві рости
По-перше, припиніть обробляти газон гербіцидами та пестицидами. Якщо ви не хочете припиняти косити весь двір, виберіть певну ділянку. В ідеалі – клаптик трави на ділянці з низьким трафіком. Незабаром газон набуває більш нерівного вигляду.
З’являються звичайні квітучі бур’яни – зазвичай витривалі, немісцеві види, які рясно розмножуються і швидко ростуть.
2) Час для підстригання
Якщо ви хочете продовжувати користуватися газоном, косіть його на найвищій висоті, в ідеалі – чотири дюйми (приблизно 10,16 см)
або більше. В іншому випадку трава може досягти півтора фута заввишки, що може призвести до неприємностей з асоціацією власників житла.
Але не хвилюйтеся. Якщо ви косите високо, ви не обірвете верхівки багатьох квітів!
Чим більше квітів з’являється, тим більше відвідувачів починає прибувати до вашої ділянки. Бджоли й метелики переносять пилок з вашого подвір’я в інші місця, допомагаючи рослинам розмножуватися.
Ваш газон тепер стає місцем відпочинку для диких тварин. Але для відтворення втрачених біотопів вам потрібні місцеві види, які приваблюватимуть більше комах і тварин.
3) Звільніть місце для місцевих рослин
Прорідіть траву граблями, видаляючи всі сухі травинки і оголюючи більше ґрунту, щоб рослини, які живлять комах і птахів, могли краще рости.
4) Посійте насіння
Або посадіть саджанці. Заздалегідь дізнайтеся, які місцеві рослини добре приживуться у вашому дворі. Нижче ґрунт також змінюється. Дощові черв’яки прокладають тунелі, розпушуючи землю. Це створює більше простору для коренів, а також для повітря і води, що просочуються крізь ґрунт. Відходи комах, які є природним добривом, також забезпечують рослини поживними речовинами.
5) Споглядайте як природа робить свою справу
З часом ваш газон може перетворитися на справжній рай для дикої природи. Бджоли та метелики сідають на квітучі рослини.
Справжній газон або сад для запилювачів годуватиме, дасть прихисток та слугуватиме розплідником для дикої природи протягом усього року — але це вимагатиме більше зусиль, ніж просто відкласти газонокосарку на місяць. Вам доведеться підбирати відповідні рослини для вашої місцевості, а не покладатися лише на те, що виросте, якщо перестати косити траву. Багато запилювачів живляться нектаром лише певних рослин.
Але докладання зусиль для перетворення навіть частини вашого двору допомагає відновити дуже природне середовище існування для різних видів.
“Звісно, одна чверть такого акра землі не вирішить проблеми падіння чисельності птахів і комах глобально”, – каже Девід Мізеєвський, натураліст Національної федерації дикої природи, некомерційної організації з охорони природи. – “Але якщо тисячі або навіть мільйони з нас зроблять так — це все одно має значення”.
Які можуть бути труднощі?
Проте звісно треба враховувати, що у зарослій траві також можуть бути кліщі та різні шкідники, тому завжди консультуйтеся з місцевими фахівцями чи садівниками. Та і якщо лишити траву вільно рости цілий місяць, а потім раптово покосити її, це призведе до стресу для рослини та може зашкодити тваринам, які осіли там за цей час.
Загалом тут все залежить від вашої ділянки і готовності до експериментів.
Якщо ви хочете допомогти комахам-запилювачам або просто мати менше клопотів із косінням — ви вже на правильному шляху. Але, на думку деяких екологів, краще рішення — створити постійні квітники з місцевими видами рослин і зменшити площу газонів.
“Розширюйте клумби та висаджуйте квітучі багаторічники, — кажуть фахівці. — “Так ви досягнете більшої різноманітності, ніж дозволяє просто нескошений газон. Розділіть простір: газон — для ходьби, а насадження — цілеспрямовано для бджіл та інших запилювачів. І коли вже створите таке середовище — не знищуйте його”.
“Це набагато цікавіше, ніж зелений килим”. Мудборд від власників нескошених газонів
Читачі Washington Post з різних куточків США вже поділилися своїми результатами після того, як відмовилися від скошування трави.
Роб Герлах
Еміграційний Каньйон, штат Юта
“Округ Солт-Лейк вимагав, щоб ми озеленювали територію виключно місцевими видами рослин. Було складно знайти місцевий матеріал для розсади, а ще важче було дізнатися, які рослини витримують нічні «перекуси» оленів на нашій ділянці. Але зрештою я знайшов багато варіантів. Ми засіяли відкриті ділянки місцевими травами і дикими квітами, і кожен рік це відкриття, коли давно посіяне насіння проростає і додає несподівані нові рослини у двір. Мені ніколи не доводилося косити газон, завдяки повільному росту нашого ландшафту, а потреба в поливі впала майже до нуля, бо корені міцно вкорінилися — це велике благословення (і фінансова вигода) у нашому посушливому штаті”.
Улоф Екберг
Норт-Конвей, Нью-Гемпшир
“Раніше тут був переважно газон. Тепер тут є ставки, кущі, клумби і ділянки з польовими квітами, і скрізь повно птахів і комах. Це чарівно, набагато цікавіше, ніж зелений килим”.
Джулі Мейнард
Міддлтаун, штат Меріленд
“Ми не косили подвір’я нашої сільської ділянки площею 1,3 акра вже кілька років. Навесні там цвітуть фіалки, потім біла конюшина. Візерунки квітучої трави прекрасні на початку літа. Пізньої осені з’являється все більше польових квітів, таких як золототисячник і дика айстра”.
Дейв Раске
Сассекс, Вісконсин
“Один з багатьох зябликів насолоджується насінням кульбаби на нашому задньому дворі. Кролики їдять стебла так, ніби вони ковтають спагеті”.
Чед Мур
Міссула, штат Монтана
“У 2023 році ми зрізали старий газон на нашому подвір’ї і посадили суміш місцевих і чужорідних трав і квітів. Ми скосили центр подвір’я на 3,5 дюйма (приблизно 8,9 см), а по краях посадили вищі прерійні квіти. Бджоли і метелики просто дивовижні, а ґрунт багатий і повний дощових черв’яків”.
Алекс Джокей
Містечко Сідар-Крік, штат Індіана
“Багато ділянок на нашій території відведено під польові квіти. Ми косимо лише ті ділянки, де багато людей проїжджає, а ті, де є прохід – засіваємо конюшиною, яка росте пишною, густою і низько до землі. На це пішли роки, і спочатку ми мали певний спротив з боку сусідів, але тепер ми отримуємо компліменти про те, наскільки «парковим» виглядає наш двір, а сусіди завжди просять поради щодо своїх газонів”.
Раніше ми розповідали про нові плавучі острови у Києві та в чому їхня користь для людей та довкілля.
