“Для дельфіна — це катівня, гірша за камеру СІЗО для людини”. Як окупанти знищують китоподібних Чорного та Азовського морів?

Коли море плаче, його сліз не видно. Їх бачать лише дельфіни — одні з найрозумніших морських ссавців та справжні господарі морів. Найгіркіше зараз плачуть Чорне та Азовське моря. А з ними — і їхні дельфіни. У цьому матеріалі URSA.MEDIA стає голосом морських савців, які гинуть через війну та незаконний вилов на окупованих територіях. Бо окупація — то не лише горе для людей, а й для тварин.

Спочатку вони потрапляють у сітки, а дал, якщо виживуть — у Кримські дельфінарії, ТРЦ та на експорт у країни Сходу. За словами опитаних URSA.MEDIA експертів, найлегшою здобиччю для браконьєрів ловців є контужені чорноморські та азовські дельфіни. 

За даними міжнародних природоохоронних організацій, які відстежують торгівлю дельфінами, вартість однієї тварини на міжнародному ринку може сягати від 30 до 100 тисяч доларів. 

Про те, що відбувається з чорноморськими дельфінами під час війни, URSA.MEDIA поговорилаи з керівником наукового відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани», доктором біологічних наук Іваном Русєвим, а також із Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим у 2017–2018 роках, доктором юридичних наук Борисом Бабіним.

Як Росія легалізує вилов дельфінів?

Іван Русєв оцінює можливі втрати чорноморських китоподібних унаслідок повномасштабної війни приблизно у 120 тисяч особин. Водночас встановити точну кількість загиблих неможливо: науковці не мають доступу до значної частини узбережжя та акваторій, де тривають бойові дії або які перебувають під російською окупацією.

Особливо складно оцінити ситуацію в окупованому Криму. Значна частина інформації звідти надходить із російських та окупаційних джерел, достовірність яких неможливо незалежно перевірити.

Окреме питання — російське законодавство щодо вилову китоподібних. У червні Росія почала процес ухвалення “федерального закону про регламентацію діяльності реабілітаційних центрів для диких тварин. Після того, як закон вступить у дію, відловлювати дельфінів стане в рази легше. Закон фактично розв’яже руки браконьєрам, які й до того не сильно зв’язаними були. Під виглядом наукової роботи, реабілітаційної діяльності знищення дельфінів піде ще веселіше.

За словами Бориса Бабіна, також існують схеми, за яких виловлену в морі тварину можуть видавати за народжену в неволі або використовувати документи іншого дельфіна.

Хто такий Таліпов і чому його ім’я виникає у цій історії?

Під час роботи над матеріалом редакція URSA.MEDIA дослідила інформацію про кримського колаборанта Олександра Таліпова та поспілкувалася з українськими військовими, які знали його раніше. Нас цікавило, чи може він бути пов’язаний зі схемами торгівлі дельфінами в окупованому Криму.

Таліпов — уродженець Судака та колишній український прикордонник, який живе у Феодосії. Після окупації Криму він почав співпрацювати з окупаційною владою та став одним із публічних проросійських діячів на півострові. Українські правоохоронні органи повідомляли йому про підозри. 

Борис Бабін припускає, що він також відіграє свою роль в історії з контарбандою дельфінів:

“Таліпов має значно ширший вимір з російськими спецслужбами і пропагандою. В історії з контрабандою дельфінів він був точково задіяний, бо одним з бенефіціарів відповідного бізнесу з вилову та торгівлі дельфінами є колаборант Альберт Куршутов. Він є одним з ключових пропагандистів та чиновників окупаційної адміністрації. Він контролює один із кримських дельфінаріїв. Таліпов виник в історії контрабанди та торгівлі дельфінами саме через Куршутова”.

Натомість, за словами Бабіна, значно більшу увагу варто звернути на українські бізнесові структури, які роками працювали у сфері дельфінаріїв.

Серед них він називає одеську родину Кисловських. Депутат Одеської міської ради Андрій Кисловський та його мати Раїса Кисловська пов’язані з ТОВ «Нерум», якому належить сумнозвісниий дельфінарій та готель «Немо». За словами Бориса Бабіна, пов’язані з «Немо» об’єкти продовжували працювати в окупованому Криму щонайменше до 2024 року.

Окремо експерт звертає увагу на механізм так званої націоналізації приватного майна окупаційною владою Криму. На його думку, не в кожному випадку можна встановити, чи власники справді втратили контроль над активами.

“Є декілька варіантів: або їх дійсно “віджимають”, або їх начебто “віджимають”. Звісно, за плату або за долю. А коли українські правоохоронці приходять умовно до цієї родини одеської, вона каже їм: “Так у нас же все відібрали, от бачите довідки від окупантів, що вони все націоналізували!”… Типу, не чіпайте нас. Дуже зручно, правда? Єдине, що можна стверджувати: навіть за нинішніх умов мережа дельфінаріїв родини Кисловських працює і зараз. Працювала і в цьому сезоні, здебільшого на збиток, але працювала”.

