США тішать статистикою: люди, що мають хатніх улюбленців, все частіше вносять їх до заповіту. Новий тренд стрімко шириться серед власників домашніх тварин, повідомляє The Wall Street Journal. Люди мають намір забезпечити своїм улюбленцям щасливе та безтурботне майбутнє навіть після своєї смерті. І якщо раніше тварина в заповіті була дивиною, то зараз — це звична практика, яка стає поширеною тенденцією не лише серед забезпечених громадян.
Інструкції з догляду, опікун і кошти: власники тварин включають ці пункти до заповіту
Зараз у США поширеною стає директива, яка дозволяє власникам хвостатих залишити у заповіті інструкції щодо догляду за своїми улюбленцями, а також призначити конкретного опікуна й виділити кошти на догляд за ним.
Юристи з нерухомості під час планування документа все частіше запитують клієнтів про їхніх домашніх улюбленців, адже більшість стурбовані тим, як тварина буде почуватись після їхньої смерті. До того ж зараз процедуру включення до заповіту спростили, тому збільшилась кількість пунктів про опіку над хвостиками. Далі ділимося найцікавішими історіями про тварин спадкоємців.
Найбагатший кіт у світі має спадок у 13 мільйонів доларів
Томмазо — виходець з Риму й, окрім цього, найбагатший чорний кіт у світі, який до знайомства з вдовою італійського будівельника Марією Ассунтою був безхатьком. Його статки оцінюють у 13 мільйонів доларів. Власник нерухомості в Мілані, Римі та Калабрії, а також має декілька автомобілів. Після смерті Марії у 2011 році опікунство над ним взяла медсестра жінки.
Не всі в змозі залишити своєму домашньому улюбленцю такі статки, однак любов до тварин змушує шукати різні варіанти. Більшість вважають їх членами своєї сім’ї та хочуть, щоб про них піклувалися навіть після смерті.
Якби міг, то одружився б зі своєю кішкою: історія Лагерфельда та Чупетт
15 серпня цього року кішка Лагерфельда відсвяткувала свій 13-й день народження у Версалі. Точно може собі дозволити, адже після смерті відомого німецького модельєра та дизайнера модних домів Chanel та Fendi Карла Лагерфельда, Чупетт отримала спадок, який їй заповів господар. А це, взагалі-то, понад 170 мільйонів євро, які дісталися пухнастій улюбленці модельєра, адже ні дітей, ні дружини у чоловіка не було.
Кішка у Лагерфельда зʼявилась у 2012 році й була його улюбленицею. Як казав сам дизайнер, він залюбки одружився б з Чупетт, якби міг, адже був по-справжньому закоханий.
Ернест Хемінгуей та його коти: що він їм залишив
Всесвітньо відомий письменник Ернест Хемінгуей був затятим котолюбом. Одного разу Хемінгуей назвав себе «надто бідним, щоб мати кішку», але коли у нього зʼявилась перша тварина, то думка щодо пухнастиків змінилася, Ернест сказав: «одна кішка просто веде до іншої».
І як наслідок, через певний час його будинок у Кі-Весті став прихистком для величезної кількості котів. Письменник завжди був щедрим до своїх численних улюбленців й витрачав значні ресурси, аби годувати котиків найкращим — свіжим лососем. Й окрім цього, інколи він навіть пропонував їм коктейль з досить цікавим поєднанням — віскі з молоком (просимо не брати приклад з пана Ернеста: ми розуміємо, що він хотів кращого для своїх улюбленців, але насправді алкоголь тваринам заборонений — прим. редакції).
Коли Ернест Хемінгуей помер, то в заповіті зазначив, що його нащадки-котики зможуть вічно жити в будинку в Кі-Весті. Сьогодні у власності письменника постійно час живе від 50 до 60 котів. Інколи кількість їх може збільшуватись або зменшуватись — цей показник залежить від двох факторів. Одні пухнастики народжуються, а інші, старші котики, помирають.
Врятувала життя зірковій парі: історія Флоссі
Шлюби знаменитостей інколи тривають недовго, але відданість до тварини зберігається. Акторка Дрю Беррімор із коміком Томом Ґріном були разом приблизно один рік, але їхня любов до собаки Флоссі залишилась навіки.
У 2001 році чотирилапого улюбленця врятувала сімʼю від пожежі в будинку. Флоссі «буквально стукала у двері спальні», щоб розбудити пару. Саме після цієї історії Беррімор створила трастовий фонд для Флоссі на знак вдячності за порятунок. Акторка профінансувала його будинок на 1,3 мільйона доларів.
