Гендерна рівність — одна з основних цілей сталого розвитку ООН. Парадокс, але у 2024 році жінки все ще мають боротися за власні права, в країнах Близького Сходу та Африки сьогодні жінка не має права вийти з дому без дозволу чоловіка, отримати освіту чи влаштуватися на роботу. Шокує, але ж насправді це — лише квіточки. У деяких ісламських країнах жінку легко можуть закидати камінням до смерті. Тому ділимося добіркою фільмів про сильних, сміливих, надихаючих жінок, які вподобала наша редакція.
«Вона прекрасна, коли злиться»
2014
Це перший документальний фільм про другу хвилю фемінізму в США протягом 1960-х років режисерки Мері Дор та співавторки Ненсі Кеннеді.
Він нагадує, як тисячі звичайних жінок об’єдналися жагою змін та боролися за ті основоположні права, які ми маємо сьогодні. Вони вибороли право самостійно розпоряджатися своїм життям і тілом лише 40 років тому. Фільм висвітлює боротьбу жінок з їхніми тогочасними проблемами: дискримінацією на роботі та в оплаті праці, зневагою та ярликами суспільства, токсичними стандартами краси та сприйняттям їх виключно як сексуальних об’єктів. Тут також піднімають теми сексуальності, абортів, расизму та інших і як всі ці аспекти життя жінок почали змінюватися.
Фільм дозволяє заглибитись у ті часи завдяки архівним відео та інтерв’ю з учасницями подій.
Алан Шерстул із The Village Voice назвав цю роботу найкращою розповіддю про те, як жіночий рух «змінив робоче місце, нашу сексуальну політику, нашу мову». Енн Горнадей із The Washington Post оцінила фільм на 2,5 із 4 зірок через «незграбні реконструкції та інші стилістичні недоліки», але підсумувала, що «він слугує зворушливим нагадуванням про те, наскільки важливою є громадянська активність, щоб розпалити соціальні зміни».
Загалом стрічка надихає та допоможе більше дізнатися як, попри ризик, глузування та складнощі, зусилля жінок окупилися – і проклали фундамент до прогресу та наших можливостей у майбутньому.
«Він назвав мене Малала»
2015
Це неймовірна історія про пакистанську активістку Малалу Юсуфзай, яка стала відомою у всьому світі. В 15 років їй дивом вдалося вижити після замаху талібів за те, що вона виступала за навчання дівчат у школі. Дівчині довелося покинути дім, але це не зупинило її: Малала ще більше продовжила боротися за право освіти для жінок, виступала в ООН, зустрічалась зі світовими лідерами та знаменитостями, і кілька років поспіль була серед найвпливовіших людей світу за версією “Time”. Згодом вона отримала численні премії, зокрема стала наймолодшою лауреаткою Нобелівської премії миру.
Водночас фільм показує її не лише як незламну борчиню, а і як живу дівчинку, її побут і взаємини з родиною.
Тут також є мальована анімація, вона додає стрічці чуттєвості та ніби казки, яка стала реальністю.
«Приховані фігури»
2016
Біографічна драма знята на основі реальних подій та за однойменною документальною книгою Марго Лі Шеттерлі «Приховані фігури: Американська мрія та нерозказана історія чорношкірих жінок-математиків, які допомогли виграти космічну гонитву». У центрі сюжету троє афроамериканок – Кетрін Джонсон, Дороті Вон і Мері Джексон, які проводять важливі математичні розрахунки для “NASA” у спробі першого в історії космічного польоту з висадкою людини на Місяць. Жінки стикаються з расизмом у роботі, сексизмом та купою обмежень, однак не здаються і наполегливо працюють у напружених умовах. Навіть наважуються відстоювати себе у часи расової сегрегації. Тоді їхній вагомий внесок у космічні досягнення не оцінили сповна. Тому цей фільм – гарна нагода ознайомитися з нелегким шляхом жінок, котрі змогли довести, що у геніальності немає раси, у сили немає статі, а мужність не має меж.
Фільм отримав 3 номінації на «Оскар», ще 2 на «Золотий глобус», одну — на премію BAFTA та був удостоєний іншими преміями. Національна рада оглядачів внесла його до десятки найкращих фільмів 2016 року.
«Чужа молитва»
2017
Історико-драматичний фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва присвячений реальній кримськотатарській дівчині Саїде Аріфовій, яка під час Другої світової війни врятувала 88 єврейських дітей-сиріт від нацистів, видаючи їх за кримських татар. Наражаючи себе на смертельну небезпеку, вихователька опікується ними, дає нові імена, навчає мові та звичаїв, приховуючи від німців. Вдруге вона рятує їх вже від НКВС, які депортували кримських татар, переконавши їх, що діти – євреї.
Саїде вагалась чи вдасться їй допомогти всім дітям, але вона показала себе людиною з великим серцем та співчуттям, готовою ризикувати власним життям, щоб вберегти їх.
Зйомки відбувалися в Україні, Сакартвело та Ізраїлі через анексію Криму росією.
Офіційним саундтреком до цього фільму стала пісня «1944» переможниці Євробачення Джамали.
«Бачення метелика»
2022
Дебютний фільм Максима Наконечного у співавторстві з Іриною Цілик вже здобув чимало нагород та голосно прозвучав на міжнародну аудиторію.
Головна героїня аеророзвідниця Лілія з позивним “Метелик” повертається з російського полону в 2017 році. У драмі дуже глибоко та місцями сюрреалістично передають її психоемоційний стан після звільнення та спроби дівчини жити як раніше. За словами Наконечного в інтерв’ю УП, він хотів показати історію людини, яка вижила і спромоглася зберегти власне бачення свого життя та запропонувати глядачам її рефлексії. Окрім цього, режисер прагнув дати голос жінкам-військовим, показати їхню силу та унікальність.
І йому це вдалося. Стрічка досить тяжка, але відображає нашу дійсність та дає змогу прожити досвід Лілі, яка бачить себе і світ особливо внаслідок або всупереч тому, що з нею відбулося – і відстоює своє бачення.
Драму зняли у копродукції України, Чехії, Швеції та Хорватії. “Бачення метелика” став найкращим українським повнометражний фільмом 13-го Одеського міжнародного кінофестивалю, а також одним із переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно.