Через війну, логістичні проблеми та падіння туристичного потоку виникає питання: за рахунок чого кримські дельфінарії продовжують функціонувати?

Однією з версій — торгівля китоподібними.

“Єдина, скажімо так, правдоподібна версія, щодо якої є низка доказів, — те, що це все ланцюжки торгівлі китоподібними насамперед у треті країни. Тобто ці дельфінарії знаходяться в сірій зоні. Їх завдання — “натаскування” дельфінів. Є дуже сумна статистика: більшість виловлених дельфінів помирає. Тобто між відловом і дельфінарієм 70–80% дельфінів гине. Окремі експерти стверджують, що 90% тварин гине” — розповідає Іван Русєв.

Для дельфіна утримання в дельфінарії означає радикальну зміну природного середовища, обмеження простору та поведінки. Русєв описує такі умови жорсткіше: “Для дельфіна будь-який дельфінарій — це катівня, гірша за камеру СІЗО для людини”.

За словами експерта, один із механізмів обходу заборони вилову — оформлення тварини як «врятованої»:

“От пішли рибалки в море, “врятували” там 30 дельфінів нещасних, які начебто заплутались у сітках. Передали їх в якусь благодійну структуру на окупованій території, таку як “Беззаботное море”, наприклад. Вони дельфінів приймають, начебто рятують, реабілітують, досліджують. Потім кажуть: от бачите, цей дельфін такий нещасний, хворий, ми не можемо його випустити в море, він загине. А давайте ми його віддамо в дельфінарій! От там про нього будуть дбати…”.

Контужених тварин у дельфінарії

Іван Русєв розповідає, що після початку повномасштабної війни на узбережжі знаходять контужених та дезорієнтованих дельфінів. Частина таких тварин потрапляє до так званих центрів порятунку на окупованій території.

“Так, у них багато дельфінаріїв, я слідкую за всіма цими процесами і знаю, що дуже багато контужених дельфінів виходить на берег моря. У рашистів є два таких великих центри “порятунку” для дельфінів — це “Дельфа-центр” і “Безмятежное море”. Колаборанти дельфінів, що виходять на берег, підбирають і начебто лікують. Я бачив багато таких відео, де вони тримають живих контужених дельфінів та, ймовірно, я цього не виключаю, беруть та використовують для інших своїх брудних справ. Якщо сильно контуженого дельфіна забрати в дельфінарій, він скоро помре, але якщо слабкоконтужений плюс підгодовують його, він може і вижити. Таких дельфінів колаборанти цілком можуть використовувати. Я не знаю цього достеменно, але вважаю, що росіяни вбивають Чорне море, вони почали цю війну і вони винні в усьому, що зараз коїться в Чорному морі”.

«Бойові» дельфіни існують?

Восени 2023 року після сильного шторму в Севастополі знову заговорили про дельфінів, яких російські військові могли використовувати для охорони бухти. У відкритих джерелах та супутникових спостереженнях раніше фіксували спеціальні морські загони, які пов’язували з програмою використання морських ссавців.

Після шторму з’явилися повідомлення про пошкодження таких конструкцій та можливу втрату частини тварин. Що саме сталося з дельфінами і скільки їх могло загинути, достеменно невідомо. Тим не менше, це наштовхнуло багатьох  зоозахисників на питання: а чи використовують окупанти дельфінів у воєнних цілях?

Борис Бабін переконаний, що воєнне значення таких програм сьогодні значно зменшилося:

“Щодо військового виміру, не буду вдаватися у деталі, бо все ж таки у нас війна, але моя особиста думка, що все ж таки на сьогодні через розвиток дронових технологій у будь-яких сферах саме воєнна роль дельфінів знизилась. Не будемо обговорювати, наскільки вона була ефективною 20–30 років тому, бо було дуже багато досліджень, відповідні пропозиції, розробки, але саме практичного військового наслідку застосування дельфінів ніхто ніколи не бачив. Зокрема і через нинішню війну. Тому так обережно скажу, що військові трохи переорієнтувались у цій сфері. Тому китоподібні на сьогодні стають у першу чергу не знаряддям, а жертвами нинішньої війни, а також жертвами окупаційного режиму через механізми лову і перевезення”.

Чорна та сіра схеми вилову дельфінів

За словами Бориса Бабіна, на окупованих територіях можуть діяти дві основні схеми легалізації незаконно виловлених дельфінів.

Перша — повторне використання документів однієї тварини. Коли дельфін старіє, хворіє чи помирає, його можуть замінити щойно виловленою твариною, залишивши ті самі ветеринарні документи.

“Вчора була одна тварина в дельфінарії, люди бачать, що вона вже стара, вже не може працювати, хвора. Вони її утилізують, а на її місце завозять “свіжу” тварину під тими ж самими документами ветеринарними. І так один дельфін — за паперами він один, а там вже 5–6 тварин загинуло за цими паперами”, — пояснює Бабін.

