Осінь із давніх часів була періодом для святкування весілля в Україні. Та й сьогодні, попри війну, українці намагаються жити – кохати, створювати сім’ї та народжувати дітей. У наш час дедалі більше людей задумуються про наслідки пишних івентів та шукають більш екологічні варіації цього свята. Можливо, ми не відкриємо для вас таємницю, якщо скажемо, що свята наших предків завжди відрізнялися своєю екологічністю. Одяг, прикраси, декор – все з натуральних матеріалів, які не несуть шкоди природи та людям. Прийшов час повчитися у них. Ми підготували для вас добірку весільних порад від наших предків, які допоможуть зробити ваше свято більш екологічним.
Для українців весілля — це не просто спосіб закріпити шлюб, а велике колоритне свято. На нього запрошували багато людей, організовували різні обряди та розваги. Весілля тривало 2-3 дні, його справляли якраз восени, відразу після закінчення польових робіт. Загалом весілля переважно відбувалось на природі просто неба, для його оздоблення використовували сезонні матеріали та страви. Усе це лишилось й донині. Та все ж хочемо виділити та нагадати про кілька важливих елементів, які в сучасну епоху кліматичних змін стали ще більш актуальними.
Обирайте традиційні українські костюми
Мешканці кожного регіону мають своє весільне вбрання. Його виготовляли з натуральних тканин: льону, коноплі та вовни – екологічно чистих матеріалів.
Головним елементом була сорочка-вишиванка ручної роботи, яку ткали з домотканого полотна.
Весільний стрій вирізняється своєю багатошаровістю та різноманіттям вишивки, яка має символічне значення.
Звісно, не у всіх наших родинах збереглося весільне вбрання в хорошому стані. Зараз з історичних чи сімейних архівів ви можете повторити вишивку та орнаменти, притаманні вашому регіону, або придбати готовий стрій в українських дизайнерів. Великий вибір весільних сорочок та суконь є в Etnodim, Olenka Didyk Ethnic Studio, FOBERINI, «Вільні люди» та інших брендів. Цей одяг підійде не лише для весілля, а й для будь-якого іншого заходу, тож вам не доведеться постійно оновлювати гардероб урочистим вбранням і цим продукувати нові викиди вуглецю.
Також можна звернутися до місцевих майстрів, які відтворюють саме автентичне вбрання та аксесуари. Часто їхні вироби доступні тільки в одному унікальному екземплярі.
Пропонуємо вам кілька прикладів народного вінчання для натхнення:
У вересні 2023 року учасник гурту Kalush Orchestra Віталій Дужик, який грає на сопілці, одружився зі своєю коханою Євгенією Мазуренко, солісткою EtnoGen. Вони організували весілля в традиційному українському стилі.
«Ми дуже хотіли вінчатися в традиційному вбранні. У мене стрій моєї прабабусі Бориспільщина, у Віталіка — Волинь. Чому саме ці регіони? Бо це краї, де ми народилися та виросли. Для нас було важливо, щоб кожен з нас був у вбранні свого регіону, що символізувало би об‘єднання. Хоч ми з різних куточків України, але кохання поєднало нас, звело наші дороги», — написала наречена.
А ось як виглядають весільні костюми гуцулів із Франківського драмтеатру з вистави «Гуцульське весілля». Ці образи не є суто сценічними, адже в костюмерних скарбницях театру є багато старовинних речей.
«У 1980-х, коли українського репертуару в театрі ще не було, ставили “Тіні забутих предків”. Тоді працівники їздили горами та купували одяг просто зі скринь. Тоді це ще не перетворилось на потужний бізнес, і можна було купити, до прикладу, рідкісні цінні рукав’янки, жіночі сорочки з рясно розшитими рукавами. Сьогодні такі речі можна знайти хіба що в краєзнавчих музеях та приватних колекціях: їхня цінність зросла в рази», — пишуть у Vogue.
Щоб створити образи акторів, запрошували консультантів, але режисер Ростислав Держипільський, який є гуцулом по материнській лінії, працював над ними, спираючись і на власний досвід.
«Зрозуміло, що не всіх акторів можна вдягти в автентичний одяг, проте виконавців головних ролей – вдягнені якнайкраще», – розповів Vogue Ростислав. Він народний артист України, театральний режисер та генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.
До речі, на Заході теж шукають вінтажні весільні образи, зокрема і каблучки. Багато компаній спеціалізуються на вінтажному одязі для перепродажу, пише The Guardian.
Вінтажні каблучки не потребують нових матеріалів для виготовлення або видобутку, тож це – найбільш екологічний варіант для весільних прикрас. Ми вже розповідали про вінтажний стиль «grandpa core», який досі залишається популярним.
Восковий вінок
Невід’ємним аксесуаром у весільному образі є вінок. Ще 100 років тому, коли дівчата виходили заміж, популярним був восковий вінок – його створювали з підручних матеріалів та огортали воском. А технологію виготовлення цих вінків на Вінниччині навіть внесли до національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Після весілля восковий вінок віддавали іншій майбутній нареченій. Якщо ж він був надто крихкий, його розбирали та зашивали в подушку – наші предки вірили, що так він перетворювався на оберіг для дівчини, розповіла черкаська майстриня Олена Почтарьова в інтерв’ю «ШоТам».
Для вінків використовували папір, парафін, дріт, обгортки від заморських цукерок, фольгу, скляні намистини та дерев’яну стружку – все, що було під рукою. Квіти та листочки виготовляли з паперу, потім воскували.
Восковий вінок пасуватиме і народному весільному строю, і класичній білій сукні.
Кожна деталь цього віночка створена вручну, і жодна жива квітка не постраждала.
Eco-friendly запрошення
Якщо цифрові запрошення на весілля вам не до смаку, завжди можна проявити фантазію і закласти в запрошення важливі для вас сенси.
Наприклад, запрошення на своє весілля Ольга Дячук зліпила власноруч: це були глиняні таблички з іменами молодят і датою події. Вона зауважила, що це символічно, адже глина виготовлялась на Донбасі. Схожі запрошення можна створити й з інших матеріалів, які вам більше подобаються.
Якщо ви все-таки бажаєте класичні паперові запрошення, для них існують й більш екологічні варіанти. Бренд «Паперія» виготовляє квітучий папір – це перероблений папір з насінням квітів. Тобто після весілля його можна посадити в землю і зернятка проростуть у рослини. Є в цьому особлива краса як для гостей в пам’ять про весілля, так і для молодят, як уособлення початку нового спільного шляху, адже квітка – це символ життя.
Сезоні страви
Весільний стіл зазвичай складався з локального меню кожного регіону. Їжу готували з місцевих фермерських продуктів або з власного господарства. Такі страви відображали культуру їхнього краю, а приготування було більш натуральним.
Нині ж ця традиція стала ще більш актуальною – це не лише плекання української ідентичності, а й важливо під час повномасштабної війни, коли вкрай необхідно підтримувати всі локальні бізнеси.
Та й вибір місцевих постачальників зменшує викиди від транспорту.
Звичайно, сьогодні не всі аспекти народного українського весілля можна назвати екологічними. Але українці експерементують та знаходять способи осучаснити традиції та водночас – лишатися вірними своїй автентичності.
