Дикі кабани вже стали частиною міського простору у Польщі. Згідно з інвентаризацією, проведеною у Варшаві в березні 2025 року, тільки у столиці мешкає приблизно 3000 особин. Вони з’являються просто посеред міста чи на околицях, біля залізниць та забудов, іноді цілими зграями, наводячи страх. І хоча це триває вже не перший рік, досі лишається дискусійним питанням як же людям співіснувати з тваринами. Влада часто вдається до відстрілу, а урбаністи та дослідники пропонують більш гуманні методи, які вже дали результати в інших країнах.
URSA.MEDIA зібрали думки фахівців й поспілкувалися з польським експертом, аби зрозуміти чому кабани приходять до нас, що насправді стоїть за страхом перед ними та чи є в містах альтернативи масовому відстрілу.
Міська влада не зацікавлена у пошуку інших рішень
У лютому структура при міській раді «Міські ліси», яка опікується лісами Варшави, подали заявку до Бюро з охорони навколишнього середовища про збільшення ліміту на відлов із присиплянням до 400 диких кабанів та відстріл до 100 диких кабанів. З травня 2024 року було вже вбито близько 900 диких кабанів.
“Все вказує на те, що дозвіл на збільшення ліміту скоро буде виданий, тому що місто не зацікавлене у пошуку інших рішень”, – зазначають учасники польської організації «Місто є наше».
Майже одночасно депутатка організації Марта Щепанська отримала відповідь на запит, під яким підписалася польська державна та муніципальна службовиця Магдалена Млоховська. У ньому повідомляють, що “Ми не передбачаємо створення формальної консультативної групи з питань охорони диких тварин при Бюро з охорони навколишнього середовища”. Вони пояснюють це тим, що вони “вичерпали весь спектр можливостей отримання допомоги від зовнішніх установ, тобто Головного ветеринарного лікаря чи Міністерства сільського господарства та розвитку села”.
Більше того, у тій же відповіді місто не може надати: кількість нападів диких кабанів на людей, витрати на відлови та відстріли та ефективність попередніх заходів. Якщо перефразувати, їхня відповідь: “У нас немає даних, але ліміт (на відстріл кабанів – прим.ред) потрібно збільшити”.
“Ми розуміємо, що мешканці можуть відчувати страх. Дикі кабани — великі, сильні тварини, і їхня присутність у міській території викликає емоції. Саме тому потрібен ґрунтовний аналіз звернень, пошук наукових рішень ситуації. Варто пам’ятати, що ці тварини розумні, і якщо в одному місці їх лякають або кривдять, вони переміщуються в інші райони, часто ще ближче до забудови”, – нагадують у «Місто є наше».
Водночас вони наводять приклад діючої команди у Барселоні. Там також зростає популяція диких кабанів. Щоб зменшити конфлікти з тваринами команда науковців розробляють різні рішення, як от проектують маршрути для міграції, встановлюють запахові або ультразвукові відлякувачі. Звісно, це не ті рішення, які можна скопіювати для Варшави. Саме тому потрібна команда експертів, яка розробить рішення, адаптовані до місцевих умов.
Пастки та акустичні пристрої для відлякування кабанів у Іспанії. Фото: з посібнику AT Comunicació
У організації вважають, що було б достатньо трохи доброї волі, щоб розпочати роботу над такою командою. Натомість легше збільшувати ліміти відстрілу. Мовляв, якщо в руках у вас лише молоток, все навколо виглядає як цвяхи.
Учасник «Місто є наше» Бартош Козловський, який займається дикими тваринами у місті, розповів URSA.MEDIA чому ж кабани з’являються у містах і як діяти, якщо ви зіткнулися з ними.
Дикі кабани з’являються там, де їм легше жити
У лісах на них інтенсивно полюють, у місті, ймовірно, менше. Там спокійніше.
Також у містах є сміттєві контейнери, які кабани перевіряють у пошуках харчів.
Місто втручається в місця, де жили дикі кабани. І раптом вони переміщуються, відкривають місця, де, по суті, почуваються безпечніше та мають легший доступ до їжі.