Другу схему він називає «сірою» — коли появу нової тварини оформлюють офіційно, але реальне її походження може відрізнятися від зазначеного в документах.

“Сірий варіант — це коли начебто офіційно оформлюють завезення нової тварини. Як нескладно здогадатися, масштаби вилову окупантами дельфінів величезні. Крим — це сіра зона. Там ніхто нічого не контролює! Окупаційні так звані чиновники “в долі” цих дельфінаріїв. Вони повністю захищають діяльність дельфінаріїв від будь-якого контролю і фактично роблять з цих дельфінаріїв розплідник для торгівлі китоподібними в треті країни”.

На підконтрольній Україні частині Чорного моря ситуація інша. Через активні бойові дії незаконний вилов тут, за словами Івана Русєва, значно ускладнений. Водночас війна створює іншу загрозу: дезорієнтовані дельфіни переміщуються в інші частини Чорного моря та потрапляють у рибальські сітки.

“Зараз займатися контрабандою дельфінів, принаймні в акваторії, яку контролюють наші військові, дуже незручно та й фактично неможливо. Але, наприклад, у Болгарії і Туреччині ловлять камбалу-калкан і там у сітки все частіше потрапляють дельфіни, що тікають з акваторії північно-західної частини Чорного моря. Тому що вона дуже навантажена військовими діями. І наші дельфіни частіше втрапляють у болгарські та турецькі сітки. Це теж вплив війни”.

Чому гинуть дельфіни?

Іван Русєв не заперечує, що дельфіни можуть гинути від інфекційних захворювань. Однак він вважає, що під час повномасштабної війни інфекції можуть бути вторинним фактором, тоді як первинним стає фізичний вплив бойових дій.

У 2022 році російська сторона пояснювала підвищену смертність китоподібних зокрема інфекційними захворюваннями. Русєв із цим поясненням як основною причиною масової загибелі не погоджується:

“Так, це така теорія рашистів! У 2022 році я намагався їм пояснити через різні контакти, які мав, що це безглуздя! Тому що тварини, коли знаходяться в нормальному екологічному середовищі, дійсно хворіють, але не настільки масово, як це “чомусь” почалось у 2022 році”.

Науковець пояснює механізм так: потужні підводні шуми та сонари можуть порушувати здатність дельфіна до ехолокації. Дезорієнтована тварина має проблеми з пошуком їжі, слабшає, а її організм стає вразливішим до захворювань.

“Дельфін живе і витрачає 60% своєї енергії для того, щоб орієнтуватися в просторі, випромінюючи спеціальні хвилі і потім отримуючи їх. Якщо руйнується ехолокація дельфіна, то він стає абсолютно сліпим. Такий дельфін не може бачити, не може чути, він відокремлюється від зграї, а найголовніше — не може спіймати собі рибу…”

Далі Русєв пояснює, що під час голодування організм дельфіна починає використовувати жирові запаси, в яких протягом життя можуть накопичуватися токсичні сполуки. Одночасно виснаження послаблює імунну систему.

“Я теж можу констатувати, що є інфекції. Я теж можу сказати, що є інфекції і багато, і дійсно дельфіни гинуть від інфекцій, але це вторинні причини. Первинні причини — фізичний вплив війни”.

Як допомогти дельфінам?

Іван Русєв вже багато років мріє про створення реабілітаційного центру для дельфінів у Національному природному парку «Тузлівські лимани».

За словами Івана Русєва, проєкт центру раніше отримав погодження тодішнього Міндовкілля, однак досі не реалізований через позицію Одеської обласної адміністрації. Русєв пов’язує це з планами розвитку курортного проєкту «Дунайя» на цій території.

“Ми дуже мріємо відкрити цей реабілітаційний центр, адміністрація Тузлівських лиманів намагається зробити все, щоб погодили цей проєкт. І, незважаючи на те, що колишнє Міндовкілля декілька років тому погодило його, Одеська обласна адміністрація заважає…”

Русєв наголошує: такий центр потрібен зокрема для того, щоб тварини, яких у майбутньому вдасться вилучити з дельфінаріїв, могли пройти реабілітацію перед поверненням у дику природу.

Війна, незаконний вилов і утримання в неволі створюють для чорноморських та азовських дельфінів різні, але взаємопов’язані загрози. Водночас реальний масштаб втрат досі неможливо встановити: значна частина акваторії недоступна українським науковцям, а інформацію з окупованих територій часто неможливо незалежно перевірити.

Саме тому сьогодні важливо не лише говорити про загибель дельфінів, а й документувати кожен доступний випадок, перевіряти походження тварин у дельфінаріях та відстежувати міжнародні ланцюжки їхньої торгівлі.

Бо поки війна триває, а окуповані території залишаються поза незалежним контролем, дельфіни Чорного та Азовського морів залишаються не лише свідками цієї війни, а й одними з її найбеззахисніших жертв.

Раніше Іван Русєв розповідав про страшні знахідки на березі Тузлівських Лиманів.