Антиквар залишив гроші домашньому улюбленцю та віддав на благодійність
15 котів колись жили разом з британським антикваром Беном Рі в його маєтку. Однак коли він помер у 1988 році, то залишив майже весь статок (а це понад 12 мільйонів доларів) своєму єдиному котику, який вижив.
Антиквар також давав готівку працівникам будинку: сантехніку, садівникові та механіку. А ось до родини ставився зневажливо, тому решту грошей пожертвував благодійним організаціям для безпритульних тварин.
Після смерті кіт антиквара Блекі ще декілька років був визнаний найбагатшим котом у світі за Книгою рекордів Гіннеса.
Не тільки котики та собачки: у Манхеттені жінка залишила кореллам 100 тисяч доларів
32 корелли отримали спадок в 100 тисяч доларів від підприємиці з Манхеттена — Леслі Енн Мандел. Жінка померла у 2015 році й залишила гроші своїм пташкам, але з однією умовою: вони мають продовжувати жити в її будинку. А піклуватись про корелл Леслі попросила свого пасинка. Вона хотіла, щоб за ними доглядали й щоб пташки не відчули якихось змін після її смерті.
Трастові фонди для домашніх тварин: чи дозволено законодавством
В Америці багато штатів вважають тварин власністю людей та не дозволяють їм бути бенефіціарами. Однак відтепер усі 50 штатів дозволяють створення трастів домашніх тварин.
Відповідно до ASPCA, траст для домашніх тварин — це «законодавчо дозволена домовленість, яка забезпечує догляд та утримання однієї чи кількох тварин-компаньйонів у разі інвалідності або смерті надавача».
Трасти домашніх тварин загалом нічим не відрізняється від інших. Їх зазвичай створює людина, яку називають «надавачем» («довірителем» або «постановником»). Вони можуть вступити в дію під час життя цієї людини або після її смерті. Зазвичай, довірена особа зберігає майно (наприклад, гроші) для потреб домашніх тварин.
Доцент та кандидат юридичних наук Ольга Верейці, у матеріалі для малої енциклопедії нотаріуса за 2017 рік пояснює: «В юридичній літературі траст для домашнього улюбленця визначається як юридичний документ, на підставі якого забезпечується безперервне надання тварині турботи та утримання. Відсутність такого документа може призвести до визнання тварини безпритульною, на що також окремо звертається увага юристів. У такому випадку доля колишнього домашнього улюбленця навіть у розвинених країнах часто стає сумною. розвинених країнах часто стає сумною. Так, за даними Американського об’єднання з протидії жорстокого поводження з тваринами (The American Society for the Prevention of Cruelty to Animals), щороку до притулків потрапляє близько 7,6 мільйона колишніх домашніх улюбленців, з яких приблизно 31% піддається евтаназії. Саме тому наголошується на необхідності забезпечити утримання тварини на випадок смерті власника незалежно від її виду, місця проживання та доходів самого власника».
Як в Україні?
«Важливо розуміти, що ні в Україні, ні в США тварина не може бути прямим спадкоємцем», — пояснює юрист громадської організації із захисту прав тварин URSA Марина Іванюсько.
Проте, якщо ближче розглядати українське законодавство, то згідно з ЦКУ Стаття 1242:
1. Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування в особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов’язаної з їхньою поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).
Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини.
2. Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
3. Особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.
Як трактувати цю норму закону, Марина Іванюсько пояснює: «В Америці через траст передають тварин, як обов’язок опіки, тобто не сам заповіт на тварину складають, а в заповіт включається тварина як обов’язок опіки. У нас є подібна норма по цивільному кодексу України: сенс в тому, що заповіт накладається на людину з певною умовою, яку вона має виконати, аби отримати заповіт. Тобто можна вписати опіку над твариною чи проживання тварини у квартирі, і людина зобов’язана виконувати цей заповіт. Тут нічого незвичного немає — людина не може відмовитися, адже це обов’язкова вимога для того, щоб отримати спадок».
Як забезпечити догляд за домашніми тваринами після своєї смерті
В умовах війни, у яких ми зараз знаходимося, важливо заздалегідь подумати про добробут своїх улюбленців у разі власної смерті. Навіть якщо ви не зможете забезпечити свого кота розкішним життям після — не проблема. Для того, аби комфортно жити, тварині не потрібні мільйони, головне правильно обрати опікуна. Людина, яку ви обираєте має перш за все любити тварин, вміти за ними доглядати та бути згодним подарувати частину свого життя вашому рідному хвостику. Коли потенційного опікуна обрано — зверніться до юриста чи нотаріуса, який допоможе скласти заповіт. Повірте, зробити це насправді важливо, а ризики того, що ваш улюбленець опиниться на вулиці, дорівнюватимуть нулю.
Раніше ми розповідали, як тварини впливають на наш психоемоційний стан.