Експерт наголошує, що немає єдиного способу співіснування з цими тваринами у містах. Насамперед, варто підійти до питання комплексно, а не лише через відстріл кабанів. Зрештою, судячи з відповіді «Міських лісів», місцева влада не може вказати, чи ефективні ці дії.
Але є позитивні приклади і у самій Польщі. Приміром, у місті Гдині над цим працює група з питань диких тварин. Це команда вчених, які шукають рішення для конкретного міста. Вони також орієнтуються на приклад Барселони. Там розбудовують огорожі, встановлюють різні відлякувачі та спеціальні пастки для тварин, в яких їх можна перемістити.
З 18 березня 2026 року в Польщі офіційно запроваджується грошова винагорода за відстріл диких кабанів. Пишуть, що метою цього є зупинення поширення африканської чуми свиней (АЧС). Це інфекційне захворювання свійських та диких свиней, від якого вони гинуть. Вакцини проти цього вірусу не існує. Вірус не заражає людей та інших видів тварин, а передається через прямий контакт тварин і споживання заражених продуктів харчування (наприклад, ковбас або сирого м’яса).
Нагадаємо, що до 2021 року диких кабанів можна було вивозити з міста у ліс. Наразі це заборонено загальноєвропейськими правилами, тому що переміщення диких кабанів може сприяти поширенню вірусу АЧС на нові території. Тому законодавство ЄС та Польщі встановлює суворі заборони.
Проте Козловський нагадує, що АЧС поширюється через людей, які заходять у свинарники до свиней у не продезінфікованому взутті.
“Достатньо про це подбати. Дикі кабани не заходять у свинарники і не заражають свиней”.
Як слід поводитися, якщо ви зустрінете дикого кабана в місті?
1. Не підходьте до них
2. Не підгодовуйте
3. Якщо ви гуляєте із собакою, тримайте її на повідку. Собака, який підбіжить до самки з дитинчатами, може постраждати. Але дикі кабани самі по собі не нападають на людей — бо навіщо?
Також є намір створити групу з питань диких тварин у Варшаві. Козловський поділився запитом Марти Щепанської. Там можна побачити підписи вчених, які підтримують таку ініціативу, але це не означає, що вони самі призначають себе до цієї групи.
Більшість людей звертаються до служб просто коли помічають кабана
“Дикі кабани зовсім не зацікавлені у конфлікті з нами. Вони лише намагаються реалізувати свої потреби в конкретному середовищі, у якому ми, до речі, зовсім не полегшуємо їм це”, – також розповів виданню Onet урбаніст, доктор інженерних наук Роберт Скшипчинський, який співпрацює з міською владою, щоб розробити системні та нелетальні методи співіснування людей і диких тварин.
Він підтвердив, що хоч і рідко, але трапляються випадки, коли людина травмується через кабана, які стають резонансними. Втім, частіше страждає собака, якого відпустили без повідка. Хоча реально небезпечні для людини ситуації насправді є маргінальними, для деяких людей сама присутність кабанів у місті викликає страх. Треба пам’ятати й про ДТП, які для самих кабанів закінчуються трагічно.
“Одні мешканці вимагають радикальних дій, інші захищають кабанів від несправедливого ставлення. Але це конфлікт «про кабанів», а не конфлікт із кабанами”, – підкреслює Роберт.
У Варшаві кількість звернень щодо кабанів зросла за кілька років із кількох сотень до понад п’яти тисяч у 2024 році. В інших містах звернень менше, але все одно багато. Торік це було трохи більше 600 звернень у Вроцлаві та понад тисяча в Гдині. Дикі кабани в містах дедалі частіше створюють ситуації, які мешканці та деякі інституції вважають проблемними. Однак треба пам’ятати, що більшість звернень стосується просто самого факту помічених кабанів, а не шкоди, яку вони завдали. Тому сама кількість звернень не дає змоги оцінити реальний масштаб конфліктних ситуацій.
Він також радить не провокувати небезпечних ситуацій, якщо ви натрапили на диких кабанів: поводьтеся спокійно, оминайте їх на безпечній відстані, укріплюйте огорожу, не підгодовуйте диких тварин.
Експерт також додає, що кабани приходять у міста і через зміни клімату, вирощування привабливих сортів рослин, наприклад кукурудзи, яка впливає на їхній репродуктивний цикл. Та через хибну, на його думку, політику контролю вірусу АЧС.
“Для міст, які раніше відловлювали кабанів і вивозили їх до далеких лісів, це (заборона вивозити кабанів до лісу – прим. ред) була величезна зміна. Тому що вони практично втратили єдиний інструмент, що дозволяв їм — не без недоліків, але все ж — регулювати цю ситуацію. Деякі органи місцевого самоврядування звертають увагу на те, що ці норми не створювалися з урахуванням конфліктних ситуацій у містах. Але наразі на горизонті не видно можливості змінити ці правила”.
Відстріл кабанів лише збільшує проблеми
Після заборони переміщення кабанів міста шукали інші способи. Деякі визнали кабанів елементом міського ландшафту, а окремі, як-от Криниця Морська, навіть зробили з них свою візитівку.
Інші спостерігають за ситуацією і навіть якщо вдаються до відстрілу, то роблять це стримано, а радше намагаються реагувати, наприклад, виводячи кабанів із територій школи чи дитячих майданчиків. Дехто навпаки вдається до відстрілу або відлову, у тому числі в спосіб, що викликав величезні протести, як-от у Гданську, де по кабанах стріляли навіть на шкільному стадіоні. Це було невиправдано і суперечить праву, яке допускає летальні методи лише в конкретно обґрунтованих випадках, а не автоматично.
На думку Роберта, більшість міст вирішує вдатися до відстрілу через тиск мешканців, які вимагають радикальних дій. Влада під тиском доходить висновку, що мусить «щось» зробити. А оскільки переміщення більше неможливе, то застосовує летальні методи. Іншими аргументами є витрати на відновлення територій, поритих кабанами, чи наслідки ДТП. Але й тут занадто часто від цих проблем одразу переходять до летальних методів, не шукаючи альтернатив.
“Негативних наслідків відстрілу багато. Це і страждання тварини, високі витрати, загроза для мешканців, часто негативний вплив на інші види, зокрема і ті, які перебувають під охороною. Є й менш очевидні, але дуже важливі наслідки: це формує та укріплює «норму», що якщо нам щось не подобається, ми просто це винищуємо. У контексті вірусу АЧС варто додати, що якщо ми знаємо про значну роль людини в його перенесенні (наприклад, на забрудненому одязі), то масові полювання на кабанів лише підвищують цей ризик. Саме з цієї причини нещодавно поморська воєвода тимчасово заборонила колективне полювання на кабанів”.
Тож які є альтернативи?
У Барселоні змінюють правила поводження з відходами, огороджують сміттєві контейнери на територіях, куди можуть зайти кабани. Звісно, треба проводити просвітницьку роботу та інформувати людей, що годувати їх не можна. Окрім цього, влада також почала виписувати штрафи за порушення цього правила. Водночас завдяки співпраці з науковцями виявилося, що важливим чинником, який приваблює кабанів до міста, є запах корму, який мешканці залишали для безпритульних котів. Тож вони розробили такі годівниці, до яких кіт може дістатися без проблем — а кабан уже ні.
Також окремі зелені зони переробили так, щоб вони менше приваблювали кабанів (і є дослідження про те, які характеристики території в певному ландшафті найкраще підходять кабанам). Це лише кілька прикладів. Інші — це відповідне проєктування зелених насаджень, а в окремих точках — встановлюють додаткові огорожі чи репеленти. І не менш важливо розуміти, що сама присутність кабанів у певному місці не обов’язково треба сприймати як загрозу.
“Зараз ми у Бюро багатовидової урбаністики працюємо над розробленням широкого каталогу таких нелетальних заходів, які — якщо впровадити комплексно й довгостроково — можуть дозволити нам певною мірою врегулювати наше співіснування з кабанами. Але мушу підкреслити: ці методи не мають на меті й не здатні зробити так, щоб кабани зовсім зникли з міст”, – пояснив Роберт.
